Адміністративне право – Кісіль З. Р. – 1.3. Порядок скасування дозволу на імміграцію, виїзд і видворення за межі України

Порядок скасування дозволу на імміграцію, виїзд і видворення за межі України встановлений в Розділі 4 Закону України “Про імміграцію”. Такими підставами вважаються наведені в ст. 12 Закону.

Дозвіл на імміграцію може бути скасований органом, який його видав, якщо:

1) з’ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність;

2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили;

3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні;

4) це є необхідним для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України;

5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;

6) в інших випадках, передбачених законами України. Порядок вилучення посвідки на постійне проживання, виїзд і видворення за межі України зазначений в ст. 13 Закону.

Орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції за місцем проживання особи, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, не пізніш як у тижневий строк з дня отримання цього рішення надсилає його копію особі та вилучає у неї посвідку на постійне проживання.

Особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, повинна виїхати з України протягом місяця з дня отримання копії цього рішення.

Якщо за цей час особа не виїхала з України, вона підлягає видворенню в порядку, передбаченому законодавством України. У разі скасування дозволу на імміграцію стосовно особи, яка мала до його надання статус біженця в Україні, вона не може бути вислана або примусово повернута до країни, де її життю або свободі загрожує небезпека через її расу, національність, релігію, громадянство (підданство), належність до певної соціальної групи або політичні переконання.

Якщо особа оскаржила рішення про скасування дозволу на імміграцію до суду, рішення про її видворення не приймається до набрання рішенням суду законної сили,

У разі скасування дозволу на імміграцію та вилучення посвідки на постійне проживання у зв’язку із засудженням до позбавлення волі за вироком суду особа повинна виїхати з України протягом місяця з дня відбуття покарання.

Якщо особа, стосовно якої прийнято рішення про відмову у наданні їй дозволу на імміграцію, за час розгляду її заяви втратила інші законні підстави для перебування в Україні, на неї поширюються положення частин другої – четвертої ст. 13 Закону.

Також у законі зазначений порядок повторного подання заяви про надання дозволу на імміграцію (ст. 14 Закону). Особа може повторно подати заяву про надання дозволу на імміграцію не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію чи його скасування.

Передбачений такий порядок оскарження рішень з питань імміграції, дій чи бездіяльності органів державної влади” посадових і службових осіб (ст. 15 Закону). Дії та бездіяльність посадових і службових осіб, які порушують порядок та строки розгляду заяв про надання дозволу на імміграцію, рішення, прийняті спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань імміграції та підпорядкованими йому органами, можуть бути оскаржені у встановленому порядку до суду.

Прикінцеві положення Закону України “Про імміграцію”, Розділ 5, говорить що, вважати такими, що мають дозвіл на імміграцію в Україну необхідно таку категорію осіб:

O іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності цим Законом і мають у паспорті громадянина колишнього С PCP зразка 1974 року позначку про прописку або отримали посвідку на постійне проживання в Україні;

O іноземців та осіб без громадянства, які змушені були залишити місця постійного проживання в Автономній Республіці Абхазія Грузії, прибули в Україну, одержали в установленому порядку тимчасову довідку, прожили в Україні не менше п’яти років і звернулися протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом України із заявою про видачу їм посвідки на постійне проживання в Україні;

O іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну до б березня 1998 року за Угодою між Урядом Соціалістичної Республіки В’єтнам та Урядом СРСР про направлення і прийняття в’єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємства і в організації СРСР від 2 квітня 1981 року, залишилися проживати в Україні і звернулися протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом із заявою про видачу їм посвідки на постійне проживання в Україні;

O іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну дітьми-сиротами у зв’язку із збройними конфліктами у місцях їх постійного проживання і виховуються або виховувалися у державних дитячих закладах чи в дитячих будинках сімейного типу або над якими встановлено чи було встановлено опіку або піклування громадян України. Особам, зазначеним у пункті 4 Прикінцевих положень, посвідка на постійне проживання видається за їхніми заявами або заявами їх законних представників без оформлення дозволу на імміграцію. На них поширюється чинність ст. ст. 12-15 цього Закону.



Адміністративне право – Кісіль З. Р. – 1.3. Порядок скасування дозволу на імміграцію, виїзд і видворення за межі України