Безпека життєдіяльності – Запорожець О. І. – Промислове шпигунство
Діяльність економічної розвідки підрозділяється на:
1. Галузевий аналіз стану економіки певної країни;
2. Промислове шпигунство, Який в свою чергу можна умовно підрозділити на комерційне, технологічне і науково-технічне.
Шпигунство – це цілеспрямована діяльність по збору розвідувальних відомостей, які можуть нанести протилежній стороні певних втрат, і кваліфікується законодавчими органами протилежної сторони як злочинна.
Характерні риси діяльності Промислового шпигунства
– Оволодіння ринками збуту;
– Підробка товарів;
– Дискредитація чи усунення конкурентів;
– Перепродаж фірмових секретів;
– Зрив переговорів по контрактах;
– Шантаж окремих осіб;
– Створення умов для підготовки та проведення терористичних і диверсійних акцій.
Із зростанням інфляції, посиленням конкуренції і соціального напруження в світі промисловий шпіонаж активізується і коштів на його ведення, як правило, не жаліють. Причетними до його ведення є недержавні організації та приватні особи.
Як свідчить практика, недержавні організації, які займаються промисловим шпіонажем, проявляють найбільшу зацікавленість в таких питаннях конкуруючих з ними фірм, організацій, банків:
O фінансові звіти та прогнози;
O маркетинг та стратегія цін;
O технічна специфікація існуючої та перспективної продукції;
O умови контрактів;
O перспективні плани розвитку виробництва;
O фінансовий стан об’єкта;
O умови продажу чи злиття об’єктів;
O організаційна структура об’єкта;
O найважливіші елементи систем безпеки, кодів та процедур доступу до інформаційних мереж і центрів.
Для добування потрібної інформації вищезазначені організації користуються спеціальними формами і методами, наприклад:
– завуальовані питання спеціалістам конкурента;
– обманне запрошення на роботу спеціалістів, що працюють у конкурента, з пропонуванням заповнити текст із спеціально підібраними питаннями;
– обманні переговори з представником конкурента про придбання товарів чи ліцензії і, після одержання необхідної інформації, відмова від предмету переговорів;
– безпосереднє таємне спостереження за об’єктом, яким може бути спеціаліст, відділ чи установа;
– використання професіональних агентів для одержання інформації;
– посягання на власність конкурента;
– підкуп співробітників із ключових відділів конкурента;
– засилка агентів до службовців чи спеціалістів конкурента;
– підслухування розмов конкурента;
– викрадення креслень, зразків, документів;
– шантаж і різноманітні способи тиску;
– незаконне одержання інформації через корумповані елементи у владних структурах.
Ведеться промисловий шпіонаж за допомогою різноманітних технічних засобів:
– спеціальна звукозаписуюча апаратура;
– прилади для зняття інформації з телефонних ліній зв’язку;
– міні-радіозакладки;
– апаратура для зняття інформації з вікон за допомогою лазерних випромінювачів;
– навідні мікрофони;
– спеціальні системи спостереження і передача відеозображення;
– спеціальна фотоапаратура;
– прилади спостереження;
– прилади нічного бачення;
– апаратура для виявлення радіоактивного та іншого випромінювання тощо.
Злочинні нашарування в жорстокій боротьбі за прибуткові сфери і території країн проникають в структури влади та управління, втягують в свою діяльність державний апарат.
Найбільш активно промисловим шпіонажем займаються транснаціональні корпорації (ТНК). Спеціалісти вважають, що на сьогодні в світі не менше 55 тисяч транснаціональних корпорацій, які мають близько 170 тисяч філіалів. Триста значних транснаціональних корпорацій контролює близько 25 відсотків всіх активів, з них сто найбільших в 1990 році володіли активами на загальну суму 3,1 трильйони доларів.
В розвідувальній діяльності транснаціональних корпорацій присутні всі види шпіонажу, починаючи від науково-технічного і кінчаючи політичним. Особливе місце в цій сфері належить зарубіжним філіалам, які володіють розвідувальною сіткою “інформаторів” по всій країні перебування і колосальними фінансовими можливостями.
Крім інформації про діяльність фірм, банків, організацій та інше, спецслужби транснаціональних корпорацій збирають дані на видних політичних діячів як своєї країни, так і країн, де знаходяться філіали ТНК, з метою вчинити на них тиск задля своїх інтересів. З цією ж метою ведеться робота по складанню досьє на ведучих спеціалістів і менеджерів фірм-конкурентів, а спеціальні служби крупних корпорацій ведуть пошук, вивчають і переманюють талановитих вчених із різних країн.
Шантаж. По конкретній особі встановлюється фінансовий і сімейний стан, звички, уподобання, нахили як його так і членів його сім’ї, підбирається необхідний, а якщо можливо, то і компрометуючий матеріал, знаходиться можливість передачі через кого-не-будь взятки чи надання послуги тощо.
В діяльності таких відомих міжнародних приватних фірм, як “Всесвітня організація детективів” та “Міжнародна служба безпеки і розслідувань”, що об’єднала приватні служби Західної Європи, присутній як промисловий шпіонаж, так і контршпіонаж. А єдина спеціальна служба АСИС – Американське співробітництво по промисловій безпеці, – яка об’єднала керівників служб безпеки найбільших транснаціональних корпорацій американського походження, була створена з метою боротьби проти витоку науково-технічної інформації із філіалів американських корпорацій за кордоном. Існують і інші об’єднання. Наприклад, відомі конкуруючі французькі фірми “П’єр Карден”, “Крістіан Діор”, “Шанель”, “Ніна Річчі” та “Гуччі”, об’єднали свої зусилля проти підробок, прийшовши до висновку, що разом їм буде легше боротись з підпільними конкурентами.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)