Банківські операції – Коцовська P. P. – 6.1.3. Первинна і повторні емісії банками акцій
У загальному операції банків із цінними паперами можна поділити на балансові та позабалансові.
У свою чергу, балансові операції класифікують (табл. 6.2):
– на пасивні операції;
– активні операції.
Таблиця 6.2
Види операцій банків із цінними паперами за їх функціональною суттю
Активні операції банків із цінними паперами | Пасивні операції банків із цінними паперами |
Підтримка ліквідності активів Кредитні операції: Кредити під заставу цінних паперів; Врахування векселів; операції peпо; Вкладення коштів у депозитні сертифікати НБУ Інвестиційні операції Купівля високоліквідних цінних паперів – формування торговельних та інвестиційних портфелів на продаж | Формування і збільшення банківського капіталу Первинна емісія засновницьких акцій, повторні емісії акцій |
Досягнення високої дохідності Кредитні операції Довгострокові кредити під заставу цінних паперів Інвестиційні операції Формування інвестиційних портфелів до погашення, портфелів пайової участі, вкладень в асоційовані компанії Арбітражні фондові операції (спекулятивні) | Акумуляція залучених і позичених коштів Емісія цінних паперів власного боргу Емісія облігацій (позичені кошти) |
Позабалансові операції з цінними паперами можна розподілити:
– на андерайтинг – операції, пов’язані з первинним випуском і розміщенням цінних паперів іншого емітента;
– брокерські операції – виконання банками доручень клієнтів про продаж-купівлю цінних паперів за рахунок коштів клієнтів;
– дилерські операції – комерційна діяльність банків із купівлі-продажу цінних паперів від свого імені та за свій рахунок;
– депозитарні операції – зберігання й управління цінними паперами.
6.1.3. Первинна і повторні емісії банками акцій
В Україні банківські установи організовано у формі акціонерних товариств. Власний акціонерний капітал вони формують за рахунок грошових внесків учасників банків, що забезпечуються випуском акцій.
Порядок випуску цінних паперів акціонерними банками грунтується на міжнародній банківській практиці і на основних законодавчих актах України, а саме: на підставі Законів України “Про банки і банківську діяльність”, “Про цінні папери та фондовий ринок”, Положення про умови здійснення комерційними банками діяльності з випуску та обігу цінних паперів.
Процедура випуску (емісії) акцій включає:
– прийняття рішень про випуск;
– підготовку проспекту, який містить необхідну інформацію про випуск;
– державну реєстрацію випуску акцій та реєстрацію проспекту емісії в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку;
– присвоєння цінним паперам міжнародного ідентифікаційного номера;
– укладення з депозитарієм договору про обслуговування емісії та з реєстратором про ведення реєстру власників акцій;
– публікацію проспекту емісії в засобах масової інформації;
– виготовлення акцій (сертифікатів акцій), якщо емісія здійснюється в документарній формі;
– організацію розповсюдження акцій;
– реєстрацію і публікацію результатів випуску акцій.
Рішення про первинний випуск акцій приймають загальні збори акціонерів банку, оформляють його протоколом.
Проспект емісії розробляє правління банку, підписує голова правління (за первинної емісії проспект готують учасники банку). У проспекті вміщуються всі дані про банк, його фінансовий стан, загальні дані про умови випуску акцій, їх розповсюдження і сплату доходу.
Щоб отримати право на первинну емісію акцій, банк повинен сплатити встановлений законодавством відсоток від заявленої суми статутного капіталу. Решту суми вносять учасники впродовж року.
Публікація проспекту емісії в засобах масової інформації можлива лише після державної реєстрації випуску.
При заснуванні акціонерного банку всі акції первинного випуску повинні бути розподілені серед учасників банку, тому публікація проспекту емісії в цьому випуску не передбачена.
Розміщення акцій може здійснюватися шляхом прямої передплати (публічне відкрите розміщення) юридичними і фізичними особами акцій або через фондову біржу.
Акції розповсюджуються за курсовою вартістю, яка визначається як сума номінальної вартості і курсової надбавки з укладенням договору купівлі-продажу між банком та клієнтом-акціонером. Кошти за придбані акції вносяться готівкою в касу банку або перераховуються на його кореспондентський рахунок.
На кожного акціонера відкривають у банку особовий рахунок, а після зарахування коштів за акції на коррахунок банку акціонерові видають свідоцтво про кількість і номінальну вартість акцій.
Інвестор, який вкладає кошти в банківські акції, повинен знати, чи принесуть вони йому дохід.
Поточна дохідність акцій визначається за формулою:
Звіт про підсумки емісії має містити таку інформацію:
– строки (початок і завершення розповсюдження акцій);
– фактична ціна їх реалізації;
– кількість реалізованих акцій;
– розподіл коштів у статутний капітал (номінальна вартість) та в основний капітал (емісійна різниця);
– список зареєстрованих у банку акціонерів;
– комісійні та інші види винагород.
Звіт підписують керівники даного акціонерного банку і затверджує незалежна аудиторська фірма.
Для збільшення статутного капіталу згідно з вимогами Національного банку України щодо мінімального його розміру акціонерні банки вдаються до повторних емісій, які проводяться за повної оплати акціонерами всіх раніше випущених акцій.
Рішення про повторну емісію ухвалюють загальні збори акціонерів банку.
Якщо сума такої емісії не перевищує 1/3 статутного капіталу, то рішення про її проведення приймає правління банку.
За повторних емісій банк повинен виконувати такі умови:
– не мати впродовж трьох останніх років (або з часу утворення) збитків;
– не мати санкцій із боку державних органів за порушення чинного законодавства;
– не мати простроченої заборгованості кредиторам банку і заборгованості до бюджету.
6.1.4. Випуск банками облігацій
Для залучення ресурсів на тривалий термін банки вдаються до емісії облігацій, які є дуже ліквідними і дохідними цінними паперами для інвесторів, а в деяких випадках надають їм можливість конвертувати облігації в акції банку-емітента.
Облігації – це цінні папери, що базуються на кредитних відносинах, тому кошти, отримані банком за розповсюджені облігації, відносять до позичених ресурсів.
Згідно із законодавством України облігації можуть випускатися:
– іменними;
– на пред’явника;
– процентними, дисконтними, безпроцентними (цільовими);
– з обмеженим або вільним колом обігу.
Облігації можуть випускати на суму, що не перевищує 25% від розміру статутного капіталу, і тільки після повної оплати всіх випущених раніше акцій.
Рішення про випуск облігацій приймається правлінням банку-емітента і оформляється протоколом, який містить інформацію про банк-емітент і умови випуску та погашення облігацій і сплату доходів за ними. Процедура випуску і реєстрації облігацій подібна на процедуру випуску акцій.
Сума позикового капіталу в банку залежить від певної кількості факторів, не останнім з яких є процент, що банк сплачує власникам облігацій. Під час зниження процентів на ринку банкові вигідно мобілізувати капітал за рахунок випуску акцій.
Перевагами цього методу є постійна вартість капіталу впродовж певної кількості років, звичайно, якщо за облігаціями пропонується фіксована процентна ставка.
Недоліком випуску облігацій є те, що процент, який сплачується власникам облігацій, – це витрати, які банк несе щороку, і, крім цього банк може мати ускладнення в ті роки, коли в нього очікуються невисокі прибутки.
Банки України вдаються до мобілізації капіталу шляхом випуску довготермінових облігацій ще досить рідко.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)