Банківське право – Костюченко О. А. – 2. Система органів, що здійснюють валютне регулювання

Для успішного проведення валютної політики в Україні створено відповідну систему державних органів у сфері валютного регулювання і валютного контролю. Валютна політика здійснюється насамперед Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, НБУ та рядом міністерств і відомств. Система та повноваження державних органів у сфері валютного регулювання закріплені в Декреті Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, особливо це стосується функцій Кабінету Міністрів України і НБУ.

До відання Верховної Ради України відноситься:

– прийняття, зміна та скасування законів, що стосуються валютного регулювання і валютного контролю;

– затвердження визначеного Кабінетом Міністрів України ліміту зовнішнього державного боргу для одержання кредитів в іноземній валюті;

– затвердження Державного валютного фонду та контроль за витрачанням валютних коштів;

– встановлення статусу національної валюти, а також статусу іноземних валют на території України.

Відповідно до Закону України “Про Рахункову палату” певні повноваження у сфері валютного регулювання має Рахункова палата України, важливими завданнями якої є:

Визначення ефективності та доцільності використання валютних ресурсів;

Здійснення експертно-аналітичних, інформаційних та інших видів діяльності, що забезпечують контроль за цільовим використанням валютних ресурсів під час здійснення загальнодержавних програм;

Здійснення перевірок ефективності розміщення централізованих валютних ресурсів.

Кабінет Міністрів України в сфері валютного регулювання мас такі повноваження:

– визначає і подає на затвердження до Верховної Ради України ліміт зовнішнього державного боргу України;

– бере участь у складанні платіжного балансу України та забезпеченні зведеного валютного плану України;

– забезпечує виконання бюджетної та податкової політики в частині, що стосується руху валютних цінностей;

– забезпечує формування і виступає розпорядником Державного валютного фонду України;

– визначає порядок використання надходжень у міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, які використовуються у торговельному обороті з іноземними державами, а також у неконвертованих іноземних валютах, які використовуються у неторговельному обороті з іноземними державами на підставі положень міжнародних договорів України (п. 2 ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”).

Найширшими повноваженнями у сфері валютного регулювання наділено НБУ. Згідно із статтею 44 Закону України “Про Національний банк України” та п. 1 ст. 11 зазначеного вище Декрету Національний банк України:

– здійснює валютну політику, виходячи з принципів загальної економічної політики України;

– складає разом із Кабінетом Міністрів України платіжний баланс України;

– контролює дотримання затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України;

– визначає структуру валютного ринку України та організовує торгівлю валютними цінностями на ньому згідно із законодавством України про валютне регулювання;

– визначає в разі необхідності ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам;

– видає у межах, встановлених валютним законодавством, обов’язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України;

– накопичує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики;

– видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх відкликання, здійснює контроль, у тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок, за діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного законодавства;

– установлює способи визначення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених у іноземній валюті, або розрахункових (клірингових) одиницях;

– установлює ліміти відкритої валютної позиції для банків та інших установ, що купують та продають іноземну валюту;

– застосовує міри відповідальності до банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) за порушення правил валютного регулювання і валютного контролю;

– проводить дисконтну та девізну валютну політику і застосовує в необхідних випадках валютні обмеження;

– встановлює за погодженням з Державним комітетом статистики України єдині форми обліку, звітності та документації про валютні операції, порядок контролю за їх достовірністю та своєчасним поданням;

– забезпечує управління золотовалютними резервами держави, здійснюючи інтервенції шляхом купівлі-продажу валютних цінностей на валютних ринках;

– забезпечує публікацію банківських звітів про власні операції та операції уповноважених банків.

Крім того, НБУ є головним органом валютного контролю. У зв’язку з цим він контролює виконання правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених Декретом до компетенції інших державних органів, та забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю за валютними операціями резидентів і нерезидентів. НБУ також може встановлювати граничні розміри маржі за операціями на міжбанківському валютному ринку України для уповноважених банків та інших кредитно-фінансових установ, що одержали ліцензію НБУ, за винятком операцій, пов’язаних із строковими (ф’ючерсними) угодами.

До повноважень НБУ належить обов’язкове декларування в НБУ валютних цінностей та іншого майна резидентів, які перебувають за межами України. Порядок і терміни декларування встановлюються НБУ; він гарантує таємницю інформації щодо декларування валютних цінностей. Отже, НБУ зобов’язаний проводити політику, спрямовану на підтримання валюти України, і виступає суб’єктом міжбанківського валютного ринку України.

Важливі функції у сфері валютного контролю покладено також на Державну податкову адміністрацію України, Державну митну службу України і Мінтрансзв’язок України.

До відання Верховної Ради Автономної Республіки Крим належить створення валютних фондів, затвердження положень про ці фонди та звітів про використання зазначених фондів (п. 10 ст. 9 Закону України від 10 лютого 1998 р. “Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим”).

Деякі питання валютного регулювання вирішують Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевих рад, яким надано право формувати відповідно республіканський та місцеві валютні фонди шляхом придбання іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за рахунок коштів відповідних бюджетів у межах, затверджених Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами сум видатків, а також за рахунок інших надходжень, передбачених чинним законодавством, і розпоряджатися коштами цих валютних фондів.

Відповідно до ст. 68 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, органи місцевого самоврядування можуть мати позабюджетні цільові валютні кошти, які перебувають на спеціальних рахунках в установах банків. Отже, уповноважені державою органи здійснюють повноваження у сфері валютного регулювання, використовують різні форми і методи управлінської діяльності, за допомогою яких реалізуються поставлені перед ними завдання у сфері валютних відносин.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

Банківське право – Костюченко О. А. – 2. Система органів, що здійснюють валютне регулювання