Банківське право – Костюченко О. А. – 4. Валютний контроль і відповідальність за порушення валютного законодавства
Важливим засобом реалізації валютної політики держави є валютний контроль.
Валютний контроль – це урядова система нагляду за обміном іноземної валюти в країні, тобто регулювання обсягу готівки в іноземній валюті та її обмінного курсу на інші валюти. Валютний контроль здійснюється в таких формах:
А) документальним оглядом, який грунтується на аналізі бухгалтерської фінансової та статистичної звітності, що надається установам НБУ;
Б) за допомогою інспекційних перевірок банків;
В) застосуванням до банків та інших осіб заходів впливу за порушення ними валютного законодавства.
Валютному контролю в Україні підлягають валютні операції за участю резидентів і нерезидентів, а також зобов’язання про декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, яке знаходиться поза межами України.
Метою валютного контролю є забезпечення дотримання валютного законодавства у здійсненні валютних операцій. Для здійснення цієї мети органи валютного контролю в межах своєї компетенції визначають відповідність здійснюваних валютних операцій чинному законодавству і наявність необхідних для них ліцензій та дозволів; перевіряють виконання резидентами зобов’язань щодо іноземної валюти перед державою, а також зобов’язань про продаж іноземної валюти на внутрішньому ринку України; обгрунтованість платежів в іноземній валюті; перевіряють повноту й об’єктивність обліку та звітності з валютних операцій, а також з операцій нерезидентів у валюті України. Органи, що здійснюють валютний контроль, наділені повноваженнями вимагати та одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті в межах своїх прав, а також про майно, що підлягає декларуванню.
Органами валютного контролю в Україні є Кабінет Міністрів України, НБУ та інші органи.
Головним органом, що здійснює валютний контроль на території України, є НБУ. Йому надане право здійснювати контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених до компетенції інших державних органів, та забезпечувати виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з валютним законодавством.
Державна податкова адміністрація України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, які проводяться резидентами і нерезидентами на території України. Згідно з Положенням про Державну податкову адміністрацію України, ДПАУ розробляє основні напрями, форми і методи проведення перевірок за додержанням валютного законодавства, затверджує форми декларацій про валютні операції, вживає заходів щодо боротьби з приховуванням неоподатковуваних доходів, незаконним вивезенням за межі України валютних цінностей, відмивання доходів, одержаних незаконним шляхом. Державні податкові інспекції на місцях безпосередньо перевіряють законність валютних операцій.
Мінтрансзв’язок України контролює додержання правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України, а Державна митна служба України контролює додержання правил і порядку переміщення валютних цінностей через митний кордон України.
Відповідно до Декрету (п. 2 ст. 13) уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв’язку також виконують функції агента валютного контролю, метою якого є запобігання проведенню резидентами і нерезидентами незаконних валютних операцій. На уповноважені банки, фінансові установи покладено повноваження щодо визначення відповідності здійснюваних валютних операцій чинному законодавству і наявності необхідних ліцензій і дозволів, проведення перевірок обгрунтованості платежів у валюті резидентами і нерезидентами, перевірки повноти та об’єктивності обліку та звітності про валютні операції та/або інформування уповноваженими банками у випадках та в порядку, встановлених законодавством, відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами валютного законодавства та дотримання ними актів органів валютного контролю.
Чинне валютне законодавство передбачає різні види правопорушень, за скоєння яких банки, фінансові установи, резиденти і нерезиденти несуть відповідальність.
До таких порушень належать:
А) відсутність звітності, несвоєчасне подання або перекручення звітності про валютні операції;
Б) здійснення валютних операцій з порушенням встановленого порядку (здійснення валютних операцій без генеральної чи індивідуальної ліцензії НБУ, порушення термінів розрахунків з валютних операцій);
В) неподання органам валютного контролю документів та інформації, пов’язаних із здійсненням операцій з валютними цінностями;
Г) незаконне приховування в інших державах валютних цінностей та порушення порядку їх декларування;
Д) невиконання уповноваженими банками доручень щодо купівлі-продажу іноземної валюти та ін.
Чинне законодавство України передбачає такі види юридичної відповідальності службових осіб та громадян, винних в порушенні правил про валютні операції: кримінальну, адміністративну, фінансову, матеріальну і господарсько-правову відповідальність.
Найбільш суворим видом юридичної відповідальності є кримінальна відповідальність, яка характеризується жорсткими заходами державного впливу, які застосовує суд за скоєні валютні злочини (підроблення іноземної валюти, контрабанда, приховування валютної виручки). Певну небезпеку для економіки держави становлять незаконні операції з валютою, а саме такі злочини:
У ст. 207 КК України (Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті) передбачено:
1) умисне ухилення посадових осіб підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності, або осіб, які здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи, від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті, від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг), або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, а також умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей – карається штрафом від 600 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами до 2 років, або обмеженням волі на строк до 3 років;
2) ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також умисне ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, або умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів чи інших матеріальних цінностей, у великих розмірах (якщо виручка та інші матеріальні цінності в 1000 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян) – караються обмеженням волі на строк від 3 до 5 років або позбавленням волі на строк до 3 років;
3) дії, передбачені частинами 1 або 2 ст. 207 КК України, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах (виручка та інші матеріальні цінності у 3000 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян) – караються позбавленням волі на строк від 3 до 7 років.
Статтею 208 КК України (Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків) також передбачено, що:
1) незаконне, з порушенням встановленого законом порядку, відкриття або використання за межами України валютних рахунків фізичних осіб, вчинене громадянином України, що постійно проживає на її території, а так само валютних рахунків юридичних осіб, що діють на території України, вчинене посадовою особою підприємства, установи чи організації або за її дорученням іншою особою, а також вчинення зазначених дій особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи караються штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних. мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на строк від 2 до 4 років, з конфіскацією валютних цінностей, що знаходяться на зазначених вище рахунках;
2) ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб,- караються позбавленням волі на строк від 3 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією валютних цінностей, що знаходяться на зазначених вище рахунках.
Надаючи виняткового значення боротьбі із злочинами у сфері господарської діяльності – такими, як виготовлення, зберігання або збут підробленої іноземної валюти (ст. 199 КК України), контрабанда валюти (ст. 201 КК України), легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 КК України), умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 КК України), законодавець передбачив сувору кримінальну відповідальність порушників за ці дії з метою попередження загрози економічній безпеці держави та забезпечення стабільності національної грошової одиниці.
Правопорушення у сфері валютних відносин тягне за собою також застосування адміністративної відповідальності. У ст. 162 КУпАП передбачено, що незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави – тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від 30 до 44 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей.
До адміністративної відповідальності також притягаються особи, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти та посадові особи уповноважених банків за порушення порядку проведення розрахунків при здійсненні операцій купівлі-продажу іноземної валюти (частини 3 і 4 ст. 155і КУпАП).
Порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків під час здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, від 3 до б неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб уповноважених банків або суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками з операцій купівлі-продажу іноземної валюти – від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені ч. З ст. 155і КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, від 6 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб уповноважених банків або суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками з операцій купівлі-продажу іноземної валюти,- від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Специфічним видом є фінансова відповідальність встановлена за порушення порядку виконання операцій з торгівлі-продажу іноземної валюти. Згідно зі ст. 23 Закону України від 1 червня 2000 р. “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахунки за товари (послуги), а саме використання цінників та прейскурантів, що містять ціни і тарифи в іноземній валюті або в інших одиницях, які не є грошовою одиницею України, за рішенням відповідних органів державної податкової служби застосовуються фінансові санкції – штраф у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний не виставлений або виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях.
До фінансових правопорушень уповноважених банків та суб’єктів підприємницької діяльності щодо виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти належать:
– непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, нероздруку ванн я розрахункового документа, що підтверджує виконання операції з купівлі-продажу іноземної валюти, або проведення операції на неповну суму коштів – штраф -100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
– невідповідність даних розрахункових документів, що підтверджують здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, даним їх других примірників та/або даним фіскального звіту – штраф – 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
– перевищення суми готівкових коштів або іноземної валюти на місці проведення операцій над сумою коштів, яка зазначена у фіскальному звіті,- штраф у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено незбіг;
– застосування при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти реєстратора розрахункових операцій, в який внесено зміни в програмно-технічні засоби, що реалізують фіскальні функції,- штраф 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Важливу роль у правильному використанні валютних цінностей відіграє інститут матеріальної відповідальності працівників. Збитки, заподіяні підприємству, установі, організації працівниками, які виконують валютні операції і є винними у розкраданні, знищенні (псуванні), нестачі або наднормативних втратах відповідних валютних цінностей, якщо вони допущені внаслідок недбалості в роботі, порушень спеціальних правил, інструкцій, а також заборгованість працівників підприємству, установі, організації в разі неповернення в установлений строк авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження, господарські потреби та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної під звіт, стягуються з працівників у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом НБУ на день виявлення завданих збитків або на день погашення працівниками заборгованості1.
Серед порушень валютного законодавства найбільш поширеними є здійснення операцій з валютними цінностями без ліцензій НБУ. Важливе значення в цьому плані має прийняте в розвиток ст. 16 вищезазначеного Декрету Положення про валютний контроль, затверджене постановою Правління НБУ від 8 лютого 2000 р. № 49, яке визначає коло суб’єктів, різні види фінансової і господарсько-правової відповідальності за порушення валютного законодавства та порядок застосування санкцій. До резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання, застосовуються такі фінансові санкції.
За здійснення банками або іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв’язку операцій з валютними цінностями, що передбачено п. 2 ст. 5 Декрету, без одержання генеральної ліцензії НБУ, тягне накладення штрафу в сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за офіційним курсом гривні, установленим НБУ на день здійснення таких операцій, з виключенням банку з Державного реєстру банків або без такого виключення.
За здійснення резидентами і нерезидентами операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензій НБУ, згідно з п. 4 ст. 5 Декрету, без одержання індивідуальної ліцензії НБУ, накладення штрафу в сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за офіційним курсом гривні, установленим НБУ на день здійснення таких операцій.
За торгівлю іноземною валютою банками та іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв’язку без одержання ліцензії НБУ та (або) з порушенням порядку й умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених НБУ, передбачається накладення штрафу у сумі, еквівалентній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за офіційним курсом гривні, установленим НБУ на день здійснення таких операцій, з виключенням банку з Державного реєстру банків або без такого виключення.
Невиконання уповноваженими банками зобов’язань щодо купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів з метою забезпечення виконання зобов’язань резидентів, які випливають зі змісту абзаців 4, 5, 6 підпункту “а” п. 4 ст. 5 Декрету, а також за невиконання уповноваженими банками, фінансовими установами та національним оператором поштового зв’язку обов’язків, передбачених п. 2 ст. 13 Декрету тягне за собою позбавлення генеральної ліцензії НБУ на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі 25% від суми (вартості) іноземної валюти, що була зафіксована у дорученні резидента. Штраф сплачується у валюті України за офіційним курсом гривні, установленим НБУ на день складання відповідного протоколу порушення валютного законодавства.
Нездійснення уповноваженими банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв’язку функцій агента валютного контролю в частині запобігання проведенню резидентами і нерезидентами через ці установи незаконних валютних операцій тягне за собою позбавлення генеральної ліцензії НБУ на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі 25% від суми (вартості) валютних операцій, здійснених резидентами і нерезидентами через ці установи з порушенням чинного законодавства.
У разі використання в розрахунках іноземної валюти штраф сплачується у валюті України за офіційним курсом гривні, установленим НБУ на день складання відповідного протоколу про порушення валютного законодавства.
Нездійснення уповноваженими банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв’язку функцій агента валютного контролю в частині інформування у випадках та в порядку, установлених законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами НБУ, відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов’язаного з проведенням ними валютних операцій, тягне за собою таку відповідальність:
Порушення порядку інформування – накладення штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Порушення строків інформування, яке не перевищує 10 днів,- накладення штрафу в розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний день порушення;
Порушення строків інформування, яке становить від 11 до 30 днів,- накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Порушення строків інформування, яке становить понад 30 днів,- накладення штрафу в розмірі 1 відсотка від суми валютної операції, про яку уповноважений банк зобов’язаний був поінформувати відповідний державний орган, але не менше 20 і не більше 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі притягнення уповноваженого банку до відповідальності за порушення вимог п. 2 ст. 13 Декрету розмір одного штрафу не може перевищувати 1% суми зареєстрованого статутного фонду.
Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту без участі уповноваженого банку або здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України без одержання індивідуальної ліцензії НБУ тягне за собою накладення штрафу на резидента в розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися у розрахунках, перерахованій у валюту України за офіційним курсом гривні, установленим НБУ на день здійснення таких операцій (у розрахунках у валюті України – на суму таких розрахунків).
Якщо нерезиденти мають на території України представництва, яким відкрито рахунки типу “Н” або типу “П” у валюті України, то здійснення розрахунків у валюті України через ці рахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту не потребує індивідуальної ліцензії НБУ. Використання іноземної валюти у зазначених розрахунках за участю таких представництв є використанням іноземної валюти як засобу платежу на території України і потребує індивідуальної ліцензії НБУ.
Невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність:
Порушення строків декларування тягне накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період. Порушення порядку декларування – накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.
Неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій.
Несвоєчасне подання, приховування або перекручення встановленої НБУ звітності про валютні операції тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації договорів тягне за собою накладення штрафу на резидентів у сумі, еквівалентній 1% розміру одержаного кредиту чи позики і перерахованій у національну валюту України за офіційним курсом НБУ на день одержання кредиту, позики, з подальшою обов’язковою реєстрацією зазначених договорів. Штрафні санкції застосовуються в кожному випадку порушення. Суми цих штрафів надходять до Державного бюджету України.
Санкції, передбачені ст. 2 Указу Президента України від 27 червня 1999 р. № 734/99 “Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства” , п. 2 ст. 16 Декрету застосовуються НБУ до банків та інших фінансово-кредитних установ, а органами державної податкової служби – до інших резидентів і нерезидентів України.
У разі виявлення порушень валютного законодавства з боку банків, інших фінансових установ або національним оператором поштового зв’язку уповноваженими працівниками НБУ складається протокол за формою згідно з додатком 1, який вручається керівникові (посадовій особі, яка виконує його обов’язки) банку або фінансової установи чи їх відокремленого структурного підрозділу, де безпосередньо здійснювалася відповідна перевірка. За кожним випадком порушення, що виявлені під час однієї перевірки, складається окремий протокол, до якого обов’язково додаються інші документи, які свідчать про факти порушень. Якщо під час реалізації одного договору було здійснено кілька однотипних порушень валютного законодавства, то допускається складання одного протоколу за умови, що загальна сума штрафу від цього не зміниться. Після складання протоколу уповноважені працівники НБУ зобов’язані запропонувати особі, якій вручено цей протокол, надати пояснення за кожним фактом порушення.
Підставами для застосування НБУ і його територіальними управліннями вищезазначених санкцій можуть бути:
– матеріали перевірок, що здійснюються уповноваженими працівниками центрального апарату та територіальних управлінь НБУ;
– матеріали перевірок, що здійснюються уповноваженими працівниками державних органів валютного контролю;
– матеріали перевірок, що здійснюються уповноваженими працівниками державних контрольних і правоохоронних органів, які не належить до органів валютного контролю.
Інші матеріали, які свідчать про факти порушення банками, іншими фінансовими установами або національним оператором поштового зв’язку валютного законодавства і щодо яких здійснюється перевірка цих фактів.
У разі виявлення державними органами валютного контролю та державними контрольними і правоохоронними органами порушень банками, іншими фінансовими установами або національним оператором поштового зв’язку валютного законодавства складається акт чи довідка про перевірку, які разом із копіями документів, що підтверджують факт порушення, надсилаються до територіальних управлінь НБУ за місцем проведення зазначених перевірок. Уповноважені працівники територіальних управлінь НБУ аналізують отримані матеріали та в разі наявності складу правопорушення здійснюють певні дії (складають протокол, який вручається керівникові банку).
У разі відсутності в комплекті матеріалів, що надходять до НБУ, документів, які підтверджують факт порушення, уповноважені працівники НБУ зобов’язані здійснити додаткову перевірку одержаної інформації на місці.
Матеріали про порушення валютного законодавства залежно від суми штрафу розглядають та приймають рішення про застосування санкцій різні посадові особи:
– до 10 тис. доларів США – начальники територіальних управлінь НБУ;
– до 50 тис. доларів США – директор Департаменту валютного контролю та ліцензування НБУ;
– до 100 тис. доларів США – Голова НБУ та його заступники.
Санкції у вигляді позбавлення ліцензії, виключення з Державного реєстру банків, застосування штрафу, що перевищує суму (вартість), еквівалентну 100 тис. доларів США, перераховану у валюту України за офіційним курсом гривні, установленим НБУ на день складання відповідного протоколу порушення валютного законодавства, застосовуються виключно на підставі постанови Правління НБУ.
Постанова про притягнення до відповідальності за порушення правил валютного законодавства складається за встановленою формою, підписується відповідною посадовою особою та надсилається територіальними управліннями НБУ порушнику, який протягом 5 днів після її отримання має перерахувати суму штрафу до Державного бюджету України.
У разі несплати порушником штрафу в зазначений строк сума штрафу підлягає стягненню органами державної виконавчої служби. Позовна заява про стягнення штрафу подається до місцевого господарського суду за місцем перебування порушника протягом 10 днів після закінчення строку для добровільної сплати штрафу.
В окремих випадках, з метою захисту інтересів клієнтів та забезпечення фінансової надійності комерційних банків, постановою Правління НБУ для уповноважених банків може бути встановлено інший строк сплати штрафів (а не 5 днів), але такий строк сплати штрафів не може перевищувати двох років. Зменшення розмірів сум штрафних санкцій є неприпустимим. Постанова про притягнення до відповідальності може бути оскаржена в судовому порядку.
Відповідачем в цьому разі виступає НБУ. Оскарження постанови, не припиняє її виконання. Стосовно дій відповідальних посадових осіб НБУ про порушення ними валютного законодавства, то вони можуть бути оскаржені в Правління НБУ або в судовому порядку.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)