Безпека життєдіяльності – Запорожець О. І. – 2.2. Негативні фактори активної групи
1. Механічні фактори Характеризуються кінетичною, потенціальною енергією і механічною дією на людину: елементи, що рухаються та крутяться, шум, вібрація, ударна хвиля, прискорення, гравітаційне тяжіння, статичне напруження, дим, туман, пил у повітрі, аномальний барометричний тиск та ін.
Шум – це сукупність різних за тоном та силою звуків, що виникають при коливних рухах різних тіл та передаються в повітряному просторі.
За тривалої дії шуму в людини знижується гострота слуху, змінюється кров’яний тиск, послаблюється увага, зростає витрата енергії за однакового фізичного навантаження, виникає підвищене нервове збудження.
У приміщеннях підприємств рівень шуму не повинен перевищувати 80 дБ, що є гранично допустимим рівнем шуму.
Для боротьби з шумом використовуються колективні (шумопо-глинаючі перегородки, екрани тощо) та індивідуальні (беруші, навушники) засоби захисту.
Вібрація – складний процес коливання, що виникає при періодичному зміщенні центру ваги тіла від положення рівноваги, а також при періодичній зміні форми тіла, яку воно мало в статичному стані.
При тривалій дії вібрації, що перевищує ГДР у працівників може виникати вібраційна хвороба.
Основними методами боротьби з вібрацією є використання пружинних та гумових прокладок, спеціальних основ під обладнання.
2. Термічні фактори – Мають теплову енергію (температура нагрітих та охолоджених предметів та поверхонь, температура відкритого полум’я, пожеж, хімічних реакцій, аномальні параметри мікроклімату).
Внаслідок дії підвищених температур у людини виникають опіки, тепловий удар, при дії понижених – обмороження, переохолодження організму.
Основними небезпечними чинниками, що супроводжують дію термічних факторів є підвищена чи понижена температура, токсичні продукти горіння, дим, понижена концентрація кисню та підвищена концентрація вуглекислого (СО2) та чадного (СО) газів. При вдиханні продуктів горіння, повітря з невеликим вмістом кисню (менше 14%), великим вмістом вуглекислого та чадного газу втрачається координація рухів, розвивається отруєння.
Непрямим негативним чинником при значних проявах термічних факторів, наприклад пожежі, є психологічний фактор, який призводить до збільшення матеріальних втрат та людських жертв.
Основними методами попередження прояву та боротьби з термічними факторами є застосування обладнання у пожежо – та вибухобезпечному варіанті, автоматичних систем попередження пожежі та спеціальних засобів гасіння.
3. Електричні фактори – Електричний струм, статична електрика, іонізуюче випромінювання, електричне поле.
Електричний струм, проходячи через тіло людини, зумовлює термічну, електролітичну, механічну та біологічну негативну дію.
Електротравми Підрозділяються на місцеві та загальні.
До Загальних електротравм Відносять електричний удар, при якому відбувається збудження м’язів тіла людини, що може спричинити судоми, зупинку дихання і серця.
До Місцевих електротравм Відносять опіки, металізацію шкіри, електричні знаки, механічні пошкодження та електрооф-тальмію.
Чинники, що впливають на ступінь ураження людини електричним струмом:
– сила струму,
– напруга,
– час проходження струму через організм людини,
– рід струму (змінний чи постійний),
– шлях струму в організмі людини,
– при змінному струмі – його частота,
– сумарний електричний опір.
Технічні засоби захисту від діїелектричного струму: ізоляція, заземлення, занулення, мала напруга, знаки безпеки, засоби індивідуального захисту та ін. заходів захисту; використання засобів індивідуального захисту.
4. Електромагнітні фактори – Освітленість, ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання, електромагнітні випромінювання, магнітне поле.
Джерела:
Електромагнітних полів – атмосферна електрика, радіовипромінювання Сонця і галактик, електричні і магнітні поля Землі, штучні джерела випромінювання;
Постійних магнітних полів – електромагніти, соленоїди, імпульсні установки напівперіодного або конденсаторного типу, вилиті і металокерамічні магніти.
Дія електромагнітих полів на людину залежить від напруги електричного і магнітного полів, потоку енергії, частоти коливань, розміру опромінюваної поверхні тіла та індивідуальних особливостей організму.
Негативна дія постійних магнітних і електро-статичних полів залежить від напруги і часу дії. У результаті дії полів, які мають напруженість, що перевищує гранично допустимий рівень, розвиваються порушення з боку нервової, серцево-судинної систем, органів травлення і деяких біохімічних показників крові.
Найбільш ефективним, методом захисту від електромагнітних випромінювань є встановлення відбиваючих або поглинаючих екранів.
5. Хімічні фактори – Їдкі, токсичні, отруйні, вогне – та вибухонебезпечні речовини.
За дією на людину хімічні шкідливі речовини поділяються на:
– загальнотоксичні,
– подразнюючі,
– сенсибілізуючі (після недовгої дії на організм зумовлюють у ньому підвищену чутливість до цієї речовини – алергічні захворювання),
– канцерогенні (спричиняють розвиток злоякісних пухлин),
– мутагенні (спричиняють зміни у генетичному коді клітин організму).
Часто шкідливі речовини проявляють комплексну негативну дію на організм. Наприклад, аміак має сильну подразнюючу дію і одночасно загальнотоксичну.
За ступенем небезпечності дії на організм шкідливі та отруйні речовини поділяють на 4 класи:
I клас – надзвичайно небезпечні: Більшість інсектицидів, хлор.
II клас – високонебезпечні: Кислоти, переважна більшість пестицидів.
III клас – помірно небезпечні: Ванілін, мінеральні масла, синтетичні миючі засоби, тютюн, пил зерновий.
IV клас – малонебезпечні речовини: Аміак, ацетон, бензол, етиловий спирт, пил.
Щоб виключити можливість отруєння, виникнення професійних та виробничо-обумовлених захворювань, санітарними нормами передбачені гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони.
Гранично допустимі концентрації (ГДК) Шкідливих речовин у повітрі робочої зони – концентрації, які при щоденній (крім вихідних днів) праці протягом 8 годин або іншого часу, але не більше 41 години на тиждень, протягом усього трудового стажу не можуть викликати захворювання або відхилень у стані здоров’я, що виявляються сучасними методами досліджень у процесі роботи або у віддалені строки життя даного чи наступних поколінь.
При одночасному вмісті в повітрі робочої зони кількох шкідливих речовин однонаправленої дії сума відношень їх фактичних концентрацій (С1, С2, С3….СП) в повітрі робочої зони до їх ГДК (ГДК1, ГДК2, ГДК3…..ГДКП) не повинна перевищувати 1.
Розрахунок здійснюють за формулою:
6. Біологічні фактори – Небезпечні та шкідливі мікро – та макроорганізми, продукти їх життєдіяльності та життєдіяльності людей.
Вплив окремих видів живих організмів на людину може у деяких випадках становити серйозну небезпеку.
Патогенні мікроорганізми спричиняють захворювання людини, в тому числі інфекційними хворобами.
Комплекс запобіжних заходів підвищення епідеміологічної безпеки направлений на усунення чи зменшення дії джерела інфекції та шляхів її передачі і розповсюдження, а також на підвищення стійкості людей до інфекції.
Деякі мікроорганізми розвиваються у харчових продуктах з утворенням отруйних речовин, які, потрапляючи до організму людини, спричиняють розвиток отруєнь.
Рослини і тварини іноді є причиною тяжких захворювань людей внаслідок ураження отрутами, що продукуються в їх організмах.
7. Психофізіологічні фактори – Втома, стрес, фобії, помилкові операції, конфлікти.
Психофізіологічні негативні фактори життєдіяльності людини включають: фізичні перевантаження: статичні, динамічні; нервово-психічні перевантаження: розумове та емоційне перевантаження, фобії, стрес, перенапруга органів чуття, монотонність праці. перенапруження.
Людина є частиною колективу. Створення комфортних умов праці та відпочинку, підтримання сприятливого соціального і морального клімату, психологічна сумісність усіх членів колективу – запорука успішної діяльності та вирішення всіх поточних і перспективних завдань.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)