Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 4.3.3. Освітленість
Освітленість є одним із важливих фізичних чинників. Через око людина одержує 90% інформації з навколишнього середовища, що пов’язано зі сприйняттям сітківкою ока світлових (електромагнітних) коливань. В залежності від їх інтенсивності організм реагує по-різному – недостатнє освітлення, як і надлишкове, веде до передчасної втоми, що сприяє виникненню небезпечних травм.
Око реагує на фізичні параметри світла: просторова щільність світлового потоку у визначеному напрямку – сила світла (I), яка вимірюється в канделлах (кд); яскравість (У) – відношення сили світла (I) до площі освітленої поверхні, світловий потік (Ф), що вимірюється в люменах (лм), освітленість Е (люкс, лк) – щільність світлового потоку, що припадає на одиницю поверхні (S, м2). Між цими розмірами існує залежність: Е=Ф/S (1лк=1лм/м2).
Важливою характеристикою є Коефіцієнт природноїосвітленості (КПО) – відношення освітленості природним світлом у помешканні (Епм) до зовнішньої освітленості (Езв): КПО=(Епм/Езв)х 100% (Додаток 2, табл. 7). Освітленість вимірюють приладом – Люксметром, фотоелемент якого перетворює світлову енергію в електричну, параметри якої вимірює електроприлад – гальванометр. Його шкала градуйована в люксах.
Зорову роботу ока характеризують показники: мінімальний розмір об’єкта розрізнення, відбивна спроможність поверхні – фон, контраст об’єкта розрізнення з фоном, коефіцієнт пульсації освітленості. Для орієнтовних, приблизних розрахунків можна користуватися співвідношенням: КПО=8в/8п=1/3, де: Бв – сумарна площа вікон, Бп – площа підлоги.
Око людини має широкий діапазон пристосування до умов освітленості – від 20 до 100 000 лк, але вузький до чутливості довжини хвилі електромагнітного випромінювання (0,38-0,76 мкм). Його максимальна працездатність пристосована до природного денного освітлення, тобто визначається спектральним складом світла і тому дуже важливе значення мають штучні джерела освітлення.
Найбільш близькими до природного освітлення є люмінесцентні джерела або лампи денного світла, але для них характерна пульсація світла з частотою електричного струму – 50 Гц. Це викликає перенапруження м’язової системи ока, кришталика, нервової системи, що сприяє швидкій стомлюваності, захворюваності. Лампи розжарювання не мають цієї вади, хоча їх спектральний склад різко відрізняється від денного – випромінюють у жовтій ділянці спектра. Але ця вада менш небезпечна і тому їх широко вживають для освітлення виробничих, учбових, житлових приміщень. В останній час розроблені нові джерела світла, у яких ці вади відсутні, але вони ще не знайшли широкого вжитку з-за високої вартості.
Отже, Освітленість як у побуті, так і у виробництві, має велике значення для збереження здоров’я. Тому, в Україні, порядок забезпечення оптимальних умов освітлення юридично закріплений в діючому Законі “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”. Стаття 24 цього закону проголошує право громадян України на захист від шкідливого впливу неіонізуючих випромінювань, шуму і вібрації., а також інших шкідливих факторів. Це право гарантує і Закон “Про охорону праці”, а також СНіП 11-4-79 “Природне і штучне освітлення”; ДСТУ 13828-74, ДСТУ 16703-71 “Прилади і комплекси світлові. Терміни і визначення”, ДСТУ 8607-82Е “Світильники для освітлення житлових приміщень. Загальні технічні умови”; ДСТУ 15597-82Е “Світильники для виробничих будинків. Загальні технічні умови”. Вони регламентують норми освітлення приміщень і зовнішніх територій населених пунктів.
Питання
1. Охарактеризуйте фізичні забруднювачі.
2. Що таке оптимальні та допустимі параметри метеоумов?
3. Що таке звук, вібрації та їх характеристики, впливи на людину?
4. В чому важливість освітленості, як її визначають?
5. Які нормативні документи регламентують рівні шуму, вібрацій?