Банківські операції – Ковальчук К. Ф. – 3.1. Класифікація видів економічного аналізу
3.1. Класифікація видів економічного аналізу
Фінансово-господарська діяльність металургійних підприємств у ринкових умовах складна та багатогранна й потребує подальшої диверсифікації. Це обумовлює необхідність проведення різноманітних видів економічного аналізу при дослідженні результатів діяльності підприємств.
В основі класифікації видів економічного аналізу лежать функції управління, оскільки жодна з них не виконується без аналітичної оцінки стану або проблеми, яка підлягає розгляду. Класифікація видів аналізу дозволяє систематизувати їхню різноманітність; чітко визначити, окреслити місце кожного окремого виду в їхній загальній системі; полегшує вибір методів та прийомів для проведення конкретного виду аналізу. Ознаки класифікації та види економічного аналізу наведені в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
Ознака групування | Вид аналізу |
1 | 2 |
1. Сектор знань (підгалузь знань) відповідно до ієрархічної побудови економічного середовища національної економіки | 1.1. Теорія економічного аналізу 1.2. Мегааналіз 1.3. Макроаналіз 1.4. Мезоаналіз 1.5. Мікроаналіз 1.6. Наноаналіз |
2. Ціль та інформаційне забезпечення аналізу | 2.1. Зовнішній аналіз 2.2. Внутрішній аналіз |
3. Вид діяльності | 3.1. Аналіз виробництва та реалізації продукції (робіт, послуг) 3.2. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності 3.3. Аналіз трудових показників 3.4. Фінансовий аналіз 3.5. Аналіз інвестиційної діяльності 3.6. Аналіз екологічної діяльності та ін. |
4. Міра охоплення видів діяльності | 4.1. Повний (комплексний) аналіз діяльності суб’єктів господарювання (об’єднань) 4.2. Тематичний аналіз 4.3. Частковий аналіз 4.4. Локальний аналіз |
Закінчення Табл. 3.1
Ознака групування | Вид аналізу |
1 | 2 |
5. Часова ознака | 5.1. Оперативний аналіз 5.2. Поточний аналіз 5.3. Ретроспективний аналіз 5.4. Перспективний (стратегічний) аналіз |
6. Рівні управління господарством | 6.1. Аналіз робочих місць 6.2. Аналіз роботи виробничих ділянок 6.3. Аналіз роботи цеху 6.4. Аналіз діяльності підприємств 6.5. Аналіз діяльності об’єднання 6.6. Аналіз результатів діяльності галузі 6.7. Аналіз результатів діяльності регіонів 6.8. Аналіз результатів економічної діяльності країни (національної економіки) та ін. |
7. Ступінь охоплення об’єктів і економічних явищ та процесів | 7.1. Суцільний аналіз 7.2. Вибірковий аналіз |
8. Підхід до аналізу з врахуванням функцій товару та його вартості | 8.1. Традиційний аналіз 8.2. Функціонально-вартісний аналіз |
9. Остаточність результатів аналізу | 9.1. Попередній аналіз 9.2. Остаточний аналіз |
10. Можливість кількісної оцінки | 10.1. Якісний аналіз 10.2. Кількісний аналіз |
11. Ступінь механізації та автоматизації розрахункової аналітичної роботи | 11.1. Автоматизований (ІТ-аналіз) 11.2. Механізований аналіз 11.3. Машинно-ручний аналіз 11.4. Ручний аналіз |
Економічне середовище формують усі об’єкти економічного аналізу, його суб’єкти та предмет (процеси, явища) в їхніх взаємозв’язках, протиріччях і русі. Згідно з сучасними теоретичними уявленнями [16] в цьому середовищі виділяють п’ять ієрархічних рівнів: мега – (рівень глобальної або світової економіки); макро – (рівень економіки країни); мезо – (рівень економіки регіонів і галузей); мікро – (рівень економіки підприємств та їхніх об’єднань); нано – (рівень економіки відносно діяльності підприємця – фізичної особи).
Первинною ланкою національної економіки є підприємство. Його різноманітні зв’язки (прямі та зворотні; горизонтальні та вертикальні; функціональні та координаційні та ін.) з усіма ієрархічними рівнями економічного середовища потребують сполучення єдиного теоретичного підходу щодо аналітичної оцінки їхньої діяльності та особливостей кожного з рівнів управління.
Важливою особливістю класифікації видів економічного аналізу є невідривний зв’язок між його різними видами. Конкретний вид економічного аналізу є носієм усіх його ознак, що проілюстровано на рисунку 3.1.
Рис. 3.1. Фрагмент класифікації видів економічного аналізу
Як видно з рисунку 3.1, кожний вид економічного аналізу одночасно входить до різних груп, але має в них своє конкретне призначення.
Приклад 1. Аналіз конкурентоспроможності металопродукції за часовою ознакою може бути і поточним, і перспективним, і минулим, а при оцінці її головного чинника – якості продукції – оперативним. Конкурентоспроможність металопродукції оцінюють у маркетинговому аналізі й у аналізі операційної діяльності. Вона є предметом і внутрішнього, і зовнішнього аналізу. Кінцеву металопродукцію можливо оцінювати на рівні підприємства, на рівні цеху. Аналіз може бути вибірковим (для окремого профілерозміру або марки) або суцільним (наприклад, для продукції феросплавного заводу з обмеженим сортаментом). Кількісна оцінка надається на підставі попередньої якісної оцінки з вибору одиничних показників, експертної оцінки їхньої вагомості та ін.
Приклад 2. Аналіз дебіторської заборгованості підприємства посідає в системі економічного аналізу за наведеними у таблиці 1.3 ознаками групування таке місце:
– за сектором знань (підгалуззю знань) відповідно до ієрархічної побудови економічного середовища національної економіки аналіз дебіторської заборгованості підприємства проводиться в рамках мікроаналізу;
– за ціллю та інформаційним забезпеченням аналізу дебіторська заборгованість досліджується і у внутрішньому, і у зовнішньому економічному аналізі;
– за видом діяльності аналіз дебіторської заборгованості є фінансовим;
– за мірою охоплення видів діяльності він проводиться в рамках тематичного фінансового аналізу діяльності суб’єкта господарювання, і при цьому є частковим аналізом фінансового стану;
– за часовою ознакою він може бути і оперативним, і ретроспективним, і поточним, і перспективним;
– за рівнем управління – на рівні підприємства;
– за ступенем охоплення об’єктів і економічних явищ та процесів – як правило, проводиться суцільний аналіз дебіторської заборгованості в рамках внутрішнього аналізу, та вибірковий її аналіз – в аудиті;
– за підходом до аналізу з врахуванням функцій товару та його вартості є традиційним;
– за остаточністю результатів аналізу є попереднім, коли проводиться до складання фінансових звітів, і остаточним, коли здійснюється по закінченню фінансового року;
– за можливістю кількісної оцінки – дебіторська заборгованість підлягає кількісній оцінці в аналізі, але на основі попередньої якісної оцінки;
– за ступенем механізації розрахункової аналітичної роботи аналіз дебіторської заборгованості може бути і автоматизованим, і механізованим, і машинно-ручним, і ручним.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)