Home ⇒ 👍Безпека життєдіяльності людини та суспільства - Мягченко О. П ⇒ Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 3.7.3. Методи добору кадрів

Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 3.7.3. Методи добору кадрів

Застосування наукових методів при доборі кадрів сприяє зменшенню загальної небезпеки, збільшує психічну стійкість колективу, окремого працівника. Це важливо для здійснення моніторингу професійно важливих якостей, для отримання комплексної картини функціонального стану людини-оператора, кількісної оцінки ступеню напруги її адаптаційних можливостей і співвіднести дані моніторингу з психофізіологічними вимогами до професії.

Психофізіологічний моніторинг, тобто неперервне спостереження за станом людини, може також виконувати експертну функцію. Його результати можуть бути використані для контролю успішності виробничої та побутової стратегії діяльності людини. Для цього в Україні існує певна нормативно-правова, методична база. На державному рівні цьому слугує Закон “Про охорону праці” (ст. 19), який регламентує професійний добір. Важливість цієї проблеми відображає постанова від 20.04.2000 року №1659-111 Верховної Ради України “Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан виконання законодавства з питань охорони праці”.

Проблема людського фактора у виробництві розглядається в постанові №64 від 27.01.93 року Кабінету Міністрів “Про заходи для виконання Закону України “Про охорону праці”. Постанова №1320

Кабінету Міністрів “Про затвердження Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища на 2001-2005 роки” затвердила відповідну Національну програму. Необхідним для формування професійного психофізіологічного добору кадрів є ряд спеціальних наказів Міністерства охорони здоров’я України і Державного комітету з нагляду за станом безпеки праці. Це наказ від 23.09.94 р. № 263/121 “Про затвердження Переліку робіт, де необхідний професійний добір” і наказ № 102/85 від 06.06.95 р. “Про внесення змін у Перелік робіт, де необхідний професійний добір”. На міжнародному рівні діє Директива №89/391/ЄЕС Ради Європейського Економічного Співтовариства від 12.06.89 року “Про проведення заходів з метою поліпшення безпеки і захисту здоров’я робітників під час роботи”. Пункт 2 ст. 6 цього документа підкреслює необхідність прийняття до уваги людського фактора в роботі, а пункт 3б пропонує прийняти до уваги придатність робітника до роботи, з огляду на його безпеку і збереження здоров’я.

Проведення обов’язкового професійного психофізіологічного добору передбачено для наступних видів робіт: всі види підземних робіт; робота в кесонах; барокамерах; замкнутому просторі; водолазні роботи; роботи на висоті, верхолазні роботи, роботи зв’язані з підйомом на висоту; роботи з обслуговування діючих електроустановок; роботи із застосуванням вибухових матеріалів, роботи у вибухо – і вогненебезпечних виробництвах; роботи, виконання яких передбачає носіння вогнепальної зброї; аварійно-рятувальні роботи і роботи з гасіння пожеж; роботи зв’язані з нервово-емоційною напругою (авіадиспетчери, диспетчери на залізничному транспорті; оператори енергетичних систем); роботи з технічного обслуговування та експлуатації компресорних нафтоносних і газорегуляторних станцій, лінійних систем магістральних нафто – і газопроводів; роботи зв’язані з бурінням, видобутком і переробкою нафти, газу, конденсату і підготовкою їх до транспортування та збереження; роботи, безпосередньо зв’язані з виробництвом чорних і кольорових металів.

Інженерна психологія вивчає діяльність людини у взаємодії з машиною, тобто систему “Людина-техніка-середовище”, психічні якості, процеси, які супроводжують діяльність людини-оператора у всіх сферах діяльності. Основу інженерної психології складають інтелектуальні властивості людини – мислення, пам’ять, увага, емоції, воля та інші психічні якості людини.

Важлива функція людини-оператора – опрацювання інформації. Для цього необхідні такі функції як об’єм оперативної пам’яті, здатність до інтерполяції та коригування помилок. Пам’ять дозволяє людині використовувати досвід минулої діяльності. Але крім цього потрібно враховувати ще ряд психічних характеристик, без яких професійний відбір буде неефективним. Під час добору виявляють психічні якості, пов’язані з нейрофізіологічними особливостями людини, її потенційною здатністю оволодіти необхідною системою знань, вмінь та навичок, вольовими здібностями. Професійний відбір можна здійснювати різними методами: стихійний, медичний, конкурсний та інженерно-психологічний.

Стихійний відбір кандидатів на посаду оператора – коли з групи претендентів відбирають необхідну кількість претендентів без урахування їх індивідуальних здібностей. Така група людей може бути працездатною, але для неї буде характерним високий рівень ризику травматизму, аварій і навіть створення надзвичайних ситуацій.

Медичний відбір враховує лише один фактор – стан здоров’я, як правило фізичний. Такий відбір часто використовують для виконання низько-кваліфікованої або короткочасної роботи.

Конкурсний відбір – проводять за результатами перевірки індивідуальних здібностей шляхом іспитів або конкурсу документів. Найбільш ефективний – інженерно-психологічний, або професійний відбір.

Інженерно-психологічний відбір найбільш повно враховує антропологічні, фізіологічні, психічні дані. В основі цього методу лежать два основних принципи: активність та етапність добору. Активність добору означає подальше навчання кандидатів на посади з наступною перевіркою засвоєних знань, врахування їх пропозицій з удосконалення методів навчання та управління майбутнім об’єктом.

Важливим у цьому методі є використання тестів (Айзенка, Анфімова). Етапність відбору дає можливість за допомогою таких, або інших тестів, перевірок виділити найперспективніших претендентів на дану посаду Для формування емоційної стійкості в колективі при розподілі функціональних обов’язків на відповідальні посади потрібно призначати людей, які мають найвищу емоційну стійкість. По можливості в складі групи потрібно мати декілька операторів з високою емоційною стійкістю.

Результат професійного добору – вміння відібраного персоналу ідентифікувати потенційні небезпеки, визначати їх просторові та часові координати, прогнозувати можливість прояву небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів на людину. Суттєвим у професійному доборі працівників є знання ними нормативно-правової бази безпечної життєдіяльності, вміти планувати заходи щодо створення здорових та безпечних умов для праці та відпочинку людини в сучасному середовищі життя. Особливо важливим для керівного складу є уміння використовувати в своїй практичній діяльності громадсько-політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, медико-профілактичні та освітньовиховні заходи, спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов життєдіяльності людини.

При доборі кадрів для створення ефективно працюючого колективу велике значення має людський та особистісний фактори. Перший пов’язаний з працездатністю системи “Л-М”, а другий визначає індивідуальні характеристики людини безвідносно до технічних властивостей машини. Ці фактори мають вирішальне значення у раціональній організації діяльності колективу і вони передбачають аналіз його структури. При цьому треба враховувати характер спілкування між членами колективу та розподіл функціональних обов’язків між ними, інтелектуальні якості кожного працівника. Але часто виникає необхідність корекції поведінки, професійної діяльності людини. Для цього розроблені методи психофизіологічна реабілітація як фактор підтримки професійної працездатності.

Згідно ДСТУ 2293-93 “Професійна реабілітація” – це відновлення здібностей працівника до праці за своєю професією і кваліфікацією або за іншою адекватною професією. Психофізіологічна реабілітація складається з декількох понять – превентивна, клінічна, функціональна, психологічна, соціально-професійна. Реабілітація повинна проводитися на основі дотримання принципів законності, гуманності, прав людини, добровільності, доступності, необхідності, достатності здійснюваних заходів відповідних сучасному рівню знань

Питання

1. Що таке професійний психофізіологічний добір?

2. Для яких професій необхіден психофізіологічний добір?

3. Що таке психологія праці?

4. Які методи професійного добору використовують, охарактеризуйте їх?

5. Що таке психофизіологічна реабілітація, її види та цілі?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

Related posts:

  1. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 3.7. Методи мінімізації небезпек, шкідливих факторів Для зведення шкідливої дії небезпечних факторів до мінімуму використовують різноманітні заходи, прийоми – законодавчі, організаційні, управлінські, технічні. Одним з важливих таких заходів є колективний договір між роботодавцем і трудовим колективом, окремим працівником про забезпечення кожної людини безпечними умовами праці. Це передбачає трудове законодавство України, зокрема Закони України: “Про охорону праці”, “Про колективний договір”. 3.7.1. Роль […]...

  2. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – РОЗДІЛ 1. ОСНОВИ ТЕОРІЇ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ ТА СУСПІЛЬСТВА Історія виникнення питань, пов’язаних з проблемою безпеки життєдіяльності людини. Етапи розвитку дисципліни. Основні положення Концепції національної безпеки України. Безпека життєдіяльності, як галузь науково-практичної діяльності людини та навчальна дисципліна. Предмет, структура та функції дисципліни “Безпека життєдіяльності людини”. Мета і завдання дисципліни, її основні положення як невід’ємної складової частини та загальноосвітньої компоненти підготовки всебічно розвиненої особи. Роль […]...

  3. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 3.1. Поняття ризику і методи його обчислення Поняття про ризики. Номенклатура і класифікація небезпек. Джерела небезпеки та їх класифікація: природні, антропогенні, техногенні, соціальні та комбіновані джерела небезпеки. Основні види небезпек, небезпечні та шкідливі фактори. Поняття травми, травматизму. Ризик, як фактор потенційної небезпеки. Причини ризику. Індивідуальний і соціальний ризик. Концепція допустимого ризику. Категорії факторів, що змушують людину ризикувати. Психологічні основи ризику. Значення принципів […]...

  4. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 1.3. Предмет вивчення БЖД, її цілі та методи Предмет вивчення – це будь-які елементи природи (люди, рослини, тварини), або її явища, фактори, властивості, які існують незалежно від людини і які потрібно встановити, описати, щоб використати для практичних потреб. В даному випадку такий предмет не один – це насамперед людина і все те з чим вона взаємодіє – знаряддя праці (машини, механізми – техніка), […]...

  5. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 3.7.1. Роль стандартів у безпеці людини Для зведення шкідливої дії небезпечних факторів до мінімуму використовують різноманітні заходи, прийоми – законодавчі, організаційні, управлінські, технічні. Одним з важливих таких заходів є колективний договір між роботодавцем і трудовим колективом, окремим працівником про забезпечення кожної людини безпечними умовами праці. Це передбачає трудове законодавство України, зокрема Закони України: “Про охорону праці”, “Про колективний договір”. 3.7.1. Роль […]...

  6. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 4.4.6. Методи реєстрації іонізуючих випромінювань Зважаючи на те, що у людини відсутня можливість відчувати дію іонізуючих випромінювань, важливими є прилади. Завдяки їм можна виявити і встановити рівень дії радіоактивних випромінювань. Відомі методи можна розділити на групи: 1) за іонізацією середовища, тобто за рахунок розпаду молекул під дією енергії випромінення і за наявністю електричного току, який можна виміряти приладами – дозиметрами; […]...

  7. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРО БЕЗПЕКУ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ ТА СУСПІЛЬСТВА Визначення поняття безпеки. Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності. Рівновага в системі “людина – життєве середовище”. Безпека абсолютна та відносна. Життєдіяльність – як процес існування та самореалізації індивіда в єдності його життєвих потреб і можливостей. Система “людина – життєве середовище” та її компоненти. Аксіома про потенційну небезпеку діяльності людини. Об’єкти та цілі безпеки життєдіяльності в […]...

  8. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 5.13. Основні методи долікарняної допомоги при ушкодженнях організму Здоров’я – комплексний показник стану організму, який залежить від багатьох показників – стану середовища, умов життя, праці, соціального положення людини. Вивчає показники здоров’я Валеологія – наука про здоров’я людини, як про об’єктивний стан і суб’єктивне почуття духовного, фізичного, психічного, репродуктивного і соціального комфорту на різноманітних рівнях екосистеми, вікових стадій і умов, що багато в чому […]...

  9. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 3.7.2. Система управління безпекою Для зведення шкідливої дії небезпечних факторів до мінімуму використовують різноманітні заходи, прийоми – законодавчі, організаційні, управлінські, технічні. Одним з важливих таких заходів є колективний договір між роботодавцем і трудовим колективом, окремим працівником про забезпечення кожної людини безпечними умовами праці. Це передбачає трудове законодавство України, зокрема Закони України: “Про охорону праці”, “Про колективний договір”. 3.7.1. Роль […]...

  10. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 1.2. Безпека життєдіяльності, як галузь науково-практичної діяльності людини Курс безпеки життя та діяльності людини (БЖДЛ) існує для того, щоб показати людині, робітнику найбільш небезпечні для його здоров’я і життя ділянки діяльності – у природі, побуті, виробництві. Поєднання знань про людину, як елемента середовища та про небезпеки, яке воно формує – основа для створення систем попередження та захисту від них. Це: ідентифікація типу ситуації, […]...

  11. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – ВСТУП У БЕЗПЕКУ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ Питання безпеки людини були завжди актуальними, починаючи з того моменту, коли вона почала активно взаємодіяти з природою, опанувавши вогонь та знаряддя праці. В далекі історичні часи люди відчували активний вплив з боку природи у вигляді стихійних лих – пожеж в лісі та степу, виверження вулканів і землетруси, урагани, повені, зсуви і хижі могутні звірі були […]...

  12. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 1.1. Історія виникнення та розвитку теорії безпеки життя та діяльності людини Історія виникнення питань, пов’язаних з проблемою безпеки життєдіяльності людини. Етапи розвитку дисципліни. Основні положення Концепції національної безпеки України. Безпека життєдіяльності, як галузь науково-практичної діяльності людини та навчальна дисципліна. Предмет, структура та функції дисципліни “Безпека життєдіяльності людини”. Мета і завдання дисципліни, її основні положення як невід’ємної складової частини та загальноосвітньої компоненти підготовки всебічно розвиненої особи. Роль […]...

  13. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 1.2.1. Державна концепція освіти з напрямку “Безпека життя і діяльності людини” Курс безпеки життя та діяльності людини (БЖДЛ) існує для того, щоб показати людині, робітнику найбільш небезпечні для його здоров’я і життя ділянки діяльності – у природі, побуті, виробництві. Поєднання знань про людину, як елемента середовища та про небезпеки, яке воно формує – основа для створення систем попередження та захисту від них. Це: ідентифікація типу ситуації, […]...

  14. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – РОЗДІЛ 8. НЕБЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ В ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩІ Загальна характеристика впливу людини на планетарні та космічні ресурси. Забруднення атмосфери. Руйнування озонового шару. Вплив діяльності людини на водні ресурси. Вплив діяльності людини на грунт, рослинність, фауну та кліматичні ресурси. Взаємодія і трансформація забруднень у навколишньому середовищі. Вторинні явища: смог, кислотні дощі, зменшення родючості грунтів, пилові бурі, зсуви, селі, руйнування технічних, сільськогосподарських та інших об’єктів. […]...

  15. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 2.1. Чинники, що впливають на безпеку людини Для цілеспрямованої діяльності з поліпшення умов життя і діяльності людини в різних сферах необхідно знати Групи чинників безпеки, що впливають на людину. Відповідно до Закону України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” та класифікації, розробленої НДІ праці вони об’єднані в три групи: 1) соціально-економічні, 2) техніко-організаційні, 3) природні. Перша […]...

  16. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 3.2. Оцінка ступеню ризику діяльності людини Ступінь ризику можна визначити за допомогою коефіцієнта нещасних випадків (НВ) на тисячу людей: НВ=(Н/Л)х103, де Н – кількість нещасних випадків, Л – кількість відпрацьованих людино-годин у році. Професор Русак О. Н. – президент Міжнародної Академії наук екології та безпеки життєдіяльності визначає ризик як коефіцієнт його частоти. Ступінь ризику має дуже багато форм, видів і різновидів. […]...

  17. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 6.7.6. Комп’ютер і безпека людини Комп’ютери проникли у повсякденний побут. З’явилися мультимедійні спектаклі на дисках з ігровими завданнями для дітей і підлітків. І, звичайно, не можна залишити без уваги комп’ютерні ігри, в які грають люди самого різного віку, інтелекту, світоглядів. На жаль, численні користувачі персональних комп’ютерів часто забувають, а часом і просто не знають про те, що комп’ютери разом з […]...

  18. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – РОЗДІЛ 10. ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ Декларація “Про незалежність України”, Конституція України. Основні напрями законодавства України – Антро-поохоронне: “Про основи охорони здоров’я в Україні”, “Про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення”, “Про екологічну експертизу”, “Про відходи”, “Про охорону праці”, національна програма “Репродуктивне здоров’я”; природоохоронне законодавство – Закони України: “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Водний кодекс України”, “Земельний кодекс України”, “Про охорону атмосферного повітря”. “Про […]...

  19. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 10.1. Антропоохоронне право і безпека людини Основу цієї галузі права і безпечної життєдіяльності людини складає Конституція України, яка гарантує безпечні умови життя, роботи, збереження генофонду українського народу. Антропоохоронне право спрямоване на охорону здоров’я, життя як окремої людини, так і всього суспільства. Дія біологічних факторів небезпеки відображена в таких законах як “Основи законодавства України про охорону здоров’я”, “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного […]...

  20. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – РОЗДІЛ 9. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ Визначення поняття “Надзвичайний стан”. Причини виникнення та особливості розвитку надзвичайних станів, їх загальна характеристика та класифікація. Специфіка психогенної поведінки людей у надзвичайному стані. Надзвичайні стани природного, техногенного, соціально-політичного та воєнного характеру. Рівні надзвичайних станів: об’єктовий, місцевий, регіональний, загальнодержавний, континентально-планетарний. Вимоги до систем оповіщення, зв’язку, медичного, санітарно-епідемічного нагляду у надзвичайному стані. Порядок ліквідації наслідків надзвичайних станів. […]...

  21. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 5.2. Нервова система та безпека людини Це одна з найважливіших систем, бо виконує контрольно-регуляторні, управлінські функції. Важливим елементом системи є нервовий центр – сукупність нейронів, які здійснюють певну функцію або Рефлекс (лат. – відбиття, відображення). Рефлекс – це відповідна реакція на дію подразника, причому вона повинна бути адекватною характеристикам подразника. Тому кожний нервовий центр відповідає за формування одного певного рефлексу. Першим […]...

  22. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 2.4. Ергономіка та безпека людини Порівняно нещодавно з’явилися та інтенсивно розвиваються нові наукові напрямки вивчення діяльності людини – наука про безпеку праці, ергономіка, які вивчають проблеми взаємного пристосування людини і техніки. При цьому перевагу потрібно надавати людині. Такий принцип одержав назву антропоцентризма (людина в центрі), в якому важливими є умови праці. У трудовому процесі людина вступає у взаємодію з предметами, […]...

  23. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 8.1. Стан довкілля і безпека людини Загальна характеристика впливу людини на планетарні та космічні ресурси. Забруднення атмосфери. Руйнування озонового шару. Вплив діяльності людини на водні ресурси. Вплив діяльності людини на грунт, рослинність, фауну та кліматичні ресурси. Взаємодія і трансформація забруднень у навколишньому середовищі. Вторинні явища: смог, кислотні дощі, зменшення родючості грунтів, пилові бурі, зсуви, селі, руйнування технічних, сільськогосподарських та інших об’єктів. […]...

  24. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 2.3. Ергономічні принципи безпеки Важливою проблемою ергономіки є сумісність людини з машинами, механізмами. Тому основне Завдання ергономіки – вивчення зв’язків між елементами системи “Л-М-С”, розробка методів сумісності основного її компонента – людини з іншими – середовищами та машинами, технікою. Виділяють п’ять Принципів сумісностей – інформаційна, біофізична, енергетична, просторово-антропометрична, техніко-естетична, забезпечення виконання яких гарантує успішне функціонування всієї системи – “Л-М-С”. […]...

  25. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 1.2.2. Структура науки про безпеку життя і діяльності людини Сучасна теорія БЖДЛ вимагає системного підходу до процесу навчання, визначення практичної мети та результатів навчання, реалізація яких повинна вплинути на радикальне зменшення таких негативних проявів, як високий рівень травматизму, захворюваності та смертності людей в Україні. Безпека людини – продукт соціального розвитку, який не можна розглядати тільки як сукупність окремо взятих чинників – природного, техногенного, антропогенного […]...

  26. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 9.6. Забезпечення безпеки життєдіяльності в умовах надзвичайного стану Забезпечення безпечної життєдіяльності у НС базується на комплексі організаційних, інженерно-технічних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя і здоров’я людини у всіх сферах її діяльності. Для цього необхідно: 1) прогнозувати та оцінити можливі наслідки; 2) заздалегідь спланувати заходи із запобігання та зменшення вірогідності виникнення НС і скорочення масштабів прояву результатів НС; 3) організація робіт в […]...

  27. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 10.2 Управління та нагляд за станом безпеки життєдіяльності Основою управління безпекою є система організаційно-розпорядчих заходів з профілактики і протидії негативним факторам – недоліки, проблеми, кризові ситуації, які порушують стійке функціонування та розвиток держави, регіона, погрожуючи небезпекою окремій людині. Управління – це завжди система взаємопов’язаних елементів. Вона складається з чотирьох основних структур. Перша – суб’єкти управління – органи, що відповідають за управління безпекою. Друга […]...

  28. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 2.2. Принципи безпеки Для цілеспрямованої діяльності з поліпшення умов життя і діяльності людини в різних сферах необхідно знати Групи чинників безпеки, що впливають на людину. Відповідно до Закону України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” та класифікації, розробленої НДІ праці вони об’єднані в три групи: 1) соціально-економічні, 2) техніко-організаційні, 3) природні. Перша […]...

  29. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 6.1. Шкідливі, небезпечні фактори та організм людини Поняття про оточуюче середовище. Людина як біологічний та соціальний суб’єкт. Потреби людини: фізіологічні, матеріальні та духовні. Шкідливі фактори і організм людини. Гранично допустимий вплив шкідливих факторів на людину. Синергізм (ефект перевищення сумарної дії) та антагонізм (ефект нейтралізації дії) шкідливих факторів. Організм в технічному оточенні. Людина та світ техніки. Транспортна безпека людини. Комп’ютер і людина. Соціальні […]...

  30. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – ПЕРЕДМОВА Сучасне життя насичене великою кількістю небезпечних факторів – хімічних, фізичних, біологічних, фізико-хімічних, які часто негативно впливають на здоров’я людей, всього живого у природі. Різноманітність дій всіх шкідливих чинників – абіотичних, біотичних настільки велика, що часто важко встановити окрему їх дію і тому важливо, щоб кожна людина могла їх вирізняти і вміти самостійно приймати дії захисту […]...

  31. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 5.12. Поняття про здоров’я людини Здоров’я – комплексний показник стану організму, який залежить від багатьох показників – стану середовища, умов життя, праці, соціального положення людини. Вивчає показники здоров’я Валеологія – наука про здоров’я людини, як про об’єктивний стан і суб’єктивне почуття духовного, фізичного, психічного, репродуктивного і соціального комфорту на різноманітних рівнях екосистеми, вікових стадій і умов, що багато в чому […]...

  32. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 5.3. Вища нервова діяльність – основа соціальної безпеки людини Вища нервова діяльність обумовлює психихічні властивості людини, які забезпечують їй психічну та загальну безпеку. З точки зору БЖД – це перед усім Пам’ять, емоції, сенсомоторніреакції, увага, мислення, воля, темперамент, почуття обережності, без яких безпечна діяльність в будь-якій сфері діяльності майже неможлива. Всі ці якості людини – результат електричних, біохімічних реакцій в певних зонах кори головного […]...

  33. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 5.1. Біологічні аспекти структурно-функціональної організації людини Людина, як медико-біологічна та соціальна система. Зовнішні та внутрішні подразники, що впливають на стан людини. Загальна структурно-функціональна ієрархічна будова організму. Нервова система – Природна контрольно-регуляторна система захисту організму людини від небезпеки. Умовні та безумовні рефлекси. Вища нервова діяльність людини – Основа її безпеки. Характеристика аналізаторів. Роль зорового, слухового, смакового, нюхального, больового, дотикового аналізаторів та вестибулярного […]...

  34. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 4.3.4. Безпека приміщень як фізичних об’єктів У системі безпечної праці важливим є дотримання вимог до приміщень та споруд, в яких виконуються певні трудові процеси. Це досить жорсткі вимоги. Від характеристик приміщення залежить безпека людей та результативність виконуваної ними роботи. Важливий показник – Вологість. Приміщення сухе, якщо відносна вологість повітря не більше 60%, вологе – відносна вологість повітря від 60 до 75%. […]...

  35. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 4.2.3. Гриби Всі Гриби – вищі (шляпочні), нижчі (плісняві) віднесені до окремого царства – це і не рослини і не тварини, хоча їм притаманні деякі властивості обох царств – рослин і тварин. Для всіх грибів характерна велика швидкість мутацій та можливість накопичення речовин, шкідливих для людини. Небезпеку для людини складають мікроскопічні найпростіші гриби, які мають розмір від […]...

  36. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – РОЗДІЛ 3. НЕБЕЗПЕЧНІ СТАНОВИЩА. РИЗИК – ОЦІНКА НЕБЕЗПЕКИ Поняття про ризики. Номенклатура і класифікація небезпек. Джерела небезпеки та їх класифікація: природні, антропогенні, техногенні, соціальні та комбіновані джерела небезпеки. Основні види небезпек, небезпечні та шкідливі фактори. Поняття травми, травматизму. Ризик, як фактор потенційної небезпеки. Причини ризику. Індивідуальний і соціальний ризик. Концепція допустимого ризику. Категорії факторів, що змушують людину ризикувати. Психологічні основи ризику. Значення принципів […]...

  37. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 6.3. Правова безпека людини Важливим є Порядок звернення до суду. Необхідно подати в районний або міський суд позовну заяву, скаргу, вказавши докази, що підтверджують ваші вимоги. Заява повинна бути обов’язково зареєстрована в спеціальному журналі канцелярії суду, куди і подаються всі необхідні документи. Треба поставити реєстраційний номер на копію позову, скарги, що залишається у вас. У випадку, коли заяву відмовляються […]...

  38. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 7.4. Соціально небезпечні вірусні інфекції людини Це група модифікованих вірусів, які утворилися з існуючих вірусів під дією несприятливих факторів: хімічних (з-за високого рівня забруднення хімічно активними речовинами природи), фізико-хімічних (підвищена інтенсивність УФ-випромінення з-за руйнування озоносфери). Процеси модифікації, мутації відомих вірусів відбуваються безперервно. Там де природні сили послаблені з-за надмірного забруднення хімічними речовинами, фізико-хімічними факторами, перевищення рівня небезпечних параметричних факторів мутації закріплюються […]...

  39. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 3.3. Причини та результати ризику Ступінь ризику можна визначити за допомогою коефіцієнта нещасних випадків (НВ) на тисячу людей: НВ=(Н/Л)х103, де Н – кількість нещасних випадків, Л – кількість відпрацьованих людино-годин у році. Професор Русак О. Н. – президент Міжнародної Академії наук екології та безпеки життєдіяльності визначає ризик як коефіцієнт його частоти. Ступінь ризику має дуже багато форм, видів і різновидів. […]...

  40. Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 4.3.3. Освітленість Освітленість є одним із важливих фізичних чинників. Через око людина одержує 90% інформації з навколишнього середовища, що пов’язано зі сприйняттям сітківкою ока світлових (електромагнітних) коливань. В залежності від їх інтенсивності організм реагує по-різному – недостатнє освітлення, як і надлишкове, веде до передчасної втоми, що сприяє виникненню небезпечних травм. Око реагує на фізичні параметри світла: просторова […]...

Безпека життєдіяльності людини та суспільства – Мягченко О. П. – 3.7.3. Методи добору кадрів
«
»