Банківські операції – Коцовська P. P. – ТЕМА 7.3. ТОРГОВЕЛЬНІ ПОТОЧНІ ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ
– Порядок продажу-купівлі іноземної валюти юридичними особами на Українському міжбанківському валютному ринку.
– Види угод на валютних ринках.
– Валютні ризики і методи їх страхування.
– Сутність міжнародних розрахунків уповноважених банків. Міжнародні розрахунки за відкритим рахунком і банківським переказом.
– Міжнародні розрахунки акредитивами.
– Порядок здійснення міжнародних інкасових розрахунків.
– Отримання індивідуальної ліцензії резидентами та нерезидентами на здійснення розрахунків у межах торговельного обороту у валюті України.
Список рекомендованих джерел і літератури
1. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, № 959-ХІІ від 16.04.1991 р. (зі змінами і доповненнями).
2. Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94 р., № 185/94-ВР (зі змінами і доповненнями).
3. Міжнародні розрахунки і валютні операції: Навч. посібник / За ред. М. І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2002.
4. Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями: Затверджено постановою № 514 Правління НБУ від 03.12.2003 р. (зі змінами і доповненнями).
5. Положення про оформлення та надання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти до уповноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання: Затверджено постановою № 82 Правління НБУ від 05.03.2003 р. (зі змінами і доповненнями).
6. Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торгового обороту у валюті України: Затверджено постановою № 484 Правління НБУ від 14.10.2004 р. (зі змінами і доповненнями).
7. Правила торгівлі іноземною валютою: Затверджено постановою № 281 Правління НБУ від 10.08.2005 р.
Глосарій
Авізуючий банк – банк, який на прохання банку-емітента або іншого банку авізує та повідомляє бенефіціара про умови акредитива.
Банк бенефіціара – банк, який обслуговує бенефіціара за акредитивною формою розрахунків.
Банк емітента – банк, який за дорученням особи (наказодавця акредитива) або за дорученням іншого банку, або від власного імені відкриває акредитив на користь бенефіціара.
Бенефіціар – кінцевий отримувач коштів, на рахунок якого зараховуються кошти в іноземній валюті, переказ яких був ініційований за допомогою платіжного доручення в іноземній валюті.
Безвідкличний акредитив – акредитив, який не може бути змінений або анульований банком-емітентом без згоди підтверджувального банку (якщо він є) та бенефіціара.
Валютна позиція – співвідношення валют і зобов’язань банку в іноземній валюті.
Валютний курс – ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошових одиницях інших країн.
Валютний ризик – небезпека валютних втрат, пов’язаних зі змінами курсу іноземної валюти щодо національної валюти.
Валютний ринок – сфера економічних відносин, де здійснюються операції з купівлі-продажу іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті.
Відкличний акредитив – акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього повідомлення бенефіціара.
Виконуючий банк – банк, який уповноважений банком-емітентом здійснити перевірку документів на відповідність їх умовам акредитива та/або негоціювати проти документів, передбачених умовами акредитива.
Власник ліцензії – резидент або нерезидент, якому Національний банк України видав ліцензію.
Дата видачі ліцензії – дата проставлення реєстраційного номера на номерному гербовому бланку НБУ, на якому оформлена ліцензія.
Заявник – резидент або нерезидент, який звернувся до Національного банку за ліцензією (змінити її умови).
Експортний акредитив – акредитив, який відкривається іноземним банком-емітентом на користь бенефіціара, розташованого на території України.
Імпортний акредитив – акредитив, який відкривається іноземним банком-емітентом за дорученням наказодавця акредитива або за дорученням іншого банку, або від власного імені на користь бенефіціара, розташованого за межами України або в межах України за умови відкриття трансферабельного (переказного акредитива).
Інкасуючий банк – будь-який банк, який займається опрацюванням інкасо.
Котирування – процес встановлення курсів (визначення ціни) іноземних валют відповідно до чинного законодавства.
Котирування валют – фіксація курсу національної грошової одиниці в іноземній валюті на даний час.
Котирування непряме – курс одиниці національної валюти, виражений у певній кількості іноземної валюти.
Котирування пряме – курс одиниці іноземної валюти, виражений у національній валюті.
Курс покупця – курс, за яким банк-резидент (покупець) купує іноземну валюту за національну валюту.
Курс продавця – курс, за яким банк продає валюту.
Маржа – різниця між курсом продавця та курсом покупця.
Негоцігоючий банк – банк, якому банк-емітент надав повноваження купити та/або врахувати переказні векселі (тратти) та/або документи, передбачені умовами акредитива.
Непокритий акредитив – акредитив, що не забезпечений власними грошовими коштами наказодавця акредитива.
Підтверджуючий банк – банк, який подає своє власне платіжне зобов’язання до зобов’язання банку-емітента здійснити платіж або акцептувати чи оплатити переказний вексель (тратту), або негоціювати проти документів за безвідкличним акредитивом з урахуванням того, що документи за акредитивом представлені з дотриманням строків та умов акредитива.
Платіжне доручення в іноземній валюті – розрахунковий документ, який містить доручення клієнта уповноваженого банку, що його обслуговує, виконати переказ коштів в іноземній валюті на користь бенефіціара.
Покритий акредитив – акредитив, що забезпечений власними грошовими коштами наказодавця акредитива.
Розрахунки в межах торговельного обороту – рух коштів між резидентом і нерезидентом, пов’язаний з обслуговування операцій із продажу (купівлі) товарів.
Спот-курс – поточний обмінний курс продажу чи купівлі валюти. Розрахунки за угодами на придбання валюти за спот-курсом здійснюються на другий робочий (банківський) день після укладення угоди.
Торгова сесія – період часу, відведений для біржової торгівлі.