Банківський нагляд – Васюренко O. B. – Нормативи капіталу
До нормативів капіталу відносять: норматив мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1), норматив адекватності регулятивного капіталу (платоспроможності) (Н2), норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (НЗ).
Мінімальний розмір регулятивного капіталу банку (Н1) має становити 10 млн євро.
Мінімальний розмір регулятивного капіталу в гривнях визначається щороку окремим рішенням Правління Національного банку та встановлюється на відповідний період (рік) у розмірі, еквівалентному розміру нормативного значення, встановленого в євро.
До розрахунку нормативного значення мінімального розміру регулятивного капіталу, що встановлюється в гривнях, береться біль ший за величиною курс євро, а саме: курс євро, встановлений Національним банком на початок періоду, що регулюється (на 1 січня кожного року); або курс євро, розрахований як середньоарифметична величина курсу євро за IV квартал звітного року. У разі зниження курсу євро на кінець періоду (року), що регулюється, нормативне значення мінімального розміру регулятивного капіталу, що встановлюється Національним банком у гривнях, не підлягає зменшенню на наступний період.
Контроль за дотриманням банками мінімального розміру регулятивного капіталу здійснюється Національним банком за нормативними значеннями, що зафіксовані в гривнях.
Норматив адекватності регулятивного капіталу (платоспроможності) (Н2) відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов’язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Чим вище значення показника адекватності регулятивного капіталу, тим більша частка ризику, що її беруть на себе власники банку; і навпаки: чим нижче значення показника, тим більша частка ризику, що її беруть на себе кредитори та вкладники банку. Норматив адекватності регулятивного капіталу встановлюється для запобігання надмірному перекладанню банком кредитного ризику та ризику неповернення банківських активів на кредиторів та вкладників банку.
Значення показника адекватності регулятивного капіталу визначається як співвідношення регулятивного капіталу банку до сумарних активів і певних позабалансових інструментів, зважених за ступенем кредитного ризику та зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями та на суму забезпечення кредиту (вкладень в боргові цінні папери) безумовним зобов’язанням або грошовим покриттям у вигляді застави майнових прав.
Для розрахунку адекватності регулятивного капіталу банку його активи поділяються на п’ять груп за ступенем ризику та підсумовуються з урахуванням відповідних коефіцієнтів зваження: І група активів зі ступенем ризику 0 %; II група активів зі ступенем ризику 10 %; III група активів зі ступенем ризику 20 %; IV група активів зі ступенем ризику 50 %; V група активів зі ступенем ризику 100 %.
Сукупна сума відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами розраховується на звітну дату в гривневому еквіваленті в такій послідовності:
– визначається відкрита валютна позиція банку (довга або коротка) за кожною іноземною валютою та банківським металом;
– визначаються окремо сума довгих валютних позицій банку в усіх іноземних валютах та сума коротких валютних позицій банку в усіх іноземних валютах;
– визначається сума відкритої валютної позиції в усіх банківських металах;
– визначається більша сума довгих або коротких відкритих валютних позицій банку в усіх іноземних валютах;
– до більшої суми (довгої або короткої) відкритої валютної позиції банку в усіх іноземних валютах додається сума відкритої валютної позиції банку в усіх банківських металах. Отримане значення є сукупною сумою відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами.
Нормативне значення нормативу Н2 діючих банків має бути не меншим, ніж 10 %. Для банків, що розпочинають операційну діяльність, цей норматив має становити: протягом перших 12 місяців діяльності (з дня отримання ліцензії) – не менше 15 %; протягом наступних 12 місяців – не менше 12 %; надалі – не менше 10 %.
Норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (НЗ) відображає розмір регулятивного капіталу, необхідний для здійснення банком активних операцій.
Норматив Н3 установлює мінімальний коефіцієнт співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів. До сукупних активів банку під час розрахунку нормативу НЗ включаються: готівкові кошти; банківські метали; кошти в Національному банку; казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються та емітовані Національним банком; кошти в інших банках; кредити, що надані органам державної влади та місцевого самоврядування, суб’єктам господарювання, фізичним особам; дебіторська заборгованість за операціями з банками та клієнтами; цінні папери в торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення; запаси матеріальних цінностей; інші активи банку; суми до з’ясування та транзитні рахунки; інвестиції в асоційовані та дочірні компанії; основні засоби.
Під час розрахунку нормативу Н3 до сукупних активів не включається сума сформованих резервів за всіма активними операціями банку.
Нормативне значення нормативу Н3 має бути не меншим, ніж 9%.
Слід зазначити, що протягом останніх років спостерігалася тенденція щодо стрімкого зростання обсягів регулятивного капіталу та збільшення значення нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) і нормативу співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3) (табл. 3.2).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)