Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 4.1.7. Небезпеки, пов’язані з експлуатацією та утриманням житла

Небезпека поганої роботи системи водопостачання

Першою ланкою в технічній системі водопостачання і забезпечення водою мешканців житлових районів є забір води з джерела, який здійснюється водозабірними спорудами.

Водозабірні споруди мають відповідати вимогам “СНиП 2.04.02-84” і забезпечувати:

– забір з джерела розрахункового розходу води і подання її споживачу;

– захист системи водопостачання від попадання в неї сміття, планктону, біологічних обростань, наносів, льоду й іншого;

– неприпустимість до водоприймальника риби на водоймищах рибогосподарчого призначення.

Порушення вимог “СниП” створюють небезпечні фактори водопостачання сільських і міських помешкань.

З метою отримання води високої якості в умовах господарчо-питного водопостачання широко використовують водозабірні споруди на будь-яких глибинах і в різних водоносних породах.

Небезпека поганої якості води, що постачається

Вода, що постачається для використання людиною, має відповідати вимогам: відносно її температури, мутності, кольору, водневого показника, складу речовин (загальний зміст солі), її жорсткості, запахів та присмаків, бактеріального забруднення.

Небезпека, пов’язана з поганою роботою каналізаційних мереж

До небезпек, що пов’язані з експлуатацією каналізаційної мережі, можна віднести забрудненість стічних вод великими і малими фракціями, що здатні створювати пробки. Це відбувається внаслідок наявності малих витрат і швидкостей потоку, коли можливе відкладення великих фракцій забруднення, що становить основу пробки. В подальшому розвитку відбувається затримання дрібних фракцій і зростання пробки за розміром, і, як результат, це призводить до аварійної ситуації.

Небезпеки, які пов’язані з недостатніми потужностями очисних споруд

Такі небезпеки виникають при аваріях на визначених спорудах, що пов’язано з їх старінням (моральним і фізичним), а також як результат можливих викидів (підприємств чи природних).

Небезпеки, які пов’язані з аваріями теплових та інших станцій, що постачають теплоносії (особливо взимку)

Внаслідок аварійних ситуацій (відсутності теплоносіїв) в будинках, спорудах та ін. має місце зниження температур, що призводить до захворювань серед населення. Крім того, відбувається замерзання теплоносіїв у самій системі постачання, що призводить до руйнування цієї системи і завдає великих збитків споживачам тепломереж.

Небезпеки, пов’язані з поганою організацією санітарної очистки міст

До таких небезпек належать:

– несвоєчасне видалення залишків діяльності людей;

– несвоєчасне, неправильне чи недостатнє їх знешкодження і знезараження;

– несвоєчасне віддалення снігових наметів і сміття;

– формування стихійних звалищ, що є джерелом розповсюдження інфекційних захворювань.

Небезпеки, пов’язані з витоком газу

Наявність такої небезпеки потребує комплексних рішень щодо запобігання отруєнь і вибухів. Тому одночасно з відключенням газу необхідно відключити й електропостачання.

4.1.8. Засоби і заходи, спрямовані на запобігання негативній дії джерел небезпеки

Організаційні заходи:

– формування і проведення на території України єдиної державної політики в цій сфері;

– формування нормативно-правових актів з питань захисту середовища і забезпечення їх виконання;

– розробка, прийняття і забезпечення виконання науково-технічних програм, спрямованих на запобігання небезпечного забруднення середовища;

– визначення порядку дії державного обліку випадків забруднень;

– нормування якості атмосферного повітря;

– визначення порядку розробки і затвердження технічних нормативів викидів забруднюючих речовин, а також видів об’єктів, для яких вони розробляються;

– визначення порядку розробки і затвердження гранично допустимих викидів забруднювачів;

– встановлення порядку визначення і стягнення платні за викиди забруднювачів;

– здійснення державного контролю за охороною атмосферного повітря.

Заходи на транспорті

До основних заходів на транспорті, що дають змогу запобігти негативній дії на забруднення атмосфери відносяться:

– удосконалення двигунів внутрішнього згоряння;

– підвищення якості автомобільних бензинів;

– використання нейтралізаторів, що встановлюються у вихлопних трактах автомобілів (каталітичні фільтри). Ці фільтри зменшують токсичність викидів у 10 разів. У відроблених газах рівень СО зменшується на 80 %; СН – на 70 %; N0 – на 50 %;

– використання автомобілів на газі. Викиди канцерогенів зменшуються в 100 разів;

– перехід на водневе паливо;

– розробка і використання електромобілів;

– використання альтернативних видів палива;

– організація автомобільного руху в містах з метою покращання екологічного стану;

– впровадження автоматизованої системи управління міським транспортом;

– встановлення порядку обмежень, зупинок і припинення діяльності об’єктів, які забруднюють атмосферу;

– встановлення порядку функціонування системи моніторингу;

– зменшення кількості ТЕС за рахунок введення в дію більш потужних, забезпечених ефективними системами очищення та утилізації газових і пилових відходів;

– заміна вугілля і мазуту на ТЕС екологічно чистішим газовим паливом.

Проектні й інші рішення захисту атмосферні

– утворення санітарно-захисних зон;

– проектування засобів очищення;

– проектування і реалізація безвідхідних і маловідхідних виробництв;

– здійснення контролю за охороною атмосфери;

– збільшення обсягів озеленення міст і селищ;

– використання під час будівництва звукопоглинаючих матеріалів;

– ізоляція джерел шуму кожухами, ковпаками, застосування пристроїв, які зменшують шуми та ін.

Охорона водоймищ та морів:

– раціональне розміщення, проектування, будівництво, реконструкція і ввід в експлуатацію господарчих та інших об’єктів, які впливають на стан водних об’єктів;

Розробка схем охорони вод;

– басейнові узгодження;

– розвиток стандартизації у сфері охорони і раціонального використання вод;

– екстенсивне водовикористання;

– охоронні заходи водних об’єктів під час лісосплаву;

– запобігання забруднень водоймищ та морів нафтою;

– охорона малих річок;

– очищення побутових і промислових стічних вод;

– безстічне виробництво;

– державний контроль за використанням і охороною водних об’єктів;

– моніторинг водних об’єктів;

– охорона морських берегових вод;

– охорона вод при розвідуванні і добуванні копалин;

– контроль за станом забруднення морських вод. Охорона і використання грунту

Охорона і раціональне використання земельних ресурсів та інше базується на введенні Державного земельного кадастру, а також:

– грунтозахисної системи землеробства;

– моніторингу земель;

– контролю за забрудненням фунтів та ін.

Спеціальні заходи і засоби запобігання забруднення середовища

До таких заходів і засобів належать:

– очисні споруди;

– уловлювачі викидів в атмосферу;

– заводи з переробки сміття та залишків продуктів життєдіяльності людини;

– енергозберігаючі технології;

– використання маловідхідних технологій;

– виробництво біогазу та ін.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Безпека життєдіяльності – Цапко В. Г – 4.1.7. Небезпеки, пов’язані з експлуатацією та утриманням житла