Адміністративне право – Кісіль З. Р. – Контроль з боку спеціалізованих контролюючих органів
До спеціалізованих контролюючих органів належать різні державні інспекції та служби, основним завданням яких є здійснення державного контролю в тій чи іншій досить вузькій сфері діяльності.
Найбільш відомими серед інспекцій є:
* автомобільна;
* пожежна;
O охорони праці;
O інспекція по контролю за цінами.
Найбільш відомими серед служб є:
O санітарна;
O податкова;
O митна;
O контрольно-ревізійна.
Всі вони мають юрисдикційні повноваження і здійснюють міжвідомчий контроль.
Особливість контролю з боку спеціалізованих контролюючих органів (порівнянно з відомчим) полягає у спеціалізованому предметі контролю, а також у відсутності відомчої зацікавленості в його результатах. Досить висока результативність цього контролю обумовлена тим, що його здійснюють висококваліфіковані фахівці.
1. Державна автомобільна інспекція Міністерства внутрішніх справ України
(Далі – Державтоінспекція) відповідно до покладених на неї завдань:
1.1. бере участь у розробці проектів законів та інших нормативних актів і документів, у тому числі правил, норм та стандартів, державних і регіональних програм гарантування безпеки дорожнього руху і його учасників;
1.2. здійснює контроль за дотриманням власниками (володільцями) транспортних засобів, а також громадянами, посадовими особами вимог Закону України від 30 червня 1993 року “Про дорожній рух” (зі змінами);
1.3. правил, норм і стандартів з питань гарантування безпеки дорожнього руху;
1.4. виявляє та вживає заходів щодо попередження і припинення адміністративних правопорушень, дотримання правил дорожнього руху;
1.5. забезпечує розгляд справ, віднесених до відання Державтоінспекції;
1.6. здійснює профілактику правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху серед його учасників;
1.7. регулює дорожній рух; здійснює державну реєстрацію та облік транспортних засобів згідно з установленими правилами;
1.8. контролює внесення обов’язкових платежів власниками транспортних засобів;
1.9. Державтоінспекція за результатами контролю відстороняє від керування транспортним засобом осіб, що перебувають у стані сп’яніння, або тих, що не мають права на керування цим видом транспортного засобу, або грубо порушують правила дорожнього руху;
1.10. розглядає справи про адміністративні правопорушення, віднесені до її відання;
1.11 застосовує інші, передбачені нормативно-правовими актами, заходи впливу.
2. Державний пожежний нагляд Міністерства внутрішніх справ України
(Далі – Держпожнагляд) є одним з основних спеціалізованих контролюючих органів державної пожежної охорони. Відповідно до покладених на нього завдань інспектори Держпожнагляду:
2.1. розробляють за участю заінтересованих міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади і затверджують загальнодержавні правила пожежної безпеки, обов’язкові для всіх підприємств, установ, організацій і громадян;
2.2. встановлюють порядок розробки і затвердження положень, інструкцій та інших нормативних актів щодо питань пожежної безпеки;
2.3. здійснюють контроль за дотриманням керівниками різних ланок влади і громадянами вимог актів законодавства з питань пожежної безпеки;
2.4. проводять перевірки та дізнання за повідомленнями і заявами про злочини, пов’язані з пожежами та порушеннями правил пожежної безпеки;
2.5. проводять пожежно-технічні обстеження і перевірки підприємств, установ, організацій, будівель, споруд та інших підконтрольних об’єктів незалежно від форм власності;
2.6. дають керівникам різних ланок влади, а також громадянам обов’язкові до виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків щодо питань пожежної безпеки;
2.7. в разі виявлення серйозних порушень правил пожежної безпеки припиняють або забороняють роботу підприємств, їх окремих підрозділів, агрегатів, експлуатацію споруд, окремих приміщень, випуск та реалізацію пожежонебезпечної продукції, дію виданих дозволів на право проведення робіт;
2.8. здійснюють контроль за виконанням протипожежних вимог на будівництві та ін.
2.9. забороняють (до усунення недоліків) випуск і застосування проектів, зупиняють проведення будівельно-монтажних робіт, притягають до адміністративної відповідальності посадових осіб, інших працівників підприємств, установ, організацій і громадян, винних у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки; застосовують штрафні санкції до підприємств, установ, організацій за порушення правил пожежної безпеки, невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб органів Держпожнагляду.
3. Державна інспекція України по контролю за цінами
Відповідно до покладених на неї завдань та наданих їй повноважень, закріплених у Положенні про Державну інспекцію по контролю за цінами,
3.0.1. здійснює державний контроль за дотриманням установленого порядку затвердження та застосування цін і тарифів у міністерствах і відомствах, на підприємствах, в установах, організаціях державних та інших форм власності;
3.0.2. перевіряє обгрунтованість затверджуваних міністерствами і відомствами, об’єднаннями, підприємствами і організаціями в межах їх компетенції, незалежно від форм власності та господарювання, цін і тарифів, стан організації та ефективності роботи відомчого контролю за цінами;
3.0.3. координує роботу єдиної системи органів державного контролю за цінами з іншими контролюючими органами і громадськими об’єднаннями.
3.1. Для цього Держінспекція має право:
3.1.1. проводити у будь-яких суб’єктах підприємництва, розташованих на території України, перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій тощо, пов’язаних із застосуванням цін, а також одержувати необхідні пояснення, довідки та відомості з питань, що виникають при перевірках;
3.1.2. при здійсненні своїх повноважень обстежувати з дотриманням відповідних правил виробничі, складські, торговельні та інші приміщення об’єднань, підприємств і організацій, що використовуються для виготовлення, зберігання і реалізації товарів і сировини, а також організації і надання різних послуг та ін.
3.2. За результатами контролю Держінспекція за наявності для того підстав:
3.21. вимагає від керівників та інших посадових осіб суб’єктів підприємництва, що перевіряються, усунення виявлених порушень законодавства про порядок установлення та застосування цін;
3.2.2. приймає рішення про застосування до суб’єктів підприємництва передбачених чинним законодавством економічних санкцій та ін.
3.3. Начальники державних інспекцій по контролю за цінами та їх заступники від імені органів державного контролю за цінами мають право:
3.3.1. розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення на винних посадових осіб;
3.3.2. приймати рішення про застосування економічних санкцій і припинення операцій по рахунках суб’єктів підприємництва в установах банку тощо.
4. Державна санітарно-епідеміологічна служба Міністерства охорони здоров’я України
Повноваження якої регулюються Законом України від 24 лютого 1994 року “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”,
4.0.1. здійснює контроль за дотриманням юридичними і фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров’я людей; 4.0.2. застосовує заходи правового характеру щодо правопорушників.
4.1. Основними завданнями цієї служби є:
4.1.1. нагляд за організацією і проведенням усіма юридичними і фізичними особами санітарних та протиепідемічних заходів;
4.1.2. нагляд за реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань населення;
4.1.3. участь у розробці і контроль за виконанням програм, що стосуються попередження шкідливого впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я населення;
4.1.4. нагляд за дотриманням санітарного законодавства.
4.2. При виявленні правопорушень встановлених правил: державні санітарні лікарі:
4.2.1. обмежують, тимчасово забороняють або припиняють діяльність підприємств, установ, організацій, об’єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин та механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками за невідповідності їх вимогам санітарних норм;
4.2.2. обмежують, тимчасово забороняють або припиняють будівництво, реконструкцію та розширення об’єктів по проектах, що не мають позитивного висновку за результатами державної санітарно-гігієнічної експертизи і в разі відступу від затвердженого проекту;
4.2.3. вилучають із реалізації небезпечні для здоров’я продукти харчування, хімічні та радіоактивні речовини, біологічні матеріали в порядку, встановленому законодавством, здійснюють інші дії.
4.2.4. притягають винних осіб до адміністративної відповідальності, а до юридичних осіб застосовують фінансові санкції.
5. Митна служба України
Здійснює митний контроль з метою забезпечення дотримання державними органами, підприємствами, посадовими особами, а також громадянами порядку переміщення через державний кордон товарів та інших предметів.
5.1. Митний контроль безпосередньо здійснюють відповідні посадові особи митниць шляхом
5.1.1. перевірки документів, які є необхідними для такого контролю;
5.1.2. митного огляду (огляду транспортних засобів, товарів та інших предметів, особистого догляду);
5.1.3. переогляду;
5.1.4. огляду документів і предметів, які переміщаються через митний кордон України;
5.1.5. митних обстежень та застосуванням інших форм.
5.2. Митний контроль проводиться в спеціальних зонах – зонах митного контролю. При цьому використовуються технічні і спеціальні засоби, які є безпечними для життя і здоров’я людей, тварин та рослин і не заподіють шкоди підприємствам і громадянам. За необхідності, для участі в здійсненні митного контролю залучаються спеціалісти та експерти.
5.3. Уповноважені особи митних органів у разі виявлення ними порушень митних правил і за наявності інших, передбачених законодавством підстав, можуть здійснювати адміністративне затримання, вилучення речей і документів, застосовувати спеціальні засоби попередження і припинення правопорушень.
5.4. Начальник митного органу, його заступник або посадова особа, яка здійснює провадження в справі про адміністративне правопорушення, мають право відповідною постановою призначити перевірку діяльності підприємства, яке припустилося порушень митних правил.
5.5. Начальники митниць та їх заступники притягають винних осіб до адміністративної відповідальності.
5.6. Митні органи є також органами дізнання в справах про контрабанду.
5.7. Контрольні повноваження митних органів та їх посадових осіб закріплені в Митному кодексі України, положеннях про митну службу та її підрозділи, інших нормативних актах.
6. Державна податкова адміністрація України
Здійснює функції контролю за дотриманням законодавства про податки та інші платежі до бюджету.
6.0.1. вона контролює своєчасне подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов’язаних з обчисленням платежів до бюджету;
6.0.2. перевіряє достовірність цих документів щодо правильності визначення прибутку, доходу, інших платежів до бюджету;
6.0.3. контролює дотримання громадянами законодавства про індивідуальну трудову діяльність;
6.0.4. забезпечує застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами;
6.0.5. передає правоохоронним органам матеріали про факти порушень, за які передбачена кримінальна відповідальність, та ін.
6.1. Підрозділам державної податкової адміністрації надається право:
6.1.1. проводити у будь-яких суб’єктів підприємництва перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, планів, кошторисів, декларацій та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та інших обов’язкових платежів до бюджету;
6.1.2. одержувати необхідні пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають при перевірках;
6.13. обстежувати будь-які приміщення підприємств, установ, організацій і громадян, що використовуються для одержання доходів або пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування.
6.2. За результатами контролю державні податкові інспектори мають право:
6.2.1. зупиняти операції підприємств, установ і організацій по розрахункових, інших рахунках у банках;
6.2.2. вилучати у підприємств, установ і організацій документи, що свідчать про приховування (заниження) прибутку (доходу);
6.2.3. застосовувати до підприємств, установ, організацій фінансові санкції, а до громадян – притягати до адміністративної відповідальності (Закон України “Про державну податкову службу в Україні”).
7. Контрольно-ревізійна служба України Міністерства фінансів України
7.0.1. вона проводить ревізії та перевірки фінансової діяльності, стану збереження коштів і матеріальних цінностей, достовірності обліку і звітності в міністерствах, відомствах та інших органах державної виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і організаціях, які одержують кошти з бюджету та державних валютних фондів;
7.0.2. здійснює контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених попередніми ревізіями та перевірками;
7.0.3. розробляє інструкції та інші нормативні акти про проведення ревізій та перевірок;
7.0.4. розробляє пропозиції щодо вдосконалення контролю;
7.0.5. координує роботу контрольно-ревізійних підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади тощо.
7.1. Головному контрольно-ревізійному управлінню та його підрозділам на місцях надається право:
7.1.1. безперешкодного доступу на підконтрольні об’єкти для з’ясування питань, пов’язаних з ревізією або перевіркою;
7.1.2. припиняти на розрахункових та інших рахунках у банках, інших фінансово-кредитних установах операції у випадках, коли керівництво об’єкта, на якому необхідно провести ревізію або перевірку, перешкоджає працівнику державної контрольно-ревізійної служби виконувати свої обов’язки;
7.1.3. одержувати від посадових і матеріально-відповідальних осіб об’єктів, що ревізуються або перевіряються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході ревізій і перевірок, та ін.
7.2. За результатами контролю контрольно-ревізійна служба
7.2.1. накладає на керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій адміністративні стягнення;
7.2.2. стягує у дохід держави кошти, одержані міністерствами, відомствами, державними комітетами, державними фондами, підприємствами, установами і організаціями за незаконними угодами або без інших встановлених законодавством підстав чи з порушенням чинного законодавства тощо (Закон України від 26 січня 1993 року ” Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)