Аналіз фінансової звітності – Тігова Т. М. – 4. Оцінка фінансового стану підприємств. Показники фінансового стану підприємства та їх розрахунок
Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об’єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально і всебічно характеризують господарське становище підприємства.
У стабільному фінансовому стані зацікавлене як саме підприємство, так і його партнери по бізнесу.
Фінансовий стан – це:
1) рівень забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми обов’язками;
2) характеристика фінансової конкурентоспроможності підприємства, використання фінансових ресурсів і капіталу, виконання зобов’язань перед державою та іншими господарськими суб’єктами.
Фінансовий стан визначається на певну дату і характеризує конкурентоспроможність, фінансовий потенціал підприємства, а також дозволяє оцінити, якою мірою гарантуються економічні інтереси як самого підприємства, так і його партнерів. Аналіз фінансового стану є глибоким, науково обгрунтованим дослідженням фінансових відносин і руху фінансових ресурсів у єдиному виробничо-господарському процесі. Під час аналізу оцінюється минула діяльність підприємства, його стан на даний момент, а також майбутні перспективи.
Головна мета аналізу – вчасно виявити і усунути недоліки у фінансовій діяльності та знайти резерв поліпшення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.
При цьому, необхідно вирішити такі завдання:
1) вивчити ефективність використання фінансових ресурсів;
2) виявити рентабельність і фінансову стабільність підприємства;
3) установити його положення на фінансовому ринку, а також визначити фінансову конкурентоспроможність підприємства;
4) оцінити ступінь виконання планових фінансових заходів, програм, плану фінансових показників;
5) оцінити заходи, розроблені для ліквідації виявлених недоліків і підвищення віддачі фінансових ресурсів.
Відповідно до перерахованих вище завдань аналіз фінансового стану підприємства включає:
1) аналіз прибутковості (рентабельності);
2) аналіз ліквідності;
3) аналіз платоспроможності;
4) аналіз фінансової стійкості та інші аналітичні показники.
Аналіз прибутковості (рентабельності) підприємства
Результативність діяльності будь-якого підприємства можна оцінювати як за допомогою абсолютних (економічний ефект), так і відносних (економічна ефективність) показників.
Ефект – це величина, яка характеризує результат виробництва або впровадження інновацій. Ефект проявлятися в зростанні прибутку, зниженні собівартості, зростанні обсягів продаж тобто у зміні абсолютних показників діяльності підприємства. За їх допомогою оцінюють динаміку розвитку підприємства. Такі розрахунки мають скоріше арифметичний, а ніж економічний сенс. Крім того, точність таких підрахунків завжди повинна співвідноситися з темпами інфляції.
Економічна ефективність – це зіставлення результатів із витратами. На відміну від ефекту, економічна ефективність обчислюється у відносних показниках. На останні практично не впливає інфляція, тому вони мають широке застосування в практиці аналізу господарсько-фінансової діяльності.
Рентабельність – відносний показник, що порівнює одержаний ефект з витратами або ресурсами, використаними для його досягнення. У сучасній вітчизняній і зарубіжній аналітичній практиці застосовується безліч показників рентабельності, які з різних позицій характеризують прибутковість діяльності підприємств. Велике значення при цьому має вибір оціночного показника (прибутку), що використовується в розрахунках. Найчастіше використовується чотири показника: валовий прибуток, операційний прибуток, прибуток до оподаткування, чистий прибуток.
Загальноприйнятих значень рентабельності, на які можна орієнтуватися при аналізі не існує. Тому зростання усіх показників рентабельності в динаміці розглядається як позитивна тенденція. Залежно від того, з чим порівнюється показник прибутку виділяють і групи коефіцієнтів рентабельності (рентабельність капіталу, рентабельність продажів та інша).
Практика рекомендує для оцінки рентабельності підприємства використовувати систему взаємопов’язаних показників рентабельності.
З цією метою необхідно використовувати дві основні групи показників рентабельності:
А) показники, розраховані на підставі поточних витрат (вартості продажу);
Б) показники, розраховані у зв’язку з використанням виробничого капіталу (виробничих активів).
Показники рентабельності групи “А” розраховуються на базі даних бухгалтерського обліку, прибутків та збитків і становлять систему коефіцієнтів:
1. Коефіцієнт граничного рівня валового прибутку (Ken)
Квп = Вп / Чо = 1 – Впр / Чоп де Вп – сума валового прибутку;
Впр – вартість продажу (реалізації продукції, робіт, послуг); Чоп – чистий обсяг продажу (реалізації) продукції.
2. Коефіцієнт граничного рівня прибутку від основної операційної діяльності (Коод)
Коод = Под / Чоп;
Де Под – сума прибутку отриманого від основної операційної діяльності.
3. Коефіцієнт граничного рівня прибутку від усієї діяльності підприємства (операційної, фінансової, інвестиційної)(Квд)
Квд = П / Чоп;
Де П – сума прибутку до виплат за довгостроковими зобов’язаннями і податкових виплат.
4. Коефіцієнт граничного рівня чистого прибутку (Кчп)
Кчп = Чп / Чоп;
Де Чп – сума чистого прибутку після виплати відсотків за довгостроковими зобов’язаннями та сплати податків.
5. Критичний коефіцієнт рентабельності (Ккр)
Ккр = (Чоп – Зв) / Чоп;
Де Зв – сума змінних витрат у складі вартості продажу.
Наведені розрахунки є підтвердженням адаптації вітчизняного обліку з міжнародною практикою, де вся підприємницька діяльність корпорацій, фірм і підприємств поділяється на три види (операційну (основну), інвестиційну, фінансову). Всі розраховані коефіцієнти мають одну базу обчислення – чистий обсяг продажу (Чоп) (валові надходження за вирахуванням суми повернення та дисконтних знижок).
Показники рентабельності групи “Б” розраховуються як відношення прибутку до коштів, вкладених у підприємство засновниками, акціонерами та інвесторами.
Зарубіжний досвід свідчить, що за даними звіту щодо прибутків (збитків) і балансового звіту доцільно розраховувати такі коефіцієнти:
1. Коефіцієнт віддачі на всю суму виробничих активів (Квва)
Квва = Чп / ВА;
Де Чп – сума чистого прибутку після виплати відсотків за довгостроковими зобов’язаннями та сплати податків;
ВА – середньорічна величина всіх виробничих активів підприємства.
Коефіцієнт віддачі активів характеризує величину доходності всього потенціалу, яким володіє підприємство. Його називають показником майстерності використання капіталу менеджерами підприємства.
Даний показник з метою детальнішої оцінки віддачі активів може обчислюватися у різних модифікаціях: в чисельнику формули можуть використовуватись різні показники прибутку: валового, операційного, до і після вирахування податків і т. д..
2. Коефіцієнт віддачі від інвестиційного капіталу (Кік)
Кік = П / СА;
Де П – сума прибутку до виплат за довгостроковими зобов’язаннями і податкових виплат;
СА – середньорічна сума всіх активів підприємства за мінусом короткострокових зобов’язань, або середньорічна сума капіталізованих коштів (акціонерний капітал + довгострокові зобов’язання).
Коефіцієнт віддачі інвестицій характеризує ефективність віддачі тільки частини всього капіталу – довгострокових інвестицій і капіталізованого прибутку підприємства. Цей коефіцієнт характеризує фінансовий стан підприємства в цілому. Наприклад, фінансова стійкість знижується, в умовах коли відсоткова ставка на позикові кошти перевищує величину цього коефіцієнта.
3. Коефіцієнт віддачі на акціонерний капітал (Как)
Как = Чп / СК;
Де Чп – сума чистого прибутку після виплати відсотків за довгостроковими зобов’язаннями та сплати податків;
СК – середньорічна сума власного капіталу, представлена акціонерним капіталом.
Даний коефіцієнт відіграє важливу роль у комплексній оцінці фінансового стану акціонерного підприємства.
За допомогою показників рентабельності оцінюють можливості підприємств задовольняти потреби розширеного відтворення, та здійснювати капіталовкладення за рахунок внутрішніх джерел фінансування.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)