Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 12 Ранній залізний вік
Тема 12 Ранній залізний вік
Термін “залізний вік” вживається ще в античній літературі. Поділ історії на віки виник почасти через ідеалізацію минулого, що знайшло вираження у поцінуванні сивої давнини як золотого віку, почасти – з конкретних знань. Адже формування Великої грецької цивілізації збіглося з появою залізної індустрії. Приблизно тоді ж – з IX ст. до н. е. – залізоробна справа поширилася на значних просторах Європи.
Освоєння заліза і значення цієї події
Попри тривале знайомство з металургією (виплавка міді, а надалі й бронзи) залізо було освоєне доволі пізно. Причина цього крилася в тому, що залізо плавиться за температури 1530 °С, а її не могли досягти за тодішніх умов (мідь плавиться за температури 1089 вС). Цю перепону здолали завдяки застосуванню так званого сиродутного способу отримання заліза. Суть його полягає у відновленні заліза з його окислу (руди) за допомогою вуглецю за температури 900 °С. Вуглець надходив до плавильної печі – горна – разом із повітрям (звідси й назва). Відтак зводили горн, завантажували його деревним вугіллям (воно дає більше тепла, ніж звичайні дрова) та рудою і, нагнітаючи за допомогою міхів повітря, досягали температури, необхідної для процесу відновлення заліза. Воно стікало густою тістоподібною масою на дно горна й, охолоджуючись, перетворювалося на пористий (ніздрюватий) шматок. Надалі, проковуючи, його ущільнювали й отримували в такий спосіб готовий метал – крицю.
Речі виковували з розпеченого до червоного шматка криці. У процесі кількаразового охолодження та розпечення виробу, його проковування метал набував міцності, тобто загартовувався. Таким чином, технологія виготовлення мідних чи бронзових речей і залізних принципово різниться: перші отримували шляхом литва у формах, другі – виковували. Через це серійні речі, яких вимагалося багато, за доби раннього заліза часто виготовляли з бронзи, скажімо, наконечники до стріл, дешеві прикраси. Більше того, збагачення металургійного досвіду позитивно відбилося і на бронзовій індустрії. Саме на першому етапі залізного віку вона досягає небувалого піднесення за рахунок удосконалення прийомів литва, розклепування, витягування дроту й застосування для оздоблення інкрустації, позолоти, плакування іншим металом тощо. Лише за пізнього середньовіччя навчилися сягати температури, необхідної для плавлення заліза. Завдяки цьому було отримано новий матеріал – чавун.





Related posts:
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – РОЗДІЛ ІІІ ДОБА РАННЬОГО ЗАЛІЗА Тема 12 Ранній залізний вік Термін “залізний вік” вживається ще в античній літературі. Поділ історії на віки виник почасти через ідеалізацію минулого, що знайшло вираження у поцінуванні сивої давнини як золотого віку, почасти – з конкретних знань. Адже формування Великої грецької цивілізації збіглося з появою залізної індустрії. Приблизно тоді ж – з IX ст. до […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Освоєння заліза і значення цієї події Тема 12 Ранній залізний вік Термін “залізний вік” вживається ще в античній літературі. Поділ історії на віки виник почасти через ідеалізацію минулого, що знайшло вираження у поцінуванні сивої давнини як золотого віку, почасти – з конкретних знань. Адже формування Великої грецької цивілізації збіглося з появою залізної індустрії. Приблизно тоді ж – з IX ст. до […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 9. Доба ранньої бронзи Загальна характеристика доби Бронзова доба – важливий культурно-історичний період в історії людства. Саме в цей час набувають поширення вироби з бронзи (штучний сплав міді з оловом, миш’яком, свинцем чи іншими металами). Вироби з бронзи використовували поряд із кам’яними, поступово витісняючи їх. Бронза плавиться легше від міді, а вироби з неї твердіші й гостріші від мідних. […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 3. Ранній та середній палеоліт Палеоліт (давньокам’яна доба) – найдавніша епоха історії людства, що розпочалася з появою перших людських істот (3-2,5 млн років тому) і завершилася наприкінці льодовикової доби (10 тис. років тому). Протягом палеоліту людські істоти пройшли тривалий шлях від свого народження до формування людини сучасного типу, а мавпяче стадо трансформувалося в суспільство людини розумної. За часів палеоліту виготовлено […]...
- Історія України – Юрій М. Ф. – 3. Ранній залізний вік 1. “Неолітична революція” В VI-V тисячоліттях до н. е. племена, які заселяли територію України, увійшли до останньої фази кам’яного віку – нового кам’яного віку (неоліту), що тривав до рубежу IV – III тисячоліть до н. е. Цю епоху називають “неолітичною революцією коли суспільство перейшло від привласнюючих форм господарства (мисливство, рибальство, збирання) до відтворюючих (землеробство та […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Ранній та середній палеоліт України Значний внесок у вивчення початкових етапів палеоліту України зробили такі знані вчені як Г. А. Бонч-Осмоловський, П. Й. Борисковський, О. О. Формозов, О. П. Черниш, Ю. Г. Колосов, В. М. Гладилін, С. В. Смирнов, а також сучасні дослідники – О. О. Ситник, В. І. Ситливий, В. М. Степанчук, В. П. Чабай, Ю. В. Кухарчук, Л. […]...
- Історія України – Лазарович М. В. – Ранній залізний вік Завершальною стадією кам’яного віку стала епоха неоліту (нового кам’яного віку), котра охоплювала VI-IV тис. до Н. X. й характеризувалася великими змінами в економіці, викликаними виснаженням мисливських ресурсів, кризою привласнюючого і зародженням відтворюючого господарства. Поряд із традиційними формами господарювання – мисливством, рибальством і збиральництвом – зароджуються і поширюються нові – скотарство і землеробство. Процес переходу від […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 11 Доба пізньої та фінальної бронзи Загальна характеристика доби Заключний період бронзової доби (XVIII-X ст. до н. е.) охоплює фази її найвищого розвитку (XVIII-XIII ст. до н. е.) і системної кризи (XII-X ст. до н. е.). Для останньої ми застосовуємо поширений у науковій літературі термін “доба фінальної бронзи”. її ще називають також перехідним періодом від бронзового до раннього залізного віку. Ознакою […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Виникнення археології Початки археології сягають глибини віків, коли люди почали включати стародавні речі й об’єкти в систему своєї культури, наділяючи їх магічними властивостями. Виходячи зі стилю первісного мислення, можна припустити, що походження таких речей вони приписували міфічним творцям. Археологічні джерела засвідчують уміщення до могил поряд із речами, що функціонують у даному суспільстві, речей і стародавніх, нерідко “модернізованих” […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 8. Оточення Кукутені-Трипілля та енеоліт Степу Спільнота Кукутені-Трипілля була грандіозним явищем доби енеоліту. Культури, що її оточували на теренах України, тривалий час не могли гідно конкурувати з Трипіллям. Вони щонайбільше відтінювали здобутки великої спільноти, поступово накопичуючи власний економічний та військовий потенціал. Проте саме нащадки сусідів КІС Кукутені-Трипілля стали чинниками історії України за доби бронзи, що й зумовлює нашу особливу увагу до […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 1. Вступ до археології Історія людства, яку зазвичай розпочинають від формування людини та суспільства, налічує близько 2,5 млн років. На цьому тлі її писемний період постає незрівнянно коротким. Адже писемність виникла лише десь 5 тис. років тому – на зламі 4-3 тис. до н. е. і спочатку в обмеженому регіоні, а її поширення відбувалося доволі повільно. Скажімо, перші писемні […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 10. Період середньої та перехід до пізньої бронзи Загальна характеристика доби За доби середньої бронзи відбулися значні зрушення у сфері металургії та металообробки. Металеві речі широко входять у побут, виробництво, військову справу. Саме тоді бронзовий вік поширився на всі терени нашої держави. Циркумпонтійська металургійна провінція переживала фазу розквіту. В межах України виділено два потужні осередки металообробки: карпатський — на крайньому Заході; катакомбний – […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 14. Скіфи Яскраву сторінку в давню історію нашої землі вписали скіфи. Вона оживає не лише у блиску золота і чудернацьких образах, а й у динаміці подій, донесених писемними джерелами. Скіфи за писемними джерелами Античні автори приділили скіфам багато уваги. Це пояснювалося сусідством обох народів, а також роллю, яку відігравали скіфи у подіях тодішньої історії. Та серед усіх […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 4. Верхній палеоліт Верхній або пізній палеоліт – доба людини розумної (Homo sapiens) у прильодовиковій Європі. Почалася 35 тис. років тому з появою на Європейському континенті людей сучасного типу і закінчилася 10 тис. років тому з кінцем зледеніння. Основними соціально-економічними ознаками верхнього палеоліту були ранньородова екзогамна община, поява етнічного поділу, ранні форми мистецтва, зародження релігійних уявлень. Для пізньопалеолітичної […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 30. Кочівники Північного Причорномор’я і Середньовічний Крим Загальна характеристика процесів у північнопричорноморському регіоні та південноруському прикордонні в X-XIII ст. Степове населення на землях Північного Причорномор’я – невід’ємний елемент багатьох історичних епох і періодів на території сучасної України. Одна за одною набігали кочівницькі хвилі з Азії та більш східних європейських територій на береги Чорного й Азовського морів, а також численних річок, що прорізали […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 5. Мезоліт Мезоліт (середньокам’яна доба) – заключна фаза розвитку мисливського господарства, в надрах якого визрівала Його остаточна криза. Основою мезолітичної економіки було неспеціалізоване індивідуальне полювання за допомогою лука та стріл на лісових нестадних копитних (рис. 20). Археологічною ознакою мезоліту є повсюдне поширення лука, що фіксується масовими знахідками мікролітичних наконечників стріл мікролітів. Для кожної з археологічних культур мезоліту […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 28. Русь у період раннього феодалізму Загальна характеристика періоду X – початок XII ст. – це час функціонування Киеворуської держави в рамках єдиної ранньофеодальної монархії на чолі з представниками династії Рюриковичів. Поняття “великокнязівський рід” уже в X ст. означало сім’ю великого князя та його найближчих родичів. Від цього часу правління країною успадковувалося по прямій низхідній лінії споріднення за відсутності виборності. Молода […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Висоцька культура У верхів’ях Дністра (басейн лівих його допливів), Західного Бугу, Стиру й Горині, на перехресті різних культурних потоків – лужицького, гава-голіградського, чорноліського і милоградського – на рубежі бронзи і заліза сформувалося оригінальне явище – висоцька культура ХІ/Х-VII ст. до н. е. Прикметною рисою цієї культури є великі грунтові могильники. Перший із них – поблизу с. Чехи […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 25. Східні слов’яни (літописні племена) у VIII-X ст Відомості про східнослов’янські племена містяться на перших сторінках “Повісті минулих літ”, складеної Нестором-літописцем у XII ст.: “…Ті ж слов’яни, прийшовши, сіли по Дніпру і назвалися полянами, а інщі – деревлянами, бо осіли в лісах; а другі сіли межи Прип’яттю і Двіною і називалися дреговичами; а інші сіли по Двіні і називалися полочанами – од річки, […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 2. Походження людини Тема 2. Походження людини Історія починається з появи її суб’єкта – людини. Тому проблема походження (антропогенезу) людини є однією з ключових в історії людства. Пошуки пращура: від Адама до мавпи Сучасне бачення людини як продукту розвитку тваринного світу сформувалося пізно, лише у другій половині XIX ст., оскільки тривалий час блокувалося офіційною церквою. Адже смілива на […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 27. Становлення Київської Русі Тема 27. Становлення Київської Русі Перша держава східних слов’ян, що сформувалася наприкінці І тис. н. е. й була знищена ордами монголо-татар на чолі з ханом Батиєм у першій половині XIII ст., упродовж усього періоду свого існування являла собою динамічну структуру, яка у своєму розвитку пройшла кілька етапів. Проблема виникнення Київської держави залишається однією з найактуальніших […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 16. Сармати. Пізні скіфи. Таври Східними сусідами скіфів були сармати. Давні автори спочатку називали їх савроматами. Зокрема Геродот із цього приводу писав, що за Танаїсом (Доном) – не скіфські краї, там мешкають савромати. Цей етнонім, на думку М. Фасмера, походить від давньоіранського “саоромат” й означає “оперезаний мечем”, “той, хто носить меч”. Савромати займали величезні простори від Дону до Південного Приуралля. […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 24. Культури слов’ян (склавінів і антів) V-VII ст Період переселення народів характеризується значною зміною етнополітичної ситуації в Європі. На території України практично безслідно зникає ряд культур римського часу, носії яких були втягнуті в рух гунів, готів та аланів на захід. Землі Лісостепу, що звільнилися на початку V ст., дедалі активніше освоюють слов’янські племена – нащадки носіїв київської культури, а також населення північної частини […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Обробка неорганічних матеріалів Металообробка Кукутені-Трипілля вивчена ще недостатньо, проте саме наявність відносно нечисленних виробів із міді спонукала до виділення енеоліту як окремої доби в історії людства. Якість обробленого матеріалу набагато важливіша за фактичну, мінімальну, кількість знахідок. Реально металевих виробів було набагато більше, але їх дбайливо зберігали, а металобрухт ішов на переплавку. Найдавніші вироби з міді, як і технології […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 22. Пізньолатенський і ранньоримський час (II ст. до н. е. – II ст. н. е.) Тема 22. Пізньолатенський і ранньоримський час (II ст. до н. е. – II ст. н. е.) Поняття “археологія ранніх слов’ян” є досить умовним, тісно пов’язаним із комплексною проблемою походження і ранньої історії цього етносу. Фактично воно охоплює низку генетично пов’язаних між собою культурних груп, що існували від латенського до ранньосередньовічного періоду (ІІІ-ІІ ст. до н. […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 7. Культурно-історична спільнота Кукутені-Трипілля Тема 7. Культурно-історична спільнота Кукутені-Трипілля Енеолітична доба України. Загальна характеристика Навколо понять “енеоліт”, “халколіт”, “мідний вік”, що є за змістом синонімами, впродовж останніх 50-ти років точаться жваві дискусії. Йдеться про те, чи був енеоліт окремою добою в археології, чи лише перехідним періодом між базовими в системі трьох епох кам’яною і бронзовою добами. Вирішується ця проблема […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 29. Період феодальної роздробленості Загальна характеристика періоду Період феодальної роздробленості (30-ті роки XII – 40-ві роки XIII ст.) характеризується поглибленням процесу феодалізації давньоруських земель. Ставала дедалі відчутнішою необхідність підвищення рівня виробництва, зміцнення економічних та інших зв’язків між окремими територіями. Формування відносно незалежних князівств не призвело до цілковитого політичного розладу держави. Специфікою давньоруського феодалізму було те, що представники пануючого роду […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 13. Кіммерійці та їхні сусіди Першим народом на території нашої країни, назва якого стала відомою завдяки писемним джерелам, були кіммерійці. Вони започатковують історію кочовиків у Північнопричорноморських степах. Писемні свідчення про кіммерійців Свідчення про кіммерійців в античних джерелах надзвичайно скупі. Найдавніші згадки про них знаходимо у славнозвісного Гомера (друга половина VIII ст. до н. е.). В “Іліаді” (XIII, 1-7) саме їх, […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 17. Грецька колонізація і виникнення античних поселень Тема 17. Грецька колонізація і виникнення античних поселень Поняття антична цивілізація використовується для визначення культурно-історичних ознак, притаманних розвиткові грецького і римського суспільств. До ареалу античної ойкумени входило й Північне Причорномор’я, де греками були засновані поліси, які згодом стали центрами значних територіальних державних утворень. Історію та культуру цих центрів вивчає антична археологія, оскільки археологічні джерела є […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 15. Скіфія і хлібороби лісостепової та лісової смуг Справжній залізний вік у лісостеповій смузі України настає за скіфського часу, коли повною мірою почав реалізуватися потенціал, закладений переходом до нової доби. На значних просторах – від Дністра до Дону – поширюється однотипна культура, що почасти було спричинено демографічним чинником. З’являються гігантські городища, великі курганні могильники. Цей злет, хоча він не був тривалим, припадає на […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 26 Ранньосередньовічні пам’ятки півдня України Наслідком великого переселення народів стала зміна етнокультурної та. воєнно-політичної ситуації у Східній Європі, насамперед у Лісостепу. На історичну арену тут замість готів виходять слов’яни. Водночас не менш суттєві зміни відбуваються й на півдні. Потужні міграції гунської доби втягнули у свій потік кістяк “імперії Германаріха” – аланів і готів, які стрімко рушили на захід. На півдні […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Латенські пам’ятки Закарпаття Пам’ятки власне латенської культури на території України зосереджені у верхів’ях р. Тиси. Старожитності українського Закарпаття разом із пам’ятками Словаччини складають найвіддаленішу групу середньоєвропейського Латена (рис. 1). Вивчення латенських пам’яток у Закарпатті розпочалося ще в середині XIX ст. У першій половині XX ст. дослідження тут проводили чехословацькі археологи, у тому числі Я. Ейснер. Старожитності регіону у […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 23. Пізньоримський період і початок доби переселення народів (III-V ст. н. е.) Протягом ІІI – V ст. н. е. величезні маси варварських народів Європи та Азії знімалися із наснажених місць. Унаслідок “великого переселення народів” перекроювалася етнічна карта, руйнувалися етнічні та політичні кордони, що установлювалися віками. Під ударами германців і гунів у V ст. Римська імперія зазнає поразки, а на її уламках виникають варварські королівства. За пізньоримського часу […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Передмова Україна відома в Європі надзвичайним багатством археологічних пам’яток. Це зумовлено її вигідною позицією на карті континенту. Три потужні міграційні потоки перетинали нашу країну з первісних часів. Близько 1 млн років тому з півдня через Балкани й Україну до Східної Європи переселялися найдавніші мешканці Європейського континенту. Близько 35 тис. років тому схоже цим же шляхом просувалися […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 19 Північне Причорномор’я за доби еллінізму (остання третина IV – середина І ст. до н. е.) Елліністичний період в історії Греції позначився інтенсивним розвитком виноробництва та культури. Грецькі міста-держави, що переживали глибоку кризу, були підкорені правителями сусідньої Македонії. Під керівництвом царя Олександра македонці та греки розгромили Перську державу. Наслідком цих змін стало поширення грецької культури на Схід. На території Греції утворилися федеративні союзи грецьких полісів, а на Сході, після розгрому Перської […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Етнокультурна ситуація на території України за доби раннього заліза За доби раннього заліза в межах України виникли три світи, що різнилися етнічною належністю, господарством, способом життя, рівнем розвитку і менталітетом. Хоча вони активно взаємодіяли, а відтак впливали один на одного, кожен із них зберігав своєрідність. Перший світ – світ еллінів. Це – грецькі міста на північному узбережжі Чорного моря, хоча грецька ойкумена була набагато […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 21. Північне Причорномор’я в пізньоантичний період (кінець III – перша половина VI ст.) Усередині – другій половині III ст. розпочинається новий період в історії античних центрів. Він пов’язаний із соціально-економічною та політичною кризою Римської імперії, а також пересуванням варварських племен, що призвело до значних етнокультурних змін і трансформації взаємовідносин античних центрів із Римською імперією. Це дає підстави вважати третю чверть III ст. н. е. початком пізньоантичного періоду в […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 6. Неоліт України Неоліт – епоха зародження та поширення відтворювального господарства (землеробство, скотарство), археологічним критерієм якої є найдавніший глиняний посуд. Перехід до відтворювального господарства спричинив радикальні зміни в історії людства, за що дістав назву неолітичної революції. Ця важлива подія ділить історію на дві великі епохи – привласнювального і відтворювального господарства. За первісної доби зростання чисельності населення на Землі […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Тема 18. Особливості розвитку античних центрів Північного Причорномор’я у класичний період Класичний період в історії Греції та Східного Середземномор’я (V – третя чверть IV ст. до н. е.) – доба розквіту полісів та еллінської культури. Наприкінці V ст. до н. е. піднесення матеріального виробництва й розвиток товарно-грошових відносин спричинили кризу полісної соціально-політичної організації. В античних центрах Північного Причорномор’я, з огляду на їхнє розташування на далекій північній […]...
- Археологія України – Залізняк Л. Л. – Періодизація і хронологія. Джерела Залізний вік – остання доба археологічної періодизації, яка фактично продовжується до сьогодні. Відкритість верхньої межі спричинила поділ цієї доби на два періоди – ранній залізний вік і пізній. Перший охоплює час від IX ст. до н. е. по IV ст. н. е., другий починається з V ст. Фактично поняттям пізній залізний вік в археології не […]...