Адміністративне право – Кісіль З. Р. – 3. Учасники адміністративно-правових відносин, їх правоздатність та дієздатність

Учасники адміністративно-правових відносин – це конкретні сторони (юридичні і фізичні особи), наділені обов’язками і правами в сфері державного управління, передбаченими і забезпеченими адміністративно-правовими нормами і здатні їх практично реалізувати. Тут маються на увазі органи виконавчої влади держави, державні службовці, підприємства, установи і організації, трудові колективи, громадські організації та громадяни. Йдеться про всіх суб’єктів адміністративного права, які під впливом юридичних фактів, передбачених гіпотезою відповідної адміністративно-правової норми, стають учасниками (сторонами) адміністративно-правових відносин.

Загальною умовою вступу організацій та осіб в адміністративно-правові відносини є наявність у них адміністративної правоздатності.

Адміністративна правоздатність – це здатність суб’єкта мати юридичні обов’язки і права в сфері державного управління, передбачені і забезпечені нормами адміністративного права. Проте, наявність адміністративної правоздатності – це ще недостатня умова для вступу суб’єкта в адміністративно-правові відносини. Для цього необхідно, щоб суб’єкт володів адміністративною дієздатністю.

Адміністративна дієздатність – здатність суб’єкта практично реалізувати своїми діями у правовідносинах свою адміністративну правоздатність, свої юридичні обов’язки і права, фактично спричинювати виникнення суміжних чи постфактних правовідношень.

Поєднання адміністративної правоздатності і дієздатності створює умови, при яких суб’єкт адміністративного права стає учасником (стороною) адміністративно-правового відношення. Адміністративна правоздатність органів виконавчої влади держави визначається їх компетенцією, якою наділяється кожен із них при утворенні. Компетенція органу фіксує коло здійснюваних ним управлінських функцій і обсяг необхідних для їх реалізації повноважень (обов’язків і прав).

Фактично, адміністративна правоздатність органу управління окреслює коло його юридично-владних повноважень, що дають йому можливість брати участь в адміністративно-правових відносинах.

Адміністративна правоздатність і дієздатність органів управління виникає одночасно з їх утворенням і визначенням компетенції. При цьому, зазвичай, органи управління зобов’язані вступати в адміністративно-правові відносини, які відіграють роль основного засобу практичної реалізації належної їм компетенції.

Розрізняють загальну і спеціальну правоздатність і дієздатність органів управління.

Загальна правоздатність відображається у наданні органам можливості здійснювати управлінську діяльність в межах їх компетенції. Спеціальна правоздатність доповнює загальну і відображається у можливості органів виконувати специфічні завдання або функції управління, властиві лише цій структурі або конкретному органу (наприклад, контрольно-наглядову, юрисдикційну діяльність).

Нерідко створюються органи, призначені винятково для виконання подібних завдань (наприклад, державні інспекції, адміністративні комісії).

Як загальна, так і спеціальна правоздатність органів управління проявляється у їх загальній або спеціальній дієздатності. Учасниками адміністративно-правових відносин є також структурні підрозділи апарату органів виконавчої влади (наприклад, управління і відділи центрального апарату міністерств, державних комітетів), обсяг адміністративної право – і дієздатності яких визначається керівництвом (керівником) цього органу.

Адміністративна правоздатність і дієздатність державних підприємств, установ і організацій проявляється в діяльності їх органів управління (наприклад, адміністрації підприємства). Ці органи, в межах своєї компетенції, реалізують адміністративно-правові обов’язки і права, визначені для підприємств, установ і організацій, представляють їх у зовнішніх відносинах адміністративно-правового та іншого (наприклад, цивільно-правого) характеру.

Адміністративна правоздатність і дієздатність державних службовців визначається характером їх діяльності і, зазвичай, закріплюється або в спеціальних положеннях, або в посадових інструкціях. Ці право – і дієздатність є похідними від компетенції того органу управління, який вони представляють у правовідносинах.

Певною адміністративною право – і дієздатністю наділені громадські організації і трудові колективи. Адміністративно-правові норми визначають, зокрема, основні види адміністративно-правових відносин, в яких беруть участь ці організації і колективи. Адміністративно-правові норми закріплюють повноваження керівних органів громадських організацій в державному управлінні. Адміністративна правоздатність трудових колективів регулюється законодавством про їх участь в управлінні справами підприємства і т. п.

Адміністративною право – і дієздатністю наділені і громадяни. Обсяг адміністративних обов’язків і прав громадян України визначається Конституцією України, чинним законодавством, а також відповідними адміністративно-правовими нормативними актами.

Юридичні гарантії реалізації прав і обов’язків громадян, що складають їх адміністративно-правовий статус, встановлені не тільки нормами адміністративного, але й інших галузей права (наприклад, конституційного права).

Адміністративна правоздатність громадян виникає з моменту народження і припиняється зі смертю громадянина. Адміністративна дієздатність громадянина у повному обсязі виникає при досягненні ним 18-річного віку, але як винятки передбачені і випадки акселерації початку такого процесу під назвою “правова емансипація “(наприклад працевлаштування 16-річної особи з укладанням трудового договору, реєстрація шлюбу неповнолітньої особи).

Адміністративна правоздатність – це невід’ємна характеристика громадянина, яка може бути лише тимчасово обмежена в порядку і випадках, передбачених законодавством (наприклад, при скоєнні злочину і відбуванні кримінального покарання в місцях позбавлення волі).

Що стосується адміністративної дієздатності, то особа може бути визнана тільки судом частково або повністю недієздатною у випадках і в порядку, передбачених законодавчими актами України (наприклад, в результаті психічного захворювання, або щодо хронічних алкоголіків та ін.).

Більш детально на суб’єктах адміністративно-правових відносин ми зупинимося далі, у спеціально відведених для цього темах нашого курсу.



Адміністративне право – Кісіль З. Р. – 3. Учасники адміністративно-правових відносин, їх правоздатність та дієздатність