Банківські операції – Васюренко O. B. – 9.2. Конверсійні операції банків
Вже зазначалося, що найбільшу частку в структурі операцій комерційних банків на валютному ринку займають конверсійні операції.
Конверсійні операції (Forex Exchange Operations) – це угоди між учасниками валютного ринку щодо обміну грошових сум, номінованих у валюті однієї країни, на валюту іншої країни за узгодженим курсом на визначену дату.
Залежно від терміну виконання конверсійні операції поділяються на:
– поточні (типу spot (спот));
– строкові (типу forward (форвард), swap (своп), option (опціон), futures (ф’ючерс)).
Розрахунки за поточними конверсійними операціями spot здійснюються на 2-й робочий день після дня укладання угоди.
Як зазначалося, згідно з діючою нормативно-правовою базою, комерційні банки в Україні можуть здійснювати поточні операції з датою валютування (проведення розрахунків) tod (сьогодні), torn (завтра), spot (на 2-й день).
Поточні конверсійні операції проводяться відповідно до обмінного поточного валютного курсу. Наприклад, поточний курс долара США до української гривні буде позначено так:
USD/UAH=5,2155.
У цьому виразі валюта, проставлена в чисельнику, є базовою (база котирування), в знаменнику – котированою (валюта котирування). Валютний курс у вигляді відповідної цифрової суми позначає кількість котированої валюти за одиницю базової валюти (тобто 5,2155 гривні за 1 долар США). Останні дві цифри у позначенні валютного курсу називаються “піпсами”, або “процентними пунктами”. 100 пунктів становлять базове число – “фігуру”. Так, зміна курсу долара до гривні з 5,2155 до 5,2162 буде означати його підвищення на 7 “піпсів”, а зміна курсу з 5,2155 до 5,2125 – падіння курсу долара на 3 “фігури”.
На практиці застосовуються два види котирування поточного обмінного валютного курсу – пряме і непряме.
Пряме котирування – це позначення кількості національної валюти за одиницю іноземної. Пряме котирування валютних курсів із використанням долара США як базової валюти застосовується у більшості країн світу, в тому числі в Україні.
Непряме котирування – це позначання кількості іноземної валюти за одиницю національної. Непряме котирування є зворотним щодо прямого котирування.
Застосування непрямого котирування валютних курсів в сучасних умовах досить обмежене. Так, на сьогодні за цим методом визначається курс долара США до англійського фунта стерлінгів, євро тощо.
Комерційні банки на практиці здійснюють котирування валютних курсів з виставленням двох позначень – курсу попиту (bid) і курсу пропозиції (offer).
Наприклад: банк “Добрий ранок” встановив такий курс долара США до української гривні:
Це означає, що банк зобов’язується купувати базову валюту (долар США) по курсу bid, тобто по 5,2155 за 1 дол., а продавати – за курсом offer, тобто 5,2555 за і дол.
Різниця між курсами bid та offer називається маржею (margin), або спредом (spread), і виступає джерелом отримання банком прибутку від операцій купівлі-продажу іноземної валюти. У нашому прикладі маржа банку становить 3 копійки на кожний долар США.
У сучасній міжнародній практиці дуже поширені строкові конверсійні операції, що активно проводяться учасниками валютного ринку з метою:
Забезпечення страхування майбутніх платежів або надходжень в іноземній валюті від небажаної зміни валютного курсу;
Отримання спекулятивних прибутків від грн на зміні валютного курсу протягом певного часового інтервалу.
Найбільш поширеними видами строкових конверсійних операцій є:
– форвардні операції outright;
– форвардні операції swap
– валютні ф’ючерси;
– валютні опціони.
Форвардні операції outright – це угоди щодо купівлі-продажу іноземної валюти протягом певного періоду або на певну дату в майбутньому за валютним курсом, що узгоджується на дату укладення угоди.
Найчастіше форвардні угоди укладаються на 1, 2, 3, 6, 9 та 12 місяців. Форвардні угоди є обов’язковими для здійснення реальної купівлі або продажу валюти. Основними умовами форвардного контракту є: фіксація валютного курсу в момент укладення форвардної угоди; здійснення реальної передачі валюти через обумовлений проміжок часу; відсутність будь-яких попередніх платежів; право вільного визначення обсягів контракту.
Для здійснення форвардної угоди розраховується форвардний валютний курс, який визначається на момент укладення контракту як сума поточного курсу (spot) і форвардної маржі, що може виступати у вигляді премії або дисконту. Якщо форвардний курс вищий від поточного, то для його визначення до spot-курсу додається форвардна премія, якщо нижчий від spot-курсу віднімається форвардний дисконт.
Отже, форвардний валютний курс outright відрізняється від поточного spot-курсу на величину форвардної премії або форвардного дисконту. Тому винятково важливу роль для досягнення цілей банку (страхування, отримання спекулятивних прибутків) відіграє правильне визначення саме розміру форвардної маржі (премії або дисконту). Головними показниками при цьому виступають процентні ставки за фінансовими ресурсами у країнах з базовою валютою та валютою котирування.
Розмір премії (дисконту) для форвардного курсу outright на купівлю можна розрахувати за формулою
N – термін, на який розраховується валютний форвардний
Курс.
Форвардна маржа валютного курсу outright на продаж валюти розраховується за формулою
Приклад. Підприємство “Добрий ранок” має намір розмістити власні валютні кошти сумою в 1 млн дол. США на депозит у банку “Ласкаво просимо” терміном на 6 місяців. Банком встановлено такі процентні ставки:
– за доларовими 6-місячними депозитами – 9 % річних;
– за гривневими 6-місячними депозитами – 16 % річних;
– за доларовими 6-місячними кредитами – 17 % річних;
– за гривневими 6-місячними кредитами – 24 % річних.
Крім того, банк встановив spot – курс долара США до гривні:
Отже, підприємство має 2 варіанти депонування коштів: у вигляді валютного депозиту та у вигляді гривневого депозиту.
У першому випадку підприємство отримає дохід (без валютного ризику) обсягом
Загальна сума до повернення відповідно становитиме 1 045 000 дол. США.
У другому випадку підприємству спочатку доведеться про-конвертувати наявну валюту в гривні за курсом bid банку:
При вкладенні одержаної суми у гривневий депозит підприємство отримає дохід
На перший погляд, другий варіант є більш привабливим, оскільки доход у 408 000 грн є більшим, ніж доход у 45 000 дол. США.
Проте для прийняття остаточного рішення щодо варіантів вкладення грошей підприємству необхідно визначити, яку суму в доларах США воно отримає після конвертації основної суми депозиту та доходу, що належать йому до повернення після закінчення терміну дії депозиту. Для цього необхідно розрахувати форвардний курс outright на продаж валюти, згідно з яким банк “Ласкаво просимо” погодиться здійснити продаж доларів США через 6 місяців. З цією метою перш за все треба визначити величини форвардної маржі (премії чи дисконти):
У цьому разі форвардна маржа виступає у вигляді премії (П), оскільки є правило, згідно з яким валюта з низькою процентною ставкою (долар США) котирується на умовах forward до валюти з високою процентною ставкою виключно з премією.
Отже, форвардний курс outright банку на продаж валюти становитиме:
У результаті конвертації суми гривневого депозиту і доходу за форвардним курсом банку підприємство “Добрий ранок” отримає
Таким чином, очевидно, що єдиним прийнятним для підприємства варіантом є депонування коштів на доларовому депозиті
(дохід – – 45 000 дол. США), оскільки другий варіант принесе підприємству збитки:
978 887 дол. США 1 000 000 дол. США = -2/ 113 дол. США.
Форвардні операції swap – це угоди, що поєднують купівлю (продаж) валюти на умовах spot з одночасним продажем (купівлею) тієї ж валюти на певний період на умовах forward. Таким чином, здійснюється комбінація двох протилежних конверсійних угод на однакові суми, але з різними датами валютування.
Залежно від послідовності виконання операцій spot і forward розрізняють валютні свопи-репорт і валютні свопи-депорт.
Своп-репорт – це операція з продажу валюти на умовах spot з одночасною її купівлею на умовах forward.
Своп-депорт це операція з купівлі валюти на умовах spot з одночасним її продажем на умовах forward.
Операція, коли купівля (продаж) валюти здійснюється на основі двох угод за форвардним курсом outright, називається forward-forward або форвардний своп.
При укладенні угоди swap дата виконання ближчої у часі операції називається датою валютування, а дата виконання віддаленішої у часі зворотної операції – датою завершення снопу (maturity date).
Основні умови здійснення свопових контрактів:
– фіксація валютного курсу на майбутній період;
– забезпечення зустрічних грошових потоків.
Серед головних цілей використання валютних свопів слід виділити такі:
– забезпечення фінансування довгострокових зобов’язань в іноземній валюті;
– хеджування довгострокового валютного ризику;
– заміна валюти, в якій надходять прибутки, на іншу;
– забезпечення конвертації інвестованого капіталу в іншу
Валюту.
Валютні ф’ючерси це строкові операції з купівлі та продажу стандартизованої суми іноземної валюти за узгодженим курсом. Учасники ф’ючерсної угоди одержують право і зобов’язання конвертувати обумовлену стандартизовану суму певної валюти в іншу валюту в установлені терміни в майбутньому за курсом, визначеним на момент укладення угоди.
Основні відмінності валютних ф’ючерсів від форвардних операцій:
– укладення ф’ючерсних угод здійснюється тільки на біржовому ринку;
– на контракти однієї серії або типу встановлюється єдина ціна;
– обсяги одного контракту (лота) є стандартизованими;
– обов’язковий попередній внесок на депозит початкової маржі фіксованого розміру за кожний укладений контракт;
– фіксація видів валют, що можуть використовуватись у ф’ючерсних угодах;
– стандартизація термінів виконання угод та вільний режим закриття позицій по угодах;
– реалізація режиму вільного біржового торгу;
– застосування непрямого котирування при визначенні ціни валютного ф’ючерсу.
Ціною валютного ф’ючерсу виступає узгоджений між учасниками ф’ючерсної угоди обмінний курс, виражений у доларах США за одиницю іншої валюти, що може бути використана згідно зі стандартним переліком валют відповідної біржі, яка здійснює торгівлю валютними ф’ючерсами. Ціна ф’ючерсного контракту залежить від поточних валютних курсів та динаміки процентних ставок за відповідними валютами і може бути розрахована за формулою
Валютні опціони – це строкові угоди між продавцями та власниками опціонів, за якими власник опціону отримує право, але не зобов’язання, купити у продавця опціону або продати йому визначену суму однієї валюти в обмін на іншу за обумовленим на день обміну курсом.
Власник опціону має право вибору: здійснити реалізацію опціону або відмовитися від нього залежно від того, в якому напрямку буде змінюватися валютний курс. Продавець опціону, в свою чергу, зобов’язаний виконати валютну операцію за встановленим в опціоні курсом.
У міжнародній практиці розрізняють два види опціонів залежно від характеру здійснюваної операції:
– опціон call;
– опціон put.
Опціон call дає право його власнику на купівлю однієї валюти за іншу, опціон put – право на продаж певної суми однієї валюти в обмін на іншу.
Залежно від термінів виконання розрізняють “американські” та “європейські” опціони. “Американський” опціон може бути виконаний у будь-який момент протягом всього опціонного періоду, “європейський” – тільки на дату завершення опціонного періоду.
Ціна виконання опціону залежить від поточного валютного курсу та прогнозів його динаміки.
Вартість опціону (премія) визначається продавцем та сплачується покупцем під час продажу опціону до виконання опціонного контракту, незалежно від того, чи буде він взагалі виконаний.
У разі завершення опціону визначається прибуток (збиток) від реалізації опціонного контракту у вигляді різниці між ціною виконання опціону та поточним валютним курсом мінус премія:
Головним правилом визначення доцільності реалізації опціонного контракту є зіставлення ціни виконання опціону з поточним валютним курсом на день виконання. У цьому аспекті виділяють:
1) виграшні опціони:
– опціони put із ціною виконання, вищою за поточний валютний курс;
– опціон call із ціною виконання, нижчою за поточний валютний курс;
2) нульові опціони:
– опціони put і call з однаковими ціною виконання та поточним валютним курсом;
3) програшні опціони:
– опціони put із ціною виконання, нижчою за поточний валютний курс;
– опціони call із ціною виконання, вищою за поточний валютний курс.
У цілому основні відмінні риси валютних опціонів від звичайних форвардних контрактів такі:
– покупець (власник) опціону не зобов’язаний виконувати опціонний контракт;
– власник опціону сплачує продавцю опціону в момент придбання опціонного контракту визначену вартість опціону (премію);
– виконання опціону може бути здійснено протягом усього опціонного періоду, визначеного контрактом;
– прибутком від продажу опціону виступає його вартість, яку продавець одержує відразу після укладення опціонного контракту.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)