Банківські операції – Ковальчук К. Ф. – 10.5. Маржинальний підхід до аналізу витрат на виробництво продукції (робіт, послуг)

Мета маржинального аналізу (тобто аналізу “усіченої” собівартості продукції або аналізу витрат – обсягу – прибутку): порівняльна оцінка різних варіантів можливих управлінських рішень, які приймаються в умовах конкуренції, задля вибору найефективнішого з альтернативних варіантів.

Відмінність цього виду аналізу Від класичного економічного аналізу витрат полягає в тому, що змінюється його спрямованість: відмова від умовного розподілу непрямих накладних витрат і віднесення постійних витрат на зменшення маржі.

Маржа – це різниця між ринковою ціною та змінною частиною собівартості продукції:

СмА = II – УС, (10.16)

Де смА – маржа на одиницю продукції, грн./т, грн./шт., ін; Ц – ціна, грн./т, грн./шт. ін.;

У С – змінні витрати на одиницю продукції, грн./т, грн./шт., ін. Роль маржі полягає у відшкодуванні (компенсації) постійних витрат та генерації прибутку, тобто:

СМА = РС + N1, (10.17)

Де СМА – маржа на весь обсяг реалізації, грн.;

¥С – постійні витрати на весь обсяг реалізації, грн.; N1 – прибуток на весь обсяг реалізації, грн.;

Або

СМА = Ц*0 – УС = РП – УС, (10.18)

Де 0 – обсяг проданої металопродукції в натуральних вимірниках, т, шт., ін.;

УС – змінні витрати на весь обсяг реалізації, грн.;

РП – дохід від реалізації металопродукції, грн.

Таким чином, відмінність даного виду аналізу полягає в тому, що для визначення прибутку (збитку) непрямі витрати без їхнього розподілу відносяться на зменшення маржі, тобто (з формули 10.17):

N1 = СМА – РС. (10.19)

Вказана вище мета маржинального аналізу досягається рішенням окремих аналітичних задач.

Задачі маржинального аналізу витрат на виробництво Зводяться до наступного.

1. Щодобове або щоденне визначення для основних видів металопродукції й по підприємству в цілому:

– “точки беззбитковості” (або порога рентабельності);

– зони прибутків і збитків.

Ця задача необхідна для забезпечення виживання підприємства в кризових умовах (при переході на вільні ціни).

2. Визначення впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на зміну результатів виробничої діяльності підприємства.

Показники-фактори, які впливають на зміну результату (тобто прибутку або збитків):

– ціна реалізації (Ц, грн./т, грн./шт. ін.);

– кількість проданої металопродукції (д, т, шт. ін.);

– змінні витрати: на весь обсяг (УС, грн.), на одиницю продукції (ус, грн./т, грн./шт. ін.);

– постійні витрати: на весь обсяг (ЕС, грн.), на одиницю продукції (/с, грн./т, грн./шт. ін.).

Таким чином, використання порогу рентабельності дозволяє переглянути політику та стратегію підприємства залежно від різних внутрішніх і зовнішніх факторів й визначити вплив цих факторів на зміну результату.

Для практичного застосування аналізу “усіченої” собівартості продукції необхідно:

1. Визначати загальні витрати виробництва та обігу, поділяти їх на змінні та постійні витрати.

2. Визначати змінні витрати за виробами на 1 гривню ринкових цін.

3. Визначати постійні витрати на конкретну продукцію, на їхні групи, на 1 гривню ринкових цін, по їхній питомій вазі в цілому по підприємству.

4. Визначати маржу в цілому по підприємству, по кожному виробу і по їхніх групах.

Переваги аналізу “усіченої” собівартості продукції: Простота практичного застосування; можливість визначення оптимальних управлінських рішень у кризових умовах, визначення “мертвої точки” (або точки беззбитковості) дозволяє ухвалювати рішення про економічну політику підприємства оперативно (щодня, щонеділі, щомісячно, відразу після продажу партії металопродукції).

Недоліки аналізу “усіченої” собівартості продукції: Превалювання кількісної оцінки; потрібні зміни в існуючій системі обліку та в розподілі непрямих витрат; використовувати цей метод доцільно тільки в умовах автоматизації облікових і аналітичних операцій.

При проведенні аналізу “усіченої” собівартості продукції використовується традиційна система показників, але Основним вартісним показником є показник критичного обсягу реалізації продукції (або поріг рентабельності). Підприємство досягає порога рентабельності, коли фінансовий результат від реалізації металопродукції дорівнюватиме нулю. Це означає, що загальна сума маржі (тобто з розрахунку на весь обсяг реалізації (ВЕР)) Тільки покриває загальну суму постійних витрат за відповідний період (з формул 10.17, 10.18):

ВЕР = Ц*0К – УСК= ЕСК + 0, (10.20)

ВЕР = РПК – УСК = ЕСК + 0, (10.21)

Де 0К; РПК – критичний обсяг реалізації металопродукції в натуральному і вартісному виразі відповідно, т, шт. ін.; грн.;

УСК – змінні витрати на весь критичний обсяг реалізації, грн.;

ЕСК – постійні витрати на весь критичний обсяг реалізації, грн.

Методики для розрахунків решти показників наведені нижче.

Особливості методики аналізу “усіченої” собівартості продукції.

1. Розраховується обсяг виробництва металопродукції в натуральному виразі (0К, т, шт.), який необхідний для досягнення порога рентабельності, тобто Критичний обсяг реалізації продукції В натурі:

0к = ЕСК : – усГ) = ІСК : смА, (10.22)

А також в грошових вимірниках:

РПК = Ц O 0К, (10.23)

Де РПК – вартість обсягу виробництва металопродукції в ринкових цінах, грн.

Поріг рентабельності – є інструментом короткострокового прогнозування. Він дозволяє розраховувати наступні економічні показники, які орієнтують процес управління на ухвалення стратегічних рішень (або на корегування раніше прийнятих).

2. Маржа безпеки (£МВ, грн.) – це різниця між фактичним або плановим (РП, грн.) і критичним обсягом реалізації (РПК, грн.). Вона надає кількісну оцінку можливому зменшенню обсягу реалізованої металопродукції до досягнення підприємством нульової рентабельності або межі збитковості:

8МБ = РП – РПК. (10.24)

3. Індекс безпеки (ЇБ, част. од.) дозволяє визначити можливу частку (або відсоток) зниження обсягу реалізації, після якого підприємство потрапляє в зону збитковості:

!Б = РПК: РП. (10.25)

4. Плановий обсяг продаж (або плановий обсяг реалізації Д>”, т, шт.), якого потрібно досягти, щоб одержати суму дисконтованого прибутку (може, заплановану суму прибутку) в натуральних вимірниках визначається за моделлю:

Банківські операції   Ковальчук К. Ф.   10.5. Маржинальний підхід до аналізу витрат на виробництво продукції (робіт, послуг)

Де РП” – плановий обсяг продаж, грн.

5. Вплив зміни цін і структури реалізації металопродукції:

– на результат (тобто на прибуток або збитки);

– на “мертву точку”.

6. Обсяг реалізації, якого потрібно досягти, щоб він відповідав рівню минулого періоду у разі зміни перемінних або постійних витрат.

7. Показники-фактори, які впливають на зміну результату (прибутку або збитків): зміна ціни реалізації; зміна обсягу реалізованої металопродукції; зміна перемінних витрат.

Практичне використання маржинального підходу до аналізу собівартості продукції розглянуте в імітаційній вправі.

Імітаційна Вправа № 10.4.

Постановка задачі: Виконати аналіз витрат на виробництво маржинальним методом, обгрунтувати висновки. Початкові дані наведені в таблиці 10.6.

Таблиця 10.6

ПОКАЗНИКИ ПОТОЧНОГО ПЕРІОДУ

Найменування показників

План

Факт

Обсяг реалізації металевих виробів, шт.

13000

12400

Середньозважена ціна, грн./ шт.

7,10

7,20

Змінні витрати на одиницю металевого виробу, грн./шт.

3,10

3,30

Постійні витрати на весь обсяг реалізації, грн.

8600

8650

Вирішення задачі:

1. Розрахуємо показники, яких не вистачає: 1.1. Дохід від реалізації металевих виробів:

– план: 7,10 х 13000 = 92300 грн.;

– факт: 7,20 х 12400 = 89280 грн.

1.2. Маржа (різниця між ринковою ціною і перемінною частиною витрат) розраховується за моделлю 10.18 і складає:

– план: 7,10 – 3,10 = 4,00 грн./ шт.;

– факт: 7,20 – 3,30 = 3,90 грн./ шт.

1.3. Постійні витрати на одиницю продукції:

– план: 8600 : 13000 = 0,66 грн./шт.;

– факт: 8650 : 12400 = 0,69 грн./шт.

2. Розрахуємо показники методики аналізу “усіченої” собівартості продукції.

2.1. Кількість металевих виробів, необхідна для досягнення порога рентабельності (або показник критичного обсягу реалізації продукції ()к, Шт.) розраховується за моделлю 10.22 і складає:

– план: 8600 : (7,10 – 3,10) = 8600 : 4,00 = 2150 шт.;

– факт: 8650 : (7,20 – 3,30) = 8650 : 3,90 = 2218 шт.

2.2. Критичний обсяг реалізації продукції (РПК, Грн.) розраховується за моделлю 10.23 і складає:

– план: 7,10 х 2150 = 15265 грн.;

– факт: 7,20 х 2218 = 15970 грн.

2.3. Маржа безпеки (вступ до зони збитків) розраховується за моделлю 10.24 й дорівнює :

– план: 92300 – 15265 = 77035 грн.;

– факт: 89280 – 15970 = 73310 грн.

2.4. Індекс безпеки (або можливий відсоток зниження обсягу реалізації, після якого підприємство потрапляє у зону збитків) розраховується за моделлю 10.25 і дорівнює:

– план: 77035 : 92300 = 0,83 част. од. або 83% ;

– факт: 73310 : 89280 = 0,82 част. од. або 82%. Результати розрахунків зведемо в аналітичну таблицю 10.7.

Таблиця 10.7

МАРЖИНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ГРУПИ “ВИТРАТИ – ДОХІД – ПРИБУТОК”

Показники

План

Факт

Відхилення, +

Абсолютне

Відносне, %

1. Обсяг реалізації металевих виробів, шт.

13000

12400

-600

-4,6

2. Середньозважена ціна, грн./шт.

7,10

7,20

+0,10

+1,4

3. Дохід (виручка) від реалізації металевих виробів, грн. (п.3=п.1хп.2)

92300

89280

-3020

-3,3

4. Змінні витрати на одиницю металевого виробу, грн./шт.

3,10

3,30

+0,20

+6,5

5. Маржа (сума покриття) на одиницю металевого виробу, грн./шт. (п.5=п.2-п.4)

4,00

3,90

-0,10

-2,5

Закінчення Табл. 10.7

Показники

План

Факт

Відхилення, +

Абсолютне

Відносне, %

6. Постійні витрати на весь обсяг реалізації, грн.

8600

8650

+50

+0,6

7. Постійні витрати на одиницю металевого виробу, грн./шт. (п.7=п.6:п.1)

0,66

0,69

+0,03

+4,5

8. Поріг рентабельності, шт. (п.8=п.6:п.5)

2150

2218

+68

+3,2

9. Критичний обсяг реалізації металевих виробів, грн. (п.9=п.2хп.8)

15265

15970

+705

+4,6

10. Маржа безпеки, грн. (п.10=п.3-п.9)

77035

73310

-3725

-4,8

11. Індекс безпеки, част. од. (п.11=п.10:п.3)

0,83

0,82

-0,01

Висновок: Як видно з таблиці 10.7, фактичний індекс безпеки знизився на 0,01 част. од., або на 1%, що викликано збільшенням питомих змінних витрат на 0,2 грн./шт., падінням обсягів реалізації на 600 шт. і зростанням питомих постійних витрат на 0,03 грн./шт., що здебільшого було компенсовано зростанням ціни на 0,1 грн./шт. Для покращання ситуації підприємству першочергово необхідно виявити резерви зниження змінних витрат, оскільки від їхнього рівня залежить і розмір маржі, і величина критичного обсягу реалізації.

Основні терміни та поняття

Поточні витрати; класифікація витрат; невиробничі витрати підприємства; мета управлінського аналізу витрат; завдання аналізу витрат; система показників оцінки витрат; граничний рівень витрат; ліміт матеріальних витрат; собівартість металопродукції; методи аналізу виробничих витрат; калькуляція собівартості металопродукції; кошторис витрат на виробництво; фактори витрат на виробництво; класифікація факторів витрат для їхнього внутрішнього аналізу; класифікація факторів витрат у зовнішньому аналізі. Аналіз структури собівартості продукції; джерела інформації; об’єктивні та суб’єктивні фактори собівартості металопродукції; методи оцінки впливу факторів собівартості металопродукції; маржинальний аналіз; маржа; мета та задачі маржинального аналізу; показники-фактори фінансового результату; постійні та змінні витрати; критичний обсяг продукції (поріг рентабельності); особливості методики маржинального аналізу; маржа безпеки; індекс безпеки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

Банківські операції – Ковальчук К. Ф. – 10.5. Маржинальний підхід до аналізу витрат на виробництво продукції (робіт, послуг)