Банківське кредитування – Владичин У. В. – 12.3. Контроль центрального банку за банківським кредитуванням
За діяльністю кожної банківської установи повинні стежити органи банківського нагляду центрального банку, аудитори або аудиторські фірми, державні органи фінансового контролю тощо. Нагляд цих органів, доступність для них інформації про видані кредити та про якість кредитного портфеля дають банкірам додаткові можливості у виявленні проблемних кредитів.
Національний банк України здійснює контроль за кредитною діяльністю банків та розробляє заходи впливу на банківську діяльність для підвищення стабільності банківської системи України.
Контроль НБУ за кредитною діяльністю банків включає (рис. 12.2):
Рис.] 2.2. Напрями контролю НБУ за кредитною діяльністю банків
1.Розробку нормативно-правових актів та встановлення обов’язкових економічних нормативів банківської діяльності.
НБУ розробляє нормативно-правові акти, які регулюють кредитну діяльність банківських установ. Зокрема, нормативно-правова база з регулювання кредитної діяльності банків регламентує порядок здійснення кредитних операцій, порядок формування і використання резервів на покриття можливих втрат за кредитними операціями, визначає основні показники та критерії оцінювання кредитоспроможності позичальників, економічні нормативи, яких мають дотримуватися банківські установи у своїй діяльності, зокрема нормативи кредитного ризику тощо.
2. Проведення перевірок та здійснення банківського нагляду и кредитною діяльністю.
Підрозділи системи банківського нагляду НБУ систематично проводять перевірки звітності банків та їх філій щодо адекватності класифікації кредитних операцій та дотримання банками порядку створення і використання відповідних резервів. У разі виявлення розбіжностей між даними банку і даними звіту про інспектування НБУ має право висунути до банку вимоги щодо перекласифікації кредитного портфеля і виправлення звітності та за потреби скоригувати розмір резерву на суму різниці, що виявлено під час інспектування.
Для більш чіткого виконання своїх функцій служба безпеки банку співпрацює з контролюючими підрозділами НБУ, які здійснюють нагляд за дотриманням суб’єктами банківської діяльності чинного законодавства, економічних нормативів та нормативних актів НБУ.
Завданням служби банківського нагляду є забезпечення фінансової стабільності та безпеки банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів, регулювання банківської діяльності для приведення її у відповідність до встановлених норм і законодавчих вимог. Взаємодія під час проведення перевірок служби банківського нагляду та правоохоронних органів (МВС, СБУ, Генеральної прокуратури) дає змогу виявляти шахрайства з фінансовими ресурсами та запобігати “відмиванню” грошей через банківську систему на національному та міжнародному рівнях. Крім того, така взаємодія уможливлює виявлення злочинів на стадії підготовки та притягнення винних до кримінальної відповідальності і, при цьому, забезпечення захисту інтересів вкладників та кредиторів.
Необхідно зазначити низку кредитних операцій, що потребують особливої уваги з боку інспекторів банківського нагляду: надання кредиту під заставу ощадного (депозитного) сертифікату; надання або отримання кредиту, виконання зобов’язань за яким документально забезпечено наявністю у позичальника вкладу в іноземному банку; надання або отримання кредиту з процентною ставкою, що перевищує середню процентну ставку за грошовими інструментами на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Для того, щоб інформувати НБУ про причини і умови, що сприяють вчиненню злочинів у сфері кредитування, у ході здійснення перевірки докладно досліджуються:
– обставини створення фірми, що отримала кредит, законність її заснування, справжність пред’явлених при реєстрації фірми документів;
– чинність договору про ту чи іншу господарську угоду, пред’явленого в якості обгрунтування кредитної заявки;
– надані гарантії фінансової надійності і забезпечення зворотності кредиту (баланс, гарантійні листи, страхові поліси);
– справжність документів про право на пільгове одержання кредиту;
– обгрунтування одержання пільгового кредиту, правильність застосування пільгової процентної ставки, контроль за цільовим використанням кредиту, фактичний розхід отриманого кредиту;
– умови підписання кредитного договору, відповідність руху отриманих кредитних ресурсів, зазначених у договорі, поданому в якості обгрунтування кредитного запиту;
– використання кредитних коштів, обставини переведення їх у готівкову форму, фактичні розтрати, стан придбаних на кредитні кошти матеріальних цінностей;
– учасники незаконного одержання кредиту; наявність підставних осіб, на яких зареєстровано фіктивні фірми, організатори усієї злочинної діяльності, роль працівників банку при укладенні кредитних договорів і перерахуванні коштів, роль посадових осіб органу управління, що надали пільговий кредит тощо.
3. Установлення вимог щодо здійснення банками кредитної діяльності та жорсткіших правил кредитування.
Для забезпечення ефективної кредитної діяльності банку та підвищення стабільності банківської системи НБУ:
А) визначає необхідність формування додаткових резервів на покриття можливих втрат за кредитними операціями банків;
Б) установлює вимоги щодо розробки спеціальних заходів проти концентрації кредитної діяльності банків в одному секторі економіки;
В) підвищує економічні нормативи діяльності банків, що у свою чергу спонукає банківські установи покращувати якість кредитного портфеля;
Г) посилює вимоги до оцінювання та управління кредитним портфелем банківських установ для мінімізації ризиків неповернення позичальниками кредитних коштів;
Д) установлює більш жорсткі правила кредитування осіб, пов’язаних з банком;
Е) впливає на значне зростання обсягів кредитування банками шляхом підвищення ставки рефінансування тощо.
4. Вжиття відповідних заходів впливу на діяльність банківських установ, зокрема:
А) письмове застереження щодо припинення порушення та вжиття необхідних заходів для виправлення ситуації:
– виконання плану заходів, спрямованих на забезпечення прибуткової діяльності;
– розроблення та запровадження положень щодо поліпшення практики кредитування;
– прийняття рішення про тимчасове обмеження на збільшення активів банку;
– прийняття рішення про обмеження розміру кредитів, що надаються особам, пов’язаним з банком (інсайдерам) банку;
– поліпшення якості активів, у тому числі вкладенням коштів у безризикові активи тощо.
Б) розпорядження про встановлення підвищених економічних нормативів – видається НБУ у формі постанови Правління шляхом установлення підвищених вимог щодо мінімальних значень нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) чи нормативу адекватності основного капіталу (НЗ), а також нормативів кредитного ризику для банків, що здійснюють операції з високим рівнем ризику, а саме:
– рівень активів з негативною класифікацією становить 20 і більше відсотків від загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися страховий резерв згідно з нормативно-правовими актами НБУ;
– загальна сума недосформованих резервів на покриття можливих збитків за активними операціями банків (за кредитними операціями, операціями з цінними паперами, дебіторською заборгованістю, простроченими понад 30 днів та сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями, коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах) з часу введення НБУ вимоги щодо формування відповідного резерву в повному обсязі становить понад 40 відсотків від загальної розрахункової суми резерву за активними операціями;
– надмірна величина ризику концентрації (сукупна величина заборгованості банку, що розрахована за алгоритмом нормативу максимального сукупного розміру кредитів гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) щодо підприємств однієї галузі (або одного виду економічної діяльності) становить понад 200 відсотків регулятивного капіталу банку);
– підстави для надання кредитів та здійснення активних операцій, а також рівень контролю за ними є недостатніми;
– здійснення операцій з інсайдерами (пов’язаними особами банку) на умовах, що сприятливіші за звичайні;
– надання кредиту у розмірі, що перевищує встановлений норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) без наявності забезпечення кредиту безумовним зобов’язанням або грошовим покриттям тощо.
В) розпорядження щодо підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами – видається НБУ у разі здійснення банком окремих операцій з підвищеним рівнем ризику, що можуть загрожувати інтересам кредиторів і вкладників, що підтверджується результатами планової або позапланової інспекційної перевірки, і полягає в установленні підвищеного розміру відрахувань до резервів (коефіцієнта резервування) під ці активні операції або врахуванні при розрахунку суми резервів лише першокласного забезпечення за кредитними операціями банку. Цей захід впливу застосовується до банків, що є добре капіталізованими, достатньо капіталізованими або недокапіталізованими, однак не дотримуються вимог нормативно-правових актів НБУ щодо порядку класифікації активних операцій, у тому числі:
– не подають на вимогу уповноважених працівників НБУ документів або інформації для перевірки вірогідності оцінювання фінансового стану (кредитоспроможності) позичальників банку, правильності їх класифікації та достатності резервів під активні операції (банк зобов’язаний подавати кредитні справи уповноваженим працівникам НБУ на їх вимогу);
– надають невірогідну інформацію та звітність, не надають або несвоєчасно її надають;
– не дотримуються нормативів кредитного ризику;
– не виконують в установлений строк вимог НБУ щодо усунення порушень при кредитуванні тощо;
Г) розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення виконання окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику – приймається в разі здійснення банком операцій з високим рівнем ризику або операцій, подальше здійснення яких є ризиковим і створюватиме загрозу інтересам кредиторів і вкладників, у тому числі в таких випадках:
– установлення процентних ставок та комісійних винагород на рівні, що є нижчим від собівартості банківських послуг у цьому банку;
– надходжень банку недостатньо для підтримання на потрібному рівні регулятивного капіталу, забезпечення формування резервів під активні операції та покриття збитків банку;
– порушення економічних нормативів, установлених НБУ;
– недоформування резервів під активні операції банків у необхідному розмірі;
– надання невірогідної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами НБУ, ненадання або несвоєчасне їх надання, у тому числі інформації щодо підстав виключення сум кредитів, забезпечених безумовним зобов’язанням або грошовим покриттям, під час розрахунку нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7);
– неподання документів на письмову вимогу уповноважених працівників НБУ, приховування рахунків, документів, активів тощо;
– невиконання в установлений строк вимог НБУ щодо усунення порушень у діяльності банку тощо.
Територіальні управління та відповідні підрозділи банківського нагляду НБУ зобов’язані вести постійний контроль за дотриманням банком (у тому числі його філіями) вимог НБУ щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів банківських операцій. Якщо банк не припинив або не зупинив проведення окремих видів операцій (чи не обмежив їх проведення), здійснення яких рішенням НБУ зупинено (обмежено, припинено), або не виправив порушення в строк, на який зупинено (обмежено) ці операції, то НБУ має застосувати до нього інші жорсткіші заходи впливу;
Д) розпорядження щодо заборони надавати бланкові кредити-видається:
– банкам, у яких обсяг негативно класифікованих активів перевищує 10 відсотків суми активів, за якими мають оцінюватися ризики та формуватися страхові резерви;
– недокапіталізованим банкам, що не сформували резерви під кредитні ризики та інші активні операції в достатньому обсязі;
– значно недокапіталізованим та критично недокапіталізованим банкам.
Рішення про заборону надавати бланкові кредити приймає Комісія НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків за результатами планової або позапланової інспекційної перевірки та на підставі пропозицій відповідних територіальних управлінь НБУ (підрозділу банківського нагляду центрального апарату управління, що безпосередньо здійснює нагляд за банком) та Департаменту банківського регулювання і нагляду.
Е) розпорядження щодо накладання штрафів на банківські установи чи на керівників банків – НБУ має право накладати на банки штрафи в розмірі не більше ніж 1% від суми зареєстрованого статутного фонду в разі допущення ними порушень, зокрема таких:
– порушення порядку, строків і технології виконання операцій, зокрема, кредитних, що встановлені нормативно-правовими актами НБУ;
– неподання документів на письмову вимогу вповноважених працівників НБУ, а також приховування рахунків, документів, активів тощо;
– подання невірогідної інформації та звітності, що встановлені нормативно-правовими актами НБУ, а також неподання або несвоєчасне їх подання;
– порушення економічних нормативів регулювання діяльності банків тощо.
Штрафи за кожний випадок порушення економічних нормативів накладаються на банки за щоденне порушення нормативу максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10). Накладення штрафу за порушення цього нормативу здійснюється за кожен випадок його порушення, допущений у звітному місяці.
Штраф за щоденне порушення нормативу максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10), накладається на банки в таких розмірах:
– за перше порушення протягом календарного року – у розмірі 0,1% від суми зареєстрованого статутного фонду банку;
– за друге порушення протягом календарного року – у розмірі 0,2% від суми зареєстрованого статутного фонду банку;
– за третє і подальші порушення протягом календарного року – у розмірі 0,5% від суми зареєстрованого статутного фонду банку.
Розрахунок суми штрафів здійснюється за кожним фактом допущених порушень, а накладення штрафів за ці порушення здійснюється протягом шести місяців з дня їх виявлення. У разі незастосування штрафів з метою забезпечення виправлення ситуації або запобігання подальшим порушенням чи подальшій втраті банком своїх активів НБУ має застосовувати інші адекватні (більш жорсткі) заходи впливу.
Штрафні санкції до банку можуть не застосовуватися в таких випадках:
– якщо застосування штрафів не вплинуло на усунення банком порушень економічних нормативів та якщо такі порушення відбуваються систематично;
– якщо стягнення штрафу спричинить суттєве погіршенні фінансового стану банку – неспроможність банку своєчасно виконувати зобов’язання перед своїми клієнтами або загрозу інтересам вкладників і кредиторів;
– за третє та подальші порушення в поточному році порядку, строків і технології виконання банківських операцій, що встановлені нормативно-правовими актами НБУ щодо одного виду банківської операції тощо;
Ж) розпорядження щодо тимчасового (до усунення порушенні) відсторонення посадової особи банку від посади у разі грубого чи систематичного порушення цією особою вимог законодавчих та нормативно-правових актів України та інше. До посадових осіб, які НБУ має право відсторонити від посади, належать такі перші керівники банку та керівники філій:
– голова, його заступники та члени спостережної ради банку;
– голова, його заступники та члени правління (ради директорів) банку;
– головний бухгалтер, його заступники;
– керівник філії;
– головний бухгалтер філії.
Таким чином, НБУ приділяє значну увагу регулюванню та контролю за кредитною діяльністю банків. При цьому НБУ може встановлювати вимоги до організації кредитного процесу в банках, а також санкції за невиконання банківськими установами норм банківського законодавства та встановлених вимог і нормативів.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)