Аналіз господарської діяльності – Сіменко І. В. – 12.5. Сутність та види рейтингових оцінок
Методика рейтингової оцінки підприємства заснована на теорії і методиці комплексного аналізу діяльності підприємства. Підсумкова рейтингова оцінка підприємства враховує всі найважливіші параметри (показники) фінансово-господарської діяльності, бо при її проведенні використовуються показники, що характеризують виробничий потенціал підприємства, рентабельність його продукції, ефективність використання виробничих і фінансових ресурсів, стан і розміщення коштів, їх джерела та інші показники. Вибір і обгрунтування початкових показників виходить з мети оцінки та завдань, які ставлять перед собою суб’єкти господарювання, аналізуючи фінансово-економічний потенціал підприємства.
У ролі комплексного показника передбачено розрахунок рейтингової оцінки. Рейтинг (оцінка, віднесення до класу, розряду, категорії) – це оцінка позиції аналізованого об’єкта за шкалою показників.
Методика рейтингової оцінки Полягає у порівнянні системи показників, які характеризують фінансово-економічний стан підприємства, з умовним еталонним підприємством, що має найкращі результати за всіма порівнюваними показниками.
Рейтингова оцінка характеризується значенням конкретного показника, який синтезує певні сторони діяльності об’єкта дослідження, отриманого на основі математичної обробки системи окремих показників. Комплексна оцінка використовується у порівняльному аналізі для визначення рейтингу підприємств на підставі вибору найкращого з них.
Перевагою рейтингової оцінки є можливість аналізу і порівняння результатів фінансово-господарської діяльності підприємств різних організаційно-правових форм і форм власності, які належать до різних галузей і сфер діяльності.
Суб’єкти ринкових відносин (власники, інвестори, банки, постачальники і покупці, страхові компанії тощо), зацікавлені в оцінці конкурентоспроможності і надійності своїх партнерів, як правило, використовують методи комплексної рейтингової оцінки.
Огляд діяльності провідних світових рейтингових агентств Standard and Poor’s, Moody’s, IBCA, SERM, Fitch, російського “Експерт РА” і українського “Кредит-Рейтинг” показує, що вони пропонують досить великий перелік рейтингів (рис. 12.3).
Методика рейтингової оцінки підприємства включає такі етапи:
– збір і обробка аналітичної інформації за звітний період;
– вибір і обгрунтування системи показників, що використовуються для рейтингової оцінки;
– розрахунок підсумкового показника рейтингової оцінки;
– класифікація і ранжування підприємств за рейтингом.
Рис. 12.3. Види рейтингів провідних рейтингових агентств
Рейтингова оцінка фінансово-господарської діяльності підприємства може проводитися на основі використання матричних моделей, за допомогою яких можна отримати єдиний інтегральний показник.
Конструювання інтегрального показника для узагальнюючої рейтингової оцінки може проводитися методами: сум; середньої геометричної; коефіцієнтів; суми місць; відстаней тощо. Ці методи були детально розглянуті у § 5.3.
12.6. Рейтингова оцінка інвестиційної привабливості підприємства
В Україні рейтингування, як вид бізнесу, тільки починає формуватися. Наприкінці 2003 – початку 2004 рр. уряд України став приділяти увагу структуризації й забезпеченню прозорості фондового ринку. З цією метою Кабінет Міністрів 01.04.2004 р. прийняв розпорядження “Про затвердження Концепції створення рейтингової оцінки регіонів, галузей національної економіки, суб’єктів господарювання”.
19 серпня 2004 р. на конкурсній основі було обране перше в Україні вповноважене рейтингове агентство – “Кредит-Рейтинг”.
Основною проблемою, що виникла в межах реалізації Концепції створення рейтингової оцінки регіонів, галузей національної економіки, суб’єктів господарювання, було і є моделювання національного рейтингу інвестиційної привабливості підприємств.
Аналіз ситуації на ринку інвестицій України, дає підстави думати, що в цей час для інвесторів найбільш інформативним є надання даних щодо інвестиційної привабливості підприємств у формі рейтингу фінансового стану.
Проблема рейтингової оцінки в кінцевому підсумку зводиться до рішення завдання одержання агрегатного показника на базі набору вихідних часткових і наступного ранжирування за значеннями агрегатного показника.
Аналізуючи методологічні підходи до формування різних видів рейтингів, можна дійти висновку, що у світовій практиці кредитний рейтинг ототожнений з рейтингом інвестиційної привабливості компаній.
Такий підхід видається непереконливим, тому що в цьому випадку ніби ототожнюються поняття “інвестиції” і “кредит”. Так, фахівці російського рейтингового агентства “Експерт РА” під кредитним рейтингом в узагальненому вигляді розуміють стандартизовану суб’єктивну оцінку ймовірності повного й своєчасного виконання боржником зобов’язань щодо виплати відсотків і погашення основної частини боргу.
Рейтинг інвестиційної привабливості передбачає оцінку фінансово-економічної стабільності підприємства, що є найважливішою характеристикою його ділової активності й надійності. Вона визначає конкурентоспроможність підприємства і його потенціал у діловому співробітництві, є гарантом ефективної реалізації економічних інтересів всіх учасників господарської діяльності.
Як засвідчує практика, проведення оцінки інвестиційної привабливості, первинний аналіз інвестиційної привабливості об’єктів вкладення коштів передбачає ознайомлення інвестора з комплексним (інтегральним) показником, що дозволяє проводити порівняльну оцінку для великої сукупності об’єктів за мінімальних витрат часу. Завдання комплексної оцінки в наш час вирішуються у двох напрямах:
– розробка узагальнюючого (синтетичного), або інтегрального, показника;
– розробка алгоритмів обчислювальних процедур, які на основі набору показників забезпечили б однозначну оцінку результатів господарської діяльності.
У ролі комплексного показника наявна методика передбачає розрахунок рейтингової оцінки. Рейтинг (оцінка, віднесення до класу, розряду, категорії) – це оцінка позиції аналізованого об’єкта за шкалою показників.
Залежно від значення скоректованого узагальнюючого показника визначається група фінансового стану підприємства. Потім з урахуванням коригувального показника значення узагальнюючого показника коректується й визначається клас (А, Б, В, Г, Д, Е) або рейтинг інвестиційної привабливості.
Прогнозний перспективний рейтинг інвестиційної привабливості (ППРІП) має вигляд:
Де РІПзвіт – рейтинг інвестиційної привабливості звітного періоду;
Ков – коефіцієнт оцінки віддачі від підприємства у зовнішнє середовище;
КОсзс – коефіцієнт оцінки сприятливого зовнішнього середовища для діяльності підприємства.
Таким чином, якщо Ков перевищує Косзс то рейтинг інвестиційної привабливості буде покращуватися і навпаки.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)