Адміністративне право – Кісіль З. Р. – 6.3. Вручення повістки
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України повістка вручається під розписку. Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Суд може за згодою особи, яка бере участь у справі, видати їй повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду.
У коментованій частині викладено, що судові повістки, адресовані визначеним у ній особам, вручаються їм під розписку, але не зазначається, ким ці судові повістки вручаються. Практика свідчить, що способи вручення таких повісток можуть бути такими: направлення поштою, кур’єрами суду, особами, які беруть участь у справі, та іншими особами за призначенням судді, наприклад, судовим розпорядником, помічником судді тощо. Якщо повістка вручається безпосередньо фізичною особою, наприклад, працівником пошти, то вона повинна бути безпосередньо вручена листоношею під розписку особі, яка розписується про одержання повістки. Згідно з Інструкцією судові Повістки направляються із Повідомленням про вручення. Порядок вручення судових повісток базується також на Правилах надання Послуг поштового зв’язку. Повістка може також вручатися безпосередньо особі через кур’єрів суду, осіб, які беруть участь у справі, але незалежно від способу вручення такі особи повинні отримати розписку та передати її до суду, бо інакше вони не матимуть доказів вручення Таких повісток. Частиною 3 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повістки надсилаються особам, які беруть участь у справі, листом, телеграмою або кур’єром із зворотною розпискою за адресами, зазначеними цими особами. Тому аналогічно, листоноша може доставити таку телеграму особі, про що вона повинна розписатися на аркуші доставки, який передається до суду з підписом особи про те, що вона таку телеграму одержала і повідомлена про час і місце слухання справи.
Отже, відповідно до п. 115 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 p., рекомендовані листи з позначкою “Судова повістка”, які адресовані посадовим і службовим особам органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, або на службову адресу фізичних осіб здійснюються в порядку, визначеному в цих органах, підприємствах, установах і організаціях з урахуванням Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 р. № 1153.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вручає повістку, зобов’язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи.
У більшості випадків судові повістки надсилаються поштою і приймаються для пересилання у рекомендованих листах з позначкою “Судова повістка” з простим або рекомендованим повідомленням про їх вручення. Правилами надання послуг поштового зв’язку, затвердженими Постановою КМУ від 17 серпня 2002 р. № 1155, детально врегульована процедура отримання до пересилки, пересилка та процедура вручення судових повісток.
Розписка про одержання повістки того самого дня поштовим відділенням, іншими особами, яким її вручали, повертається до адміністративного суду із зазначенням часу одержання. Розписка з підписом особи, яка її отримала, приєднується до справи.
Відповідно до ч. З ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України повістка може бути вручена безпосередньо в суді, коли суд відклав розгляд справи або оголосив перерву в її розгляді особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, які були присутні в суді.
Відповідно до ч. З ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, крім випадку; коли повістка вручається безпосередньо в суді. Повістка у справах, для яких встановлено скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для прибуття до суду. Це означає, що зацікавлена особа має отримати повістку не пізніше ніж за сім днів до судового засідання. Це є гарантією можливості підготуватися до слухання справи та ознайомлення з матеріалами адміністративної справи. Проте такі строки вручення повістки не стосуються випадків, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Так, ч. З ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, відкладаючи розгляд справи, або оголошуючи перерву в її розгляді, встановлює дату і час судового засідання, про що повідомляє під розписку осіб, які беруть участь у оправі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні.
Кодексом адміністративного судочинства України передбачено скорочені строки розгляду адміністративної справи, відповідно до ч. 1 ст. 38, згідно з якою допускається судовий виклик або судове Повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів телеграмою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефоном, через друкований засіб масової інформації. Судовий виклик чи повідомлення, здійснені засобами, передбаченими цією статтею, повинні містити відомості, зазначені у ст. 34 Кодексу адміністративного судочинства України. Проте строк вручення повістки має бути достатнім для Прибуття до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено також у разі одержання її під розписку будь-яким повнолітнім членом сім’ї адресата, який Проживає разом з ним. Особа, яка одержала повістку, зобов’язана Негайно повідомити про неї адресата. Проте положення цієї частини статті не забезпечує в цьому випадку того, що особа належно повідомлена та за таких умов можна слухати справу за її відсутності. Крім того, таке вручення повістки суперечить тому, що особа особисто має бути повідомлена про розгляд справи та поставити свій особистий Підпис. Тому судам необхідно не використовувати такий спосіб Повідомлення про судове засідання.
Відповідно до ч. 5 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України в разі тимчасової відсутності адресата особа, яка повинна вручити повістку, зазначає у повістці відомості про те, куди вибув адресат та коли передбачається його повернення за наявності таких даних.
Положення ч. 5 ст. 35 цього Кодексу свідчить про те, що особа, яка повинна вручити повістку, мусить зазначити в повістці відомості про те, куди вибув адресат та коли передбачається його повернення. Проте на практиці листоноша, доставляючи такі судові повістки особі, може не застати її вдома, тому залишає повідомлення про обов’язок з’явитися на пошту та отримати кореспонденцію на замовлення. Крім того, на листоношу не покладається обов’язок проводити розшукові заходи для встановлення місця перебування особи, а в Правилах надання послуг поштового зв’язку передбачений строк (5 днів), в який особа, якщо не отримала судову повістку, то ця повістка повертається до суду із зазначенням причини її невручення зацікавленій особі.
Відповідно до ч. 6 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо особа, яка бере участь у справі, перебуває під вартою або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку цієї особи до суду. Проте на відміну від цивільно-процесуального законодавства, не передбачено порядок явки цієї особи до суду. Можливо, що така особа, крім повістки про слухання адміністративної справи, повинна отримати запитання, які стосуються її та передати через адміністрацію місця утримання її відповіді на запитання (пояснення).
Відповідно до ч. 7 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які проживають за межами України, повістки вручаються в порядку, встановленому міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, у разі відсутності таких – через дипломатичні представництва та консульські установи України за місцем проживання цих осіб. Це означає, що особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. В основному виконання таких доручень щодо вручення судових повісток та повідомлень покладається на Міністерство юстиції України, яке укладає договори про правову допомогу в цивільних, сімейних, кримінальних та адміністративних справах, у яких передбачено засади сприяння щодо вручення судових повісток та повідомлень. У разі відсутності міжнародних договорів, згода на обов’язковість, яких надана Верховною Радою України, судові повістки та повідомлення і вручаються через дипломатичні представництва та консульські установи України за місцем проживання цих осіб. Так, ст. 5 п. З Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 р. Передбачається функція консула щодо передання судових документів чи виконання судових доручень.
Відповідно до ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України повістка повинна бути вручена юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується
Підписом відповідної службової особи. Це означає, що якщо така Повістка вручається безпосередньо фізичною особою (наприклад Працівником пошти), то вона повинна бути безпосередньо вручена листоношею під розписку відповідальній службовій особі (юридична особа), яка розписується про одержання повістки. Крім того, така повістка може надсилатися юридичній особі відповідною телеграмою (ч. З ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України), тому аналогічно листоноша може доставити таку телеграму особі, про що вона повинна розписатися на аркуші доставки, який направляється до суду з підписом відповідальної службової особи відповідної юридичної особи, про те, що вона таку телеграму одержала і повідомлена про час і місце слухання справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України повістка повинна бути вручена посадовій чи службовій особі, яка є учасником адміністративного процесу, якщо її доставлено за адресою місця служби цієї особи в порядку, встановленому ч. 8 цієї статті. Це означає, що повістку вручено посадовій або службовій особі, Яка бере участь у справі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена Представником, де працює відповідна посадова або службова особа, і це підтверджується підписом відповідної службової або посадової особи. Це означає, що якщо така повістка вручається фізичною особою (наприклад, працівником пошти), то вона повинна бути вручена Листоношею під розписку відповідальній службовій особі юридичної особи, яка розписується про одержання повістки з відповідним наступним врученням її зазначеним особам.
Крім того, така повістка надсилатися до юридичної особи відповідною телеграмою (ч. З ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України), де працює відповідна посадова або службова особа, яка має брати безпосередню участь у справі, тому аналогічно листоноша може доставити таку телеграму особі, про що вона повинна розписатися на аркуші доставки, який направляється до суду з підписом відповідальної службової особи відповідної юридичної особи, або посадової чи службової особи, яка повинна брати безпосередню участь у розгляді справи, про те, що вона таку телеграму одержала і повідомлена про час і місце слухання справи.
Відповідно до ч. 10 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України вручення повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається також врученням повістки і цій особі.
Положення коментованої норми щодо того, що судова повістка, вручена представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученою і цій особі, викликає сумнів. Адже представник може брати участь у процесі разом із особою або за її відсутності. Він хоча і бере участь у процесі від імені особи, але це не означає, що він у будь-якому випадку її замінює, оскільки за ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України представник, може бути обмежений у вчиненні певних процесуальних дій. Судова повістка може вручатися особам сторонам спору, явка яких залежно від предмета спору є обов’язковою, така судова повістка є підставою для тимчасового звільнення особи від роботи на момент розгляду справи. Якщо особі така повістка не надійде, вона не зможе скористатися повісткою, виписаною на ім’я її представника, враховуючи ті обставини, що повістки досить часто направляються із порушенням строків, особа буде позбавлена можливості з’явитись до судового засідання, оскільки у цей день буде на роботі, її не відпустять з роботи за чужою повісткою. Часу, щоб отримати повістку не буде, оскільки особа має бути на роботі, або суддя, коли особа прийде до суду за повісткою, буде зайнятий у розгляді справи, секретар не зможе її виписати. Усі ці обставини можуть призвести до того, що судове засідання не відбудеться. Тобто це суперечить гарантії такої особи взяти безпосередню участь у розгляді адміністративної справи, оскільки така особа (листоноша) сама зазначає про відмову отримати повістку, але з метою захисту інтересів іншої сторони, потрібний все ж таки достовірний доказ – свідки такої відмови, оскільки, як зазначено у цій частині коментованої норми, особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Цим положенням закону може скористались недобросовісна сторона. Повістка фактично може взагалі не вручатись, а особа, яка її вручає, може написати, що адресат відмовився від її вручення, і довести цю обставину буде складно, оскільки відмову пише не сама особа, а така особа, яка вручає повістку.
Отже, відповідно до п. 131 Правил Надання послуг поштового зв’язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. № 1155 не вручені з поважних причин протягом п’яти днів рекомендовані листи з позначкою “Судова повістка” повертаються за її зворотною адресою із зазначенням причин невручення.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)