Безпека життєдіяльності людини – Лапін В. М. – ВСТУП
Життя – це те, що люди більш за все прагнуть зберегти і менш за все бережуть.
Ж. Лабрюйєр
Трансформація українського суспільства на ринкових засадах пов’язана з низкою світоглядних питань принципового характеру, які ще не повною мірою знайшли своє осмислення як на теоретичному, так і на практичному рівнях. Серед таких питань – проблема забезпечення безпеки людини у навколишньому середовищі. Наприкінці XX – початку XXI століть ця проблема набуває все більшої гостроти. Це пояснюється особливостями нашого часу: глобальним забрудненням біосфери, великою кількістю промислових і транспортних аварій, високим рівнем виробничого і побутового травматизму, смертності, поширенням інфекційних захворювань, загрозливими масштабами соціально-політичних небезпек – тероризму, захоплення заручників та ін. Суспільство постійно зазнає великих втрат у вигляді людських жертв, матеріальних збитків, руйнуванні довкілля.
Відбуваються все більш відчутні суперечності між суспільством, природою і техногенною сферою.
Вплинути на зменшення таких суперечностей можна, змінивши певні поняття людської свідомості та відповідальності. У вирішенні цього важливого питання особливого значення набуває вивчення “Безпеки життєдіяльності” (БЖД) як дисципліни світоглядного значення, без якої сьогодні не можлива жодна професійна діяльність.
Завдання курсу “Безпека життєдіяльності” полягає у чіткому розумінні небезпечних і шкідливих чинників у ситуаціях, що виникають у середовищі проживання, навчання і праці людини.
БЖД – це ступінь захисту людини від небезпек різного характеру, де під терміном “небезпека” розуміють вплив на людину чинників, які можуть спричинити погіршення стану її здоров’я. Природа цих чинників може бути пов’язана з причинами природного характеру (землетруси, повіні, буревії, цунамі), соціально-економічного (екологічні катастрофи, інфекційні захворювання, тероризм, війни), а також з причинами техногенного характеру (аварії, катастрофи, вибухи).
Щороку в країні з різних причин погіршується стан здоров’я більше ніж 2,5 млн. людей, у тому числі смертельно – понад 76 000 осіб, або 250 осіб щодня. Кількість осіб, які загинули на 100 000 померлих у нашій державі, майже у 9-12 разів більша, ніж у розвинутих державах Європи.
За оцінкою Інституту економіки HAH України, щорічні витрати внаслідок травматизму становлять майже 8,5 млрд. грн., або понад 4 % валового внутрішнього продукту України.
Це – наслідок серйозних недоліків у навчанні як на виробництві, так і в освітніх закладах. Вивчення дисципліни БЖД у вищих навчальних закладах України стане важливим кроком у розширенні світогляду майбутніх фахівців (різних професій та спеціальностей) про безпеку людини та її захист у процесі виробничої і побутової діяльності, в умовах виникнення різного роду небезпек.
Процес навчання складається з теоретичних і практичних занять, що укладені відповідно до законодавства України та інших чинних нормативно-правових документів.
Як галузь наукових знань БЖД грунтується на знаннях природничих, гуманітарних і технічних наук. її ще не можна вважати наукою, бо вона не має власних наукових методів дослідження. Але БЖД як дисципліна світоглядного характеру є основою для вивчення інших наукових дисциплін.
Отже, досліджувати проблеми безпеки життєдіяльності неможливо без зв’язку з іншими науками, оскільки вони перебувають у складній взаємозалежності.
Викладання дисципліни має на меті:
– вивчення змісту, структури і взаємозв’язку життєдіяльності людини із середовищем її перебування;
– визначення чинників, причин і параметрів, що призводять до виникнення різного роду небезпек;
– визначення принципів і способів захисту людей в умовах імовірного виникнення небезпек різного походження;
– прищеплення практичних навичок щодо забезпечення життєдіяльності людини при виникненні небезпек.
Навчальний посібник складається з чотирьох розділів. У першому розділі “Теоретичні основи безпеки життєдіяльності людини” розкрито питання безпеки людини відповідно до Концепції Організації Об’єднаних Націй (ООН) “Про сталий людський розвиток”. Визначено основні завдання навчальної дисципліни, її еволюційний шлях в Україні. Розглянуто структуру життєдіяльності та її характерні ознаки, принципи забезпечення життєдіяльності людини. Подано основні терміни і визначення та методика оцінки ризику ймовірних небезпек.
У другому розділі “Навколишнє середовище і життєдіяльність людини” розглянуто компоненти середовища життєдіяльності людини. Подано характеристику природної, техногенної, соціальної сфер, де відбувається діяльність людини. Висвітлено проблеми взаємодії людини з біосферою та її компонентами.
У третьому розділі “Негативні фактори середовища життєдіяльності” проаналізовано негативні фактори середовища життєдіяльності, їх вплив на здоров’я людини та заходи і засоби захисту від них.
У четвертому розділі “Забезпечення життєдіяльності населення” розглянуто правове регулювання безпеки життєдіяльності; захист населення в умовах надзвичайних ситуацій.
Кожний розділ посібника закінчується контрольними запитаннями для перевірки знань. Особливістю пропонованого посібника є орієнтація його на студентів. Було поставлено завдання написати коротку і змістовну книгу, яку захотів би прочитати кожен студент. Це послугувало нам підказкою у відповідному доборі матеріалу, а також статистичних даних, графіків і таблиць, додаткової інформації “Це цікаво знати”, практичних порад і прикладів щодо захисту життя і здоров’я як в умовах повсякденного життя, так і в умовах екстремальних ситуацій. У кінці навчального посібника подано додатки, що є необхідним елементом, який допомагає під час повторення матеріалу та сприяє розумінню основних положень безпеки життєдіяльності.
При роботі над посібником автором було використано велику кількість літературних джерел, наукових напрацювань вітчизняних і зарубіжних учених у сфері наукових знань про безпечну життєдіяльність людини, а також рекомендації Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.