Банківський маркетинг – Лютий І. О. – 6.2. Організаційні аспекти формування продуктового портфеля банку
На підставі банківської ліцензії Банки мають право здійснювати такі банківські операції:
– приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;
– відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;
– розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
Крім того, банк має право здійснювати такі операції та угоди:
– операції з валютними цінностями;
– емісію власних цінних паперів;
– організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;
– здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (у т. ч. андеррайтинг);
– надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
– придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);
– лізинг;
– послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;
– випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;
– випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;
– надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.
За умови отримання письмового дозволу Національного банку України Банки також мають право здійснювати такі операції:
– здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;
– здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;
– перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;
– операції за дорученням клієнтів або від свого імені: з інструментами грошового ринку; з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках; з фінансовими ф’ючерсами8 та опціонами9;
– довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;
– депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.
Національний банк України встановлює порядок надання банкам дозволу на здійснення операцій. Дозвіл Надається, якщо:
– рівень регулятивного капіталу банку відповідає вимогам Національного банку України, що підтверджується незалежним аудитором;
– банк не є об’єктом застосування заходів впливу;
8 Ф’ючерс – вид угоди на фондовій або товарній біржі, що проводиться на ще не виготовлений товар. Фінансовий ф’ючерс – довготермінова строкова біржова угода, пов’язана з купівлею та продажем валюти, цінних паперів.
9 Опціон – стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту. Продавець опціону (емітент) несе безумовне та безвідкличне зобов’язання щодо придбання/продажу цінних паперів (товарів, коштів) на умовах укладеного опціонного контракту. Будь-який покупець опціону має право відмовитися у будь-який момент від придбання/продажу таких цінних паперів (товарів, коштів). Претензії стосовно неналежного виконання або невиконання зобов’язань опціонного контракту можуть пред’являтися виключно емітенту опціону. Опціон може бути проданий без обмежень іншим особам протягом строку його дії.
– банком поданий план, за яким він буде здійснювати таку діяльність, і цей план схвалений Національним банком України;
– Національний банк України дійшов висновку, що банк має достатні фінансові можливості і відповідних спеціалістів для здійснення такої діяльності.
Банк має право здійснювати інші угоди згідно із законодавством України. Національний банк України має право встановити спеціальні вимоги, у т. ч. вимоги щодо підвищення рівня регулятивного капіталу банку чи інших економічних нормативів, стосовно певного виду діяльності.
Комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду за своїми операціями.
Банкам забороняється Діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам’ятних, ювілейних та інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника. Спеціалізованим банкам (за винятком ощадного) забороняється залучати вклади (депозити) від фізичних осіб в обсягах, що перевищують 5 % капіталу банку.
Банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більше 25 % капіталу банку. Це обмеження не поширюється на:
– приміщення, яке забезпечує технологічне здійснення банківських функцій;
– майно, яке перейшло банку у власність на підставі реалізації прав заставодержателя відповідно до умов договору застави;
– майно, набуте банком з метою запобігання збиткам, за умови, що таке майно має бути відчужено банком протягом одного року з моменту набуття права власності на нього.
Для проведення спільного фінансування банки можуть укладати угоди про консорціумне кредитування. В межах такої угоди банки-учасники встановлюють умови надання кредиту та призначають банк, відповідальний за виконання угоди. Банки-учасники несуть ризик по наданому кредиту пропорційно до внесених у консорціум коштів.
Банк зобов’язаний мати підрозділ, функціями якого є надання кредитів та управління операціями, пов’язаними з кредитуванням. Банкам забороняється прямо чи опосередковано надавати кредити для придбання власних цінних паперів. Використання цінних паперів власної емісії для забезпечення кредитів можливе з дозволу Національного банку України.
Банк зобов’язаний при наданні кредитів дотримуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, дотримуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків.
Банк не може надавати кредити під процент, ставка якого є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним за депозитами. Виняток можна робити лише у разі, якщо при здійсненні такої операції банк не матиме збитків.
Банк має право видавати бланкові кредити за умов дотримання економічних нормативів. Надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків.
У разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його користування банк має право видавати наказ про примусову оплату боргового зобов’язання, якщо це передбачено угодою.
Банки здійснюють Прямі інвестиції та операції з цінними паперами Відповідно до законодавства України про цінні папери, інвестиційну діяльність та згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України. Банки мають право здійснювати інвестиції лише на підставі письмового дозволу Національного банку України.
Банк має право здійснити інвестицію без письмового дозволу Національного банку України у разі, якщо:
– інвестиція в будь-яку юридичну особу становить не більше ніж 5 % регулятивного капіталу банку;
– юридична особа, в яку здійснюється інвестиція, веде виключно діяльність з надання фінансових послуг;
– регулятивний капітал банку повністю відповідає вимогам для інвестицій, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку України.
Порядок інформування про здійснення інвестиції встановлює Національний банк України. Банку забороняється інвестувати кошти в підприємство, установу, статутом яких передбачена повна відповідальність його власників.
Пряма чи опосередкована участь банку у капіталі будь-якого підприємства, установи не повинна перевищувати 15 % капіталу банку. Сукупні інвестиції банку не повинні перевищувати 60 % розміру капіталу банку. Це обмеження не застосовується у разі, якщо:
– акції та інші цінні папери, придбані банком у зв’язку з реалізацією права заставодержателя і банк не утримує їх більше одного року;
– банком з метою створення фінансової холдингової групи придбані акції, емітентом яких є інший банк;
– цінні папери перебувають у власності банку не більше одного року, який отримав їх у результаті андеррайтингу;
– акції та інші цінні папери придбані банком за рахунок та від імені своїх клієнтів.
Для здійснення банківської діяльності банки відкривають та ведуть кореспондентські рахунки у Національному банку України та інших банках в Україні і за її межами, Банківські рахунки для фізичних та юридичних осіб У гривнях та іноземній валюті. Банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти платіжні доручення, платіжні вимоги, вимоги-доручення, векселі, чеки, банківські платіжні картки та інші дебетові і кредитові платіжні інструменти, що застосовуються у міжнародній банківській практиці.
Платіжні інструменти мають бути оформлені належним чином і містити інформацію про їх емітента, платіжну систему, в якій вони використовуються, правові підстави здійснення розрахункової операції і, зазвичай, держателя платіжного інструмента та отримувача коштів, дату валютування, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення банком розрахункової операції, що цілком відповідають інструкціям власника рахунку або іншого передбаченого законодавством ініціатора розрахункової операції.
При виконанні розрахункової операції банк зобов’язаний перевірити достовірність та формальну відповідність документа.
Угоди, що здійснюються з пов’язаними з банком особами (далі – пов’язані особи), не можуть передбачати більш сприятливі умови, ніж угоди, укладені з іншими особами. Угоди, укладені банком із пов’язаними особами на умовах, сприятливіших за звичайні, визнаються судом недійсними з моменту їх укладення. Пов’язаними особами є: керівники банку; власники істотної участі в банку; близькі родичі, чоловік, жінка, діти, батьки будь-якої з цих осіб; афілійовані особи банку, керівники і власники істотної участі в афілійованих особах, а також їх близькі родичі.
Більш сприятливими умовами є:
– прийняття меншого забезпечення виконання зобов’язань, ніж вимагається від інших клієнтів;
– придбання у пов’язаної особи майна низької якості чи за завищеною ціною;
– здійснення інвестиції в цінні папери пов’язаної особи, яку банк не здійснив би в інше підприємство;
– оплата товарів та послуг пов’язаної особи за цінами, вищими, ніж звичайні або за таких обставин, коли такі самі товари і послуги іншої особи взагалі не були б придбані.
Банк може укладати угоди з пов’язаними особами, які передбачають нарахування відсотків та комісійних на здійснення банківських операцій, які менші звичайних, та нарахування відсотків за вкладами і депозитами, які більші звичайних, у разі, якщо прибуток банку дозволяє здійснювати це без шкоди для фінансового розвитку банку.
Банку забороняється надавати кредити будь-якій особі для: погашення цією особою будь-яких зобов’язань перед пов’язаною особою банку; придбання активів пов’язаної особи банку; придбання цінних паперів, розміщених чи підписаних пов’язаною особою банку, за винятком продукції, що виробляється цією особою. Національний банк України може своїм розпорядженням запроваджувати обмеження на суму угод із пов’язаними особами.
Банкам забороняється укладати договори з метою обмеження конкуренції та монополізації умов надання кредитів, інших банківських послуг, встановлення процентних ставок та комісійної винагороди; встановлювати процентні ставки та комісійні винагороди на рівні нижче собівартості банківських послуг у цьому банку; вчиняти будь-які дії щодо впровадження у своїй практиці недобросовісної конкуренції.
Факти недобросовісної конкуренції щодо надання банком тих чи інших банківських послуг або здійснення операцій є підставою для заборони цьому банку подальшого надання таких послуг або здійснення операцій.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)