Аудит – Немченко В. В
Сучасний етап розвитку ринкових відносин в Україні характеризується інтеграцією у міжнародний економічний простір, створенням акціонерних товариств. У 2008 році наша країна вступила до Світової торгової організації (COT). До розвитку вітчизняної економіки почали залучати як
Сучасний етап розвитку ринкових відносин в Україні характеризується інтеграцією у міжнародний економічний простір, створенням акціонерних товариств. У 2008 році наша країна вступила до Світової торгової організації (COT). До розвитку вітчизняної економіки почали залучати як
Сучасний етап розвитку ринкових відносин в Україні характеризується інтеграцією у міжнародний економічний простір, створенням акціонерних товариств. У 2008 році наша країна вступила до Світової торгової організації (COT). До розвитку вітчизняної економіки почали залучати як
Аудит виник на основі розвитку і становлення ринкових відносин і покликаний захищати інтереси власника при будь-яких формах власності. Слово аудит походить від латинського audio, що означає “слухати”. За історіографічними джерелами фінансовий контроль має багатовіковий
Розвиток продуктивних і виробничих відносин у різних соціально-економічних формаціях потребує вдосконалення функцій управління процесом виробництва, в тому числі і контролю економіки. Контроль як функція управління, підпорядкована вирішення завдань системи управління. Як Вам відомо з
Становлення аудиту – процес досить тривалий. З часом здійснюються типи і цілі аудиторських перевірок. Звідси і визначення аудиту має бути досить ємним, щоб охопити всю широту завдань, які постають перед ним. Так, сьогодні існують
Відправним пунктом у вивченні будь-якої науки є вивчення її предмета. Але визначення предмета не може бути відправним пунктом її дійсного історичного розвитку: воно стає можливим на порівняно високому етапі розвитку науки, як результат підсумку
Аудит – це молода і нова наука в Україні, але законодавча діяльність у цій сфері дуже активна, хоч іноді суперечить здоровому глузду. Так, на сьогодні існують різні підходи до класифікації аудиту що пояснюється застосуванням
В Україні аудит як професія легалізувався у 1993 році, згідно прийнятого Верховною Радою Закону України “Про аудиторську діяльність”. За цим законом була створена Аудиторська палата України на яку покладено відповідальність за розробку та впровадження
Тема 2. Теоретичні засади державного аудиту 2.1. Сутність державного аудиту. 2.2. Суб’єкти державного аудиту. 2.3. Стандарти державного аудиту. 2.3.1. Принципи державного аудиту. 2.3.2. Стандартні вимоги до вищих органів фінансового контролю та державних аудиторів. 2.3.3.
Тема 2. Теоретичні засади державного аудиту 2.1. Сутність державного аудиту. 2.2. Суб’єкти державного аудиту. 2.3. Стандарти державного аудиту. 2.3.1. Принципи державного аудиту. 2.3.2. Стандартні вимоги до вищих органів фінансового контролю та державних аудиторів. 2.3.3.
Тема 2. Теоретичні засади державного аудиту 2.1. Сутність державного аудиту. 2.2. Суб’єкти державного аудиту. 2.3. Стандарти державного аудиту. 2.3.1. Принципи державного аудиту. 2.3.2. Стандартні вимоги до вищих органів фінансового контролю та державних аудиторів. 2.3.3.
Головними суб’єктами державного аудиту є Рахункова палата та Контрольно-ревізійне управління України. Інші органи державної влади: Державне казначейство України, Державна податкова служба України, Державна митна служба та інші, проводять державний аудит як фіскальні заходи, тому
Головне контрольно-ревізійне управління України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує в установленому порядку реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю за використанням відповідно до законодавства підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форми
Загальна основа системи стандартів Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI) була розроблена на базі Лімської та Токійської декларацій, документів, ухвалених на конгресах INTOSAI, а також доповіді групи експертів Організації Об’єднаних Націй з питань
Загальна основа системи стандартів Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI) була розроблена на базі Лімської та Токійської декларацій, документів, ухвалених на конгресах INTOSAI, а також доповіді групи експертів Організації Об’єднаних Націй з питань
Загальні стандарти аудиту описують рівень кваліфікації державного аудитора, який він повинні мати для компетентного та ефективного виконання свого завдання щодо застосування стандартів аудиту та правил складання звітів. Державний аудитор – посадова особа вищого органу
Метою стандартів проведення державного аудиту – є визначення критеріїв та загальної основи, які дозволяють державний аудитору виконувати свою роботу точно, системно та уважно. Встановлення порядку, якого необхідно дотримуватися, та визначення кроків, які мають бути
Метою стандартів проведення державного аудиту – є визначення критеріїв та загальної основи, які дозволяють державний аудитору виконувати свою роботу точно, системно та уважно. Встановлення порядку, якого необхідно дотримуватися, та визначення кроків, які мають бути
Стандарти проведення державного аудиту передбачають, що нагляд за роботою державний аудиторського персоналу має постійно здійснюватися на всіх рівнях і на кожному етапі аудиту. Керівник державний аудиторської групи повинен перевіряти виконання завдань та використання документів.
Стандарти проведення державного аудиту передбачають, що нагляд за роботою державний аудиторського персоналу має постійно здійснюватися на всіх рівнях і на кожному етапі аудиту. Керівник державний аудиторської групи повинен перевіряти виконання завдань та використання документів.
Стандарти проведення державного аудиту передбачають, що у разі здійснення фінансового аудиту необхідно перевіряти стан дотримання чинних законів і нормативних актів. Державний аудитор має розробити заходи та процедури аудиту, які гарантують виявлення помилок і випадків
Для підготовки рішення та висновків стосовно об’єкта аудиту, служби, програми, виду діяльності чи функції державний аудитор повинен мати можливість отримувати в межах виділених асигнувань на проведення перевірки достатні та відповідні докази. Результати, висновки та
Для підготовки рішення та висновків стосовно об’єкта аудиту, служби, програми, виду діяльності чи функції державний аудитор повинен мати можливість отримувати в межах виділених асигнувань на проведення перевірки достатні та відповідні докази. Результати, висновки та
Визначити одне правило оформлення звітів за результатами аудитів для всіх без винятку ситуацій видається неможливим. Це правило може мати на меті лише забезпечення керівних принципів. Воно може допомагати державному державний аудитору формулювати свою точку
3.1. Мета, основні завдання та складові державного фінансового аудиту суб’єктів господарювання. 3.1.1. Загальні положення. 3.1.2. Планування державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання. 3.1.3. Підготовка програми проведення державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання. 3.1.4. Перевірка
3.1. Мета, основні завдання та складові державного фінансового аудиту суб’єктів господарювання. 3.1.1. Загальні положення. 3.1.2. Планування державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання. 3.1.3. Підготовка програми проведення державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання. 3.1.4. Перевірка
3.1. Мета, основні завдання та складові державного фінансового аудиту суб’єктів господарювання. 3.1.1. Загальні положення. 3.1.2. Планування державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання. 3.1.3. Підготовка програми проведення державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання. 3.1.4. Перевірка
На етапі підготовки до аудиту попередньо вивчаються особливості діяльності суб’єкта господарювання напередодні проведення виїзних аудиторських процедур, а також збирається та аналізується інформація про правове забезпечення фінансово-господарської діяльності об’єкта аудиту, його систему управління, повноту досягнення
Підготовка програми проведення аудиту передбачає : > уточнення інформації, зібраної на першому етапі аудиту; > проведення аналізу фінансово-господарської діяльності об’єкта аудиту та ефективності використання активів; ^ надання попередньої оцінки стану внутрішнього контролю; ^ конкретизації
Під час перевірки факторів ризику за обраними аудиторськими процедурами та виходячи з обсягу вибірки проводиться перевірка визначених факторів ризику діяльності об’єкта аудиту, за результатами якої підтверджується або спростовується попередня інформація стосовно факторів ризику. Кожне
Під час перевірки факторів ризику за обраними аудиторськими процедурами та виходячи з обсягу вибірки проводиться перевірка визначених факторів ризику діяльності об’єкта аудиту, за результатами якої підтверджується або спростовується попередня інформація стосовно факторів ризику. Кожне
Державний фінансовий аудит окремих господарських операцій, що здійснюється органами контрольно-ревізійної служби, регламентується Постановою Кабінету Міністрів України №506 від 20 травня 2009р. “Про затвердження Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту окремих господарських
Питання про запровадження аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ, як відомо, має в Україні досить тривалу передісторію. Згадаймо, вже наприкінці 90-х років науковими дослідженнями і практикою було доведено, що причиною значних втрат бюджету
В рамках поточних аудиторських процедур державний аудитор зобов’язаний здійснити оцінку стану внутрішньогосподарського фінансового контролю бюджетної установи. Внутрішньогосподарський фінансовий контроль – система заходів, що організовані керівником і здійснюються в бюджетній установі з метою забезпечення найбільш
4.1. Аудит ефективності виконання місцевих бюджетів 4.1.1. Попередній аудит ефективності виконання місцевого бюджету 4.1.2. Проведення аудиту ефективності виконання місцевих бюджетів 4.2. Методологічні основи проведення аудиту виконання бюджетних програм 4.1. Аудит ефективності виконання місцевих бюджетів
4.1. Аудит ефективності виконання місцевих бюджетів 4.1.1. Попередній аудит ефективності виконання місцевого бюджету 4.1.2. Проведення аудиту ефективності виконання місцевих бюджетів 4.2. Методологічні основи проведення аудиту виконання бюджетних програм 4.1. Аудит ефективності виконання місцевих бюджетів
Попередній аудит виконання місцевого бюджету включає в себе: 1. збір фонової інформації, тобто інформації, що характеризує досліджуваний бюджет; 2. оцінку виконання бюджету; 3. визначення ризиків у формуванні та виконанні бюджету; 4. оцінку забезпеченості ефективного
Цей етап складається з таких стадій: 1) збір даних, їх узагальнення та аналіз з метою доказу визначених гіпотез або дослідження орієнтовних питань програми аудиту; 2) підготовка висновків та пропозицій, реалізація яких підвищила б рівень
Цей етап складається з таких стадій: 1) збір даних, їх узагальнення та аналіз з метою доказу визначених гіпотез або дослідження орієнтовних питань програми аудиту; 2) підготовка висновків та пропозицій, реалізація яких підвищила б рівень
В умовах розвитку ринкових відносин в Україні виникла потреба в посиленні регулюючого впливу держави на процеси, що відбуваються при реалізації пріоритетів соціально-економічної політики. Одним із найдієвіших способів впливу на ці процеси є розроблення ефективних
5.1.Загальні положення та суть аудиту ефективності використання держаних коштів 5.2. Етапи аудиту ефективності використання державних коштів 5.2.1. Планування аудиту ефективності 5.2.2. Виконання аудиту ефективності використання державних коштів 5.2.3. Звітування про результати аудиту ефективності використання
5.1.Загальні положення та суть аудиту ефективності використання держаних коштів 5.2. Етапи аудиту ефективності використання державних коштів 5.2.1. Планування аудиту ефективності 5.2.2. Виконання аудиту ефективності використання державних коштів 5.2.3. Звітування про результати аудиту ефективності використання
Аудит ефективності використання державних коштів Рахункової палати, це складний процес, який здійснюється в декілька етапів: 5.2.1. Планування аудиту ефективності Планування є найважливішим і найскладнішим аудитом ефективності та представляє собою таку послідовність дій, виконуваних в
Аудит ефективності використання державних коштів Рахункової палати, це складний процес, який здійснюється в декілька етапів: 5.2.1. Планування аудиту ефективності Планування є найважливішим і найскладнішим аудитом ефективності та представляє собою таку послідовність дій, виконуваних в
Аудит ефективності здійснюється на основі доручення, яке підписується членом Рахункової палати, відповідальним за її проведення. У дорученні зазначається, мета та предмет перевірки, термін її проведення, склад контрольної групи суб’єкта перевірки. Керівник контрольної групи суб’єкта
За результатами перевірки складається акт, у якому зазначаються: підстава, мета, предмет, об’єкт /об’єкти перевірки, період, за який проводилася перевірка, склад контрольної групи суб’єкта перевірки, а також фактичний стан справ, виявлений на об’єкті, з наведенням
Перевірка в порядку контролю проводиться з метою: 1) сприяння виконанню пропозицій Рахункової палати, стимулювання усунення виявлених недоліків, підвищення дієвості звітів про результати перевірок; 2) сприяння Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, іншим державним органам
Тема 6. Регулювання аудиторської діяльності та її інформаційне забезпечення З’ясувавши сутність аудиту, важливе значення має вивчення його регулювання. Аудиторська діяльність існує в умовах ринкової економіки. Тому важливо зрозуміти, як і хто регулює цю діяльність,
Тема 6. Регулювання аудиторської діяльності та її інформаційне забезпечення З’ясувавши сутність аудиту, важливе значення має вивчення його регулювання. Аудиторська діяльність існує в умовах ринкової економіки. Тому важливо зрозуміти, як і хто регулює цю діяльність,