Аудит: організація і методика – Огійчук М. Ф. – РОЗДІЛ 2. ПЛАНУВАННЯ АУДИТУ
2.1. Планування аудиту
Важливим етапом в аудиторській діяльності є планування. Процес планування проведення аудиту на підготовчому етапі деякою мірою нестійкий. Справа в тому, що не можна заздалегідь в окремій фірмі визначити точну кількість замовників. Це пов’язано з тим, що відсутня будь-яка координація аудиторської діяльності. Однак усі фірми та окремі аудитори проводять планову роботу, незважаючи на окремі труднощі. Планування забезпечує аудиторську фірму або окремого аудитора рівномірним робочим навантаженням та стабільним функціонуванням контролюючого суб’єкта, а клієнта – своєчасним та якісним проведенням аудиторських робіт. Від якісного планування аудиторських робіт залежить:
O своєчасність проведення аудиторських робіт;
O якість виконаних робіт;
O своєчасність закріплення виконавців;
O вирішення питання про кадрову політику фірми;
O правильне розміщення кадрів;
O своєчасне підвищення кваліфікації виконавців. Планування аудиторської роботи являє собою обробку взаємопов’язаного та послідовного переліку роботи на конкретний період. Таким чином, план – це документ, що містить взаємопов’язаний та послідовний перелік робіт на конкретний період.
Аудиторські плани можна класифікувати за трьома групами:
O за призначенням та місцем складання;
O за часом;
O за обсягом.
За призначенням та місцем складання плани бувають внутрішні та зовнішні; за часом – перспективні та поточні. Перспективні плани складаються на декілька років. Поточні плани поділяються на річні та квартальні. За обсягом плани поділяються на повні, індивідуально-господарчі, тематичні.
Повні плани містять повний перелік запланованих робіт до перевірки. У ньому подасться вся програма перевірки виробничої та фінансово-господарської діяльності замовника. При цьому аудитори після перевірки, як правило, складають крім аудиторського висновку акт перевірки. В акті більш повно відображуються виявлені порушення виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства.
Індивідуально-господарські плани складають для господарств-замовників, у яких є певні виробничі особливості. У цих випадках виділяють детальний перелік робіт таких структурних підрозділів.
Більш детальніше розглянемо класифікацію планів аудиту за допомогою схеми.
Рис. 2.1.1 Класифікація планів аудиту
При складанні планів необхідно забезпечити такі умови:
O охоплення перевірками підприємств, які подали замовлення на проведення аудиту;
O закріплення виконавців або бригад за реальними замовниками;
O домовленість (укладення договору) з експертами при можливому залученню їх до перевірок;
O планування резерву часу для проведення позапланових перевірок;
O планування резерву часу для звернення до судово-слідчих органів при виявленні значних зловживань;
O планування резерву часу для проведення аудиторських перевірок щодо звернення слідчих органів;
O планування резерву часу для щорічного обов’язкового удосконалення професійних знань;
O планування резерву часу на тарифну відпустку;
O планування резерву часу на можливі відпустки на випадок хвороби;
O визначення стратегії аудитора відповідно до оцінки аудиторського ризику;
O координацію роботи аудитора для вдосконалення її на високому рівні і своєчасно;
O визначення матеріально-технічного забезпечення аудиторської фірми та ін.
Планування – це обрана стратегія підходів на визначений період, за кожною окремою аудиторською перевіркою.
Аудитори або аудиторські фірми мають право самостійно обирати клієнта, форми та методи аудиту. У ряді випадків, за проханням підприємства-замовника, визначається вид перевірки, час проведення аудиту та терміни подання аудиторського висновку. Основною метою аудиту є зосередження уваги аудитора на основних проблемах замовника та найдоречнішому їх розв’язанні. Планування належним чином допомагає організувати роботу аудитора чи аудиторської фірми та у визначеному напрямку виконувати процес аудиторської діяльності. Процес планування повністю залежить від організаційної структури підприємства, виду діяльності та стану бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю.
Найважливішою частиною планування аудиту є виявлення економічного становища підприємства у визначений період. На основі таких знань, аудитор у процесі дослідження своєчасно приймає рішення, намічає заходи, що можуть вплинути на зниження ризику і більш ефективну роботу підприємства.
Рівень аудиторського ризику збільшується тоді, коли у звітності є помилкові записи або зменшені показники, тому при плануванні аудиту особливо приймають до уваги стан внутрішньогосподарського контролю. У разі досягнення позитивних результатів і застосування відповідних технологій аудитором складається план як елемент загально-аудиторського планування.
Загальний план аудиторського контролю розробляється найбільш детально, щоб аудитор зміг підготувати всю супровідну щодо плану документацію.
Основні вимоги до процесу планування такі:
O набуття знань про облікову політику підприємства, стан внутрішнього контролю;
O виробіток очікуваного рівня довіри до внутрішнього контролю замовника;
O визначення та прогнозування змісту, часу проведення та обсягу аудиторських процедур;
O координація роботи аудиторів, експертів та інших, що залучені до аудиторської перевірки.
Термін виконання робіт з планування аудиту залежить від масштабу перевірки, складності аудиту, кваліфікації аудитора та його практичного досвіду, структури підприємства-замовника, наявності постійних замовників. Для малих підприємств процес планування дещо спрощений і, навпаки, для великих підприємств, зі складним бізнесом, дії з планування аудиту матимуть більш складну структуру.
Плани залежно від призначення та місця призначення мають деякі відмінності. У внутрішніх планах показують дату виконання, об’єкти обстеження, виконавців. При зазначенні в планах конкретних дат виконання, його можна назвати планом-графіком. Якщо відомі виконавці та їх порядкові номери, то в плані у графі “хто виконує ту чи іншу роботу” зазначають тільки порядковий номер (табл. 2.1.1)
Ці плани можуть мати різну структуру. Вона залежить від технологічного типу підприємства. Планування перевірки окремих видів виробничих процесів може виконуватися у той період, коли діє сам процес. Наприклад, у рослинництві відбувається перевірка якості оранки, сівби та ін. У тваринництві перевіряють порядок утримання тварин, кількість отриманого молока, приплоду. Крім того встановлюють якість продукції. В основу внутрішнього плану перевірки також кладуть фінансовий стан підприємства.
План-графік проведення перевірок аудиторською групою “СТОВ ім. Ватутіна”
Склад аудиторської групи (під час внутрішньогосподарського аудиту):
К. Е. Фурман головний аудитор.
С. І. Прошпик – економіст (аудитор).
І. С. Волобуєв – механік (аудитор).
Л. І. Трубник. – агроном (аудитор).
Л. І. Глущенко – зоотехнік (аудитор).
А. А. Скрипник – прораб (аудитор),
Б. М. Сушко – робітник (аудитор).
План внутрішньогосподарської перевірки складають на підготовчому етапі, котрий визначають в останній місяць поточного облікового періоду, тобто в грудні. Для організації внутрішнього та зовнішнього аудиту діяльності на підготовчому етапі є відповідальним моментом роботи, оскільки від неї залежить якість роботи, яка буде відбуватися у наступному періоді.
До календарного внутрішнього плану аудиторської роботи можуть складатися квартальні робочі плани, у яких визначається обсяг роботи у кварталі (табл. 2.1.2).
Якщо під час внутрішнього аудиту програма не складається, то в квартальному плані символами можуть указуватися методи перевірки.
Складання плану зовнішнього аудиту, як правило, проводиться перед початком наступного за звітним роком, тобто на підготовчому етапі. У такому плані (табл. 2.1.3) відображають: період діяльності фірми, найменування підприємств-замовників, період діяльності, що підлягає перевірці, час передачі звітної документації замовнику, вид перевірки, виконавців.
Таблиця 2.1.2. Приблизний план-графік практичного здійснення перевірки виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства “Берези” за період з 1 січня по 1 березня 20_року
Умовні позначення: методи: “+” – загальний; х – вибірковий.
Керівник групи аудиту К. Б. Фурман
Склад аудиторської групи:
К. Е. Фурман – головний аудитор.
С. І. Прошпик – економіст.
Б. М. Сушко – робітник.
Крім складання квартального плану внутрішньої перевірки головний аудитор розробляє програму. Програма перевірки складається на підготовчому етапі. Програма (за темами) надається кожному члену аудиторської групи. Якщо програма складена на один квартал, то обсяг робіт не повинен перевищувати розрахункову кількість днів перевірки. Наприклад, при складанні програми внутрішнього аудиту для перевірки руху нафтопродуктів вона може містити такий перелік робіт:
O перевірка умов зберігання нафтопродуктів (чи пофарбовані ємності білою фарбою, чи є в ємностях підтоварний шар, чи обладнані ємності дихаючими клапанами, чи є на нафтоскладі пристрої для вимірювання висоти зливу нафтопродуктів в ємності і щільності, чи є на нафтоскладах градуйовані таблиці на резервуари для визначення об’єму);
O перевірка порядку приймання нафтопродуктів (чи виконується перерозрахунок об’ємів нафтопродуктів у масу);
O перевірка порядку відпуску нафтопродуктів (правильність заповнення документації на відпуск нафтопродуктів, правильність вимірювання нафтопродуктів при відпуску);
O перевірка правильності і своєчасності проведення інвентаризації (чи проводиться інвентаризація не рідше одного разу на квартал, чи правильно в обліку відображені нестачі нафтопродуктів, чи вираховується з винуватця нестача нафтопродуктів);
O перевірка правильності нарахування гранично допустимих втрат при зберіганні нафтопродуктів (наявність таблиць, норм втрат, наявність розрахунків гранично допустимих норм втрат);
O перевірка визначення щільності (чи виявляються щільність нафтопродуктів з метою виявлення їх виду і відповідності стандартам);
O перевірка правильності визначення маси в’язких нафтопродуктів;
O перевірка правильності проведення інвентаризації нафтопродуктів, коли відсутні градуйовані таблиці;
O перевірка правильності віднесення нестач нафтопродуктів на матеріально відповідальних осіб.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)