Банківські операції – Коцовська P. P. – 8.6. Фінансовий інжиніринг
Послуги з фінансового інжинірингу допомагають клієнтам банку оперативно реагувати на зміни, що відбуваються у світі, законодавстві та економіці, ухвалювати правильні рішення, ефективно використовувати фінансові ресурси.
Банківські послуги з фінансового інжинірингу – це:
– розроблення нових операційних схем для здійснення нових фінансово-кредитних операцій;
– розроблення нових фінансових інструментів.
Фінансовий інжиніринг не слід ототожнювати з фінансовим аналізом, який є базою фінансового інжинірингу.
Фінансовий аналіз – метод фінансового менеджменту, який охоплює три головні напрями:
1) оцінку фінансових потреб для досягнення стратегічних цілей менеджменту;
2) розподіл потоків грошових коштів залежно від конкретних планів підприємства, визначення додаткового обсягу фінансових ресурсів, що залучаються, і каналів їх залучення (кредитів), пошук внутрішніх резервів, додатковий випуск акцій та облігацій;
3) забезпечення суворої системи фінансової звітності, яка об’єктивно відображає процеси і забезпечує наочність у контролі за фінансовим становищем підприємства.
Фінансовий аналіз застосовують як головний засіб формування, вироблення, деталізації та виконання стратегії розвитку підприємства. Питання поточного руху фінансових ресурсів підприємства – їх формування і використання – також перебувають у полі зору фінансового аналізу.
Фінансовий інжиніринг (англ. engineering – споруджувати, проектувати) – надання на комерційній основі консультаційних послуг із розроблення, конструювання та реалізації нових фінансових інструментів, технологій надання нових банківських послуг з метою розв’язання фінансових проблем клієнтів.
Послуги з фінансового інжинірингу можуть бути уніфікованими і індивідуалізованими.
Уніфіковані послуги надаються шляхом застосування готових рішень фінансових проблем.
Індивідуалізовані послуги прив’язані до конкретних особливостей діяльності певного клієнта.
Фінансовий інжиніринг охоплює різні сфери економіки та напрями діяльності: торгівля цінними паперами, створення нових інструментів або технологій захисту капіталів при здійсненні значних за обсягом комерційних операцій, ведення “нау”-рахунків, індивідуальні пенсійні рахунки для населення, фінансування зовнішньої торгівлі, залучення фінансових ресурсів для інвестицій, покриття бюджетного дефіциту, зниження бази оподаткування у клієнта, секюритизація активів, управління ризиками.
8.7. Інтернет-банкінг
У нинішній час банки розвивають технології віддаленого банківського обслуговування, що забезпечують надання доступу клієнтам до своїх банківських рахунків і операцій з ними, а також до загальної інформації про банківські продукти та послуги за допомогою комп’ютера з модемом та мережі, що і називають Інтернет-банкінгом (e-Banking).
Інтернет-банкінг усуває будь-які бар’єри, забезпечуючи доступ клієнта до свого рахунку в будь-якій точці світу, де є вихід в Інтернет.
Можна виділити три рівні використання Інтернет-технології в установах банків:
– інформаційний (це коли банк має маркетингову інформацію про банківські продукти і послуги на виділеному сервері або web-сайті);
– комунікаційний (система дозволяє здійснювати взаємодію між банківською системою і клієнтом, при цьому взаємодія може обмежитися електронною поштою, запитом про стан рахунків, заявкою на кредит або перерахування коштів);
– трансакційний (система дозволяє клієнтам виконувати трансакції в реальному масштабі часу. Трансакції клієнтів можуть включати доступ до рахунків, оплату рахунків, переказ коштів тощо).
До того, що зараз називають Інтернет-банкінгом, варто віднести другий і третій рівні. Системи, що засновані на технологіях Інтернет-банкінгу та орієнтовані на обслуговування фізичних осіб, називають ще Homebanking. Вони дають можливість переглядати стан і виконувати операції з власними рахунками.
Більшість банків у світі застосовують Інтернет-банкінг поряд із традиційними каналами доставки банківських продуктів і послуг клієнтам, надаючи Інтернет-технології своїм клієнтам і привертаючи нових. Адже Інтернет-банкінг створює нові типи банківських ризиків і впливає на вже існуючі. Насамперед це трансакційний ризик – ризик, що випливає з обману, помилки або неможливості надати послуги. Спроби злому і проникнення в банківські комп’ютери і мережі є головною небезпекою.
За останній час в Україні кілька банків запропонували своїм клієнтам обслуговування в системі “Інтернет – Клієнт – Банк”. Проте розвиток Інтернет-банкінгу в Україні на сьогодні стримується і низьким рівнем культури споживання банківських продуктів та послуг, і недостатнім поширенням мережі Інтернет. Перешкоджає “повальній віртуалізації” також нерозвиненість ринку платіжних карт і мережі їхнього обслуговування, що не дозволяє знизити обсяги готівкового обороту в торгівлі. Крім того, багато в чому не готове до цього і вітчизняне законодавство. Наприклад, відповідно до чинної правової бази клієнтові для відкриття рахунку потрібно відвідати банк особисто.
В Україні починають використовувати Інтернет-технології в обслуговуванні клієнтів, розвиваючи напрям “Інтернет – Клієнт – Банк” для юридичних осіб, що надалі планується використовувати для побудови системи Homebanking для обслуговування клієнтів фізичних осіб.
Послуга “Інтернет – Клієнт – Банк” – це вигідне рішення для керівників, які активно переміщуються, і для компаній, які будують свої інформаційні технології, ефективно використовуючи web-сторінки. При цьому у “провінційного” клієнта з’являється можливість вибору кращого банку. Через порівняну молодість українських web – технологій за своєю функціональністю система “Клієнт – Банк”, що працює за допомогою Інтернету, зараз поступається такій же системі, що працює через модемний зв’язок у режимі off-line. Проте з вирішенням цих проблем Інтернет-система перевершить усі існуючі аналоги. Також вирішується проблема захисту інформації при впровадженні такого роду послуг, адже не секрет, що саме страх втрати конфіденційності є головним стримувальним чинником для клієнта, який хоче отримати банківські послуги через Інтернет за допомогою такого сучасного і зручного продукту, як “Інтернет – Клієнт – Банк”.
Контрольні питання
1. Назвіть основні причини виникнення та розвитку нетрадиційних банківських послуг.
2. Які ознаки притаманні банківським послугам?
3. Назвіть види основних банківських послуг.
4. Які послуги банків є нетрадиційними? Чому?
5. Що таке фінансовий інжиніринг?
6. Які фактори впливають на розвиток фінансового інжинірингу?
7. Що розуміють під трастовими послугами?
8. Що включають трастові послуги, які надаються юридичним особам?
9. Які трастові послуги надаються фізичним особам?
10. У чому сутність консалтингових послуг?
11. Перерахуйте види нетрадиційних банківських послуг.
12. У чому полягають перспективи розвитку Інтернет-банкінгу?
13. Які операції з дорогоцінними металами здійснюють банки?
14. Чому банки приділяють нині велику увагу консультаційним послугам?
15. У чому полягає сутність посередницьких послуг банку?
Завдання
Завдання 1. Юридична особа – підприємство “Діамант” передає трастовому відділу банку “Форум” 1 260 приватизаційних сертифікатів номінальною вартістю 10 грн. 50 коп. на зберігання і перераховує 650 000 грн. на створення фонду погашення заборгованості. (Усі інші необхідні дані беріть добровільно).
Потрібно скласти договір на трастове обслуговування підприємства “Діамант”.
Завдання 2. Громадянин Омельченко Федір Іванович дає доручення банкові: придбати для нього акції відомих акціонерних товариств і передає готівкою 5 000 грн. та 5 приватизаційних сертифікатів номінальною вартістю 10 грн. 50 коп. (Усі інші необхідні дані беріть добровільно). Потрібно скласти договір на трастове обслуговування громадянина Омельченка Ф. І.
Завдання 3. Трастовий відділ банку “Галичина” уклав угоду з акціонерним товариством (АТ) “Витязь” про посередництво в розміщенні акцій товариства та виплату дивідендів за ними. Банк узяв на себе зобов’язання розмістити 15 тис. акцій, у тому числі 4 тис. привілейованих. Фіксована ставка дивідендів за привілейованими акціями – 10%. Усі акції мають однаковий номінал – 1000 грн. Умовами договору передбачено, що коли банк не розмістить якусь частину акцій, то він має їх викупити в АТ “Витязь” за номінальною вартістю.
Банк “Галичина” розмістив випущені акції так: 3 тис. простих акцій перейшли у володіння держави, а решту простих акцій – 8 тис. шт. – придбали фізичні особи; 4 тис. привілейованих акцій залишилися нерозміщеними.
Через деякий час АТ “Витязь” викупило в акціонерів 800 простих акцій. Після закінчення звітного року загальні збори АТ “Витязь” затвердили розмір прибутку, одержаного за звітний період, – 9 млн гри. На виплату дивідендів передбачено спрямувати 4,5 млн грн.
Що зробить банк із нерозміщеними привілейованими акціями АТ “Витязь”? Визначити розмір дивідендів, які припадають на І акцію. Куди мають бути перераховані кошти, що належать акціонерам як дивіденди, а також за рахунок якого джерела банк має виплатити дивіденди?
Завдання 4. З метою залучення коштів фізичних осіб банк “Дебет” пропонує їм управління зазначеними коштами. Для цього банк порівняє доходи, які отримає довіритель, із доходами в іноземній або національній валюті за валютним еквівалентом.
З умов управління випливає, що банк приймає кошти в гривнях із розрахунку 50% річних із виплатою через 18 місяців вкладу в національній валюті за валютним еквівалентом або у валюті. Курс долара на початку строку передання коштів у довірче управління – 1,8 грн. за 1 долар. У кінці строку курс становив 2 грн. за 1 долар. Комісійна винагорода за управління грошовими коштами дорівнює 4,5% від доходу довірителя. Кошти, які надаються в управління банку, – 10 тис. дол.
Пояснити доцільність, з позиції довірителя, укладення договору з банком на управління грошовими коштами на умовах виплати доходу в іноземній валюті та в національній валюті за валютним еквівалентом.
Тести
1. До нетрадиційних банківських послуг можна віднести:
А) консультаційні та інформаційні послуги, довірчі (трастові) послуги;
Б) операції з цінними паперами, операції з дорогоцінними металами, кредитні операції;
В) довірчі (трастові) послуги, операції з дорогоцінними металами;
Г) кредитні операції, операції з дорогоцінними металами, операції з цінними паперами.
2. Трастові послуги – це:
А) послуги, засновані на управлінні власністю та іншими активами, що не належать клієнтові;
Б) послуги, засновані на управлінні власністю та іншими активами, що належать клієнтові;
В) послуги, засновані на купівлі власності та інших активів, що належать клієнтові;
Г) послуги, засновані на продажу власності та інших активів, що належать клієнтові.
3. Залежно від характеру розпорядження майном трастові послуги поділяють:
А) на прості, складні;
Б) пасивні, активні;
В) усі відповіді неправильні;
Г) усі відповіді правильні.
4. У трастових правовідносинах беруть участь:
А) продавець майна, бенефіціар;
Б) довіритель майна, довірительний власник;
В) довірительний власник, продавець, довіритель;
Г) усі відповіді правильні.
5. Бенефіціар – це:
А) юридична або фізична особа, яка передала довірительному власникові повноваження власника належного їм майна;
Б) особа, на користь та в інтересах якої надаються довірчі послуги;
В) особа, яка здійснює управління майном;
Г) усі відповіді правильні.
6. Залежно від категорії довірителя майна розрізняють трастові послуги:
А) для юридичних і фізичних осіб;
Б) тільки для фізичних осіб;
В) тільки для банківських установ;
Г) усі відповіді неправильні.
7. Довірча власність може виникнути в таких випадках:
А) у результаті волевиявлення довірителя майна;
Б) у результаті волевиявлення довірительного власника майна, згідно з рішенням зборів акціонерів;
В) у результаті укладення угоди, згідно із законом або рішенням суду, у результаті волевиявлення довірителя майна;
Г) згідно із законом або рішенням суду;
Д) згідно з рішенням зборів акціонерів.
8. Посередницькі послуги оформляють такими видами договорів:
А) юридичним договором;
Б) договором комісії, договором доручення;
В) договором застави, договором комісії, договором доручення;
Г) договором доручення.
9. Повіреним і довірителем, а також комісіонером і комітентом можуть бути:
А) громадяни України, небанківські установи, банки;
Б) юридичні особи, громадяни України, банки;
В) банки, небанківські установи;
Г) тільки юридичні особи.
10. Види посередницьких послуг банків:
А) посередництво в операціях із майном (у цінні папери), в операціях із депозитами, в одержанні кредиту, у валютних операціях;
Б) в операціях із депозитами, в одержанні кредиту;
В) у одержанні кредиту, посередництво в операціях із майном (у цінні папери), у валютних операціях;
Г) тільки у валютних операціях.
11. Наданням консультаційних послуг можуть займатися:
А) тільки менеджери підрозділів байку;
Б) працівники бухгалтерського відділу та інших відділів;
В) працівники спеціально створених підрозділів, менеджери підрозділів банку;
Г) тільки працівники спеціально створених підрозділів.
Теми рефератів
1. Проблеми здійснення трастових послуг у банках України.
2. Використання банківських гарантій банками України.
3. Операції з дорогоцінними металами в банках України: стан та перспективи.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)