Адміністративне право – Кісіль З. Р. – 2.2. Управління Міністерством економіки України
Безпосереднє управління конкретними комплексами, галузями і підгалузями у сфері економіки здійснюють профільні міністерства, комітети, відомства. В їх системі особлива роль належить Міністерству економіки як конгломерацій одиниці з максимально широким (у цій сфері діяльності) спектром повноважень.
Основними завданнями Міністерства економіки є:
O участь у розробці державної економічної політики;
O визначення пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку України, розробка короткострокових, середньострокових і довгострокових прогнозів та індикативних планів, пропозицій щодо структурної перебудови економіки;
O підготовка проектів комплексних державних програм з економічних проблем, координація діяльності центральних органів державної виконавчої влади, пов’язаної з виконанням цих програм;
O розробка за участю зацікавлених міністерств, комітетів та відомств України балансів національної економіки;
O розробка пропозицій щодо формування інвестиційної політики за програмним принципом, виходячи із визначених напрямів структурної перебудови економіки;
O забезпечення узгодженості у здійсненні економічної та науково-технічної політики, координація вкладень ресурсів у наукову інфраструктуру;
O розробка і використання методів регулювання розвитку економіки, її галузевої та територіальної структури;
O створення фінансово-економічних передумов для ефективного використання науково-технічного, виробничого, енергетичного, трудового потенціалу і природних ресурсів;
O розробка пропозицій та участь у формуванні державних замовлень;
O створення організаційно-економічного механізму поглиблення економічної реформи, участь у формуванні разом з іншими центральними органами державної виконавчої влади і Національним банком України товарного та фінансового ринків, пропозицій щодо податкової політики, регулювання грошового та кредитного обігу;
O забезпечення разом з іншими центральними органами державної виконавчої влади розробки й здійснення заходів для підтримки підприємницької діяльності, розвитку різних форм власності, нових господарських структур і конкуренції у сфері виробництва та реалізації продукції;
O участь у формуванні регіональної політики, комплексного розвитку областей та районів, раціонального розміщення продуктивних сил і найважливіших об’єктів загальнодержавної власності;
O аналіз і прогнозування соціально-демографічних змін (разом з відповідними органами управління і науково-дослідницькими установами);
O участь у формуванні та реалізації, разом з іншими центральними органами державної виконавчої влади, стратегії зовнішньоекономічної політики, оптимізації міждержавних економічних зв’язків;
O активне консультативне та безпосередня участь у національних програмах міжнародної кооперації, що може супроводжуватись необхідністю надання кваліфікованих пропозицій та іншого фахового сприяння з боку працівників (як штатних, так і позаштатних – залучуваних) цієї структури;
O розробка пропозицій щодо режиму ліцензування і квотування експорту та імпорту;
O участь у формуванні економічного механізму природокористування і охорони навколишнього природного середовища;
O розробка заходів щодо забезпечення збалансованості обсягу матеріальних ресурсів, товарів і послуг з фінансовими ресурсами та грошовою масою на внутрішньому ринку;
O здійснення поточних розрахунків обсягів емісійної процедури НБУ;
O участь у формуванні та здійсненні державної цінової політики, застосування різних методів цінового регулювання;
O складання прогнозів соціально-економічних наслідків впровадження ринкових відносин, підготовка пропозицій щодо регулювання ринку праці та соціального захисту населення.
Відповідно до покладених на нього завдань, Мінекономіки України:
1) розробляє стратегічні напрями структурної, інвестиційної та інноваційної політики;
2) розробляє проекти комплексних державних програм з економічних проблем, контролює виконання цих програм;
3) здійснює аналітико-прогнозні розрахунки, розробляє прогнози соціально-економічного розвитку України;
4) складає баланси національної економіки; аналізує та узагальнює стан і тенденції розвитку економіки, її ресурсно-виробничого потенціалу, цілі та пріоритети соціально-економічного розвитку України, найважливіших її регіонів;
5) здійснює регулювання економіки на основі прогнозів, програм та індикативних планів;
6) розробляє та здійснює заходи, спрямовані на поглиблення економічної реформи та перехід до ринкових відносин;
7) бере участь у розробці програм роздержавлення та приватизації власності, здійсненні заходів щодо розвитку підприємницької діяльності в різних галузях і регіонах;
8) бере участь у розробці заходів, пов’язаних з формуванням товарного і фінансового ринків, податкової політики, регулюванням грошового та кредитного обігу;
9) бере участь у формуванні стратегії зовнішньоекономічної політики, регулюванні міждержавних економічних зв’язків, координації іноземних кредитів та інвестицій;
10) бере участь у розробці заходів щодо вдосконалення організаційних форм і розвитку інфраструктури ринку;
11) здійснює економічну політику, спрямовану на забезпечення соціального захисту населення, збалансованості його грошових доходів і витрат;
12) складає перспективний баланс трудових ресурсів, здійснює заходи щодо вдосконалення його структури; бере участь у розробці програм зайнятості населення;
13) координує вкладення ресурсів у наукову інфраструктуру;
14) вивчає та узагальнює практику встановлення цін і тарифів у галузях народного господарства, проводить роботу, пов’язану з удосконаленням механізму ціноутворення;
15) визначає основні напрями діяльності науково-дослідних організацій, що діють при Міністерстві.
Мінекономіки України у межах своїх повноважень видає на основі й на виконання чинного законодавства накази, організовує та контролює їх виконання.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)