Банківські операції – Коцовська P. P. – 6.3.1. Операції банків із випуску і розміщення цінних паперів іншого емітента
– Операції банків із випуску і розміщення цінних паперів іншого емітента.
– Брокерські операції банків із цінними паперами.
– Місце банків у Національній депозитарній системі.
– Форми випуску цінних паперів і способи їх зберігання.
– Депозитарна діяльність банків.
Список рекомендованих джерел і літератури
1. Банківська справа: Теорія і практика: Навч. посіб. / С. М. Подік, В. І. Ігнатенко; За ред. С. М. Подіка. – К.: ФАДА, ЛТД, 2006.
2. Банківські операції: Підручник / А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: КНЕУ, 2002. – 476 с
3. Васюренко О. В. Банківські операції: Навч. посіб. – 5-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2006. – 311 с.
4. Господарський кодекс України. – К.: Парламентське вид-во, 2004. – 192 с
5. Гроші та кредит: Підручник / М. І. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М. І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2001. – 602 с.
6. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 р.
7. Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” від 30.10.96 р.
8. Закон України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” від 10.12.1997 р.
9. Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок” від 23.02.2006 р.
10. Кравченко Ю. Я. Рынок ценных бумаг: Курс лекций. – К.: ВИРА-Р, 2002. – 368 с.
11. Луців Б. Л. Банківська діяльність у сфері інвестицій. – Тернопіль: Економічна думка – Карт-бланш, 2001.
12. Операції комерційних банків / Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук, Я. Грудзевич, М. Вознюк. – 3-тє вид. – К.: Алерта; Львів: ЛБІ НБУ, 2003. -500 с.
13. Порядок здійснення грошових розрахунків за операціями з цінними паперами в Національному депозитарії: Затверджено постановою № 375 Правління НБУ від 27.07.99 р.
14. Положення про депозитарну діяльність Національного банку України: Затверджено постановою № 61 Правління НБУ від 12.02.2002 р.
15. Прокопенко І. Ф., Ганін В. І., Соляр В. В., Маслов С. І. Основи банківської справи: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. -410 с.
16. Словник банківських термінів. Банківська справа: термінологічний словник / А. Загородній, О. Сліпушко, Г. Вознюк, Т. Смовженко. – К.: Вид-во “Аконіт”, 2000.
Глосарій
Андерайтинг – придбання цінних паперів нових випусків з метою подальшого розміщення на первинному ринку.
Кліринг – система безготівкових розрахунків за товари, цінні папери та послуги, що базується на зарахуванні взаємних вимог і зобов’язань. Кліринг широко застосовується на фондовій біржі, усі розрахункові документи передаються до розрахункової палати біржі, покупці і продавці беруть на себе розрахункові зобов’язання не один перед одним, а перед розрахунковою палатою біржі.
Комісіонер – учасник комісійної угоди. Виконує операції купівлі-продажу від свого імені, але за рахунок свого клієнта (комітента). Щодо покупця комітент виступає продавцем товару.
Комітент – юридична або фізична особа, що доручає комісіонерові здійснити від імені комісіонера, але за кошти комітента комісійну операцію. Є власником товару, призначеного для реалізації, і тому може диктувати умови продажу.
6.3.1. Операції банків із випуску і розміщення цінних паперів іншого емітента
Усі посередницькі операції комерційних банків на фондовому ринку (а саме: андерайтинг, брокерські, депозитарні, реєстраційні, довірчі, розрахунково-клірингові та консалтингові операції) одночасно відносять до позабалансових і комісійних операцій банків, за якими банки отримують комісію, а також плату за обслуговування. Ці операції ще можна назвати професійною діяльністю учасника фондового ринку.
Найпоширеніші посередницькі операції банків із цінними паперами – це розміщення цінних паперів іншого емітента та брокерські операції. Первинне розміщення цінних паперів іншого емітента торговцем серед інвесторів має назву андерайтинг.
Емітенти цінних паперів (підприємства, фірми) звертаються з відповідним проханням у банки тому, що бажають використати їх технічні можливості з випуску і розміщення цінних паперів, ресурси банків, кваліфікацію працівників, та й інвестори більше довіряють банкам, аніж іншим акціонерним товариствам, отже, швидше купують випущені цінні папери.
Для ефективності операцій сторонньої емісії та андерайтингу банки можуть створювати тимчасові об’єднання (консорціуми). Для цього вони укладають багатосторонній договір між собою, з одного боку, і договір головного банку (менеджера) консорціуму з емітентом (емісійний договір) – з другого.
У підготовчий етап входить вивчення правової основи операції, економічного стану емітента, розроблення документації й умов випуску, реклама, попередня оцінка якості цінних паперів, реєстрація випуску у відповідних державних органах, а також укладення договору між емітентом та банком на розміщення цінних паперів.
Приймання і викуп цінних паперів андерайтером в емітента узгоджується в емісійному договорі. Можна домовитися про:
1) повний викуп – андерайтер викуповує за свій рахунок увесь випуск цінних паперів, які переходять у його власність, папери, які він не зможе розмістити, залишаться в банку;
2) частковий викуп (розміщення з гарантією викупу) – посередник спочатку викуповує частину випуску і розміщує серед інвесторів, але гарантує емітентові, що викупить ще нерозміщену частину випуску за свій рахунок;
3) звичайне посередництво (розміщення без гарантії викупу) – посередник приймає випуск з метою його розміщення від імені і за рахунок емітента і не бере зобов’язання викупити нерозміщену частину випуску.
Розміщення цінних паперів стороннього емітента серед інвесторів також може здійснюватись у кількох формах: приватне розміщення, відкрита підписка на цінні папери, продаж на фондовій біржі.
Банки-посередники одержують комісійну винагороду за розповсюдження цінних паперів із гарантією чи без гарантії викупу або прибуток від повного викупу, який визначається як різниця між ціною реалізації цінних паперів інвесторам і ціною, за якою вони їх купують в емітента.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)