Банківські операції – Коцовська P. P. – 7.3.1. Порядок продажу-купівлі іноземної валюти юридичними особами на Українському міжбанківському валютному ринку
Торгівля безготівковою іноземною валютою здійснюється в Україні відповідно до Правил торгівлі іноземною валютою, затверджених постановою № 281 Правління НБУ від 10.08.2005 р. Під торгівлею іноземною валютою розуміють купівлю, продаж, обмін іноземної валюти, здійснення операцій із валютними деривативами (опціонами, ф’ючерсами тощо). Торгівля іноземною валютою здійснюється на Українському міжбанківському ринку (УМВР), а також на міжнародних валютних ринках.
Суб’єктами міжбанківського валютного ринку України є:
– Національний банк України;
– уповноважені банки;
– уповноважені фінансові установи, що отримали ліцензію НБУ;
– валютні біржі.
Суб’єкти міжбанківського валютного ринку України мають право купувати іноземну валюту для власних потреб і за дорученням клієнтів.
Клієнти-резиденти (юридичні особи та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності) мають право купити, обміняти іноземну валюту з метою здійснення розрахунків із нерезидентами за торговельними операціями, за імпорт продукції (послуг), а постійні представництва нерезидентів мають право купити, обміняти іноземну валюту з метою здійснення розрахунків із нерезидентами за неторговельними операціями на підставі таких документів:
– заява про купівлю іноземної валюти;
– договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог законодавства України;
– вантажна митна декларація;
– акт (здавання-приймання тощо) або інший документ, який свідчить про надання послуг, виконання робіт;
– документи, що передбачені для документарної форми розрахунків;
– розрахунок витрат: на відрядження за межі України; на експлуатаційні витрати для транспортних засобів, що виконують рейси за межі України;
– для оплати праці працівників-нерезидентів, які згідно з укладеними договорами (контрактами) працюють в Україні;
– на перерахування страхових виплат, пенсій, міжнародних поштових переказів;
– інші документи, які використовуються згідно з міжнародною практикою.
7.3.2. Види угод на валютних ринках
На міжбанківському валютному ринку України і на міжнародних валютних ринках при торгівлі валютою суб’єкти цього ринку укладають касові (поточні) та строкові типи валютних угод (рис. 7.3).
Рис. 7.3. Типи валютних угод
Тод-угода (today) – поставка валюти здійснюється в день укладення договору; якщо поставка валюти здійснюється першого робочого дня після дня укладення угоди, має місце том-угода (tomorrow). Ці угоди можна назвати овернайт (overnight). Якщо поставка валюти здійснюється на другий робочий день після дня укладення угоди, то вона буде називатися спот-угода (spot).
Усі перелічені угоди об’єднуються в Поточні (касові) валютні угоди. Валютний курс, за яким укладаються угоди на УМВР, називається спот-курсом, ризик зміни курсу тут невеликий.
До Строкових валютних угод відносять: форвард-угоди, ф’ючерсні угоди, валютні опціони і своп-угоди.
Форвардна угода – це угода між банком та клієнтом про купівлю або продаж певної суми іноземної валюти в установлений термін (або протягом установленого періоду) за курсом, який визначається в момент укладення угоди. Поставка валюти здійснюється пізніше, ніж на другий день після дня укладення угоди,
Ф’ючерсна угода – це угода про майбутню поставку валюти за фіксованою на ринку ціною та уніфікованими умовами.
Валютний опціон – це цінний папір, який дає право його власникові (але не зобов’язує) на купівлю-продаж обумовленої суми інвалюти за фіксованим курсом на визначену дату або впродовж визначеного періоду в майбутньому.
Своп-угода – укладення угоди на купівлю-продаж валюти на умовах “спот” з одночасним укладенням угоди на продаж-купівлю на умовах “форвард”.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)