Адміністративне право – Алфьоров С. М. – 2. Поняття, сутність та ознаки виконавчої влади

Серед науковців-адміністративістів і теоретиків права існує багато точок зору щодо поняття виконавчої влади. Більшість із них дотримується думки, що державна виконавча влада – це носій державної виконавчої волі, що реалізує свою компетенцію в закріпленій сфері державного управління і має свій юридичний (нормативно зафіксований) статус державного органу. Використання цього терміна пов’язане передусім з переходом до розподілу єдиної державної влади (певною мірою умовного) на три гілки влади – законодавчу, виконавчу, судову згідно з функціонально-компетенційною спеціалізацією.

Визначаючи ознаки виконавчої влади, на нашу думку, слід зазначити. що основними ознаками соціальної влади є те, що вона:

– виявляється через соціальне управління;

– являє собою особливий вид відносин між членами суспільства, їх об’ єднаннями;

– забезпечує прояв і домінування єдиної волі, здатної організовувати (об’ єднувати і спрямовувати) вольові зусилля різних осіб з метою задоволення колективних потреб;

– здійснюється за допомогою механізму, що складається з таких прийомів і засобів впливу, як переконання, примус, стимулювання, норми поведінки.

В. К. Колпаков у підручнику “Адміністративне право України” визначає такі ознаки виконавчої влади:

– відносна самостійність у системі єдиної державної влади;

– організаційний характер впливу на суспільні відносини;

– організаційна оформленість її носіїв (суб’єктів), тобто вона має конкретне суб’єктивне визначення й уособлюється в діяльності спеціальних структур, наділених державою відповідною компетенцією;

– системність суб’єктів (їх сукупність) характеризується функціональною взаємозалежністю, організаційно-ієрархічною і юридичною підвладністю;

– професіоналізм, тобто ця влада здійснюється спеціально утвореними і підготовленими суб’єктами;

– універсальність існування в часі та просторі, тобто виконавча влада здійснюється безперервно й на всій території держави;

– вторинність і підвладність законодавчій владі.

Узявши за основу запропоновану Д. М. Бахрахом систему ознак адміністративної влади, український науковець С. П. Кисіль [16, с.7]. до визначальних ознак виконавчої влади зараховує:

– Організуючий характер виконавчої влади. При цьому він пояснює, що якщо державна влада в цілому стосовно суспільства виступає як основний інститут соціального управління, то виконавчу владу можна охарактеризувати як основний інститут державного управління. На його думку, організаційний аспект виконавчої влади виявляється в усіх сферах суспільних відносин та зв’язків, на які впливає державне управління: економічній, політичній, соціальній, культурній, національній, охоронній тощо. Виконавча влада безпосередньо організовує внутрішній правопорядок, оборону, суспільну і державну безпеку, здійснює організаційні, координаційні та контрольні функції стосовно найрізноманітніших явищ суспільного життя.

– Постійність (безперервність) дії виконавчої влади. Тобто виконавча влада, відповідаючи вимогам динамічного розвитку суспільних процесів, діє постійно і цілеспрямовано, перебуваючи у постійній взаємодії з ними, стикається з новими суспільними явищами.

– Прерогативний характер виконавчої влади. Поява нових, не урегульованих чинним законодавством суспільних відносин, викликає необхідність їх негайної регламентації органами виконавчої влади.

– Універсальний характер виконавчої влади. Виконавча влада здійснюється на території держави всюди, де проживають люди, де виникають суспільні відносини. Межі виконавчої влади збігаються з кордонами держави. Універсальність виконавчої влади виявляється і в здійсненні правотворчості шляхом прийняття різних підзаконних нормативних актів, які уточнюють, деталізують, застосовують закон до конкретних суспільних відносин та в юрисдикційній діяльності – у вигляді застосування уповноваженими на це органами (посадовими особами) адміністративних чи дисциплінарних стягнень.

– Предметний характер виконавчої влади. Тобто наявність у розпорядженні виконавчої влади значних ресурсів: правових, інформаційних, економічних, технічних, ідеологічних, що забезпечують реальність організаційно-управлінського впливу на суспільні процеси. У безпосередньому розпорядженні виконавчої влади перебувають збройні сили, міліція, установи виконання покарань, що надає суб’єктам виконавчої влади можливість використовувати наявні у них фактичні та правові можливості здійснення адміністративного примусу.

– Наявність ієрархічно побудованого, чітко структурованого апарату виконавчої влади.

Професор Ю. П. Битяк [3, с.11] вказує на такі ознаки виконавчої влади:

– є відносно самостійною гілкою єдиної державної влади в Україні – атрибутом державно-владного механізму, побудованого на засадах поділу влади;

– є самостійною лише у зв’язку з практичною реалізацією Конституції, законів України;

– вона має державно-правову природу, наділена владними повноваженнями, що виявляється в її можливостях впливати на поведінку і діяльність людей, їх об’єднань;

– здійснюється на засадах поділу влади на гілки не на всіх рівнях, а лише на вищому, оскільки на місцевому рівні відсутні законодавчі органи: на рівні району в місті є судові органи, водночас відсутні органи виконавчої влади (державного характеру), крім Києва та Севастополя, немає їх і на рівні села, селища, міста (управління на цьому рівні здійснюється органами місцевого самоврядування);

– виконавча влада не може ототожнюватися з виконавчою діяльністю, оскільки така діяльність є формою реалізації виконавчої влади, видом державної діяльності відповідної компетенції та функціональної спрямованості;

– виконавча влада здійснюється системою спеціально створених суб’єктів – органами виконавчої влади різних рівнів, які наділені виконавчою компетенцією, що не властиве органам законодавчої та судової влади.

У підсумку можна відзначити, що виконавча влада у повсякденному існуванні як вид соціальної влади, по-перше, виявляється у суспільних відносинах, які мають складну політико-правову природу і виникають у результаті здійснення спеціально створеними органами владно-політичних та владно-адміністративних функцій. По-друге, як підсистема державної влади разом із законодавчою та судовою владами вона утворює єдиний організм держави. По-третє, вона здійснює організаційно-управлінську функцію державної влади. По-четверте, вона через відповідний механізм бере участь у прийнятті рішень і нормативних актів законодавчої влади (або впливає на їх прийняття) та здійснює їх реалізацію.



Адміністративне право – Алфьоров С. М. – 2. Поняття, сутність та ознаки виконавчої влади