Амбівалентність особистості – Зелінська Т. М
Інтенсивний розвиток психології в Україні зумовлює необхідність створення нових посібників для студентів з тих предметів, які не викладали в педагогічному університеті. Такий підхід забезпечить високий рівень підготовки спеціалістів із психології та вчителів різних спеціальностей.
Пошуки резервів розширення свідомості та становлення гармонійно! особистості громадянина суверенної України як нової соціальної суб’єктивності зумовлює суспільну актуальність зазначеної проблеми. Амбівалентність особистості – властивість, яка зумовлює становлення особистості в конкордантному (гармонійному) чи дискордантному (негармонійному)
Пошуки резервів розширення свідомості та становлення гармонійно! особистості громадянина суверенної України як нової соціальної суб’єктивності зумовлює суспільну актуальність зазначеної проблеми. Амбівалентність особистості – властивість, яка зумовлює становлення особистості в конкордантному (гармонійному) чи дискордантному (негармонійному)
Розглянемо спочатку досягнення зарубіжної (основний внесок якої є беззаперечним), а потім вітчизняної психології у вивченні зазначеної проблеми. Психологічні дослідження амбівалентності у зарубіжній психології можна умовно поділити на три напрями. Перший напрям – амбівалентність стає
Виділення, обгрунтування структурних компонентів амбівалентності особистості є необхідним етапом психологічного дослідження цього явища. Оскільки амбівалентність – це властивість особистості, ми розглянемо її структуру як трикомпонентну: мотиваційну, афективно-когнітивну, поведінкову. Мотиваційна складова амбівалентності особистості виявляється у
Тип – це модель, якій відповідає клас чи група предметів, явищ, що мають особливі характеристики. Будь-яка типологія збіднює психічне явище. Погодимося з думкою Д. Юма про те, що “…усі вади і чесноти непомітно переходять
Сучасна культура сприяє зростанню амбівалентності особистості та підсилює прагнення людини вирішувати суперечності шляхом інфантильних (не зрілих) залежностей. Важливо пізнати сутність взаємозв’язків амбівалентності особистості та її інфантильних залежностей (адикцій), що дає можливість індивіду гармонізувати конфліктні
Соціально-психологічний аналіз соціальної ролі має велике значення для розуміння поведінки особистості. На думку Р. Лінтона, який зробив вагомий внесок у розвиток рольової теорії, роль взаємопов’язана з установками, цінностями і поведінкою, які суспільство приписує кожній
Соціально-психологічний аналіз соціальної ролі має велике значення для розуміння поведінки особистості. На думку Р. Лінтона, який зробив вагомий внесок у розвиток рольової теорії, роль взаємопов’язана з установками, цінностями і поведінкою, які суспільство приписує кожній
В останній третині XX століття криза тендерного порядку стала викликати незадоволення як чоловіків, так і жінок. Поряд із “жіночим питанням” сьогодні можна констатувати появу особливого “чоловічого питання”. Одні автори вбачають проблему в тому, що
Важливою складовою становлення демократичного громадянського суспільства, правової української держави є тендерна рівність та тендерна рівноправність, руйнація стійких міфів та застарілих стереотипів про жінку як домогосподарку і жертовну матір. У науковій літературі є декілька концепцій
Ми гостро відчуваємо образу на тих людей, яких найбільше любимо. Найсильніші почуття – і любов, і ненависть – спрямовуються на найрідніших людей у сім’ї. Переживання залишаються сильними, незважаючи на те, чи нам шість років,
Е. Грізл, В. Проктор, які приділяють особливу увагу відданій сім’ї, вважають, що дітям необхідно навчитися “залишити” дім, набути досвіду автономності від сім’ї, тобто стати самостійним “Я” [204]. Психотерапевт Р. Норвуд проводить аналогію між залежністю
У цьому підрозділі розкривається здійснення переживання гармонійної амбівалентності особистості. Переживання, на погляд С. Д. Максименка, є станом живого ставлення, шляхом репрезентації свідомості того, що відбувається у навколишньому світі. Якщо вираження-втілення є творчістю, то остання
Кожен учений бажає конструктивно впливати на думки, почуття, дії людей шляхом тієї науки, яку він репрезентує іншим. Особливі задуми, зокрема, у психолога – допомагати, підсилювати найкраще в людині, коли реалізується його власна творча діяльність.