Банківське кредитування – Владичин У. В. – 13.2. Попередній, поточний і подальший банківський моніторинг цільового використання кредиту
Для мінімізації ризику неповернення наданих кредитних коштів позичальнику та несплати процентів за користування ними банківські установи повинні здійснювати моніторинг цільового використання кредиту. При цьому слід визначати, чи дотримується позичальник умов, визначених кредитним договором щодо цільової спрямованості коштів, чи не витрачається частина коштів на цілі, не обумовлені в угоді тощо.
Банківський моніторинг цільового використання кредиту можна поділити на:
– попередній;
– поточний;
– подальший.
Попередній моніторинг цільового використання кредиту, як правило, включає в себе документальну перевірку службовцями банківської установи відповідності реквізитів розрахункового документа, наявність найменувань тощо. При цьому відповідний працівник кредитного підрозділу банку перевіряє у розрахунковому документі номер і дату контракту, для реалізації якого надається кредит, назву партнера, на користь якого здійснюється проплата, а також наявність усіх банківських реквізитів, зазначення суми проплати, відповідної до суми кредиту. У разі визначення невідповідності реквізитів розрахункового документа умовам кредитного договору документ повертають позичальникові з відповідними роз’ясненнями.
При наданні кредиту на купівлю позичальником сировини, матеріалів чи товарів кредитний працівник повинен перевірити наявність документів, які підтверджують закупівлю продукції. Копії усіх документів (контрактів, накладних, договорів тощо) мають зберігатися у кредитній справі позичальника.
Поточний моніторинг цільового використання кредиту включає в себе такі послідовні дії:
1. Після перерахування на кредитний рахунок позичальника коштів проводиться перевірка для виявлення відповідності витрат грошей цілям, які зазначені у кредитному договорі. Така перевірка може здійснюватися як на основі аналізу документації, отриманої від позичальника, так і за допомогою зовнішнього відстежування руху товарів від постачальника до покупця (позичальника). Водночас проводиться наскрізна перевірка за відповідними рахунками бухгалтерського обліку в позичальника, перевіряється відповідність строків та сум інформації, наведеній у бізнес-плані позичальника тощо. За результатами перевірки складається аналітична довідка з висновками і пропозиціями, яка також подається позичальнику для ознайомлення. У разі виявлення банком порушень на цій стадії використання кредитних коштів, до позичальника застосовують відповідні санкції (сплата штрафів, пені тощо).
2. Після перерахування кредитних коштів (через певний визначений банком строк, наприклад, 15-20 днів) проводиться перевірка об’єкта кредитування, а зокрема, визначається наявність майна, яке придбане за кредитні кошти, можливість реалізації придбаного товару (продукції, сировини тощо) за ціною, яка передбачена у бізнес-плані позичальника. Одночасно проводиться перевірка цілісності та умов зберігання позичальником майна, придбаного за рахунок отриманого кредиту. Така перевірка проводиться з метою визначення реальності отримання коштів позичальником від реалізації кредитного проекту, які дають змогу йому погасити основну суму боргу за кредитом та сплатити проценти за користування ним. У разі виявлення неефективності реалізації кредитного проекту, недотримання строків реалізації, які відповідають строкам кредитування, чи порушень з боку позичальника на цій стадії використання кредитних коштів, банківські установи можуть прийняти рішення про призупинення подальшого кредитування позичальника.
3. У разі використання позичальником кредитних коштів (як правило, після 1,5-2 місяців) здійснюється перевірка реалізації кредитного проекту. При цьому працівниками банківської установи перевіряється, чи завершив позичальник свій кредитний проект, чи має він намір погашати одержаний кредит, чи не має позичальник заборгованості перед іншими кредиторами тощо.
4.3 моменту настання строку повернення позичальником кредитної заборгованості починається стадія, на якій, як правило, виявляються усі похибки, що були допущені у процесі кредитування та кредитного моніторингу. При цьому слід визначити, чи отримує позичальник кошти від реалізації кредитного проекту, здійснювати постійний контроль за надходженням коштів на рахунки клієнта та дотриманням строків виконання графіка погашення кредитних зобов’язань.
Працівники кредитного підрозділу банківської установи повинні оперативно реагувати на виникнення порушень з боку позичальника у процесі кредитування. До таких порушень можна віднести:
– невиконання позичальником (заставодавцем, поручителем, гарантом) зобов’язань, передбачених кредитним договором, договором застави, поруки (гарантії), у тому числі нецільове використання кредиту;
– ненадання банку можливості здійснювати контроль за станом та умовами зберігання заставленого майна, ознайомитися з бухгалтерською звітністю позичальника та іншою необхідною інформацією;
– погіршення фінансового стану позичальника;
– неналежне зберігання заставленого майна, ухилення від його заміни;
– порушення інших умов кредитного договору, договорів застави, поруки (гарантії);
– отримання банком інформації про неможливість погашення заборгованості в строк та інше.
У разі виникнення порушень з боку позичальника працівник кредитного підрозділу (відділу, що займається супроводженням, моніторингом кредитних операцій) повідомляє про це підрозділ управління ризиками банку. У разі невиконання позичальником строків погашення кредитної заборгованості (чи заборгованості за нарахованими процентами) здійснюється її перенесення на рахунок простроченої кредитної заборгованості. У випадку визнання кредиту проблемним робота з ним проводиться у підрозділі з управління проблемною заборгованістю банку, куди передається кредитна справа позичальника.
Подальший моніторинг цільового використання кредиту проводиться банком для з’ясування чинників та причин, які позитивно чи негативно вплинули на дотримання позичальником умов кредитного договору щодо цільового використання кредитних коштів. Такий моніторинг допомагає виявити недоліки попередніх етапів банківського кредитного моніторингу та розробити заходи щодо усунення виявлених порушень.
Отож, під час здійснення кредитного моніторингу банківські установи повинні особливу увагу приділяти виконанню позичальником умов кредитного договору в частині цільового використання кредитних коштів. При виявленні порушень з боку позичальника банківські установи можуть вживати відповідних санкцій (штрафи, пеню тощо) або ж розірвати укладений кредитний договір та вимагати дострокового повернення наданого кредиту.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)