Банківське кредитування – Владичин У. В. – 7.3. Оцінювання кредитоспроможності фізичних осіб
Оцінювання фінансового стану позичальника-фізичної особи здійснюється з метою визначення класу його надійності та фінансової можливості своєчасно та в повному обсязі здійснювати погашення кредиту в строки і на умовах, встановлених кредитним договором.
Періодичність оцінювання фінансового стану позичальників – фізичних осіб визначається банками самостійно з урахуванням стану обслуговування боргу та строковості кредиту, але не рідше ніж один раз у рік (або за результатами фінансового року). Якщо обслуговування кредитної заборгованості відбувається із простроченням або пролонгацією, то оцінювання фінансового стану позичальника – фізичної особи має відбуватися постійно (щомісяця або щокварталу) протягом періоду несвоєчасного погашення боргу, крім випадків, пов’язаних з поважними причинами (документально підтверджені факти відрядження, хвороби тощо).
В банківській практиці при здійсненні оцінювання кредитоспроможності позичальника-фізичної особи поширеним є використання методу кредитного скорингу.
Кредитний скоріше – методика оцінювання кредитоспроможності позичальника-фізичної особи, яка передбачає бальну систему аналізу якісних і кількісних показників його діяльності.
Кредитний скоринг – це статистичний метод дослідження, який використовується кредиторами для швидкого та об’єктивного оцінювання кредитного ризику особи, що подає заявку на одержання кредиту. Розрахований результат визначається в балах, які характеризують ступінь ймовірності погашення кредиту. Кількість балів варіює залежно від обраної банківською установою методики оцінювання позичальників – фізичних осіб. Чим більша кількість балів, тим більша ймовірність для позичальника отримати кредит у банку.
Важливою особливістю системи кредитного скорингу є те, що вона не може застосовуватися за шаблоном, а має розроблятися, виходячи з особливостей, притаманних банківській установі, клієнтурі банку, враховувати банківське законодавство і традиції країни, тобто підлягає постійному контролю та видозміненню.
У банківській практиці існують різні моделі кредитного скорингу, а зокрема, лінійна регресія, логістична регресія, лінійне програмування, дерево класифікації, нейронні сітки, генетичний алгоритм, метод найближчих сусідів тощо. У найбільш спрощеному вигляді скорингова модель є зваженою сумою визначених характеристик, у результаті чого розраховується інтегральний показник, за яким визначається можливість позичальника повернути одержаний кредит.
Вважається, що методика оцінювання кредитоспроможності позичальників-фізичних осіб з використанням кредитного скорингу була розроблена американським економістом Д. Дюраном на початку 40-х років XX ст. Його методика є найбільш поширеною і дає можливість здійснити експрес-аналіз у присутності клієнта за його заявкою на кредит. Д. Дюран виділив групи чинників, які максимально дозволяють визначити ступінь кредитного ризику, і коефіцієнти для них. До обраних ним чинників, що характеризують кредитоспроможність фізичної особи, належать вік, стать, тривалість проживання у конкретній місцевості, професія, фінансові показники, робота, стаж (табл. 7.2).
Таблиця 7.2. Методика кредитного скорингу за Д. Дюраном
Банківські установи різних країн самостійно обирають для себе найбільш оптимальні критерії при здійсненні оцінювання кредитоспроможності позичальника з використанням методики кредитного скорингу. Критерії кредитного скорингу, які використовуються у банківських установах США та Франції, наведено відповідно у Додатку 30 та Додатку 31.
У зарубіжних країнах діють різноманітні кредитні скорингові компанії, які розробляють моделі оцінювання кредитоспроможності позичальників та пропонують свої послуги щодо проведення аналізу позичальників за розробленими методиками.
При здійсненні аналізу кредитоспроможності фізичних осіб вітчизняні банківські установи керуються Положенням НБУ “Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків”, затвердженим постановою Правління НБУ № 279 від 06.07.2000 р. Окрім визначених у ньому обов’язкових вимог до оцінювання фінансового стану позичальників, банківські установи можуть самостійно розробляти та використовувати додаткові методики, які регламентовані окремими внутрішнім)! банківськими положеннями щодо здійснення банківського кредитування та аналізу кредитоспроможності позичальників.
Для оцінювання фінансового стану позичальника-фізичної особи банки встановлюють показники та їх оптимальні значення залежно від виду кредиту (на придбання або будівництво житла, придбання транспортних засобів, товарів тривалого використання, на інші потреби), його обсягу й строку, виду забезпечення (застави) за кредитом.
При розгляді питання про надання кредиту та оцінювання фінансового стану позичальника під час обслуговування боргу мають ураховуватися як якісні характеристики (особиста кредитоспроможність) позичальника, так і кількісні показники (економічна кредитоспроможність), що підтверджуються відповідними документами і розрахунками. Залежно від того, якою мірою той чи інший показник може вплинути на виконання позичальником зобов’язань за кредитом, кожному з них установлюються оптимальні значення та присвоюються відповідні бали.
До якіснім характеристик позичальника зокрема належать:
– загальний матеріальний стан клієнта (наявність майна та копій відповідних документів, що підтверджують його право власності, засвідчені в установленому порядку);
– соціальна стабільність клієнта (наявність постійної роботи, ділова репутація, сімейний стан тощо);
– вік клієнта;
– кредитна історія (інтенсивність користування банківськими кредитами в минулому та своєчасність їх погашення й сплати процентів і комісій за ними).
Приклад оцінювання якісних показників аналізу фінансового стану позичальника – фізичної особи наведено у таблиці 7.3.
До основних кількісних показників оцінювання фінансового стану позичальника-фізичної особи зокрема належать:
– сукупний чистий дохід (щомісячні очікувані сукупні доходи, зменшені на сукупні витрати та зобов’язання) та прогноз на майбутнє;
– кошти на рахунках у банку (інформація надається за бажанням позичальника);
Таблиця 7.3. Якісні показники оцінювання фінансового стану позичальника-фізичної особи
Показник | Значення показника | Бал |
Загальний матеріальний стан клієнта | Наявність оригіналів документів, що підтверджують право власності на нерухомість | 2 |
Наявність оригіналів документів, що підтверджують право власності на автомобіль | 1 | |
Відсутність оригіналів документів про право власності на нерухомість чи автомобіль | 0 | |
Соціальна стабільність клієнта | Загальний стаж роботи понад 5 років | 2 |
Загальний стаж роботи від 1 до 5 років | І | |
Загальний стаж роботи до 1 року | 0 | |
Місце роботи позичальника та посада | Власний бізнес або керівна посада | 3 |
Спеціаліст, топ-менеджер підприємства | 2 | |
Службовець, робітник | 1 | |
Сімейний стан | Одружений | 3 |
Вдівець (вдова) | 1 | |
Неодружений або розлучений | 0 | |
Ділова репутація | Добра ділова репутація | 4 |
Відсутня інформація щодо ділової репутації | 0 | |
Вік позичальника | Від 25 до 55 років | 2 |
До 25 і понад 55 років | 1 | |
Кредитна історія клієнта | Не користувався кредитами в минулому | 3 |
Стан обслуговування боргу в минулому класифікувався як “добрий” | 2 | |
Стан обслуговування боргу в минулому класифікувався як “слабкий” | 1 | |
Стан обслуговування боргу в минулому класифікувався як “незадовільний” | 0 |
– коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність позичальника і його фінансові можливості виконати зобов’язання за кредитною угодою (зокрема, співвідношення сукупних доходів і витрат позичальника, сукупного чистого доходу за місяць і щомісячного внеску за кредитом та процентами за ним);
– забезпечення кредиту (застава рухомого й нерухомого майна, наявність його страхування, передавання права власності на об’єкт кредитування (житло, автотранспорт тощо) та його ліквідність.
Коефіцієнт, що характеризує поточну платоспроможність позичальника-фізичної особи (КПП), визначається за формулою:
Де Кип – коефіцієнт поточної платоспроможності позичальника – фізичної особи;
СЧД – сукупний чистий дохід позичальника за місяць;
ВДЗкр – щомісячні зобов’язання позичальника щодо погашення кредиту та сплати процентів за ним.
При цьому сукупний чистий дохід позичальника визначається як різниця між щомісячними очікуваними сукупними доходами позичальника та сукупними витратами та зобов’язаннями:
Де СД – сукупні доходи позичальника, підтверджені відповідними документами. Також ураховуються сукупні доходи поручителя, підтверджені відповідними документами (у разі укладання договору поруки);
СВ – сукупні витрати позичальника. Щомісячний мінімальний рівень сукупних витрат позичальника не може бути меншим за визначену банком суму для конкретного кредитного продукту.
Рівень забезпечення кредиту (ЗК) визначається як співвідношення заставної вартості запропонованого забезпечення і суми кредиту та процентів за ним:
Де ВЗ – заставна вартість забезпечення, визначена відповідним структурним підрозділом на підставі висновку незалежного експерта;
Сф.- сума кредиту;
В”р – нараховані проценти за один місяць користування кредитом. Кожному з розрахованих значень показників банк присвоює відповідний бал (табл. 7.4).
Таблиця 7.4. Кількісні показники оцінювання фінансового стану позичальника – фізичної особи
Під час визначення кредитоспроможності й оцінювання фінансового стану позичальників-фізичних осіб, які отримують кредит як підприємці, мають ураховуватися також подібні показники, що встановлюються для юридичних осіб, у тому числі такі якісні та кількісні показники:
– менеджмент (рівень менеджменту, ділова репутація та зв’язки в діловому оточенні, готовність та спроможність клієнта нести особисту відповідальність за виконання кредитних зобов’язань тощо);
– чинники ринку (вид галузі, оцінка привабливості товарів чи послуг, що виготовляються чи надаються клієнтом; ринок таких товарів (послуг), рівень конкуренції у сфері діяльності клієнта, тривалість діяльності на конкретному ринку тощо);
– прогноз руху грошових потоків (співвідношення власного капіталу та розміру кредиту, співвідношення грошових оборотів за місяць і суми кредиту тощо).
Аналіз кредитоспроможності позичальника-фізичної особи проводиться відповідним працівником кредитного відділу банку на підставі наданої позичальником офіційно підтвердженої інформації (відповідним чином заповнена та підписана позичальником заявка на отримання кредиту, довідки з місця роботи, довідки, що підтверджують право позичальника на володіння майном, виписки з банківських рахунків тощо) та розрахунку платоспроможності клієнта або його сім’ї з урахуванням визначених банком суб’єктивних показників. Крім цього, у разі зміни місця роботи, розміру заробітної плати або інших доходів, погіршення фінансового чи майнового стану позичальника фінансовий стан та платоспроможність позичальника переглядаються.
Отож, оцінювання фінансового стану позичальника-фізичної особи з використанням методу кредитного скорингу може здійснюватися банком у декілька етапів. Зокрема, на першому етапі визначаються основні показники, що аналізуються, і встановлюються бали за цими показниками. На другому етапі проводиться визначення загальної суми балів позичальника множенням показників, що аналізуються, на відповідну їм вагу. Третій етап передбачає віднесення позичальника до відповідного класу за рейтингом надійності.
При аналізі кредитоспроможності фізичної особи дані, що аналізуються, можуть бути розподілені на кілька груп:
1. Загальна інформація, до якої можуть належати такі питання:
– прізвище, ім’я, по батькові позичальника;
– валюта кредиту (гривні, долари США, евро тощо);
– строк кредитування;
– склад сім’ї позичальника;
– спосіб погашення кредиту;
– офіційний курс (НБУ) гривні до валюти кредитування;
– процентна ставка за кредитом;
– комісійна винагорода банку;
– сукупний розмір доходів сім’ї позичальника;
– сукупний розмір витрат позичальника;
– сума кредиту;
– сума та вид забезпечення за кредитом;
– сума щомісячних платежів позичальника з обслуговування кредиту (погашення кредиту, процентів за користування кредитними коштами та комісійної винагороди, страхових платежів тощо);
– відношення суми кредиту до заставної вартості забезпечення;
– коефіцієнт платоспроможності позичальника тощо.
2. Інформація про позичальника. До кожного показника встановлюється ваговий коефіцієнт та можливі варіанти відповіді, кожному з яких присвоюється відповідний бал (табл. 7.5). При цьому показники, варіанти відповідей, вагові коефіцієнти та бали встановлюються кожним банком самостійно і зазначаються у внутрішньому положенні, яке регулює оцінювання фінансового стану позичальника – фізичної особи.
Таблиця 7.5. Інформація про позичальника, яка використовується банком при оцінюванні кредитоспроможності фізичної особи
3. Інформація про фінансові джерела погашення кредиту. Для кожного показника встановлюється ваговий коефіцієнт та можливі варіанти відповіді, кожному з яких присвоюється відповідний бал (табл. 7.6). До цієї групи можуть належати такі аналізовані показники:
– джерела погашення кредиту (документально підтверджені доходи позичальника, заробітна плата, додаткові доходи тощо);
– кредитна історія позичальника (чи користувався позичальник кредитами даного банку у минулому, чи брав кредити в інших банках, чи є документально підтверджена інформація про позитивну кредитну історію тощо);
– володіння нерухомістю (чи має позичальник у своїй власності квартиру, житловий будинок, документальне підтвердження про спільне чи одноосібне володіння цим майном);
– володіння автотранспортом (чи позичальник володіє автомобілем і яка вартість цього автомобіля);
– наявність документально підтверджених депозитних рахунків у банках, їхня сума;
– інша інформація, визначена банківською установою.
Таблиця 7.6. Інформація про фінансові джерела погашення кредиту, яка використовується банком при оцінюванні кредитоспроможності фізичної особи
4. Інформація про кредитну операцію включає такі аналізовані показники (табл. 7.7):
– мета кредитування (визначається, на які цілі надається кредит, зокрема, на купівлю житла, автомобіля, споживчі цілі тощо);
– строк кредитування (чи кредит надається позичальнику строком до одного року або більше);
– сума кредиту (бал, який встановлюється щодо суми кредиту, може диференціюватися залежно від регіону країни, наприклад, для Київського регіону може бути встановлено вищий бал для вищої суми кредиту, у той час, як для інших регіонів для отримання цього балу має бути нижча сума кредиту);
– забезпечення кредитної операції (застава рухомого, нерухомого майна, гарантія, порука фізичної чи юридичної особи, бланковий кредит);
– наявність додаткової поруки;
– інші відомості, визначені банківською установою.
Таблиця 7.7. Інформація про кредитну операцію, яка використовується банком при оцінюванні кредитоспроможності фізичної особи
Результати оцінювання фінансового стану позичальників банку підписує відповідний працівник банку (філії), що її проводив, оригінал у паперовому вигляді долучається до кредитної справи позичальника. Результати аналізу кредитоспроможності клієнтів мають зберігатися в банку відповідно до строків зберігання документів з кредитування, встановлених законодавством України, особливо щодо великих кредитів та кредитів особам, що пов’язані з банком (інсайдерам).
Перевагами використання системи кредитного скорингу при оцінюванні кредитоспроможності позичальників-фізичних осіб є швидкість і більша об’єктивність у прийнятті кредитних рішень, можливість ефективного управління кредитним портфелем, зниження рівня неповернення кредитів, відсутність необхідності додаткового навчання персоналу тощо.
До її недоліків можна віднести складність у виборі оптимальних характеристик та визначення інформації, яка є найбільш важливою, а якою можна знехтувати. При цьому слід також враховувати особливості кожного індивідуального позичальника.
Отож, при оцінюванні кредитоспроможності позичальників банківські установи широко застосовують систему кредитного скорингу. Використання такої системи передбачається, як правило, для оцінювання кредитоспроможності позичальників-фізичних осіб. Однак, не виключено її використання банківськими установами і при аналізі підприємств-позичальників, що в свою чергу зумовлено наявністю більшого обсягу інформації про них.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)