Аудит: організація і методика – Огійчук М. Ф. – 3.22. Розгляд роботи внутрішнього аудиту
Внутрішній аудит – складова частина внутрішнього контролю. Його організаційною системою є аудиторські групи, ревізійні комісії.
Від стану внутрішнього контролю залежать підсумки роботи зовнішнього аудиту. При упущенні окремої інформації з’являються умови виникнення ризику аудитора.
Відповідно до стандарту № 610 “Розгляд роботи внутрішнього аудиту”, термін внутрішній аудит означає оцінку діяльності господарської (управлінської) служби, в тому числі бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю.
У широкому розумінні метою внутрішнього аудиту є: вивчення системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю. Мова йде про виконання своїх функціональних обов’язків управлінського персоналу, оскільки до їхніх обов’язків належить організація цих систем діяльності. Тут розглядаються питання порядку підготовки оперативної інформації та складання фінансової звітності. Аудитор при цьому повинен перевірити відповідність оперативної інформації реальним показникам, а також установити якість фінансової звітності.
Аудитор, крім того, здійснює перевірку ефективності деяких галузей господарства: рослинництва, тваринництва, промислового виробництва та ін. Особливу увагу аудитор звертає на дотримання застосування нормативних актів при розв’язанні господарських та виробничих завдань.
Внутрішній аудит помітно відрізняється від зовнішнього. Головна його відмінність полягає в переліку поставлених завдань. Якщо основним завданням зовнішнього аудиту є перевірка фінансової та бухгалтерської звітності, то завданням внутрішнього аудиту є перевірка та підготовка оперативної інформації і окремих фаз виробництва (продуктивність, рентабельність), оцінка діяльності окремих структурних підрозділів та ін. При цьому змінюються й методологічні прийоми перевірки та аудиторські процедури.
Крім того, внутрішній аудит є підрозділом суб’єкта господарювання. При правильній його організації він може здобути значну самостійність. Як внутрішній, так і зовнішній аудит несуть певну відповідальність за проведення аудиторських робіт. Добре налагоджений внутрішній аудит є передумовою успішної роботи зовнішнього аудиту. Від оцінки діяльності роботи суб’єкта господарювання залежить обсяг питань зовнішнього аудиту, що вивчаються. Для цього працівниками зовнішнього аудиту розглядаються питання:
O порядок організації внутрішнього аудиту;
O обсяг діяльності;
O обсяг завдань, що виконуються внутрішніми аудиторами;
O професійна підготовка внутрішніх аудиторів.
Тому при плануванні своєї роботи зовнішні аудитори детально вивчають:
– попередній план роботи внутрішнього аудиту;
– погодження терміну;
– взаємодія при перевірці;
– обсяг аудиторської перевірки;
– рівень перевірки;
– методи формування вибірки;
– порядок документації виконаної роботи;
– вибір процедур при проведенні аудиту;
– порядок складання висновку.
Під час проведення аудиту внутрішній і зовнішній аудитори погоджують питання порядку здійснення роботи та інформують один одного про виявлені порушення, що можуть вплинути на результати перевірки. Таким чином, результати роботи внутрішнього аудиту, якщо вони є результатом дослідження тих завдань, які поставив під час перевірки зовнішній аудитор, цілком можуть бути використані ним для звітності. Однак зовнішній аудитор повинен критично оцінити роботу внутрішнього аудитора перед тим, як її використовувати у своїй звітності, і уточнити таке:
– чи професійними особами була проведена перевірка;
– чи достатньо доказів за окремими поданими висновками;
– чи відповідають результати, отримані внутрішніми аудиторами, тим обставинам, які склалися під час перевірки;
– чи розглядалися управлінським персоналом виявлені порушення внутрішнім аудитором.
Таким чином, тільки погоджена робота зовнішнього та внутрішнього аудиторів під час проведення аудиту дає позитивний результат і підвищує ефективність діяльності аудиторських служб.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)