Адміністративне право – Кісіль З. Р. – 2. Особливості провадження за окремими видами звернень (пропозиціями, заявами, скаргами)

Законодавець поділяє провадження за зверненнями громадян на 3 види, це:

1) провадження за пропозиціями (зауваженнями);

2) провадження за заявами (клопотаннями);

3) провадження за скаргами.

Таким чином, термін “провадження за зверненнями громадян” є родовим і об’єктивується в одному із зазначених проваджень. Кожному із зазначених видів проваджень притаманні загальні та особливі риси.

Загальні риси об’єктивуються у загальних вимогах, термінах, компетенції суб’єктів, наявності стадій тощо, особливі риси – у вимогах, термінах, компетенції суб’єктів, яка спеціально визначена для конкретного виду провадження.

Особливості провадження за пропозиціями (зауваженнями) містить ст. 14

“Розгляд пропозицій (зауважень) громадян” Закону України “Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996 року, яка встановлює вихідні положення й особливості провадження за цим видом звернень. У ній спеціально зазначено, що суб’єкти, які розглядають пропозиції (зауваження) і приймають рішення, зобов’язані:

А) розглянути пропозиції (зауваження);

Б) повідомити громадянина про результати розгляду. Компетенція інших груп суб’єктів (які звертаються з пропозиціями, що сприяють прийняттю обгрунтованих рішень, і патронат-них) спеціально для цього виду провадження у нормативному порядку не визначена.

Особливості провадження за заявами (клопотаннями).

Цей вид проваджень спеціально регламентований ст. 15 Закону України “Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996 року.

Стосовно суб’єктів, що розглядають заяви (клопотання) і приймають за ними рішення, цією статтею встановлено, що вони зобов’язані: а) розглядати такі звернення, по-перше, об’єктивно; по-друге, вчасно;

Б) перевіряти викладені в них факти;

В) приймати за результатами перевірки рішення відповідно до чинного законодавства;

Г) забезпечувати виконання прийнятих рішень;

Д) повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Слід зазначити, що обов’язки цих суб’єктів у проваджені за заявами збігаються з їх обов’язками у проваджені за скаргами та зафіксовані у ст. 19.

Окремі вимоги у чинному законодавстві зафіксовані й щодо відповідей за результатами розгляду заяв (клопотань). Така відповідь дається обов’язково тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань. Підписує відповідь керівник або особа, яка виконує його обов’язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Компетенція усіх інших суб’єктів, що діють у цьому проваджені, також збігається з їхньою компетенцією у провадженні за скаргами.

Особливості провадження за скаргами.

Провадження за скаргами є провадженням, що найбільшою мірою врегульовано адміністративно правовими нормами. На відміну від проваджень за пропозиціями та заявами, законодавець вказує на інстанції подання скарги.

Першою інстанцією оскарження дій (рішень) органів держави, підприємств, установ, організацій є вища в управлінській ієрархії структура, тобто така, що входить до певної системи за належністю та наділена комплексом владно-розпорядчих повноважень щодо інстанції дії або бездіяльність котрої оскаржуються.

Другою інстанцією є суд. До суду скарга подається у випадках: а) якщо громадянин не погоджується з прийнятим за скаргою рішенням; б) якщо вищий за ієрархією орган відсутній; в) за бажанням адресанта (Конституція України закріплює можливість безпосереднього звернення до юрисдикційної інстанції з приводу вирішення будь-якої ситуації).

Ці норми містяться у статтях 16 і 17 Закону України “Про звернення громадян” і є рекомендаційними. Вони не позбавляють громадянина права звернутися безпосередньо до суду відповідно до чинного законодавства.

Безпосередньо у судовому порядку вирішуються скарги на рішення загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств, юридичних осіб, створених на основі колективної власності, а також на рішення вищих державних органів.

Статтею 17 Закону України “Про звернення громадян” регламентуються терміни подання скарг. Скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням.

За загальним правилом, порушення зазначеного терміну виключає провадження за скаргою. З цього правила є винятки. Воно стосується порушень строку з поважної причини. Пропущений з поважної причини строк може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу. Виникає питання щодо визнання тієї чи іншої причини поважною чи неповажною. Закон України “Про звернення громадян” не містить вказівок з цього приводу. Таким чином, рішення стосовно об’єктивності причини пропуску строку приймає відповідна особа, керуючись своєю правосвідомістю.

У цьому провадженні активно діють суб’єкти, що сприяють прийняттю обгрунтованих рішень, і патронатні суб’єкти, які наділені рівнем правомочностей еквівалентним тому, що належить контрагентам – представникам.

Провадження за скаргами у багатьох аспектах збігається з провадженням за заявами. Передусім, це стосується прав суб’єктів, що звертаються зі скаргами, і обов’язків суб’єктів, що їх розглядають.

Права громадянина у разі розгляду заяви чи скарги (ст. 18)

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

– особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу;

– брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

– знайомитися з матеріалами перевірки;

– подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

– бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

– користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

– одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

– висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

– вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Обов’язки суб’єктів, уповноважених розглядати заяви і скарги (ст. 19)

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об’єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані:

– об’єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

– на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

– скасовувати або змінювати оскаржування у випадках, передбачених законодавством України;

– невідкладно вживати заходів щодо припинення неправомірних дій;

– виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

– забезпечувати поновлення порушених прав; забезпечувати реальне виконання прийнятих у зв’язку з заявою чи скаргою рішень;

– письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

– вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків;

– вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення;

– на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об’єднання громадян за місцем проживання громадянина;

– у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою, роз’яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

– не допускати безпідставного передавання розгляду заяв чи скарг іншим органам;

– особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян;

– вживати заходів щодо усунення причин, які породжують заяви і скарги;

– систематично аналізувати та інформувати населення про хід роботи з розгляду заяв і скарг.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Адміністративне право – Кісіль З. Р. – 2. Особливості провадження за окремими видами звернень (пропозиціями, заявами, скаргами)