Аудит: організація і методика – Огійчук М. Ф. – 9.4. Запит відповіді від адміністрації

Аудитор повинен отримати від адміністрації підприємства інформацію, яка необхідна для уточнення його думки про достовірність фінансової звітності. Аудитору необхідно отримати докази того, що керівництво підприємства, яке перевіряється знає відповідальність за надання аудитору достовірної фінансової звітності.

Письмова інформація від адміністрації може бути в одній з наступних форм:

O лист, підписаний керівництвом клієнта;

O документ, підготовлений аудитором;

O копія протоколу засідання ради директорів або правління підприємства чи завірена копія звіту підприємства.

В письмових доказах підприємство вказує про достовірність всіх суттєвих аспектів фінансової звітності, з припущенням того, що жодних інших доказів, цілком напевно, не існує.

При отриманні документальної інформації від керівництва можна обмежитися інформацією, визнаною аудитором, суттєвою для звітності підприємства.

Аудитор під час перевірки може отримати безліч інформації від керівництва підприємства. Вона може надаватися як за власним бажанням керівництва, так і на вимогу аудитора. Якщо така інформація стосується суттєвих позицій фінансової звітності підприємства, від аудитора вимагається:

– отримати перевірені докази з внутрішніх джерел інформації підприємства або із зовнішніх;

– оцінити зрозумілість та відповідність даних, наданих керівництвом клієнта та зіставити їх з іншими аудиторськими доказами та іншою інформацією, яка отримана від керівництва підприємства;

– вирішити, які особи в достатній мірі можуть пояснити зміст інформації, що надають.

Необхідно знати аудитору, що інформація, яка надається керівництвом підприємства, не може заміняти інші докази, котрі аудитор може отримати.

Якщо аудитору не вдалося отримати необхідну кількість доказів щодо показників, які визнані суттєвими, а такі докази на думку аудитора існують в принципі, можливість скласти думку з цього питання вважається обмеженою. При цьому аудитор враховує, що з цього питання інформація від керівництва отримана.

Може бути така ситуація, коли інформація, яка надана керівництвом клієнта, буде єдиним доступним джерелом аудиторських доказів.

Якщо інформація, отримана від керівництва клієнта, суперечить іншим аудиторським доказам, аудитору необхідно з’ясувати причину цих суперечностей і, в разі необхідності, переглянути надійність всіх інших наданих керівництвом даних.

Якщо керівництво відмовляється надати інформацію, необхідну для аудиторської” перевірки, то можливість аудитора сформувати висновок вважається обмеженою і він може скласти аудиторський висновок, який відрізняється від позитивного. Аудитор у таких випадках оцінює надійність всієї іншої, надійної керівництвом, інформації і визначав розмір впливу такої відмови керівництва на твердження аудиторського висновку.

9.5. Особливості взаємовідносин сторін у різних ситуаціях

До сторін, при взаємовідносинах аудитора в процесі перевірки, можна віднести:

– управлінський персонал;

– внутрішніх аудиторів.

За результати аудиторської перевірки несуть відповідальність не тільки аудитори, а й управлінський персонал, а також внутрішні аудитори.

На управлінському персоналі у процесі перевірки лежить відповідальність за правильність ведення бізнесу. Така відповідальність включає:

O підбір компетентних виконавців робіт;

O забезпечення наявності та функціонування належних систем бухгалтерського обліку і контролю;

O забезпечення належної обачності при проведенні аудиту;

O дотримання законодавчих та нормативних актів при виконанні управлінських функцій;

O своєчасне надання для перевірки якісної фінансової звітності;

O своєчасне виконання обов’язків, які вказані у договорі на проведення аудиту: своєчасна оплата за проведення аудиту, надання необхідної документації аудитору для перевірки;

O підготовка фінансових звітів відповідно до національних стандартів;

O прийняття своєчасних і відповідних заходів для виправлення недоліків, виявлених зовнішнім аудитором.

Під час вивчення і проведення попередньої оцінки діяльності внутрішнього аудиту зовнішній аудитор враховує такі важливі критерії:

O організаційний статус внутрішнього аудиту, тобто службі внутрішнього аудиту необхідно мати підпорядкованість виключно керівництву підприємства, а також повинні мати можливість необмеженого з боку керівництва підприємства спілкування та зв’язку з зовнішнім аудитором;

O виконання необхідних функцій та рекомендацій з питань внутрішнього контролю підприємства;

O внутрішній аудитор повинен мати компетентність при здійсненні процедур внутрішнього аудиту, мати відповідну фахову освіту і досвід роботи за фахом;

O внутрішній аудитор повинен професійно виконувати свої службові обов’язки;

O внутрішній аудитор повинен надавати усі необхідні матеріали внутрішній перевірці зовнішньому аудитору.

Зовнішній аудитор при проведенні перевірки повинен оцінити діяльність управлінського персоналу і роботу внутрішнього аудитора. В цьому зв’язку він повинен:

– висловити думку про те, чи відображають опубліковані фінансові звіти підприємства достовірно його фінансовий стан та результати діяльності за звітний період;

– переконатися в тому, що інформація, яка міститься у вихідних бухгалтерських записах є надійною й достатньою підставою для підготовки фінансових звітів;

– оцінити систему бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю спираючись на дані, які надає управлінський персонал і внутрішні аудитори;

– роз’яснити управлінському персоналу і внутрішньому аудитору правильність тлумачення діючих законів з питань ведення бізнесу на підприємстві;

– для різних компонентів фінансових звітів аудитор може встановлювати різні рівні суттєвості;

– одержувати від управлінського персоналу підтвердження того, що підприємство дотримується певної облікової політики і послідовно її застосовує;

– якщо аудитор виявляє помилку, що є суттєвою для фінансових звітів він вимагає від управлінського персоналу коригування фінансових звітів з метою виправлення помилки;

– висловити умовно-позитивну або негативну думку про фінансові звіти в умовах коли управлінський персонал відмовляється зробити виправлення;

– складати лист до управлінського персоналу, який містить зауваження з таких питань, як недоліки внутрішнього контролю, обліку, інформаційних систем та інші помилки або недогляди;

– надавати управлінському персоналу розгорнутий висновок з певних питань, таких як розшифровка записів на рахунках або склад кредиторів, показники ліквідності та прибутку, аналіз виробничих ризиків, аналіз відповідності вимогам законодавства.

Тісна взаємодія управлінського персоналу, внутрішнього і зовнішнього аудиторів дає змогу виявити погрішності з обліку і контролю та надати дійсні рекомендації з питань беззбиткової роботи функціонуючого підприємства.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Аудит: організація і методика – Огійчук М. Ф. – 9.4. Запит відповіді від адміністрації