Банківський маркетинг – Лютий І. О. – 10.4. Формування ефективної структури пасивів і активів банку
Важливою складовою стратегії банківського маркетингу в контексті управління активами та пасивами, поряд із необхідністю проведення комплексного структурного аналізу активів та пасивів, розробки методів їх оцінки, визначення поточного рівня та прогнозування банківських ризиків, є побудова в комерційному банку адекватної організаційної структури, яка забезпечувала б постійну участь вищого керівництва у процесі прийняття рішень у сфері управління активно-пасивними операціями, а також передбачала б жорсткий контроль за виконанням прийнятих рішень.
Вивчення досвіду вітчизняних комерційних банків свідчить, що в більшості з них стратегія банківського маркетингу щодо формування структури активів і пасивів реалізується через спеціальний підрозділ – “Комітет з управління активами та пасивами”.
Формування ефективної структури пасивів і активів слід здійснювати на підставі ретельного аналізу проблем розвитку комерційних банків.
Економічне зростання в Україні значною мірою залежить від стабільного функціонування та розвитку комерційних банків, передусім – від рівня їх капіталізації, обсягів здійснюваних активних операцій, кредитування реального сектора економіки країни.
На фінансовий стан банків та перспективи їх розвитку впливає система факторів, визначальним серед яких є рівень капіталізації. Тож нарощування та поліпшення якості капіталу з метою забезпечення фінансової стійкості та сталого розвитку є пріоритетним завданням банківських установ. Оскільки банківський капітал виконує регулюючу функцію та сприяє захисту від ризиків, у вітчизняній банківській системі дедалі важливішого значення набуває нарощування регулятивного капіталу.
Незважаючи на наявну тенденцію підвищення рівня капіталізації, для банків актуальною залишається проблема зростання обсягу капіталу та поліпшення його якості. Передусім, це стосується недостатньо капіталізованих малих та окремих найбільших банків.
Фінансова стійкість та ефективність діяльності комерційних банків значною мірою залежать від якості, стабільності їх ресурсної бази, оптимального співвідношення між статутним капіталом, резервним фондом, коштами суб’єктів господарювання, вкладами населення, субординованим боргом, міжбанківськими кредитами.
Ефективне управління банківськими пасивами сприяє зниженню рівня витрат банків та підвищенню рівня прибутковості їх діяльності.
На сьогодні вклади населення є одним із основних джерел формування ресурсної бази банків. Формуючи ресурсну базу за рахунок вкладів фізичних осіб, банки мають стимулювати залучення довгострокових вкладів фізичних осіб, оскільки лише вони є надійним і стабільним джерелом фінансування довгострокових потреб економіки та стабільного розвитку самих банків. Збільшення стабільної частини ресурсів комерційних банків позитивно позначається на їх ліквідності і послаблює залежність від міжбанківських кредитів.
Незважаючи на позитивні зміни в динаміці та структурі зобов’язань, залишається актуальною проблема стабільності ресурсної бази банків. На сьогодні лише близько третини їх зобов’язань має середньостроковий і довгостроковий характер, що обмежує можливості довгострокового кредитування реального сектору економіки та якісного економічного зростання в Україні за інноваційною моделлю.
Для підвищення ефективності своєї діяльності комерційні банки повинні вживати заходів стратегії банківського маркетингу щодо збільшення обсягів та диверсифікації джерел залучених коштів, особливо – довгострокових зобов’язань юридичних і фізичних осіб.
Збалансоване зростання обсягів активів, поліпшення їх якості є необхідною передумовою стабільного функціонування і розвитку комерційних банків, їх позитивного впливу на розвиток економіки України.
Необхідною умовою фінансової стабільності комерційних банків та їх успішного розвитку є не лише якісне, врівноважене зростання обсягу активів, а й наявність раціональної (оптимальної) їх структури, її постійне вдосконалення, спрямоване на зменшення обсягу неробочих, проблемних активів та на диверсифікацію активних операцій банків.
Одне із найважливіших завдань українських комерційних банків – підвищення рівня ліквідності, адже це є необхідною умовою їх конкурентоспроможності на внутрішньому та міжнародних ринках.
Забезпечення прибуткової діяльності та підвищення рентабельності активів на сьогодні є однією з найактуальніших проблем комерційних банків України. Від’ємний фінансовий результат або незначний прибуток свідчать не лише про неефективну фінансову діяльність банку, а й про його сумнівну фінансову надійність та конкурентоспроможність. У зв’язку з цим, стратегією банківського маркетингу передбачене виконання наступних завдань:
– підвищення рівня капіталізації (передусім – недостатньо капіталізованих);
– поліпшення якості активів та підвищення їх рентабельності шляхом зменшення частки неробочих, проблемних активів;
– оптимізація структури капіталу, активів і зобов’язань банків, посилення їх позитивного впливу на розвиток реального сектору економіки;
– підвищення прибутковості банківських операцій, орієнтація на доходи від кредитування й обслуговування реального сектору економіки та скорочення витрат;
– зниження рівня ризиковості здійснюваних операцій та забезпечення формування резервів за активними операціями в повному обсязі.
В умовах розвитку банківської системи України комерційні банки мають дотримуватися зваженої, реалістичної стратегії подальшого розвитку, адаптованої до вимог ринку, запроваджувати світовий досвід управління активами і пасивами, дбати про свою фінансову надійність, про довіру вкладників і кредиторів, прагнути до отримання максимального прибутку за мінімального ризику здійснюваних операцій. Йдеться про реалізацію комплексу заходів стратегії банківського маркетингу.
Стратегію управління активами та пасивами комерційного банку розробляє Комітет з управління пасивами і активами (надалі КУПА), який визначає основні завдання, функції, структуру, регламент роботи, обов’язки і права співробітників.
КУПА створюється відповідно до рішення правління банку і є самостійним колегіальним органом, що підкоряється безпосередньо президенту банку.
У своїй діяльності КУПА керується чинним законодавством України, Законом України “Про банки і банківську діяльність”, нормативними документами НБУ, Статутом банку, рішеннями Правління банку, наказами і розпорядженнями президента банку.
КУПА створюється з метою:
– управління банківськими ризиками;
– забезпечення ліквідності балансу банку;
– забезпечення прибутковості операцій банку. Завданням комітету є організація комплексної системи
Управління пасивами й активами банку шляхом:
– здійснення нагляду за управлінням різними видами ризиків;
– визначення політики щодо лімітів і нормативів;
– планування, керівництва і контролю за використанням консолідованих засобів банку;
– прогнозування зміни ситуацій на ринках, управління капіталом банку.
Склад КУПА Повинен затверджуватися президентом банку. В обов’язковому порядку до складу КУПА входять:
– директор економічного відділу;
– директор відділу активно-пасивних операцій;
– директор відділу маркетингу і роботи з клієнтурою;
– директор відділу по роботі з філіями;
– директор відділу розрахунків;
– директор відділу бухгалтерського обліку і звітності;
– начальник казначейства; начальник управління аналізу і планування;
– начальник управління кредитування і проектного фінансування; начальник управління об’єднаного ділінгу;
– начальник управління цінними паперами; начальник ОПЕРУ;
– секретар КУПА.
Головою КУПА Є директор економічного відділу. За потреби можливе додаткове введення до складу КУПА працівників інших структурних підрозділів банку. Кандидатури нових членів КУПА повинні подаватися головою КУПА на затвердження президенту банку.
Для вирішення поставлених завдань на КУПА покладаються такі функції:
1. Установлення лімітів і нормативів:
– Структури балансу: Питома вага кожної групи активів (пасивів) у загальних активах (пасивах);
– Ліквідності: Розрив ліквідності за визначеними термінами; норматив поточної ліквідності; норматив резервування притягнутих засобів на кореспондентському рахунку;
– прибутковості: Розрахунок максимальних ставок залучення за видами (термінами, сумами) ресурсів; розрахунок мінімальних ставок розміщення видами (термінами, сумами) активів; мінімально припустимий розмір маржі при здійсненні арбітражних угод;
– Ризиків: Країни; регіональних; галузевих; максимального розміру ризику на одного позичальника; максимального розміру “великих” кредитних ризиків; максимального розміру бланкового кредитування окремого позичальника; процентних; курсових та інших, на розсуд КУПА.
2. Затвердження методик і процедур з управління пасивами й активами:
– розподіл ресурсів за видами активних операцій;
– визначення прибутковості за кожним видом активних операцій;
– визначення собівартості операцій на основі їхніх технологій, бюджету підрозділів, вартості використаних ресурсів і встановлення мінімального рівня прибутковості операцій;
– управління процентним ризиком;
– управління курсовим ризиком та іншими, на розсуд КУПА.
3. Прийняття рішень за потреби перевищення (порушення) внутрішніх нормативів і лімітів.
КУПА підпорядковується безпосередньо Правлінню банку, до його обов’язків входить:
– визначення стратегії банку, розгляд і затвердження стратегічного та оперативного планів, бюджетів, змін до них, участь у розробці політики;
– аналіз ринкових тенденцій щодо процентних ставок, встановлення процентних ставок за наданими та залученими коштами;
– оцінка тенденцій основних показників діяльності: прибутку, прибутковості активів, прибутковості капіталу, чистої процентної маржі, спреду;
– аналіз вкладень та ресурсів із метою диверсифікації зобов’язань, запобігання надмірній концентрації активів, розгляд відповідних положень і лімітів;
– оцінка загально банківської позиції щодо прийнятих ризиків (ризику процентної ставки, ліквідності, кредитного, валютного), розподіл коштів на основі зваженого ризику, вибір засобів хеджування;
– підготовка висновків для Правління банку, директив та наказів підпорядкованим підрозділам.
КУПА повинен інформувати про свої рішення підрозділи, яких вони безпосередньо стосуються, у день проведення засідання, на якому приймаються ці рішення. Інформацію варто передавати через членів КУПА, що представляють відділ, до складу якого входять ці підрозділи. Усі стратегічні рішення, прийняті КУПА, обов’язкові для виконання всіма структурними підрозділами банку. За невиконання рішень КУПА посадові особи банку несуть персональну відповідальність.
Поточний моніторинг виконання рішень, прийнятих на засіданнях КУПА, покладається на Казначейство банку. Результати моніторингу виконання рішень, прийнятих на попередніх засіданнях КУПА, розглядаються на наступному засіданні.
Стратегічні рішення КУПА повинні стосуватися безпосередньо управління капіталом банку, установлення власних внутрібанківських лімітів, що повинні узгоджуватися з відповідними нормативами НБУ. Тому встановлювані ліміти і нормативи повинні визначатися межами повноважень КУПА. Ліміти і нормативи, встановлені КУПА, обов’язкові для дотримання всіма службами банку. Ліміти і нормативи, що, можливо, будуть виходити за межі обумовлених повноважень КУПА, варто передати для встановлення президенту і Правлінню банку.
Комітет з питань управління пасивами і активами створюється на виконання вимог ст. 44 Закону України “Про банки та банківську діяльність” та відповідно до рішень Правління комерційного банку. Розроблена комерційним банком модель Комітету Управління Пасивами і Активами затверджується Правлінням банку. Прийняття нової редакції автоматично призводить до припинення дії попереднього документа. Модель КУПА Наведена на рис. 10.2, детальна характеристика елементів моделі – у додатку П.
Рис. 10.2. Модель КУПА комерційного банку
КУПА є інструментом формування ефективної структури пасивів і активів, за допомогою якого банк має величезні можливості отримання найрізноманітнішої інформації, оскільки основна маса економічних суб’єктів так чи інакше робить свої операції через банківські установи. Ця найцінніша інформація вчасно збирається й аналізується з погляду вироблення відповідних підходів до маркетингової стратегії формування активів і пасивів.
Інформація, отримана банком у процесі здійснення розрахунково-позичкових та інших операцій, дає уяву про клієнтів, що користуються послугами банку, конкурентів, що надають послуги, які відрізняються за якістю і вартістю, про частку ринку, що обслуговується, перспективи його поширення. Інформаційна база створює умови для вироблення відповідних маркетингових стратегій.
В умовах стабілізації кредитного ринку України банк переборює труднощі і починає розвивати інтегровані бази даних маркетингової інформації, що дозволяють чітко орієнтуватися на ринку і приймати вірні стратегічні рішення щодо формування структури пасивів і активів.
У рамках банківського маркетингу щодо пасивів і активів, насамперед, повинна здійснюватися практична реалізація цілей стратегічного порядку, тобто вирішення тактичних завдань банка варто підкоряти необхідності послідовного здійснення стратегічних підходів.
Планування маркетингової стратегії формування ефективної структури пасивів і активів Повинне:
– базуватися на оцінці перспектив у сфері політики, економіки, технологій. Варто враховувати особливості нестабільної ситуації на кредитному ринку України і зовнішньої кон’юнктури;
– спиратися на сучасні методи прогнозування й аналізу, що допоможуть відслідковувати нові тенденції ринку банківських послуг. В умовах банківського ринку України варто починати не з вибору і встановлення цілей, а з аналізу сильних і слабких сторін у діяльності банку;
– бути вихідною функцією маркетингу і важливим завданням в діяльності банку, щоб забезпечити в умовах конкуренції позицію банку на майбутнє і по можливості її оптимізувати.
Успішне застосування маркетингових стратегій банку вимагає позитивного відношення до концепції маркетингу з боку керівництва комерційних банків.
На сучасному українському кредитному ринку мають значення не стільки самі пропоновані банківські продукти, скільки планування спроможності банківських інститутів робити правильні висновки з усього потоку інформації і відповідно до них приймати старанно продумані рішення стосовно формування структури пасивів і активів.
Банківський маркетинг призначений сприяти координації зусиль, що здійснюються банком, потребує чіткого визначення завдань, забезпечує єдність підрозділів банку в ході досягнення загальної цілі.
Наявність стратегії банківського маркетингу зменшує ризик прийняття керівництвом хибних рішень через невірогідність інформації про те, які склалися передумови формування структури пасивів і активів. Вона є основою для подальшого контролю ефективності цієї структури, а також сприяє підвищенню готовності банку до раптових змін зовнішнього бізнес-середовища.
Таким чином, розробка ефективних маркетингових стратегій банку щодо формування структури пасивів і активів дозволяє йому зайняти міцні ринкові позиції і проводити вірну політику відповідно до стратегічних орієнтирів. При цьому важливо проводити постійний маркетинг-аудит банку з метою виявлення відхилень від заданої програми і своєчасного їх коригування.
Управління активами та пасивами – одна з основних складових банківського маркетингу, яка передбачає формування структури активів та пасивів та безпосередньо впливає на ефективність роботи фінансової установи та її здатність виживати у конкурентному середовищі. З розвитком банківської системи це питання стало актуальним і для вітчизняних банків. Якщо раніше вони мали змогу достатньо заробляти, керуючись лише здоровим глуздом та інтуїцією керівництва, незважаючи на те, чи відповідають їхні методи і практика роботи теоретичним засадам банківського маркетингу, то нині зростає інтерес до інструментарію, напрацьованого з урахуванням світового досвіду. До цього спонукають зниження дохідності активних операцій, загострення боротьби за клієнтів та ресурси, вдосконалення державного регулювання.
Концепція управління активами і пасивами (УАП) є скоординованим управлінням всім балансом, а не окремими його частинами. Головна ідея концепції УАП полягає в тому, що банки розглядають свої активи, зобов’язання та капітал у нерозривній єдності.
Інтегрований підхід до управління активами та пасивами дає змогу вирішити проблему оптимізації співвідношення між прибутковістю та ризиком. Таке положення є принциповим, оскільки передбачає певну предметну галузь, категоріальний апарат, засоби й методи дослідження, сфери практичного застосування.
Управління активами та пасивами – основний процес, у межах якого банки планують і реалізують свої прибутки та контролюють притаманні їхній діяльності ризики. Проблеми УАП мають комплексний характер, оскільки необхідно враховувати велику кількість факторів, які стосуються багатьох напрямів діяльності. Відтак зростають вимоги до якості інформаційного забезпечення.
Процедури оцінки та аналізу кредитного ризику досить добре зроблені й висвітлені як у внутрішніх банківських документах, так і в нормативних документах НБУ. Кредитний ризик пов’язаний із використанням коштів, які відображаються лише в активній частині балансового звіту та на відповідних рахунках доходів і витрат. Водночас вихідна інформація про кредитний ризик, якого припускається банк, є лиш одним із вихідних інформаційних протоколів, з якими працює керівництво, розробляючи управлінські рішення стосовно УАП. З огляду на багатоплановість і складність процесу прийняття рішень при управлінні активами та пасивами слід використовувати системний підхід.
Окреслимо конкретні Завдання УАП У широкому контексті банківського маркетингу та управління ризиками:
– аналіз ліквідності;
– оцінка ризиків процентної ставки;
– хеджування ризиків;
– оцінка валютного ризику;
– аналіз капіталу.
Кожну із зазначених складових можна розглядати як окрему проблему, але в рамках інтегрованого підходу до УАП необхідно проводити їх спільний аналіз у цілісній системі – банківській установі.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)