Аудит – Немченко В. В. – 5.2. Етапи аудиту ефективності використання державних коштів

Аудит ефективності використання державних коштів Рахункової палати, це складний процес, який здійснюється в декілька етапів:

Аудит   Немченко В. В.   5.2. Етапи аудиту ефективності використання державних коштів

5.2.1. Планування аудиту ефективності

Планування є найважливішим і найскладнішим аудитом ефективності та представляє собою таку послідовність дій, виконуваних в рамках напрямків діяльності Рахункової палати, якій включає:

– вибір теми і об’єктів перевірки;

– попереднє вивчення об’єктів перевірки;

– підготовка програми.

Вибір теми та об’єкта перевірки здійснюється за результатами глибокого аналізу інформації, якій проводять посадові особи Рахункової палати, про наявність проблем в використанні державних коштів, що були виділені органам державної влади та іншим одержувачам для виконання ними своїх функцій та завдань, проблем в виконанні цільових програм та організації управління державним майном і його використання.

Перед складанням програми перевірки член Рахункової палати, відповідальний за її проведення, організовує попереднє вивчення об’єктів та предмета перевірки, за такими питаннями:

1) предмет перевірки;

2) перелік об’єктів, які підлягають перевірці;

3) напрями діяльності кожного об’єкта перевірки;

4) джерела отримання інформації;

5) строки перевірки;

6) склад контрольної групи суб’єкта перевірки;

7) інші питання.

Під час попереднього вивчення об’єктів та предмета перевірки проводиться аналіз:

O нормативно-правових актів, що стосуються предмета перевірки;

O даних щодо бюджетних призначень та фактичних витрат з Державного бюджету України, що стосуються об’єктів та предмета перевірки;

O фінансової та статистичної звітності, що складаються об’єктом перевірки;

O структури об’єкта перевірки;

O виконання об’єктом перевірки бюджетних програм та інших повноважень у частині, що стосується використання державних коштів;

O матеріалів попередніх перевірок, проведених Рахунковою палатою з питань, які перевіряються, а також результатів перевірок, що проводилися іншими контрольними органами;

O матеріалів засобів масової інформації.

За необхідності проводяться також консультації з незалежними установами, організаціями та спеціалістами з метою виявлення досягнень у сфері, що перевіряється, і можливості їх застосування для удосконалення діяльності об’єктів перевірки.

Відповідні запити щодо отримання інформації, яка стосується об’єкта та предмета перевірки, на стадії попереднього вивчення, підписує член Рахункової палати, відповідальний за проведення перевірки.

Під час попереднього вивчення в межах предмету перевірки досліджуються такі питання:

1) наскільки діяльність об’єкта перевірки відповідає вимогам чинного законодавства України. Стан розроблення та прийняття на їх виконання документів, необхідних для ефективного здійснення цієї діяльності;

2) розподіл функцій, повноважень та відповідальності на кожному рівні управління об’єкта перевірки;

3) система звітності та моніторингу діяльності об’єкта перевірки з метою отримання об’єктивної та достовірної інформації про результати його діяльності;

4) процедури та заходи щодо забезпечення збереження фінансових та матеріальних ресурсів тощо.

За результатами попереднього вивчення членом Рахункової палати, відповідальним за проведення перевірки, складається програма перевірки.

Структура програма перевірки :

1) мета перевірки;

2) предмет перевірки;

3) перелік конкретних питань, які будуть перевірятися та обумовлюють обсяг перевірки;

4) об’єкт перевірки;

5) терміни проведення перевірки та складання акта та звіту за її результатами;

6) планові трудовитрати;

7) склад контрольної групи суб’єкта перевірки.

Варто зазначити, що якщо метою перевірки передбачено визначення ефективності використання коштів, у програмі перевірки передбачаються критерії оцінки ефективності використання державних коштів.

Ефективність, як економічна категорія, може визначатися за допомогою таких елементів:

1) Продуктивність – це співвідношення між випуском продукції, наданням послуг та іншими результатами діяльності розпорядника або одержувача коштів Державного бюджету України та використаними на їх виробництво матеріальними, фінансовими та трудовими ресурсами;

2) Результативність – ступінь відповідності фактичних результатів діяльності розпорядника або одержувача бюджетних коштів запланованим результатам;

3) Економність – досягнення розпорядником або отримувачем бюджетних коштів запланованих результатів за рахунок використання найменшого обсягу бюджетних коштів або досягнення найкращого результату за рахунок використання заданого обсягу бюджетних коштів.

За результатами перевірки оцінка ефективності використання бюджетних коштів може бути зроблена на підставі оцінки як усіх цих елементів у комплексі, так і кожного окремо, або лише одного з них.

Критеріями ефективності крім тих, які визначені паспортами бюджетних програм, можуть бути також нормативно встановлені та обгрунтовані внутрішніми документами об’єкта, що перевіряється, стандарти якості роботи та контролю, на підставі яких можливо здійснити порівняльний аналіз та оцінити ступінь реалізації завдань, функцій, окремих видів діяльності, фінансових операцій об’єктами перевірки, тобто, досягнутих результатів.

Керівник контрольної групи суб’єкта перевірки при підготовці проекту програми перевірки, за необхідності, обговорює з посадовою особою об’єкта перевірки критерії, які будуть застосовуватися для оцінки ефективності їх діяльності в частині використання державних коштів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Аудит – Немченко В. В. – 5.2. Етапи аудиту ефективності використання державних коштів