Банківські операції – Васюренко O. B. – 8.2. Порядок здійснення міжнародних розрахунків за експортно-імпортними операціями
Всі міжнародні розрахунки за комерційними операціями здійснюються через банки, що встановили між собою кореспондентські відносини та мають домовленість про порядок і умови проведення міжбанківських операцій.
Для проведення взаємних розрахунків банки укладають угоди про встановлення кореспондентських відносин і відкривають відповідні кореспондентські рахунки.
Рахунок, що відкривається українським уповноваженим банком в іноземному банку, називається “Ностро”. Рахунок, що відкривається іноземним банком в українському уповноваженому банку, – “Лоро”.
Кореспондентські рахунки відкриваються у вільно конвертованій валюті, обмежено конвертованій валюті, неконвертованій валюті, валюті клірингових розрахунків.
Міжнародні розрахунки в іноземній валюті між резидентами і нерезидентами здійснюються уповноваженими банками через кореспондентські рахунки “Ностро”. На уповноважені банки покладено функції агентів валютного контролю за здійсненням міжнародних розрахунків їхніми клієнтами. Так, для забезпечення контролю за проведенням розрахунків, пов’язаних з експортом-імпортом товарів, робіт, послуг, уповноважені банки при списанні коштів з поточного валютного рахунка резидента зобов’язані вимагати від останнього документи, що підтверджують мету операції (договори, контракти, інвойси тощо). У разі, якщо резидент здійснює авансовий платіж або попередню оплату за продукцію, що імпортується в Україну, банк реєструє цю операцію у спеціально заведеному журналі, в якому фіксуються дата перерахування коштів; найменування постачальника продукції; дата і номер контракту; граничний термін надходження продукції з-за кордону на адресу резидента, виходячи із законодавчо встановлених термінів; дата фактичного надходження продукції, яка проставляється на підставі реєстрів вантажних митних декларацій, що свідчать про перетинання імпортованою продукцією митного кордону України.
Експортні операції клієнтів фіксуються уповноваженими банками після одержання реєстрів вантажних митних декларацій в аналогічному журналі з одночасною вимогою від резидента копій контракту та товаросупроводжувальних документів, які підтверджують момент фактичного перетинання митного кордону України.
При експорті товарів, робіт та послуг на умовах відстрочення платежу виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їхні поточні валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені у контрактах, але не пізніше ніж 180 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується, або з моменту підписання акта чи іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.
Дія зазначеного терміну не поширюється на розрахунки за вивезені за межі України матеріали, комплектуючі та обладнання для здійснення резидентом довгострокового будівництва за межами України, оплата якого проводиться у строки, обумовлені контрактом, але не пізніше 30 днів з моменту підписання акта виконаних робіт, та на частку вартості будівництва, яка згідно з умовами контракту сплачується іноземним замовником після гарантійного строку експлуатації обладнання (не більш як 10% загальної вартості контракту).
Моментом одержання виручки в іноземній валюті за експортну продукцію вважається дата надходження коштів на поточний валютний рахунок в уповноваженому банку.
Подовження загального терміну можливе лише за висновком центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Валютна виручка від здійснення експортних операцій підлягає зарахуванню у повному обсязі на поточні валютні рахунки резидентів, відкриті в уповноважених банках, і тільки на ті, які зазначені у контрактах з іноземними партнерами. Порядок використання валютної виручки резидентами встановлюється чинним законодавством та регламентується нормативними актами НБУ.
Національний банк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов’язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.
При проведенні імпортних операцій на умовах відстрочення поставки резиденти мають враховувати, що імпортована продукція повинна надійти в Україну не пізніше 180 днів з моменту здійснення авансового платежу або відкриття акредитива.
Моментом здійснення авансового платежу або відкриття акредитива на користь нерезидента вважається дата списання коштів з поточного валютного рахунка резидента або їх резервування при відкритті акредитива.
Перевищення встановленого терміну надходження продукції потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
При відсутності на рахунку резидента передбаченої контрактом вільно конвертованої валюти для оплати продукції, що імпортується в Україну, уповноважений банк здійснює конвертацію наявної іноземної валюти у валюту контракту за власним курсом купівлі.
Дія встановленого терміну не поширюється на виконання будівельних робіт іноземними фірмами на території України при спорудженні об’єктів, які будуються тривалий час. Зазначені терміни не застосовуються також до перерахованих за кордон валютних коштів у вигляді заставної суми для участі у міжнародних торгах з одержання замовлення на здійснення будівництва чи поставок обладнання для будівництва за кордоном, які після закінчення торгів повертаються резидентові.
Для одержання індивідуального дозволу на продовження законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями резидент має право подати центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики матеріали з обгрунтування такої необхідності:
А) при експорті:
– заяву з обгрунтуванням необхідності подовження термінів перерахування виручки в іноземній валюті з-за кордону;
– нотаріально завірену копію установчих документів;
– копії контрактів з нерезидентами з обов’язковим зазначенням поштових та банківських реквізитів іноземних контрагентів;
– копію вантажної митної декларації та товаросупровідних документів, що підтверджують момент фактичного перетинання митного кордону України продукцією, що експортується, а у разі експорту робіт (послуг) – підписаного іноземним партнером акта або іншого документа, що засвідчує термін виконання робіт чи надання послуг. При цьому вантажна митна декларація, що не містить реквізитів уповноваженого банку України, через який здійснюються розрахунки за експортовану продукцію, до розгляду не приймається;
Б) при імпорті:
– заяву із обгрунтуванням необхідності подовження законодавчо визначених термінів відстрочення поставки продукції в Україну за умови здійснення авансового платежу чи відкриття акредитива;
– згоду Управління зовнішніх економічних зв’язків обласної державної адміністрації на подовження терміну поставки продукції;
– нотаріально завірену копію установчих документів;
– копії контрактів з нерезидентами з обов’язковим зазначенням поштових та банківських реквізитів іноземних контрагентів.
Резидент одночасно з поданням комісії при регіональному управлінні НБУ пакета документів для оформлення індивідуального дозволу на подовження термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями повинен у письмовій формі проінформувати уповноважений банк про передачу документів на розгляд комісії. Комісія має розглянути пакет поданих документів у двотижневий термін з часу надходження. Індивідуальний дозвіл на подовження термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями надається регіональним управлінням НБУ на строк не більш як 90 календарних днів. В окремих випадках регіональні управління НБУ можуть, за повторним рішенням комісії, пролонгувати строки вже наданих індивідуальних дозволів (загальне подовження термінів розрахунків не може бути більше ніж 270 днів).
При ненадходженні валютної виручки або продукції, що імпортується, у встановлені терміни уповноважені банки у тижневий строк подають інформацію про це комісіям при регіональних управліннях НБУ за місцем реєстрації резидента.
Разом з тим після закінчення встановлених термінів надходження виручки в іноземній валюті або продукції за імпортом в Україну уповноважені банки нараховують пеню на резидентів за кожний день прострочення розміром у 0,3% суми недоодержаної виручки в іноземній валюті або вартості продукції, перерахованої за офіційним валютним курсом НБУ на день виконання заборгованості.
Уповноважені банки нараховують пеню за прострочення термінів розрахунків і 20 числа поточного місяця повідомляють про нарахування пені державну податкову інспекцію за місцем реєстрації резидента, яка, у свою чергу, дає розпорядження на безакцентне списання пені з рахунка резидента. Уповноважені банки щомісяця 28 числа перераховують до Державного бюджету України (за розпорядженням податкової інспекції) суми нарахованої пені.
Стягнення пені безпосередньо податковими органами здійснюється у тому разі, якщо встановлено, що уповноважений банк не виконує покладених на нього функцій агента валютного контролю. При цьому податкові органи зобов’язані повідомляти обласне управління НБУ про ухилення уповноваженого банку від здійснення функції органу контролю за експортно-імпортними операціями своїх клієнтів для притягнення їх до відповідальності.
Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики протягом п’яти робочих днів з дати видачі висновку, зазначеного в частині другій цієї статті, інформує Національний банк України та Державну податкову адміністрацію України про видачу такого висновку.
Розрахунки за експортно-імпортними операціями після перерахування суб’єктами космічної діяльності авансу за виконання робіт з виготовлення (розробки) агрегатів, систем космічних ракетних комплексів (космічних ракет-носіїв), космічних апаратів, наземного сегмента космічних систем та їх агрегатів, систем і комплектуючих здійснюються у строк до 500 календарних днів. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Якщо перевищення строків обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)