Адміністративне право – Кісіль З. Р. – 2. Провадження по виконанню постанов про накладання окремих видів адміністративних стягнень

2.1. Провадження по виконанню постанови про винесення попередження

Попередження як захід основного адміністративного стягнення полягає у моральному впливі на порушника у випадку, якщо його неправомірні дії не потягнули за собою серйозних наслідків. У вигляді санкції воно закріплене у цілому ряді статей Особливої частини II розділу КУпАП. Зазвичай, попередження як захід адміністративного стягнення зазначається в альтернативній санкції правової норми поряд із застосуванням більш тяжких стягнень, таких як штраф, позбавлення спеціального права та ін. На практиці винесення попередження як заходу адміністративного стягнення застосовується рідко.

Постанова про накладання адміністративного стягнення у вигляді попередження обов’язково виноситься в письмовій формі і виконується органом (посадовою особою), який виніс постанову шляхом оголошення постанови порушнику.

Зустрічаються випадки, коли постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виноситься за відсутності порушника. Тоді вона виконується шляхом вручення йому копії постанови протягом трьох днів з моменту винесення, про що робиться відповідна позначка у справі.

Якщо попередження як захід адміністративного стягнення виноситься на місці вчинення правопорушення (ст. ст. 116,1162; 117 КУпАП), воно фіксується способом, встановленим відповідно Міністерством внутрішніх справ або Міністерством транспорту України (ст. 306 КУпАП).

2.2. Провадження по виконанню постанови про накладення штрафу

Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених КУпАП та іншими законами України (ст. 27 КУпАП). Крайні межі штрафу законодавством України не визначені в загалом і встановлюються по кожній окремій статті.

Законодавством визначено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніше як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У цьому випадку презюмується акцентація правового впливу власне на свідомість правопорушника, що зумовлює можливість проявлення ним ініціативи у процесі реалізації адміністративного стягнення. Таке положення є вельми доцільним через ряд моментів: по-перше ця процедура сприяє формуванню правосвідомості деліквента, а також здійснює більш ефективну превенційну функцію, аніж імперативно-примусове виконання стягнення, по-друге, при такому способі реалізації постанови відбувається економія матеріально-економічного резерву, пов’язана з відсутністю необхідності використання послуг виконавчої служби.

Щодо строків повідомлення про результати розгляду скарги або протесту прокурора-нормативних приписів немає. Тут слід виходити з того, що рішення за результатами розгляду скарги або протесту визнаються такими, що вступили в законну силу одразу після їх винесення. Тому постанови, що підлягають виконанню або відповідні повідомлення слід надсилати органам виконання негайно.

Законодавством визначено, якщо правопорушник у віці до 18 років не має постійного заробітку, то штраф стягується з батьків або з осіб, які їх замінюють (субсидіарна відповідальність законних представників).

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься в установу Ощадбанку України, за винятком штрафу, який стягується на місці вчинення правопорушення (ст. 307 КУпАП).

За несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, визначеному законом.

У випадках, коли штраф стягується на місці вчинення правопорушення, порушникові видається квитанція встановленого зразка, яка є документом суворої фінансової звітності.

За несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення, провадження в справі, а потім виконання постанови здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення. Тобто, складається протокол про адміністративне правопорушення, матеріали розглядає компетентний орган (посадова особа) і виносить відповідну постанову. Якщо не поступили скарга чи надійшли, здійснюється виконавче провадження – стягується штраф (ст. 309 КУпАП).

Постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з позначкою про виконання повертається органові (посадовій особі), який виніс постанову (ст. 310 КУпАП).

Виконані постанови залучаються до справ, які зберігаються органом, що розглянув справу про адміністративне правопорушення.



Адміністративне право – Кісіль З. Р. – 2. Провадження по виконанню постанов про накладання окремих видів адміністративних стягнень