Банківські операції – Васюренко O. B

На сучасному етапі економічного розвитку, в умовах трансформації національної економіки, серед проблем, пов’язаних з виходом України з кризового стану, важливе місце посідає завдання формування ефективної банківської системи. Як найважливіший елемент відтворювальної структури економіки банківські

За напрямками банківської роботи, спеціалізацією основної клієнтури та законодавчими обмеженнями на сфери діяльності виділяють декілька різновидів банків. У зв’язку з цим термін “банк” нині майже не використовується без прикметника, що характеризує власне банк, тип

2.1. Організаційно-правові основи функціонування Національного банку України Національний банк України виступає першорівневим елементом банківської системи, регулює її діяльність у межах законодавчо наданих йому прав та повноважень, несе відповідальність перед суспільством за функціонування банківської системи

Згідно з чинним законодавством за Національним банком України закріплено виконання значної кількості функцій (зокрема, Закон “Про Національний банк України” визначає 19 функцій). Ключовими серед них є функція центрального банку держави; функція емісійного центру; функція

Враховуючи особливості діяльності Національного банку України, який виконує функції центрального банку країни, для відображення операцій в обліку з 1 січня 1998 р. запроваджено План рахунків бухгалтерського обліку Національного банку України, який складено дещо за

3.1. Види й операції банків Як уже було зазначено, банківська система України складається з двох рівнів: перший представлений Національним банком, другий – іншими банками. В Україні банки можуть створюватися у формі акціонерного товариства, товариства

Механізм створення та функціонування українських банків, як і інших суб’єктів підприємництва, діяльність яких заснована на комерційному розрахунку, визначається чинним законодавством. Основними законодавчими актами з цього питання виступають Закони України “Про господарські товариства”, “Про підприємництво”,

4.1. Власні ресурси банку та їх економічна характеристика Передумовою ефективної діяльності банку як специфічного господарського товариства виступає створення відповідної ресурсної бази, тобто сукупності грошових коштів, що надходять у розпорядження банку з різних джерел та

Найбільш суттєвим і важливим джерелом формування та збільшення ресурсної бази комерційних банків виступають депозитні операції. Депозитними є пасивні операції банків із залучення грошових коштів юридичних і фізичних осіб у національній та іноземній валютах у

У практичній банківській діяльності часто виникає ситуація, коли залучених банком депозитних ресурсів недостатньо для здійснення запланованих кредитно-інвестиційних операцій. Таким чином, утворюється різниця між розміром кредитів та інвестицій, які необхідно профінансувати, і наявною сумою депозитів.

5.1. Відкриття та ведення банками рахунків у національній валюті Для забезпечення виконання однієї зі своїх найважливіших функцій – розрахунково-платіжної – комерційні банки здійснюють різноманітні посередницькі операції, пов’язані з обслуговуванням руху грошових коштів клієнтів. Основною

Специфіка здійснення українськими комерційними банками операцій з розрахункового обслуговування клієнтів полягає в тому, що, незважаючи на інтенсивний розвиток сучасних платіжних технологій та форм безготівкових розрахунків, левова частка в грошовому забезпеченні господарського обороту суб’єктів підприємницької

6.1. Сутність, види та принципи банківського кредитування На сьогоднішньому етапі одну з найважливіших ролей у стимулюванні відтворювальних процесів в економіці відіграє банківський кредит як головне джерело забезпечення грошовими ресурсами поточної господарської діяльності підприємств незалежно

Ефективність кредитної діяльності комерційного банку безпосередньо залежить від того, наскільки якісно здійснена структуризація процесу банківського кредитування, наскільки чітко визначені завдання основних етапів цього процесу та функції працівників, що відповідають за проведення кредитних операцій. Найважливішими

7.1. Поняття й основи класифікації банківських операцій з цінними паперами Очевидно, що превалюючий за своєю значимістю вид банківської діяльності – кредитування, детально розглянутий у попередньому розділі, виступає одним з найважливіших факторів всебічного економічного розвитку.

Українські комерційні банки здійснюють операції з векселями відповідно до Законів України “Про цінні папери і фондову біржу”, “Про підприємства в Україні”, “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, “Про банки і банківську діяльність”,

8.1. Порядок відкриття та ведення клієнтських рахунків в іноземній валюті У сучасних умовах українські банки, що мають ліцензію на здійснення валютних операцій (уповноважені банки), можуть відкривати своїм клієнтам рахунки в іноземній валюті: – поточні;

Всі міжнародні розрахунки за комерційними операціями здійснюються через банки, що встановили між собою кореспондентські відносини та мають домовленість про порядок і умови проведення міжбанківських операцій. Для проведення взаємних розрахунків банки укладають угоди про встановлення

9.1. Сутність валютного ринку Валютний ринок – це сукупність валютообмінних (конверсійних) та депозитно-кредитних операцій в іноземних валютах, які здійснюються учасниками валютного ринку за відповідним ринковим курсом або за ринковою процентною ставкою. Основну частку операцій

Вже зазначалося, що найбільшу частку в структурі операцій комерційних банків на валютному ринку займають конверсійні операції. Конверсійні операції (Forex Exchange Operations) – це угоди між учасниками валютного ринку щодо обміну грошових сум, номінованих у

План рахунків бухгалтерського обліку банків України забезпечує мультивалютний облік операцій банків. Це означає, що виникнення вимог (активу) або зобов’язань (пасиву) в іноземній валюті відображатиметься на тих самих рахунках, що й гривневого активу чи пасиву.

1. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 7.12.2000 № 2121-ІІІ // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності (Додаток до журналу “Вісник Національного банку України”), 2001. – № 1. – С. 3