Аудит – Немченко В. В. – Тема 3. Методика проведення органами державної контрольно-ревізійної служби фінансового аудиту
3.1. Мета, основні завдання та складові державного фінансового аудиту суб’єктів господарювання.
3.1.1. Загальні положення.
3.1.2. Планування державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання.
3.1.3. Підготовка програми проведення державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання.
3.1.4. Перевірка факторів ризику.
3.1.5. Звітування про результати державного фінансового аудиту суб’єктів господарювання.
3.2. Порядок проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту окремих господарських операцій.
3.3. Методика організації та проведення державного аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ України.
3.1. Мета, основні завдання та складові державного фінансового аудиту суб’єктів господарювання
3.1.1. Загальні положення
Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” з-поміж різновидів державного фінансового контролю виокремлює державний фінансовий аудит, тобто перевірку та аналіз законності та ефективності використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.
Державний фінансовий аудит розкриває широкі перспективи перед державною контрольно-ревізійною службою і дає майже необмежені можливості для оцінки ефективності управління суб’єктами господарювання державного сектора економіки.
Ці перспективи в частині проведення органами ДКРС державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання чітко окреслені відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2006 № 361. Яким визначено, державний фінансовий аудит суб’єктів господарювання здійснюється з метою оцінки ефективності і законності використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю об’єкта аудиту.
Основними завданнями державного фінансового аудиту суб’єктів господарювання є:
> оцінювання рівня управління фінансово-господарською діяльністю суб’єкта господарювання, що полягає в забезпеченні дотримання вимог законодавства, актів і рішень органів управління та суб’єкта господарювання; |
> виконання статутних завдань, фінансових планів, досягнення визначених цілей або набуття кращого досвіду діяльності інших суб’єктів господарювання з виконання показників економічності, продуктивності і результативності; |
> достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності; збереження активів; |
> виявлення факторів (упущень і недоліків організаційного, нормативно-правового та фінансового характеру), які негативно впливають на результати фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання, його фінансовий стан, виконання статутних завдань, досягнення запланованих цілей та визначення рівня негативного впливу цих факторів; |
> підготовка обгрунтованих пропозицій для підвищення ефективності управління фінансово-господарською діяльністю суб’єкта господарювання, усунення наявних недоліків і порушень, запобігання їм надалі. |
Об’єктом державного фінансового аудиту суб’єктів господарювання є сам суб’єкт господарювання та його фінансово-господарська діяльність, фінансовий стан, бухгалтерській облік та фінансова звітність та стан збереження активів.
Здійснюючи державний фінансовий аудит суб’єктів господарювання, державні аудитори вибирають та застосовують прийоми і процедури, які відповідають конкретним обставинам.
Державний аудитор – посадова особа органу державної контрольно-ревізійної служби, яка наділена повноваженнями на здійснення аудиту.
Варто зазначити, що Метод аудиту – це сукупність прийомів, за допомогою яких оцінюється стан об’єктів, що підлягають аудиту. Сукупність цих прийоми та процедури повинні дозволяти отримувати достатні, дійсні та необхідні докази, які вмотивовано підкріплюють або спростовують їхні точки зору та висновки (див. таблицю №)
Таблиця №
ПЕРЕЛІК ПРИЙОМІВ І ПРОЦЕДУР ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Прийоми і процедури | Зміст прийомів і процедур |
Перевірка | Перевірка кількісного та якісного стану об’єктів аудиту шляхом обстеження, огляду, обмірювання, перерахунку, зважування, лабораторного аналізу та інших способів перевірки фактичного стану активів, а також перевірка документів і записів; |
Аналіз | Це комплексне вивчення фінансового стану суб’єкта господарювання та ефективності управління активами з метою оцінки досягнутих результатів, що проводиться за допомогою методів фінансового аналізу за даними бухгалтерського обліку, фінансової, податкової і статистичної звітності, звітності про виконання фінансового плану тощо; |
Письмове пояснення | Полягає в одержанні письмової відповіді від посадових осіб суб’єкта господарювання на поставлені державним аудитором питання; |
Анкетування | Отримання необхідної для проведення аудиту інформації від посадових осіб суб’єкта господарювання або осіб, які є користувачами товарів, робіт та послуг суб’єкта господарювання, шляхом застосування анкет; |
Звірка | Полягає у письмовому підтвердженні третіми особами точності інформації, яке може бути здійснено шляхом зустрічної звірки або шляхом письмового запиту; |
Обстеження | Дає можливість одержати загальну характеристику можливостей суб’єкта господарювання на підставі візуального огляду; |
Тестування | Полягає у формулюванні переліку питань для оцінки об’єкта дослідження за відповідями, на які встановлюються фактори ризику та надається оцінка відповідності; |
Експертиза | Здійснюється із залученням фахівців вузької спеціалізації. |
Державний фінансовий аудит суб’єктів господарювання передбачається проводити лише у плановому порядку. А для казенних підприємств, а також суб’єктів господарювання державного сектору економіки, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, державний аудит повинен проводитися щороку. При цьому тривалість аудиту не повинна перевищувати 90 календарних днів.
Слід зауважити, що за тривалістю в часі державний фінансовий аудит удвічі перевищує планові ревізії. Цей час надається для того, аби повно і всебічно оцінити стан підприємства та дослідити всі фактори, що негативно впливають на його діяльність. Результатом цього мають бути змістовні і грунтовні пропозиції щодо покращення ситуації, які зацікавлять не лише державного аудитора, а й керівництво об’єкта аудиту та його органа управління.
Перед початком аудиту керівнику об’єкта аудиту надсилається не пізніше ніж за десять календарних днів відповідне повідомлення із зазначенням строку аудиту та відповідальних за його проведення посадових осіб.
Посадові особи органу ДКРС зобов’язані пред’явити керівнику об’єкта аудиту направлення на проведення аудиту, скріплені печаткою відповідного органу ДКРС, та розписатися в журналі реєстрації перевірок (у разі його наявності). Крім того, направлення на проведення аудиту мають бути виписані на всю тривалість аудиту.
Процес державного фінансового аудиту суб’єктів господарювання, як визначено наказом ГоловКРУ №300,1 складається з чотирьох етапів:
(1 votes, average: 5,00 out of 5)