Home ⇒ 👍Банківський нагляд - Васюренко O. B ⇒ Банківський нагляд – Васюренко O. B. – 3.3. Встановлення вимог щодо регулятивного капіталу та економічних нормативів регулювання діяльності банків

Банківський нагляд – Васюренко O. B. – 3.3. Встановлення вимог щодо регулятивного капіталу та економічних нормативів регулювання діяльності банків

З метою забезпечення стабільної діяльності банків та своєчасного виконання ними зобов’язань перед вкладниками, а також запобігання неправильному розподілу ресурсів і втраті капіталу через ризики, притаманні банківській діяльності, органи нагляду встановлюють вимоги щодо регулятивного капіталу та економічних нормативів регулювання діяльності банків.

Регулятивний капітал є одним з найважливіших показників діяльності банків, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків. Ризики в банківській діяльності випливають зі специфіки банківських операцій, що здійснюються в умовах ринкових відносин, та означають імовірність одержання доходів, менших від очікуваних, зниження вартості активів. Підвищені банківські ризики призводять до значних фінансових втрат і, як наслідок, до банкрутства банків.

Як зазначалося у першому розділі, особливе значення у створенні сприятливих умов для підтримки стійкості банківських систем і попередження фінансових криз мають Базельські угоди про капітал, у яких визначено складові регулятивного капіталу (рис. 3.3).

Банківський нагляд Васюренко O. B. 3.3. Встановлення вимог щодо регулятивного капіталу та економічних нормативів регулювання діяльності банків

Рис. 3.3. Стандарти достатності капіталу згідно з Базельськими угодами про капітал

Згідно з Базельською угодою І капітал банку складається з основного (капіталу першого рівня) та додаткового капіталу (другого рівня). До основного капіталу належать фактично сплачений статутний капітал та розкриті резерви. Відверненням з основного капіталу є Гудвіл. Додатковий капітал включає довгостроковий субординований борг (не більше 50 % основного капіталу), результат переоцінки основних засобів, загальні резерви на покриття кредитного ризику (не більше 1,25 % зважених за ризиком ативів), нерозкриті резерви, нереалізований результат від переоцінки пайових цінних паперів (із понижувальним коефіцієнтом 0,45), гібридні капітальні інструменти. Окремих відвернень із додаткового капіталу не передбачено, однак для подальших розрахунків додатковий капітал слід брати у сумі, що не перевищує 100 % основного капіталу – “дозволений додатковий капітал”. До відвернень із суми основного та додаткового капіталів належать вкладення в неконсолідовані банківські та фінансові дочірні установи, а також будь-які вкладення в статутні фонди інших банків і фінансових установ.

Поправкою до Угоди про капітал 1996 р. окремою складовою виділено капітал третього рівня, до якого було віднесено короткостроковий субординований борг. Цією поправкою передбачається, що капітал третього рівня може братися до розрахунку сумарного регулятивного капіталу виключно для покриття ринкових ризиків і в жодному разі не може бути компенсатором інших видів ризиків – кредитного та операційного. Водночас, у разі відсутності або нестачі капіталу третього рівня ринкові ризики можуть покриватися основним або додатковим капіталом, однак лише тими частинами, які не беруть участі в покритті кредитного ризику.

Базельська угода про капітал II фактично не змінила складових капіталу банку. Згідно з Базельською угодою II капітал банку складається з основного (капіталу першого рівня), додаткового (капіталу другого рівня) та капіталу третього рівня (рис. 3.4).

Водночас, у Базельській угоді II внесено два уточнення щодо порядку розрахунку регулятивного капіталу:

– перше полягає у зміні порядку врахування відвернень із суми основного та додаткового капіталів. Згідно з оригінальною версією Базельської угоди сума відвернень віднімалась від суми основного капіталу та дозволеної частини додаткового капіталу. Згідно з “Базелем II” відвернення потрібно віднімати окремо від основного та від дозволеного додаткового капіталів пропорційно (у пропорції 50 % х 50 %). Таким чином, оскільки додатковий капітал може включатися до регулятивного в сумі, що не перевищує основний капітал, Базельський комітет створив додатковий стимул для банків з метою акцентування роботи на основному капіталі як на найстабільнішому джерелі коштів;

– друге уточнення стосується виключення резервів під стандартну заборгованість, створених за рахунок прибутку, із додаткового капіталу. Однак це уточнення набуває чинності лише в тому разі, якщо для розрахунку кредитного ризику використовуватиметься підхід внутрішніх рейтингів. У разі застосування стандартизованого підходу алгоритм розрахунку регулятивного капіталу залишається незмінним.

Запропонований Базельським комітетом алгоритм розрахунку регулятивного капіталу є рекомендаційним. Кожна країна має право вносити в загальну схему певні корективи, які якнайбільше відповідають практиці банківського нагляду та особливостям банківської системи.

На відміну від порядку розрахунку регулятивного капіталу, який залишився практично незмінним, алгоритм визначення зважених за ризиком активів у Базельській угоді П зазнав докорінних змін порівняно з першим варіантом угоди. Алгоритм, запропонований у 1988 р. та запроваджений в Україні, передбачає окрему оцінку кредитного ризику (через систему вагових коефіцієнтів), регулятивного капіталу, і, як результат, – оцінку адекватності капіталу за формулою (3.1)

Банківський нагляд Васюренко O. B. 3.3. Встановлення вимог щодо регулятивного капіталу та економічних нормативів регулювання діяльності банків

Банківський нагляд Васюренко O. B. 3.3. Встановлення вимог щодо регулятивного капіталу та економічних нормативів регулювання діяльності банків

Рис. 3.4. Складові регулятивного капіталу банку згідно з Базельською угодою про капітал II

Таким чином, у сучасній практиці оцінка адекватності капіталу здійснюється де-факто і починається з визначення величини зважених за ризиком активів.

Натомість у Базельській угоді II через необхідність врахування крім кредитного ще й інших ризиків – ринкового та операційного,

– запропоновано зворотний алгоритм оцінки адекватності капіталу. Спочатку визначають величину “вимоги до капіталу”, яку перемножують на 12,5, щоб отримати “еквівалент зважених за ризиком активів”. Постійний множник 12,5 – це зворотне значення від 8 %, тобто 100%:8% =12,5. Потім визначають значення регулятивного капіталу і значення адекватності капіталу за формулою (3.2)

Банківський нагляд Васюренко O. B. 3.3. Встановлення вимог щодо регулятивного капіталу та економічних нормативів регулювання діяльності банків

Таким чином, оцінка адекватності капіталу згідно з Базельською угодою II починається не з визначення зважених за ризиком активів, а з визначення необхідної величини капіталу для покриття відповідного ризику.

Нормативною базою щодо регулятивного капіталу та економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні є “Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні”. Згідно з цією інструкцією регулятивний капітал банку складається з основного (1-го рівня) та додаткового (2-го рівня) капіталу. Основний капітал уважається незмінним і таким, що не підлягає передаванню, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні збитки. Додатковий капітал має менш постійний характер та його розмір піддається змінам.

Складові регулятивного капіталу банку згідно з “Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні” представлені на рис. 3.5.

Основний капітал (капітал 1-го рівня) складається з таких елементів:

– фактично сплачений зареєстрований статутний капітал;

– розкриті резерви, що створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку (резерви, що оприлюднені банком у фінансовій звітності): дивіденди, що направлені на збільшення статутного капіталу; емісійні різниці; резервні фонди, що створюються згідно із законами України; загальні резерви, що створюються під невизначений ризик при проведенні банківських операцій.

Ці складові включаються до капіталу 1-го рівня лише за умови, що вони відповідають таким критеріям:

– відрахування до резервів і фондів здійснено з прибутку після оподаткування або з прибутку до оподаткування, скоригованого на всі потенційні податкові зобов’язання;

– призначення резервів та фондів і рух коштів за цими резервами і фондами окремо розкрито в оприлюднених звітах банку;

– фонди мають бути в розпорядженні банку з метою необмеженого і негайного їх використання для покриття збитків;

– будь-яке покриття збитків за рахунок резервів та фондів проводиться лише через рахунок прибутків та збитків.

Банківський нагляд Васюренко O. B. 3.3. Встановлення вимог щодо регулятивного капіталу та економічних нормативів регулювання діяльності банків

Рис. 3.5. Складові регулятивного капіталу банку згідно з “Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні”

Загальний розмір основного капіталу визначається з урахуванням розміру очікуваних (можливих) збитків за невиконаними зобов’язаннями контрагентів та зменшується на суму:

– недосформованих резервів під можливі збитки за: кредитними операціями; операціями з цінними паперами; дебіторською заборгованістю; простроченими понад ЗО днів та сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями; коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у банках, які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах;

– нематеріальних активів за мінусом суми зносу;

– капітальних вкладень у нематеріальні активи;

– збитків минулих років і збитків минулих років, що очікують затвердження;

– збитків поточного року.

Додатковий капітал (капітал 2-го рівня) складається з таких елементів:

– резерви під стандартну заборгованість інших банків;

– резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків;

– підтверджена аудитором (аудиторською фірмою) за результатами звітного фінансового року сума збільшення (за результатами переоцінки) вартості основних засобів, які є власністю банку і належать до нерухомого майна (нежитлові будівлі, приміщення), що забезпечує технологічне здійснення банківських функцій;

– результат поточного року (прибуток), що зменшений на суму доходів, неотриманих понад 30 днів з дати їх нарахування (крім доходів за державними цінними паперами та цінними паперами, емітованими Національним банком);

– субординований борг, що враховується до капіталу (субординований капітал);

– нерозподілений прибуток минулих років;

– прибуток звітного року, що очікує затвердження. Субординований капітал складається з коштів, залучених від юридичних та фізичних осіб на умовах субординованого боргу за угодою на строк не менше 5 років. Довготривалість запозичення субординованого капіталу гарантує можливість використання банком цих коштів як власних.

Залучення коштів на умовах субординованого боргу з метою їх врахування до капіталу банку у вигляді кредитів, депозитів може здійснюватися як шляхом укладення прямих договорів між банком-боржником та інвестором (про що укладається договір про залучення коштів на умовах субординованого боргу), так і шляхом випуску банком-боржником облігацій (про що укладається договір про залучення коштів шляхом випуску облігацій). В договорі про залучення коштів на умовах субординованого боргу або шляхом випуску облігацій має бути передбачено, що в разі ліквідації (банкрутства) банку-боржника задоволення вимог інвестора здійснюватиметься після задоволення вимог усіх інших кредиторів.

Якщо на умовах субординованого боргу кошти залучені на п’ять років, то сума субординованого боргу враховується до капіталу банку зі щорічним зменшенням розміру цих коштів на 20 % на кінець кожного року. Якщо на умовах субординованого боргу кошти залучені на строк понад п’ять років, то банк може здійснювати часткове погашення субординованого боргу, але не раніше ніж через п’ять років віддати його залучення (табл. 3.1).

Таблиця 3.1. Порядок врахування залучених коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку

Строк до закінчення дії договору

Сума, що враховується до капіталу, %

Від 5 до 4 років

100

Від 4 до 3 років

80

Від 3 до 2 років

60

Від 2 до 1 року

40

Менше 1 року

20

Для визначення розміру регулятивного капіталу банку загальний розмір капіталу 1-го і 2-го рівнів додатково зменшується:

– на балансову вартість акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком, що випущені банками, у торговому портфелі банку та у портфелі банку на продаж;

– балансову вартість інвестицій в асоційовані та дочірні компанії, а також балансову вартість вкладень у капітал інших установ у розмірі 10 % і більше їх статутного капіталу;

– балансову вартість акцій (паїв) власної емісії, що прийняті в забезпечення наданих банком кредитів (інших вкладень);

– суму перевищення загальної суми операцій, що здійснені щодо одного контрагента, над установленим нормативним значенням нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7);

– суму перевищення загальної суми операцій, що здійснені щодо одного інсайдера, над установленим нормативним значенням нормативу максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9);

– суму операцій, що здійснені з інсайдерами (пов’язаними особами) на сприятливіших за звичайні умовах;

– суму коштів, що вкладені в інші банки на умовах субординованого боргу;

– балансову вартість позалістингових цінних паперів у торговому портфелі банку (крім цінних паперів, емітованих центральними органами виконавчої влади, Національним банком та Державною іпотечною установою);

– балансову вартість цінних паперів, що не перебувають в обігу на фондових біржах, у торговому портфелі банку;

– балансову вартість цінних паперів недиверсифікованих інвестиційних фондів.

Банк не включає до балансової вартості цінних паперів, на яку додатково зменшується загальний розмір регулятивного капіталу банку 1-го і 2-го рівнів, суму доходів, неотриманих понад 30 днів з дати їх нарахування.

При цьому на капітал 2-го рівня накладаються такі обмеження:

– при розрахунку загальної суми регулятивного капіталу загальний розмір додаткового капіталу не може бути більше ніж 100 % основного капіталу;

– розмір субординованого капіталу не може перевищувати 50 % розміру основного капіталу.

Економічні нормативи – розрахункові величини, згідно з якими здійснюється управління грошовим обігом і банківською діяльністю. “Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні” визначено економічні нормативи, що є обов’язковими до виконання всіма банками України (рис. 3.6).

Базою для розрахунку економічних нормативів Н2, Н3, Н7, Н8, НІ 1, Н12 є регулятивний капітал банку.

Базою для розрахунку економічних нормативів Н9, Н10 є статутний капітал банку.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Related posts:

  1. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – 3.5. Контроль за дотриманням банками вимог щодо регулятивного капіталу та економічних нормативів Контроль за дотриманням банками вимог щодо регулятивного капіталу та економічних нормативів здійснюється відповідними територіальними управліннями та підрозділами центрального апарату банківського нагляду Національного банку на постійній основі. Розрахунок економічних нормативів банки (юридичні особи) проводять на підставі щоденних балансів. При цьому звітними є дані про дотримання економічних нормативів, що розраховані: – За щоденними розрахунками: нормативи мінімального розміру […]...

  2. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – 3.4. Встановлення спеціальних значень економічних нормативів Національний банк здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків і встановлює спеціальні вимоги стосовно певного виду діяльності банків (рис. 3.7). Рис. 3.7. Встановлення спеціальних значень економічних нормативів для спеціалізованих банків Спеціалізованим банкам та уповноваженим банкам, що спеціалізуються на здійсненні однієї чи декількох банківських операцій, залучають кошти фізичних осіб для довгострокового кредитування будівництва житла, у зв’язку із концентрацією […]...

  3. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – Порядок дотримання спеціальних значень економічних нормативів, установлених для спеціалізованих ощадних банків Банки зобов’язані постійно станом на кожний робочий день визначати співвідношення середньоарифметичних залишків за вкладами фізичних осіб до середньоарифметичних залишків пасивів банку за останні ЗО календарних днів поспіль без урахування розрахунків між філіями та іншими підвідомчими установами банку. Якщо визначене співвідношення досягне більше ніж 50 % пасивів, то банк зобов’язаний з наступного робочого дня дотримуватися економічних […]...

  4. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – Установлення для банку підвищених економічних нормативів Відповідно до Закону “Про банки і банківську діяльність” (ст. 78) Національний банк може видати розпорядження, за яким доводиться до відома окремого банку зміст заходів впливу, що застосовуються за виявлені порушення чи недоліки в діяльності банку, з посиланням на банківське законодавство чи нормативно-правові акти Національного банку, і яке є обов’язковим для виконання. Національний банк видає розпорядження […]...

  5. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – Контроль за дотриманням економічних нормативів, розрахованих на підставі консолідованої фінансової звітності Банки та банківські об’єднання зобов’язані складати консолідовану фінансову звітність згідно з “Інструкцією про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України”. З метою встановлення характеру впливу учасників консолідованої групи на фінансовий стан материнського банку (центрального кооперативного банку), вкладень материнського банку (центрального кооперативного банку) в капітали інших юридичних осіб та операцій з цими юридичними особами, можливості […]...

  6. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – Нормативи капіталу До нормативів капіталу відносять: норматив мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1), норматив адекватності регулятивного капіталу (платоспроможності) (Н2), норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (НЗ). Мінімальний розмір регулятивного капіталу банку (Н1) має становити 10 млн євро. Мінімальний розмір регулятивного капіталу в гривнях визначається щороку окремим рішенням Правління Національного банку та встановлюється на відповідний період (рік) […]...

  7. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – 5.4. Особливості застосування заходів впливу до банків за порушення, виявлені в діяльності філій банків Заходи впливу, що застосовуються Національним банком України до банків за порушення, виявлені в діяльності філій банків, визначає “Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства” (рис. 5.8). Рис. 5.8. Застосування заходів впливу до банків за порушення, виявлені в діяльності філій банків Застосування письмового застереження. Якщо за порушення в діяльності філії є […]...

  8. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – Розділ 3. БЕЗВИЇЗНИЙ НАГЛЯД ТА ВИЇЗНЕ ІНСПЕКТУВАННЯ БАНКІВ 3.1. Методи ефективного банківського нагляду та їх взаємозв’язок, 3.2. Проведення попереднього контролю на етапі безвиїзного нагляду за діяльністю банків. 3.3. Встановлення вимог щодо регулятивного капіталу та економічних нормативів регулювання діяльності банків. 3.4. Встановлення спеціальних значень економічних нормативів, 3.5. Контроль за дотриманням банками вимог щодо регулятивного капіталу та економічних нормативів. 3.6. Проведення поточного контролю в процесі […]...

  9. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – Розпорядження про зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі Відповідно до Закону “Про банки і банківську діяльність” (ст. 78) Національний банк може видати розпорядження, за яким доводиться до відома окремого банку зміст заходів впливу, що застосовуються за виявлені порушення чи недоліки в діяльності банку, з посиланням на банківське законодавство чи нормативно-правові акти Національного банку, і яке є обов’язковим для виконання. Національний банк видає розпорядження […]...

  10. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – Розділ 6. РЕОРГАНІЗАЦІЯ ТА РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ БАНКІВ 6.1. Мета та принципи реорганізації та реструктуризації банків. 6.2. Порядок проведення реорганізації банків. 6.3. Реорганізація банку за рішенням його власників. 6.4. Реорганізація банку під час тимчасової адміністрації. 6.5. Реструктуризація капіталу, активів та зобов’язань банку. 6.1. Мета та принципи реорганізації та реструктуризації банків Із розвитком ринкових відносин діяльність банків стає визначальною в системі функціонування фінансових посередників. […]...

  11. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – 6.1. Мета та принципи реорганізації та реструктуризації банків 6.1. Мета та принципи реорганізації та реструктуризації банків. 6.2. Порядок проведення реорганізації банків. 6.3. Реорганізація банку за рішенням його власників. 6.4. Реорганізація банку під час тимчасової адміністрації. 6.5. Реструктуризація капіталу, активів та зобов’язань банку. 6.1. Мета та принципи реорганізації та реструктуризації банків Із розвитком ринкових відносин діяльність банків стає визначальною в системі функціонування фінансових посередників. […]...

  12. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – 2.5. Створення дочірніх банків, філій та представництв українських банків на території інших держав Умови та порядок створення дочірніх банків, філій і представництв українських банків на території інших держав визначаються Законом України “Про банки і банківську діяльність” (ст. 25) та “Положенням про створення дочірнього банку, філії і представництва українського банку на території інших держав” (рис. 2.9). Українські банки мають право створювати дочірні банки, філії та представництва на території інших […]...

  13. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – 5.1. Організація роботи з виявлення проблем у діяльності банків згідно з рекомендаціями Базельського комітету 5.1. Організація роботи з виявлення проблем у діяльності банків згідно з рекомендаціями Базельського комітету. 5.2. Застосування письмового застереження та укладення письмової угоди з банком. 5.3. Видання Національним банком розпоряджень. 5.4. Особливості застосування заходів впливу до банків за порушення, виявлені в діяльності філій банків. 5.5. Призначення тимчасової адміністрації. 5.6. Відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку. 5.1. […]...

  14. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – 6.5. Реструктуризація капіталу, активів та зобов’язань банку Реструктуризація банку – це фінансове оздоровлення банку з метою його виходу з кризи та забезпечення подальшого розвитку. При цьому фінансове оздоровлення банку передбачає комплекс заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану банку (зокрема, забезпечення достатності капіталу, підвищення платоспроможності, ліквідності, дохідності, поліпшення структури активів та зобов’язань) та усунення порушень, причин та умов, що призвели до погіршення фінансового […]...

  15. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – 4.3. Нагляд за діяльністю банків на основі оцінки ризиків за рейтинговою системою CAMELS Нагляд за діяльністю банків, що грунтується на оцінках ризиків діяльності банків за рейтинговою системою CAMELS, полягає у визначенні загального стану банку на підставі єдиних критеріїв, які охоплюють діяльність банку за всіма напрямами. Порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS визначає “Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS”. Метою оцінки діяльності банків […]...

  16. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – Розрахунок капіталу під операційний ризик Запровадження вимоги до утримання банками капіталу на покриття операційного ризику є одним із найдискусійніших питань Базельської угоди II. Операційний ризик визначається Базельськнм комітетом як ризик збитків, спричинених збоєм внутрішніх систем, процесів, неадекватністю дій персоналу, а також впливом зовнішніх подій. Необхідність врахування ринкового ризику при оцінці капіталу зумовили гучні банкрутства кількох банків у 1980-1990-х рр., що […]...

  17. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – 2.1. Порядок та умови створення банків 2.1. Порядок та умови створення банків. 2.2. Проведення вступного контролю при реєстрації банків. 2.3. Створення та державна реєстрація банків з іноземним капіталом. 2.4. Відкриття філій, відділень та представництв банків на території України. 2.5. Створення дочірніх банків, філій та представництв українських банків на території інших держав. 2.6. Створення і державна реєстрація банківських об’єднань. 2.7. Проведення вступного […]...

  18. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – Розділ 2. ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ТА ЛІЦЕНЗУВАННЯ БАНКІВ 2.1. Порядок та умови створення банків. 2.2. Проведення вступного контролю при реєстрації банків. 2.3. Створення та державна реєстрація банків з іноземним капіталом. 2.4. Відкриття філій, відділень та представництв банків на території України. 2.5. Створення дочірніх банків, філій та представництв українських банків на території інших держав. 2.6. Створення і державна реєстрація банківських об’єднань. 2.7. Проведення вступного […]...

  19. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – 6.2. Порядок проведення реорганізації банків Реорганізація банку – це добровільне чи вимушене припинення діяльності банку і зміна його організаційно-правової форми шляхом передачі його майна, прав та обов’язків іншим банкам чи правонаступникам. Реорганізація банку на відміну від ліквідації банку, здійснюється з метою запобігання процедурі банкрутства, збереження потенціалу і основних засобів банківської установи, відновлення ефективної діяльності. Реорганізація банків протягом останніх десятиліть є […]...

  20. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – Розрахунок капіталу під ринковий ризик Методологію обчислення мінімально необхідної суми капіталу на покриття ринкового ризику викладено в Поправці до Угоди про капітал на врахування ринкових ризиків, прийнятій у 1996 р. Загальна мінімальна вимога до капіталу банків є сумою вимог до капіталу на покриття кредитного ризику мінус боргові та пайові цінні папери в торговельній книзі плюс вимоги до капіталу на покриття […]...

  21. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – 2.3. Створення та державна реєстрація банків з іноземним капіталом В умовах глобалізації світових фінансових ринків присутність іноземного капіталу у банківських секторах країн з перехідною економікою є об’єктивною необхідністю. Провідні іноземні банки виходять на нові для себе ринки і розвиваються за типовою схемою (рис. 2.3). Процес освоєння іноземними банками банківського сектору України розпочався у 1995 р. з приходом групи (Голландія). Починаючи з 2005 р. іноземні […]...

  22. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – Відсторонення керівників філій банків від посади Заходи впливу, що застосовуються Національним банком України до банків за порушення, виявлені в діяльності філій банків, визначає “Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства” (рис. 5.8). Рис. 5.8. Застосування заходів впливу до банків за порушення, виявлені в діяльності філій банків Застосування письмового застереження. Якщо за порушення в діяльності філії є […]...

  23. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – 2.2. Проведення вступного контролю при реєстрації банків Державна реєстрація банку – це надання банку статусу юридичної особи. Державна реєстрація банків здійснюється відповідно до вимог Закону України “Про банки і банківську діяльність” (ст. 17) та “Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень”. Реєстрація банків передбачає проведення Національним банком України вступного контролю. Суб’єктами проведення вступного контролю при реєстрації […]...

  24. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – Вимоги та порядок формування статутного капіталу об’єднання Мінімальний розмір статутного капіталу (сплачений та зареєстрований підписний капітал) на час реєстрації банківської корпорації не може бути менше ніж 5 млн євро. Формування і збільшення статутного капіталу об’єднання може здійснюватися виключно шляхом грошових внесків його учасників. Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу об’єднання резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти – в іноземній […]...

  25. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – 1.5. Повноваження Національного банку України з питань фінансового моніторингу діяльності банків Однією з актуальних світових фінансових проблем останнього часу є зростання кількості випадків участі банків у процесі відмивання брудних грошей. Це завдає моральних збитків кредитним установам, підриває довіру вкладників, мало того – обіг таких грошей шкодить економіці держави. До легалізації (відмивання) доходів відносяться дії, спрямовані на приховування чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи […]...

  26. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – Відкриття відділень банків З метою поліпшення обслуговування клієнтів та виконання функцій, визначених банком, банк може відкривати структурні одиниці (відділення, власні обмінні пункти). У разі відкриття структурних одиниць банк зобов’язаний присвоїти кожному відділенню та власному обмінному пункту внутрішньобанківські реєстраційні коди згідно з внутрішньобанківською системою реєстраційної кодифікації. Банки можуть відкривати відділення на території області місцезнаходження юридичної особи та на території […]...

  27. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – Особливості відкриття філій та представництв іноземних банків на території України Іноземний банк матиме право на відкриття філії в Україні за таких умов: – держава, в якій зареєстровано іноземний банк, належить до держав, які беруть участь у міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, а також співпрацює із Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей […]...

  28. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – Розрахунок капіталу під кредитний ризик Базельська угода про капітал II містить методологію розрахунку мінімально необхідної величини капіталу для трьох ризиків: кредитного, ринкового та операційного. Втім, більшість наведених у Базельській угоді про капітал II методик розраховані на країни з розвинутою ринковою економікою. На жаль, Україна поки що не має технічної можливості застосувати деякі з запропонованих підходів за браком відповідних даних за […]...

  29. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – 3.2. Проведення попереднього контролю на етапі безвиїзного нагляду за діяльністю банків Діяльність безвиїзного нагляду в Україні спрямована на виявлення на ранньому етапі потенційних проблем у будь-якому напрямі діяльності банків і своєчасного на них реагування шляхом внесення відповідних рекомендацій керівництву банків щодо їх усунення, а також застосування адекватних заходів впливу до банків-порушників. Безвиїзний нагляд полягає в проведенні попереднього контролю за діяльністю банків на підставі даних фінансової та […]...

  30. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – Порядок уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів З метою створення сприятливих умов для покращання та стабілізації фінансового стану банку Національний банк має право ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців. Мораторій на задоволення вимог кредиторів може застосовуватися під час тимчасової адміністрації за постановою Правління Національного банку. Мораторій на задоволення вимог кредиторів […]...

  31. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – 3.6. Проведення поточного контролю в процесі виїзного інспектування банків Інспектування банків полягає у проведенні поточного контролю за діяльністю банків з виїздом на місця на підставі вивчення та аналізу первинної документації та зіставлення її з даними звітності, яка подається до Національного банку. Завданнями поточного контролю є такі: – контроль за діяльністю банків щодо дотримання ними законодавства та нормативних актів Національного банку України; – вивчення та […]...

  32. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – 4.4. Нагляд за діяльністю банків на основі оцінки ризиків за “Системою оцінки ризиків” Нагляд за діяльністю банків на основі оцінки ризиків за “Системою оцінки ризиків” є поглибленим продовженням наглядової функції, що грунтується на ризиках та використовується Національним банком України. Методи, які застосовує Національний банк для оцінки ризиків у банках, визначають “Методичні вказівки з інспектування банків “Система оцінки ризиків”. Як зазначалося вище, у контексті нагляду на основі оцінки ризиків […]...

  33. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – 3.8. Проведення інспекційних перевірок банків Виїзна інспекційна перевірка складається з трьох етапів: підготовка до проведення інспектування; процес інспектування; оформлення результатів інспектування (рис. 3.10). Рис. 3.10. Етапи проведення інспекційних перевірок Підготовка до проведення інспектування здійснюється шляхом аналізу результатів безвиїзного нагляду, інформації від інших структурних підрозділів Національного банку про діяльність банку та матеріалів банку і триває від одного до двадцяти робочих днів […]...

  34. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – 2.4. Відкриття філій, відділень та представництв банків на території України Відповідно до вимог Закону України “Про банки і банківську діяльність” (ст. 23), “Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень” банки мають право відкривати на території України відокремлені структурні підрозділи (філії, представництва) та структурні одиниці (відділення, власні обмінні пункти) (рис. 2.5). Рис. 2.5. Відокремлені структурні підрозділи та структурні одиниці банків […]...

  35. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – Розділ 4. БАНКІВСЬКИЙ НАГЛЯД НА ОСНОВІ ОЦІНКИ РИЗИКІВ 4.1. Застосування концепції ризику в процесі банківського нагляду. 4.2. Підходи до оцінки ризиків згідно з Базельськими угодами про капітал. 4.3. Нагляд за діяльністю банків на основі оцінки ризиків за рейтинговою системою CAMELS. 4.4. Нагляд за діяльністю банків на основі оцінки ризиків за “Системою оцінки ризиків”. 4.5. Вимірювання і оцінка фінансових ризиків за “Системою оцінки ризиків”. […]...

  36. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – 2.7. Проведення вступного контролю при ліцензуванні банківської діяльності Ліцензування банківської діяльності – це надання банку дозволу на здійснення окремих чи всіх банківських операцій. Згідно із Законом України “Про банки і банківську діяльність” (ст. 19) банк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії. Ліцензування банківської діяльності здійснюється Національним банком України та передбачає проведення вступного контролю. Суб’єктами проведення вступного контролю при ліцензуванні […]...

  37. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – 1.6. Система банківського регулювання та нагляду Національного банку України Національний банк України було засновано як центральний банк нової незалежної держави у 1991 р. У законодавчому порядку на нього було покладено повноваження нагляду за фінансовим оздоровленням комерційних банків. Для цього у 1992 р. було запроваджено нову функцію та персонал банківського нагляду. Основні етапи становлення банківського нагляду в Україні 1992 р. – в Національному банку України […]...

  38. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – Підготовчі заходи, що вживаються ліквідатором для задоволення вимог кредиторів Ліквідатор протягом п’яти днів з моменту публікації в газеті “Урядовий кур’єр” або “Голос України” повідомлення про початок ліквідаційної процедури має повернути кредиторам розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини банку, які обліковувалися на відповідному позабалансовому рахунку, з повідомленням про початок ліквідаційної процедури та про строк, протягом якого кредитори мають право заявити ліквідатору про […]...

  39. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – 5.3. Видання Національним банком розпоряджень Відповідно до Закону “Про банки і банківську діяльність” (ст. 78) Національний банк може видати розпорядження, за яким доводиться до відома окремого банку зміст заходів впливу, що застосовуються за виявлені порушення чи недоліки в діяльності банку, з посиланням на банківське законодавство чи нормативно-правові акти Національного банку, і яке є обов’язковим для виконання. Національний банк видає розпорядження […]...

  40. Банківський нагляд – Васюренко O. B. – Нормативи інвестування Прямі інвестиції банків – це внесення банками власних коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права (акції, пайові свідоцтва), емітовані такою юридичною особою. Банки мають право здійснювати прямі інвестиції (за рахунок власних коштів і від власного імені) лише на підставі письмового дозволу Національного банку, що надається згідно з правилами, установленими […]...

Банківський нагляд – Васюренко O. B. – 3.3. Встановлення вимог щодо регулятивного капіталу та економічних нормативів регулювання діяльності банків
«
»