Аналіз фінансової звітності – Тігова Т. М. – Прибуток як підсумковий результат діяльності підприємства
Природа прибутку, механізм його створення і розподілу завжди привертали увагу провідних учених. З розвитком економічної науки визначення поняття “прибуток” постійно ускладнювалось. Єдине, що залишалось незмінним і з чим погоджувались усі дослідники, – це те, що прибуток є різницею, відхиленням, залишком.
Як найбільш узагальнюючий показник фінансових результатів господарської діяльності, аналіз прибутку проводиться як на рівні окремого підприємства, так і економіки в цілому. Кожному рівню відповідає свій вид звітності, своя мета. Так, рівень підприємства дає змогу розглянути процес утворення прибутку, а макрорівень – показати місце прибутку в національному доході держави.
Першочергове значення для отримання прибутку має реалізація вироблених товарів і послуг, що дає можливість відшкодувати витрачені кошти й отримати певну суму понад витрачене. Затримка в реалізації призводить до порушення нормального циклу виробництва, а затяжний її характер може спричинити економічну кризу перевиробництва.
Прибуток не є сталою величиною, його розмір зумовлено багатьма чинниками. На величина прибутку впливають як зовнішні, так і внутрішні фактори:
До зовнішніх слід насамперед віднести:
– стан товарного ринку та ринкової кон’юнктури;
– коливання попиту та пропозиції;
– зміна еластичності попиту;
– рух цін на ринку;
– стан конкурентного середовища;
– рівень державного регулювання тощо.
До факторів внутрішнього характеру відносять:
– кількістю залучених коштів (що більше коштів вкладено у виробництво, то більші обсяги виробництва і більший прибуток);
– співвідношенням прибутку і витрат (прибутковістю капіталовкладень);
– рівень технічного розвитку виробництва та його технологічні особливості (скорочення витрат на виробництво збільшує частку прибутку в ціні);
– швидкість обороту капіталу (прискорення обороту капіталу навіть за фіксованих капіталовкладень сприяє збільшенню обсягів виробництва і прибутку);
– конкурентоспроможність товарів, що виробляються;
– доля ринку конкретного підприємства;
– стратегія та політика ціноутворення на підприємстві;
– асортиментна стратегія тощо.
У конкурентній економіці прибуток виконує ряд функцій:
O Розвитку виробництва, оскільки частина прибутку знову вкладається в розширення та становлення виробництва, підготовку і перепідготовку кадрів, преміювання працівників тощо;
O Стимулу виробництва, оскільки прибуток спонукає підприємця до пошуку нових, нетрадиційних рішень у виробництві та реалізації продукції;
O Орієнтира доцільного розподілу ресурсів, оскільки прибуток показує, яку галузь слід розвивати, а яку – скорочувати як неконкурентоспроможну.
Прибуток у загальному вигляді – це грошовий вираз вартості реалізованого чистого доходу. Іншими словами, це частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу, комерційну та іншу діяльність підприємства. Відповідно до П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”, прибуток – це сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати. В практичній діяльності українських підприємств (відповідно до вимог ведення бухгалтерського обліку та звітності) використовують такі значення прибутку:
– валовий прибуток (прибуток розрахований як різниця між чистим доходом (виручка без ПДВ та Акцизного податку) та собівартістю реалізованої продукції;
– прибуток від операційної (основної) діяльності (визначається як різниця між сумою валового прибутку та інших операційних доходів та адміністративними витратами, витратами на збут продукції та іншими операційними витратами);
– прибуток від звичайної діяльності до оподаткування (визначається як сума прибутку від операційної діяльності, доходів від участі у капіталі, фінансових доходів та інших доходів за вирахуванням фінансових витрат, витрат від участі у капіталі та інших витрат);
– загальний прибуток або бухгалтерський (сума прибутку від звичайної діяльності, скоригована на суму надзвичайних доходів та витрат).
Загальний прибуток, який отриманий за результатами усіх видів господарської діяльності підприємства підлягає розподілу.