Адміністративне право – Алфьоров С. М. – ТЕМА 4. СУБ’ЄКТИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА ТА АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРАВОВІДНОСИН
1. Поняття та ознаки суб’єктів адміністративного права.
2. Особливість адміністративної правосуб’єктності суб’єктів адміністративного права.
3. Громадяни як суб’єкти адміністративного права.
4. Адміністративно-правовий статус іноземців.
1. Поняття та ознаки суб’єктів адміністративного права
Питання про суб’ єкти адміністративного права є одним з важливих, оскільки мова йде про учасників адміністративно-правових відносин, які вирішують завдання і здійснюють функції виконавчої влади, які координують розпорядницькі та контрольно-наглядові повноваження в галузі державного управління і місцевого самоврядування, розглядають справи про адміністративні правопорушення, що вчинюються фізичними і юридичними особами в господарській, фінансовій, митній сферах, а також про порушення громадського порядку [25, с.418].
Суб’ єкти адміністративного права – це фізичні та юридичні особи, які відповідно до встановленого адміністративного законодавством та адміністративно-правових норм наділені певним обсягом прав та обов’язків у сфері адміністративно-правового регулювання управлінських відносин, а також реалізують функції виконавчої влади.
Необхідно зазначити, що суб’єкти адміністративного права – це:
– по-перше, реальні учасники адміністративно-правових відносин, які володіють адміністративно-правовим статусом і беруть участь в організації держаного управління;
– по-друге, одна із сторін публічної управлінської діяльності, яка наділена відповідною компетенцією, повноваженнями, наданими законодавством;
– по-третє, вони можуть бути конкретними учасниками адміністративно-правових відносин, у які вони вступають за власним бажанням або в силу обов’язку (громадяни, посадові особи).
Ознаки суб’єктів адміністративного права:
– Володіння відповідно до приписів адміністративно-правових норм здатністю мати або реалізовувати (безпосередньо або через представника) права та юридичні обов’язки у сфері державного управління, тобто володіння адміністративною правосуб’єктністю [13, с.4];
– Володіння потенційною можливістю реально брати участь в адміністративно-правових відносинах;
– Зовнішня самостійність у реалізації своїх прав та обов’язків у сфері державного управління.
Необхідно розмежовувати поняття “суб’єкти адміністративного права” і “суб’єкти адміністративних правовідносин” [18, с.51]. Суб’єкт права може визначатись абстрактно у загальному вигляді. Суб’єкт правовідносин завжди конкретний. Суб’ єкт права не завжди є суб’ єктами правовідносин. Останнім він стає з моменту реалізації своїх прав та обов’язків у сфері виконавчої влади.
Для того, щоб суб’єкт адміністративного права став суб’єктом адміністративно-правових відносин, потрібні такі умови:
– наявність норми адміністративного права, яка передбачає певні права та обов’язки [21, с.52];
– наявність у суб’єкта адміністративної правосуб’єктності;
– наявність юридичного факту як підстави для виникнення або припинення адміністративних правовідносин.
Суб’ єкти адміністративного права можуть бути:
– індивідуальні (фізичні особи);
– колективні (юридичні особи, колективні утворення).
До індивідуальних суб’єктів адміністративного права належать громадяни України, іноземні громадяни, біженці, державні службовці, які можуть виступати і як прості громадяни (при захисті своїх особистих, приватних інтересів), і як офіційні представники держави (при захисті публічних інтересів).
До колективних суб’єктів належать органи державного управління, органи місцевого самоврядування, об’єднання громадян, підприємства, установи, організації.
Усі суб’ єкти адміністративного права створюють систему, в якій можна виділити:
– громадян України, іноземних громадян, біженців;
– об’ єднання громадян;
– Президента України;
– органи державної виконавчої влади;
– органи місцевого самоврядування.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)