Банківські операції – Васюренко O. B. – 5.1. Відкриття та ведення банками рахунків у національній валюті

5.1. Відкриття та ведення банками рахунків у національній валюті

Для забезпечення виконання однієї зі своїх найважливіших функцій – розрахунково-платіжної – комерційні банки здійснюють різноманітні посередницькі операції, пов’язані з обслуговуванням руху грошових коштів клієнтів.

Основною передумовою проведення цих операцій є необхідність відкриття банками рахунків клієнтам у національній та іноземній валютах.

Банки України відкривають та обслуговують у національній валюті рахунки таких типів:

– поточні,

– депозитні (вкладні).

Клієнти мають право вільного вибору банку для відкриття власного рахунка (за умови згоди на це самого банку).

У разі відкриття (закриття) усіх видів рахунків (крім рахунків фізичних осіб та іноземних офіційних представництв) комерційний банк зобов’язаний повідомити про це податковий орган за місцем реєстрації власника рахунка протягом 3 робочих днів з дня відкриття або закриття рахунка (включаючи цей день). Таке повідомлення надсилається також до Національного банку України для включення до зведеного електронного реєстру власників рахунків.

Власниками рахунків в українських банках можуть бути:

– юридичні особи;

– фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності;

– філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи підприємств – юридичних осіб;

– виборчі фонди (політичні партії, блоки партій та кандидатів у депутати);

– представництва юридичних осіб-нерезидентів;

– іноземні інвестори;

– фізичні особи.

На сьогодні немає жодних обмежень щодо кількості банківських рахунків, які можуть відкривати вказані особи. Водночас у разі відкриття двох і більше поточних рахунків власник рахунка – суб’єкт підприємницької діяльності протягом 3 робочих днів з дня відкриття наступного рахунка визначає один з рахунків як основний, на якому обліковується заборгованість, що списується у беззаперечному порядку, і повідомляє номер цього рахунка податковому органу за місцем своєї реєстрації та банкам, в яких відкриті додаткові рахунки. У свою чергу банки, в яких відкриваються додаткові рахунки, протягом 3 робочих днів крім податкових органів повідомляють також установу банку, в якій відкрито основний рахунок, про відкриття додаткових рахунків.

Для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій з ними юридичні особи-резиденти та їх підрозділи, а також фізичні особи – підприємці відкривають у банках поточні рахунки. Поточні бюджетні рахунки відкриваються підприємствам та їх відокремленим підрозділам у разі, якщо їм виділяють кошти за рахунок державного або місцевого бюджету для цільового використання. До поточних рахунків також належать: а) рахунки зі спеціальними режимами їх використання, що відкриваються на підставі рішень Кабінету Міністрів України; б) карткові рахунки (картрахунки).

Депозитні рахунки підприємствам та їхнім підрозділам відкривають на визначений строк та на відповідній платній основі. Кошти на депозитні рахунки перераховуються з поточного рахунка і після закінчення строку зберігання повертаються на поточний рахунок. Не дозволяється здійснення безготівкових платежів та видача готівкових коштів з депозитного рахунка.

Для відкриття поточних рахунків підприємства зобов’язані надати банківським установам такі документи:

– заяву про відкриття рахунку встановленого зразка за підписом керівника та головного бухгалтера підприємства (якщо в штаті немає посади головного бухгалтера, заяву підписує тільки керівник) (див. Додаток Ж);

– копію свідоцтва про державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або реєструючим органом;

– копію зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально або реєструючим органом;

– копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом, нотаріально або уповноваженим працівником банку;

– картку зі зразками підписів осіб, яким надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів, завірену нотаріально або вищою організацією (у картку включається також зразок відбитка печатки підприємства) (див. Додаток 3);

– довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;

– копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника соціальних страхових внесків, засвідчену нотаріально, реєструючим органом або уповноваженим працівником банку.

Якщо підприємства зареєстровані у формі господарських товариств, договірних об’єднань, товарних бірж, друкованих засобів масової інформації, то крім документів, вказаних вище, вони повинні додатково подати до банку нотаріально засвідчену копію установчого договору.

З метою запобігання організаційно-фінансовим зловживанням (зокрема відкриттю та веденню рахунків фірм, зареєстрованих на підставних осіб) Національний банк України зобов’язав усі банківські установи приймати документи для відкриття (переоформлення) банківських рахунків суб’єктів підприємницької діяльності особисто від керівника чи головного бухгалтера. При цьому уповноважений працівник комерційного банку зобов’язаний перевірити повноваження особи, яка подає документи для відкриття рахунка, її паспорт та зробити у присутності цієї особи копії перших чотирьох сторінок її паспорта, які мають зберігатися у справі про відкриття рахунка.

Що стосується фізичних осіб, то вони можуть відкрити в українських банках такі рахунки в національній валюті:

– вклади до запитання (поточні рахунки);

– вкладні (депозитні) рахунки.

Поточні рахунки відкриваються фізичним особам:

– резидентам – громадянам України;

– резидентам-іноземцям, які отримали посвідку на проживання в Україні;

– нерезидентам – громадянам України, які постійно проживають за межами України;

– нерезидентам-іноземцям та особам без громадянства, які проживають в Україні згідно з відкритою візою строком до 1 року; які отримали спадщину в Україні або одержали кошти внаслідок здійснення іноземної інвестиції в Україну.

Поточні рахунки призначені для обліку коштів за вкладами фізичних осіб до запитання і використовуються ними для зберігання коштів і проведення безготівкових розрахунків з іншими фізичними та юридичними особами. Для відкриття поточного рахунка фізична особа подає до банку такі документи:

– заяву на відкриття рахунка;

– документ, що посвідчує особу;

– договір на відкриття та обслуговування рахунка між установою банку та громадянином;

– картку зі зразком підпису, який вчиняється у присутності працівника банку, що відкриває рахунок, та засвідчується цим працівником.

Карткові рахунки відкриваються фізичним особам на підставі документів, зазначених вище. Якщо в установі банку фізичній особі вже відкрито звичайний поточний рахунок, то картковий рахунок відкривається на підставі заяви на відкриття карткового рахунка і договору.

Виконання операцій на поточних рахунках здійснюється на підставі розрахункових документів у безготівковій та готівковій формах.

На поточні рахунки фізичних осіб-резидентів зараховуються:

– оплата праці, пенсії, допомоги, авторські гонорари;

– страхові платежі;

– плата за надання в оренду власного майна;

– кошти за реалізоване власне майно та сільськогосподарську продукцію;

– кошти в національній валюті за продану іноземну валюту;

– інші надходження згідно з чинним законодавством.

З поточних рахунків фізичних осіб-резидентів можуть бути здійснені за їх розпорядженням такі платежі:

– розрахунки за надані послуги юридичними та фізичними особами;

– розрахунки за придбані товари;

– відрахування обов’язкових платежів до бюджету;

– вкладення у статутні фонди підприємств;

– розрахунки за куплену іноземну валюту;

– інші платежі, що не суперечать чинному законодавству. Не дозволяється перерахування коштів на будь-який рахунок фізичних осіб-нерезидентів.

Щодо фізичних осіб-нерезидентів, то на їх поточні рахунки можуть бути зараховані:

– готівкові кошти (за наявності підтвердження джерел їх походження);

– кошти, одержані як оплата праці, допомога, авторські гонорари;

– кошти від продажу власного майна;

– успадковані кошти;

– страхові суми;

– кошти, що були раніше зняті власником рахунка, але не використані ним;

Інші надходження, що не суперечать чинному законодавству.

З поточних рахунків фізичних осіб-нерезидентів можуть здійснюватись такі платежі:

– видача коштів готівкою;

– розрахунки за послуги, надані юридичними та фізичними особами на території України;

– сплата мита, податків та інших обов’язкових платежів;

– перерахування на рахунок іншої фізичної особи;

– вкладення в статутний фонд юридичної особи-резидента у випадках, передбачених чинним законодавством;

– інші платежі, що не суперечать законодавству України.

Вкладні (депозитні) рахунки відкриваються фізичним особам тих же категорій, що були вказані при характеристиці поточних рахунків.

Вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб призначені для обліку коштів, внесених на визначений строк та за встановлену плату. Кошти на ці рахунки можуть бути внесені готівкою, перераховані з власного вкладного рахунка в іншому банку чи власного поточного рахунка. Для фізичних осіб-нерезидентів встановлено порядок зарахування готівкових коштів тільки за наявності підтвердження джерел їх походження.

Після закінчення строку дії договору про відкриття вкладного рахунка кошти з цього рахунка можуть бути виплачені готівкою або перераховані на власний поточний рахунок фізичної особи.

Слід також зазначити, що фізична особа-резидент для відкриття будь-якого банківського рахунка зобов’язана мати власний ідентифікаційний номер платника податку, копію довідки про присвоєння якого потрібно подати до банківської установи.

Національний банк України встановив окремий порядок відкриття і ведення рахунків у національній валюті іноземним організаціям та установам. Комерційні банки можуть відкривати таким клієнтам рахунки типу “Н” і типу “П”. Однією з головних умов відкриття цих рахунків є наявність індивідуальної ліцензії обласного управління НБУ на відкриття рахунка того чи іншого типу.

Рахунок типу “Н” відкривається:

– іноземним дипломатам, консульським, торговельним та іншим офіційним представництвам, міжнародним організаціям та їхнім філіям, що користуються імунітетом та дипломатичними привілеями;

– представництвам іноземних банків;

– представництвам юридичних осіб-нерезидентів, установам, які представляють інтереси юридичних осіб-нерезидентів в Україні і не займаються підприємницькою діяльністю на українській території.

Встановлено певний порядок функціонування цих рахунків щодо операцій із зарахування та списання грошових коштів. На рахунок типу “Н” можуть бути зараховані кошти:

– від продажу на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти, отриманої від відповідного органу іноземної держави чи юридичної особи-нерезидента;

– отримані за надані консульські послуги, у тому числі й у готівковій формі;

– від нарахованих процентів за залишками коштів на цьому рахунку;

– від продажу на території України майна, що належить представництву.

Кошти, що надійшли на рахунок типу “Н”, можуть бути використані його власником для:

– розрахунків, пов’язаних з утриманням установи або представництва (оплата праці, орендна плата, обслуговування обладнання та техніки, поточний ремонт приміщення тощо);

– страхування об’єктів, що належать представництву, а також його працівників;

– перерахування благодійних внесків на користь юридичних осіб-резидентів;

– впровадження програм та проектів міжнародної допомоги;

– купівлі іноземної валюти з метою її перерахування на рахунок відповідного органу іноземної держави чи рахунок юридичної особи-нерезидента або на власний рахунок в іноземній валюті в уповноваженому банку для використання коштів на оплату праці працівник і в-нерезидентів, на відрядження та представницькі витрати за кордоном.

Рахунок типу “П” відкривається постійним представництвам іноземних компаній, фірм, міжнародних організацій, створеним у будь-якій організаційній формі без статусу юридичної особи, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність нерезидента на території України.

Рахунок типу “П” використовується його власниками відповідно до правил, встановлених для поточних рахунків резидентів України. Таким чином, за цими рахунками можуть проводитись будь-які розрахункові операції, не заборонені чинним українським законодавством. Виняток становлять лише операції з купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України. Так, названі кошти з рахунка типу “Й” можуть бути використані його власником для купівлі іноземної валюти з метою її подальшого перерахування тільки на:

А) рахунок юридичної особи-нерезидента, інтереси якої представляє на території України власник рахунка, на суму коштів:

– отриманих внаслідок здійснення в Україні операцій купівлі-продажу товарів (робіт, послуг);

– нарахованих та зарахованих процентів за розміщеними депозитами і за залишком коштів на цьому рахунку;

– залишку на рахунку (після сплати обов’язкових податків і платежів) у разі припинення діяльності на території України;

Б) власний рахунок в іноземній валюті в уповноваженому банку України для використання на:

– оплату праці працівників-нерезидентів;

– виплату коштів на відрядження за кордон;

– представницькі витрати за кордоном відповідно до чинного законодавства України. Таким чином, головною відмінністю у призначенні та режимі функціонування рахунків “Н” і “П” е те, що рахунок типу “Н” може відкриватися тільки установам, діяльність яких не спрямована на отримання прибутків на території України, у той час як рахунок типу “П” призначений саме для обслуговування іноземних представництв та установ – суб’єктів підприємницької діяльності в Україні.

Кошти клієнтів банку (на вимогу та строкові) відображаються в пасиві балансу й обліковуються за рахунками 2-го класу 26-го розділу плану рахунків.

Операції за рахунками суб’єктів господарювання обліковуються на рахунках групи:

260 “Кошти на вимогу суб’єктів господарювання”.

Кошти на вимогу суб’єктів господарювання обліковуються за рахунком № 2600А П “Кошти на вимогу суб’єктів господарювання”. Нараховані витрати за коштами на вимогу суб’єктів господарювання обліковуються за рахунком № 2608 П “Нараховані витрати за коштами на вимогу суб’єктів господарювання”.

Процентні витрати за коштами на вимогу суб’єктів господарювання обліковуються за рахунком № 7020 А “Процентні витрати за коштами на вимогу суб’єктів господарювання”.

Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів обліковуються за рахунком № 6110 П “Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів”.

Кошти фізичних осіб до запитання обліковуються за видами на рахунках групи:

262 “Кошти на вимогу фізичних осіб”.

Кошти до запитання фізичних осіб обліковуються за рахунком № 2620 АП “Кошти на вимогу фізичних осіб”. Нараховані витрати за коштами на вимогу фізичних осіб обліковуються за рахунком № 2628 П “Нараховані витрати за коштами на вимогу фізичних осіб”.

Процентні витрати за коштами до запитання фізичних осіб обліковуються за рахунком № 7040 А “Процентні витрати за коштами на вимогу фізичних осіб”.

Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування фізичних осіб обліковуються за рахунком № 6110 П “Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів”.

Строкові депозити суб’єктів господарювання обліковуються за видами на рахунках групи:

261 “Строкові кошти суб’єктів господарювання”;

2610 П “Короткострокові вклади (депозити) суб’єктів господарювання”;

2611 П “Кошти, що отримані від суб’єктів господарювання за операціями peпo”;

2615 П “Довгострокові вклади (депозити) суб’єктів господарювання”.

Неамортизований дисконт за строковими коштами, що отримані від суб’єктів господарювання обліковується за рахунком № 2616 КП “Неамортизований дисконт за строковими коштами суб’єктів господарювання”.

Неамортизована премія за строковими коштами, що отримана від суб’єктів господарювання обліковується за рахунком № 2617 П “Неамортизована премія за строковими коштами суб’єктів господарювання”.

Нараховані витрати за строковими коштами суб’єктів господарювання обліковуються за рахунком № 2618 П “Нараховані витрати за строковими коштами суб’єктів господарювання”.

Процентні витрати за строковими коштами суб’єктів господарювання обліковуються за рахунком Мг 7021 А “Процентні витрати за строковими коштами суб’єктів господарювання”.

Строкові кошти фізичних осіб обліковуються за видами на рахунках групи:

263 “Строкові кошти фізичних осіб”;

2630 П “Короткострокові вклади (депозити) фізичних осіб”;

2635 П “Довгострокові вклади (депозити) фізичних осіб”.

Неамортизований дисконт за строковими коштами, що отримані від фізичних осіб, обліковується за рахунком № 2636 КП “Неамортизований дисконт за строковими коштами фізичних осіб”. Неамортизована премія за строковими коштами, що отримані від фізичних осіб, обліковується за рахунком № 2637 П “Неамортизована премія за строковими коштами фізичних осіб”.

Нараховані витрати за строковими коштами фізичних осіб обліковуються за рахунком № 2638 П “Нараховані витрати за строковими коштами фізичних осіб”.

Процентні витрати за строковими коштами фізичних осіб обліковуються за рахунком № 7041 А “Процентні витрати за строковими коштами, які отримані від фізичних осіб”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

Банківські операції – Васюренко O. B. – 5.1. Відкриття та ведення банками рахунків у національній валюті