Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 4.1.7. Небезпеки, пов’язані з експлуатацією та утриманням житла
Небезпека поганої роботи системи водопостачання
Першою ланкою в технічній системі водопостачання і забезпечення водою мешканців житлових районів є забір води з джерела, який здійснюється водозабірними спорудами.
Водозабірні споруди мають відповідати вимогам “СНиП 2.04.02-84” і забезпечувати:
– забір з джерела розрахункового розходу води і подання її споживачу;
– захист системи водопостачання від попадання в неї сміття, планктону, біологічних обростань, наносів, льоду й іншого;
– неприпустимість до водоприймальника риби на водоймищах рибогосподарчого призначення.
Порушення вимог “СниП” створюють небезпечні фактори водопостачання сільських і міських помешкань.
З метою отримання води високої якості в умовах господарчо-питного водопостачання широко використовують водозабірні споруди на будь-яких глибинах і в різних водоносних породах.
Небезпека поганої якості води, що постачається
Вода, що постачається для використання людиною, має відповідати вимогам: відносно її температури, мутності, кольору, водневого показника, складу речовин (загальний зміст солі), її жорсткості, запахів та присмаків, бактеріального забруднення.
Небезпека, пов’язана з поганою роботою каналізаційних мереж
До небезпек, що пов’язані з експлуатацією каналізаційної мережі, можна віднести забрудненість стічних вод великими і малими фракціями, що здатні створювати пробки. Це відбувається внаслідок наявності малих витрат і швидкостей потоку, коли можливе відкладення великих фракцій забруднення, що становить основу пробки. В подальшому розвитку відбувається затримання дрібних фракцій і зростання пробки за розміром, і, як результат, це призводить до аварійної ситуації.
Небезпеки, які пов’язані з недостатніми потужностями очисних споруд
Такі небезпеки виникають при аваріях на визначених спорудах, що пов’язано з їх старінням (моральним і фізичним), а також як результат можливих викидів (підприємств чи природних).
Небезпеки, які пов’язані з аваріями теплових та інших станцій, що постачають теплоносії (особливо взимку)
Внаслідок аварійних ситуацій (відсутності теплоносіїв) в будинках, спорудах та ін. має місце зниження температур, що призводить до захворювань серед населення. Крім того, відбувається замерзання теплоносіїв у самій системі постачання, що призводить до руйнування цієї системи і завдає великих збитків споживачам тепломереж.
Небезпеки, пов’язані з поганою організацією санітарної очистки міст
До таких небезпек належать:
– несвоєчасне видалення залишків діяльності людей;
– несвоєчасне, неправильне чи недостатнє їх знешкодження і знезараження;
– несвоєчасне віддалення снігових наметів і сміття;
– формування стихійних звалищ, що є джерелом розповсюдження інфекційних захворювань.
Небезпеки, пов’язані з витоком газу
Наявність такої небезпеки потребує комплексних рішень щодо запобігання отруєнь і вибухів. Тому одночасно з відключенням газу необхідно відключити й електропостачання.
4.1.8. Засоби і заходи, спрямовані на запобігання негативній дії джерел небезпеки
Організаційні заходи:
– формування і проведення на території України єдиної державної політики в цій сфері;
– формування нормативно-правових актів з питань захисту середовища і забезпечення їх виконання;
– розробка, прийняття і забезпечення виконання науково-технічних програм, спрямованих на запобігання небезпечного забруднення середовища;
– визначення порядку дії державного обліку випадків забруднень;
– нормування якості атмосферного повітря;
– визначення порядку розробки і затвердження технічних нормативів викидів забруднюючих речовин, а також видів об’єктів, для яких вони розробляються;
– визначення порядку розробки і затвердження гранично допустимих викидів забруднювачів;
– встановлення порядку визначення і стягнення платні за викиди забруднювачів;
– здійснення державного контролю за охороною атмосферного повітря.
Заходи на транспорті
До основних заходів на транспорті, що дають змогу запобігти негативній дії на забруднення атмосфери відносяться:
– удосконалення двигунів внутрішнього згоряння;
– підвищення якості автомобільних бензинів;
– використання нейтралізаторів, що встановлюються у вихлопних трактах автомобілів (каталітичні фільтри). Ці фільтри зменшують токсичність викидів у 10 разів. У відроблених газах рівень СО зменшується на 80 %; СН – на 70 %; N0 – на 50 %;
– використання автомобілів на газі. Викиди канцерогенів зменшуються в 100 разів;
– перехід на водневе паливо;
– розробка і використання електромобілів;
– використання альтернативних видів палива;
– організація автомобільного руху в містах з метою покращання екологічного стану;
– впровадження автоматизованої системи управління міським транспортом;
– встановлення порядку обмежень, зупинок і припинення діяльності об’єктів, які забруднюють атмосферу;
– встановлення порядку функціонування системи моніторингу;
– зменшення кількості ТЕС за рахунок введення в дію більш потужних, забезпечених ефективними системами очищення та утилізації газових і пилових відходів;
– заміна вугілля і мазуту на ТЕС екологічно чистішим газовим паливом.
Проектні й інші рішення захисту атмосферні
– утворення санітарно-захисних зон;
– проектування засобів очищення;
– проектування і реалізація безвідхідних і маловідхідних виробництв;
– здійснення контролю за охороною атмосфери;
– збільшення обсягів озеленення міст і селищ;
– використання під час будівництва звукопоглинаючих матеріалів;
– ізоляція джерел шуму кожухами, ковпаками, застосування пристроїв, які зменшують шуми та ін.
Охорона водоймищ та морів:
– раціональне розміщення, проектування, будівництво, реконструкція і ввід в експлуатацію господарчих та інших об’єктів, які впливають на стан водних об’єктів;
Розробка схем охорони вод;
– басейнові узгодження;
– розвиток стандартизації у сфері охорони і раціонального використання вод;
– екстенсивне водовикористання;
– охоронні заходи водних об’єктів під час лісосплаву;
– запобігання забруднень водоймищ та морів нафтою;
– охорона малих річок;
– очищення побутових і промислових стічних вод;
– безстічне виробництво;
– державний контроль за використанням і охороною водних об’єктів;
– моніторинг водних об’єктів;
– охорона морських берегових вод;
– охорона вод при розвідуванні і добуванні копалин;
– контроль за станом забруднення морських вод. Охорона і використання грунту
Охорона і раціональне використання земельних ресурсів та інше базується на введенні Державного земельного кадастру, а також:
– грунтозахисної системи землеробства;
– моніторингу земель;
– контролю за забрудненням фунтів та ін.
Спеціальні заходи і засоби запобігання забруднення середовища
До таких заходів і засобів належать:
– очисні споруди;
– уловлювачі викидів в атмосферу;
– заводи з переробки сміття та залишків продуктів життєдіяльності людини;
– енергозберігаючі технології;
– використання маловідхідних технологій;
– виробництво біогазу та ін.